Протягом липня-грудня 2020 року народні депутати від Рівненщини найбільше комунікували з виборцями, значно менше  – з органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими зацікавленими сторонами. Найбільш поширений спосіб комунікації з виборцями – Facebook. Такими є результати дослідження ОПОРОЮ практик комунікації парламентарів від Рівненщини з виборцями та іншими зацікавленими сторонами.

«Всього виявлено 446 випадків комунікації народних депутатів з Рівненської області з виборцями у липні-грудні 2020 року.  Найбільш популярними формами комунікації було інформування про результати своєї роботи – 343 випадки і відповідно 76,9% повідомлень депутатів. Найчастіше народні депутати інформували виборців про поточні результати своєї роботи в парламенті, окрузі, комітеті, інших заходах і ініціативах. Повідомлення були переважно у соцмережах та під час виступів на ефірах телеканалів», –  зазначила під час презентації результатів дослідження Анна Калаур, координаторка проєкту «Депутат на зв’язку» у Рівненській області.

У рамках проєкту експерти ОПОРИ проаналізували, як депутати-мажоритарники від Рівненщини Олександр Ковальчук, Роман Іванісов, Олександр Аліксійчук, Віктор М’ялик, Сергій Литвиненко та депутатки, обрані за списком політичних партій Соломія Бобровська та Яна Зінкевич комунікували із органами місцевого самоврядування та мешканцями. Дослідження відбувалося шляхом аналізу соціальних мереж депутатів, аналізу відповідей на запити щодо отримання публічної інформації та безпосереднього спілкування з парламентарями.

У результаті було встановлено, що комунікація депутатів-мажоритарників значно  відрізняється  від комунікації їхніх колег, обраних в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Зокрема й тому,  що «списочникам» від опозиційних фракцій складніше  вирішувати питання громади, ініціюючи виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток. Вибудувався логічний тренд – комунікація мажоритарників була більш зосередженою в округах, у той час коли  комунікація «опозиційних» депутаток Яни Зінкевич і Соломії Бобровської, у порівнянні, охоплювала ширший спектр проблем всеукраїнського рівня.

Народна депутатка Соломія Бобровська застосовує різні канали і форми комунікації з виборцями: активні пости у Facebook  (на особистій і робочій сторінці), постійна участь в ефірах телеканалів, блоги в інтернет-ЗМІ (близько сотні появ у ЗМІ за півроку), ведення Youtube-блогу і проведення культурних вечорів, які водночас є зустрічами з виборцями. Соломія Бобровська найбільше серед колег з Рівненської області брала участь у парламентських слухання (всього 10 випадків) під час яких висловлювала свою думку про зростання тиску на активістів в Україні, питання Білорусі, повідомляла про проблеми українських військових, моряків, розвідників тощо. 

Звіт про річну діяльність депутатка опублікувала у Facebook, а також презентувала на «Суспільному телебаченні».

Народна депутатка Яна Зінкевич активно з’являється у ЗМІ і використовує соцмережі як майданчик для двосторонньої комунікації з виборцями – ініціює дискусії в коментарях, наперед інформує як потрапити до неї на прийом, іноді заохочує підписників ставити питання, на які згодом відповість в ефірі ЗМІ. Можна виокремити кілька тематик, про які вона найбільше повідомляє, адже входить до складу відповідних комітетів – це проблеми військових: протягом півроку Яна Зінкевич активно писала про те як вона консультувала і допомагає сотням військових отримати посвідчення учасників бойових дій. Також Яна Зінкевич є одним з головних коментаторів телеканалів на тематику медицини.

Не було виявлено детальних звітів про роботу Яни Зінкевич протягом липня-грудня 2020 року. Депутатка лише написала блог «Мій рік у парламенті» на сайті інтернет-ЗМІ, де повідомила, що одним з головних здобутків вважає прийняття закону про захист медиків.

Найбільше повідомлень Олександра Ковальчука стосувалося роботи в окрузі. Депутат відвідував заклади освіти, культури, медицини і писав про їхні проблеми, окремі з яких вдалося вирішити, залучивши кошти соцеконому.  Серед колег-мажоритарників Олександра Ковальчука вирізняє більша кількість комунікацій на тему законотворчості. Наприклад, він  писав і розповідав про свою роботу над законопроєктом щодо розмитнення транспорту, неодноразово повідомляв про співпрацю з Всеукраїнською аграрною радою, зокрема, про консультації щодо законопроєкту по організації водокористувачів. 

За період моніторингу депутат поширював чотири звіти про свою роботу.

Віктора М’ялика можна назвати непублічним народним депутатом. Лише час від часу він з’являвся у сюжетах-подяках, або ж про нього писав сайт «Володимирець city». Народний депутат фактично «живе» своїм округом. Будучи народним депутатом, Віктор М’ялик  продовжує активну благодійну діяльність, завдяки якій він був відомий і до виборів. Зазвичай під час поїздок до свого 155 округу, депутат відвідував декілька населених пунктів, де проводив зустрічі з виборцями, місцевою владою, активістами чи стейкхолдерами. Метою зустрічей, як правило, було обговорення проблем населеного пункту чи конкретної установи (погана дорога, недобудований об’єкт, потреби в техніці тощо). Більшість таких публікацій повідомляли про надану депутатом благодійну допомогу на вирішення проблеми: депутат купував парти і меблі для шкіл, подарунки дітям, засипав дорогу в селі, надавав кошти на будматеріали і ремонти тощо. 

Народний депутат Роман Іванісов комунікує з виборцями на своїй офіційній сторінці у Facebook і фактично не з’являється у ЗМІ. У комунікації народного депутата було чимало випадків реагування на звернення виборців. Наприклад, він підготував звернення до профільних відомств і служб з вимогою створити спеціальну комісію і провести всі необхідні перевірки діяльності підприємства на забруднення повітря, яким скаржилися мешканці округу. 

Упродовж півроку народний депутат оприлюднив два звіти  за результатами річної роботи у Facebook та один у вигляді інтерв’ю на телеканалі «ITV». Також депутат публікував пост-звіт у Facebook, в якому детально описав усі субвенції, які вдалося отримати в його окрузі та про стан виконання робіт. 

Народний депутат Олександр Аліксійчук охопив майже всі форми комунікації з виборцями, але найчастіше повідомляв про прийняті законопроєкти і роботу в окрузі, яка була досить різноманітною – депутат відвідав міста з нагоди певних свят, сесій рад, щоб побачити проблемні об’єкти тощо. На звернення щодо проблемних питань громади, депутат відповідав різними способами – надсилав звернення, ініціював консультації.

Серед інших депутатів Олександр Аліксійчук вирізняється акцентуванням на програмі  «Велике будівництво». Він писав не лише про прийняті поправки і зміни, а й про те як вона реалізується в його окрузі – які дороги будуть будувати, скільки коштів на це виділено, частково повідомляв про консультації з Укравтодором і про своє сприяння виділенню коштів саме на 154 округ. Народний депутат прозвітував про свою річну роботу у парламенті у ефірі «Суспільного», за допомогою інфографіки – звіт роботи, яку йому вдалося зробити за рік та частково на сайті «ВСЕ».

Сергій Литвиненко найменше серед депутатів повідомляв про свою роботу та комунікацію і робив це лише у Facebook – за виключенням публікації одного інтерв’ю у інтернет-ЗМІ. Найбільше повідомлень Сергія Литвиненка – про підтримані законопроєкти і його думку про  них.  Про власну законотворчу діяльність, за виключенням законопроєкту  щодо регуляції ігрового бізнесу, співавтором якого він є, нардеп повідомив небагато.  Сергій Литвиненко писав про декілька зустрічей в окрузі, у результаті однієї з яких він пообіцяв залучити кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток – йдеться про запуск роботи басейну у школі.  Нардеп опублікував звіт за результатами річної роботи та  звіт-інтерв’ю на сайті «Сарни city».

«Народні депутати від нашої області публічно повідомляють про меншу частину роботи. Таким чином громадськість не має повної картини, хто і як працює. Особливо прикрою є ситуація, коли депутат, наприклад, створює багато законодавчих ініціатив, але водночас мало про це комунікує. У аудиторії може скластися враження, що він пасивний як законотворець. Насправді ж – просто про це не розповідав. Саме тому парламентарям треба детальніше висвітлювати свою діяльність», – зауважила Анна Калаур.

Керівник проєкту «Депутат на зв’язку» наголосив на важливості налагодження ефективної комунікації між народними депутатами та мешканцями і розповів як легко можна це організувати:

«Громадянська мережа ОПОРА створила платформу ПОРАДА, щоб надати майданчик для консультування депутатів з виборцями. За допомогою платформи кожен народний депутат та парламентський комітет зможе радитися з громадянами щодо конкретного законопроєкту, визначення напрямків залучення бюджетних коштів чи вирішення інших важливих питань. Таке залучення людей дозволить спільними зусиллями приймати кращі рішення для розвитку держави та громади».

Також він звернувся до депутатів з пропозицією допомогти у організації процесу консультацій, зокрема, зазначив, що експерти ОПОРИ готові підготувати план консультування та залучення мешканців до вирішення конкретного питання щодо якого отримають запит парламентаря.

З детальним звітом ОПОРИ щодо комунікації депутатів із зацікавленими сторонами можна ознайомитися тут: https://opora.rv.ua/zvit-za-analizom-praktyk-komunikatsiyi-narodnyh-deputativ-rivnenskoyi-oblasti-z-vybortsyamy-mistsevoyu-vladoyu-ta-zatsikavlenymy-storonamy-stejkholderamy/

Довідково: Проєкт «Депутат на зв’язку» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.