Запровадження гендерних квот суттєво вплинуло на виборчий процес на місцевих виборах 2020 року. Перш за все, це необхідність пошуку гендерного балансу для партій – у кожній п’ятірці виборчого списку партії має бути гендерне співвідношення 3 до 2. Наприклад, до першої п’ятірки виборчого списку партії мають увійти три представники однієї статі та двоє – іншої. Порядок розташування вирішує партія.
Гендерне опитування Громадянської мережі ОПОРА торкається саме проблеми сприйняття кандидатками виборчого процесу після запровадження гендерної квоти. Кількість опитаних для регіону – 12 осіб від різних партій, дозволяє зрозуміти головні тенденції, але не навести цифри, графіки та відсотки.
Хочу поділитися окремими знахідками, що виявилися в процесі опитування.
Родина, дитина, кіт
У респонденток не виникало проблем під час виборчої кампанії, пов’язаних з тим, що вони були кандидатками-жінками. Але учасниці відчули додаткове навантаження через необхідність поєднання передвиборчої кампанії з сім’єю («родина, дитина, кіт»).
Натомість кілька кандидаток зіткнулися з іншою проблемою під час агітаційної кампанії. На дворових зустрічах чоловіки старшого віку виявляли зверхнє та зневажливе ставлення через нерозуміння компетенцій кандидаток: «іноді на дворових зустрічах чоловіки, зокрема старшого віку, відносилися зневажливо, піддавали сумніву компетентність. Особливо коли приходила без офіційного одягу. Після певних моїх аргументів таке зникало»; «зі сторони особливо літніх чоловіків було трошки зверхньо. Як до жінки, як до експерта, як до спеціаліста. Це тому, що не розуміли хто я, в якому напрямку працюю».
Дана проблема пов’язана, в т.ч. з питанням віку.
Випадки чорного піару за ознаками статі щодо себе озвучили одразу кілька респонденток. Чорний піар грунтувався на наступних аргументах: 1. оскільки кандидатки є жінками, то за ними мають стояти чоловіки, тобто, вони є протеже; 2. жінки можуть думати лише про прикраси, парфуми та не можуть вирішувати серйозні справи.
При цьому, чорний піар за ознаками статі використовувався і до передвиборчої кампанії щодо окремих учасниць, які займали посади у владі.
Головним бар’єром, який обмежує пасивне виборче право жінок, на думку респонденток, є сімейні бар’єри. Важливими також є фінансові бар’єри.
Доступ до партійних ресурсів
Респондентки відмітили рівність у доступі до партійних ресурсів чоловіків та жінок у партії. Партійні ресурси розподілялися рівномірно: «Так. Всі. В усіх питаннях були рівні. Жінок у нас підтримують, навіть віддають перевагу».
Кілька учасниць зауважили, що використовували власний ресурс під час передвиборчої кампанії, а не партійний: «Не розраховувала на такий ресурс, тому не можу відповісти», «Я сама агітувала, все самостійно».
Одна респондентка відмітила, що існувала нерівність у доступі до партійних ресурсів через принципи розподілу ресурсів у партії. Зокрема, чоловіки робили більші фінансові внески до бюджету кампанії та, в подальшому, отримували більше підтримки. Кандидатки-жінки отримали менше агітаційної продукції.
Більшість учасниць не знає про усталені практики залучення жінок до діяльності партії. Залучення жінок відбувається ситуативно («само собою»). Кілька учасниць зазначили про наявність у партій жіночих рухів чи «жіночих» організацій.
Технічні кандидати
Оскільки гендерна квота передбачає необхідність обов’язкового включення у кожну п’ятірку партійних списків як чоловіків, так і жінок, теоретично це спричиняло необхідність пошуку статі, якої не вистачало, для подання списків на реєстрацію.
Близько половини учасниць відмітили наявність «гендерно» технічних кандидатів у списках партій. В першу чергу, це стосувалося жінок, яких шукали для заповнення квоти. Але одна з респонденток зазначила про технічних чоловіків-кандидатів, яких теж не вистачало на окремих округах.
Що робити?
На питання що необхідно робити для збільшення участі жінок у політичному житті, думки респонденток розділилися.
Кілька респонденток зазначили щодо наявності умов для реалізації жінок в сучасному політичному житті: «Не бачу тиску на жінку і це бажання лише жінки», «На даний час для жінок зелене світло, створені всі умови».
Інші учасниці розмірковували про необхідні зміни, як законодавчі, освітні, так і психологічні.
Респондентки відмітили необхідність законодавчої підтримки та державної політики для участі жінок у політичному житті країни. Наголосили і на дієвості гендерних квот: «Квоти спрацювали. Цю практику треба підтримувати. Це дало більше жінок за результатом в радах різних рівнів», «Держава повинна підтримувати цей напрямок, а далі працювати над ментальністю і внутрішнім світом жінки».
Не менш важливою є освітня та просвітницька діяльність: «Треба інформаційно працювати з суспільством щодо гендерних стереотипів».
Прозвучала і думка, що гендерна квота принижує жінок, натомість необхідно боротися з стереотипами.
Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project