Звіт за підсумками аналізу роботи стабільності партійних структур у Рівненській міській раді

У контексті наближення місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, ОПОРА дослідила сталість функціонування партійних структур у місті Рівне.  У фокусі дослідження опинилася Рівненська міська рада. Зокрема ми проаналізували наскільки змінилася структура партійного представництва, які партії втратили своїх депутатів, а які навпаки - поповнилися новими; чи були спроби відкликання депутатів і чим вони завершилися; чи були спроби змінити секретаря міської ради та висловити недовіру міському голові. Вся ця інформація допоможе краще розібратися в якому стані політичні партії, які отримали підтримку рівнян на останніх місцевих виборах, підходять до чергових місцевих виборів.

Резюме

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Рівненській міській раді було створено 7 депутатських фракцій. Така ж кількість фракцій залишилася в міській раді станом на 1 квітня 2020 року. Проте, певних змін зазнав їхній кількісний склад. 2 депутатів втратила фракція “Громадський контроль”, які в підсумку приєдналися до ВО “Свобода”. Внаслідок цього ця фракія стала найбільш чисельною в раді. Ще одного свого депутата втратила Радикальна партія. 

У Рівненській міській раді створена більшість навколо міського голови Володимира Хомка. До неї входять фракції ВО “Свобода”, “Європейська солідарність” (екс “БПП “Солідарність”), ВО “Батьківщина”, “Самопоміч” та “Громадський контроль”. В опозиції перебувають Радикальна партія Олега Ляшка та УКРОП. 

Посаду секретаря Рівненської міської ради незмінно обімають представники “Європейської Солідарності”. Спочатку це був Олексій Муляренко, а після його призначення на посаду голови Рівненської ОДА - Сергій Паладійчук. Спроб відкликання депутатів у Рівненській міській раді не було як і спроб висловити недовіру міському голові. Проте один депутат від ВО “Свобода”, а саме Назарій Загоровський, склав свої повноваження.

Результати місцевих виборів та формування більшості

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Рівненській міській раді було створено 7 депутатських фракцій. Найбільше депутатів увійшло до фракції “БПП “Солідарність” (9 депутатів). Другою за чисельністю фракцією в міській раді стала ВО “Батьківщина”, третьою - ВО “Свобода”. До фракції “Самопоміч” у міській раді увійшло 6 депутатів, до фракції “Громадський контроль” - 5, до фракції Радикальної партії - 4, до фракції УКРОП - 3 депутати. 

За підсумками виборів переобрався на свою посаду міський голова Рівного Володимир Хомко, який балотувався як самовисуванець, але за підтримки партії “БПП “Солідарність”. Очільнику міста вдалося сформувати навколо себе більшість у міській раді. До неї увійшли фракції “БПП “Солідарність”, ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода” та “Об'єднання “Самопоміч”. Інші фракції перейшли в опозицію до міського голови. 

Секретарем Рівненської міської ради шляхом таємного голосування було обрано представника партії “БПП “Солідарність” Олексія Муляренка. Його кандидитуру підтримало 27 з 31 депутатів, які взяли участь у голосуванні. Відмовилися голосувати представники фракцій “Громадський контроль” та УКРОП. Проте 28 квітня 2016 року указом Президента України Олексія Муляренко було призначено головою Рівненської обласної державної адміністрації, тому вже 16 червня Рівненська міська рада обрала нового секретаря. Ним став представник “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” Сергій Паладійчук, який є секретарем і зараз. 

Партійні переходи

Станом на 1 квітня 2020 року в міській раді залишається сім фракцій, які були утворені на початку скликання. Проте, змінився кількісний склад декількох із них. Найбільше депутатів втратила фракція “Громадський контроль”, яка тепер нараховує 3 депутатів замість 5. На одного депутата зменшився склад фракції Радикальної партії. Формально одного депутата втратила “Європейська солідарність”, хоча це пов'язано з тим, що одни з її депутатів став секретарем міської ради. У свою чергу, ВО “Свобода” збільшила своє представництво в міській раді на 2 депутатів. 

Таблиця. Партійне представництво в Рівненській міській раді

З “Громадського контролю” в “Свободу”

Партія “Громадський контроль” не відома на національному рівні, вона була створена у Рівному для участі у виборах до Рівненської міської ради, а також, щоб позмагатися за посаду міського голови Рівного. Кандидатом на посаду міського голови партія висунула свого лідера Дмитра Якимця, який до того очолював створену напередодні виборів Громадську організацію “Рівненський громадський контроль”.  У 2014 році на виборах до Верховної Ради Дмитро Якимець здобув другий результат у виборчому окрузі №152 (м. Рівне) програвши декілька відсотків голосів висуванцю від ВО “Свобода” та чинному нардепу Олегу Осуховському. “Свободівець” отримав 24,51% голосів мешканців міста, а Дмитро Якимець, який балотувався від “Народного фронту”, - 17,77%.

Дмитру Якимцю вдалося вийти у другий тур виборів міського голови, але там він з суттєвим відривом програм вибори Володимиру Хомку. 

За підсумками виборів партія “Громадський контроль” здобула 5 мандатів у Рівненській міській раді. Проте її лідер Дмитро Якимець, який балотувався по одному з територіальних виборчих округів міста до ради не потрапив. Виборчий список партії очолив депутат міської ради Святослав Євтушенко, який у 2014 році також балотувався в народні депутати по 152 виборчому окрузі. Тоді політик зайняв 6 місце та отримав підтримку 6,26% голосів. 

У новій раді “Громадський контроль” пішов ув опозицію до міського голови. Дмитро Якимець згодом покинув партію. А партія поступово втратила контроль над власною фракцією у міській раді. 28 березня голова політичної партії “Громадський контроль” Роман Денисюк направив заяву секретарю міської ради Сергію Паладійчуку, де проінформував його про те, що партія прийняла рішення про припинення діяльності в Рівненській міській раді фракції “Громадський контроль” та заборонила використовувати депутатам міської ради назву та символіку партії. 

Роман Денисюк пояснив мотиви рішення партії тим, що підбивши підсумки виконання рішень фракції за 2016-2017 роки, він зрозумів, що більшість "громадських" обранців почали грати у власну окрему гру.

29 березня на своєму засіданні фракція прийняла рішення, що продовжить свою роботу і не буде саморозпускатися. За таке рішення проголосували 3 депутати (Святослав Євтушенко, Роман Яворський та Тетяна Чубай), ще двоє (Любов Романюк та Святослав Стельмащук) - проти. 

14 вересня 2017 року фракцію покинули Святослав Стельмащук, який був її керівником та Тетяна Чубай. Новим лідером фракції було обрано Романа Яворського. 

У квітні 2018 року Святослав Стельмащук та Тетяна Чубай приєдналися до фракції ВО “Свобода”. В коментарі в одному з рівненських ЗМІ Стельмащук пояснив мотиви свого рішення тим, що він протягом 7 місяців працював як позафракційний депутат і в такому форматі дуже важко щось зробити для міста. Також депутат додав, що до нього надходили і пропозиції з інших фракцій, але після неформальної розмови з головою фракції ВО “Свобода” він прийняв рішення приєднатися саме до неї.

Радикальна партія втратила один багнет

22 травня 2019 року про свій вихід з фракції Радикальної партії Олега Ляшка заявив Володимир Кудрін. За словами депутата, мотивом такого рішення стали фейкові та протиправні загальні збори виборців з відкликання депутатів обласної ради від Радикальної партії Володимира Ковальчука і Андрія Сайчука. Наразі, депутат залишається позафракційним. 

Нагадаємо, що Радикальна партія відкликала двох депутатів обласної ради Володимира Ковальчука та Андрія Сайчука у порядку народної ініціативи наприкінці 2018 року. Самі відкликані депутати стверджують, що підписи ініціативної групи під їхнім відкликанням були сфальсифіковані. 

Таблиця. Партійні переходи в Рівненській міській раді

Відкликання депутатів, зміни керівництва та балансу сил у раді

Майже за 5 років роботи Рівненської міської ради прецедентів відкликання місцевих депутатів не було. Проте, один депутат, обраний від ВО “Свобода”, склав свої повноваження. Так, Назарій Загоровський написав заяву про вихід зі партії та складення повноважень депутата міської ради. 12 грудня на черговій сесії рада прийняла рішення про припинення повноважень, щоправда не одразу. Депутати довго сперечались щодо рішення депутата, тому що вважали це порушенням регламенту та хотіли почути позицію Назарія Загоровського, який не прийшов на сесію. Втім, все ж підтримали проєкт рішення 23 голосами “за”.

На зміну Загоровському до складу Рівненської міської ради увійшов Дмитро Козачок, який на той момент був заступником директора КП «Рівнекнига». 

28 квітня чинний тоді Президент України Петро Порошенко своїм указом призначив головою Рівненської обласної державної адміністрації Олексія Муляренка, який на той час був секретарем Рівненської міської  ради. Відповідно, з набуттям нових повноважень рада вимушена була призначити нового секретаря. Так, 16 червня 2016 року Рівнерада обирає секретарем Сергія Паладійчука, представника “БПП “Солідарність”. Станом на квітень 2020 року змін у керівному складі міськради не відбулося.

Ситуація напередодні місцевих виборів

Наразі більшість політичних партії не ведуть у Рівному публічної кампанії, яка могла б свідчити про те, що вони активно готуються до виборів. У першу чергу це пов’язано з введенням по всій території України карантину, а тому місцеві осередки політичних партій не можуть комунікувати з виборцями в режимі offline. Здебільшого, політичні партії інформують виборців про свою роботу через соціальні мережі, наприклад, через фейсбук-сторінки, або ж через сторінки депутатів, які представляють політичні партії у міській раді.