Результати утворення окружних виборчих комісій на виборах Президента 2019 року: без рекордів і з дотриманням процедур

Завершився процес утворення окружних виборчих комісій, до основних функцій яких належить формування дільничних виборчих комісій та встановлення підсумків голосування в межах територіальних округів. На президентських виборах діє трирівнева ієрархічна система виборчих комісій, де Центральна виборча комісія, є комісією вищого рівня щодо ОВК та ДВК. У свою чергу окружна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій у межах відповідного округу. Тому утворення ОВК є одним з найважливіших етапів виборчого процесу.

У відведений Законом термін Центральна виборча комісія утворила 199 окружних виборчих комісій у 24 областях України та місті Києві (своєю Постановою № 331 від 18 лютого 2019 року). З огляду на факт тимчасової  окупації частини території України Російською Федерацією, 26 окружних виборчих комісій так і не було утворено (12 ОВК – в Автономній Республіці Крим та Севастополі, 9 ОВК – в Донецькій області, 5 ОВК – в Луганській області). Об’єктивна причина – у відсутності в межах цих територій умов для вільного волевиявлення громадян та гарантування їх безпеки.

Законодавство вимагало від ЦВК утворити окружні виборчі комісії в складі не менше ніж 12 осіб, однак верхня межа щодо кількості членів ОВК законом не встановлена. Кожен з 44 офіційно зареєстрованих кандидатів мав право запропонувати до складу кожної окружної виборчої комісії по одній особі. Через безпрецедентно велику кількість зареєстрованих кандидатів ризик недокомлектації ОВК був незначним. До складу всіх 199 ОВК свої кандидатури внесли 17 кандидатів у Президенти, ще 15 кандидатів зробили подання майже до усіх ОВК. Таким чином 2/3 кандидатів у Президенти максимально використали можливість делегувати свої кандидатури до складу ОВК. Троє кандидатів у Президенти (Сергій Кривонос, Інна Богословська, Олександр Ващенко) делегували своїх представників до складу майже половини утворених ОВК. Аркадій Корнацький не подав жодної кандидатури до складу ОВК. Троє кандидатів Геннадій Балашов, Дмитро Добродомов і Дмитро Гнап мають делегованих членів у менш ніж 10% ОВК.

В усіх без винятку регіонах України своїх представників у складі ОВК мають 33 кандидати в Президенти. Роман Безсмертний не подав кандидатури до складу ОВК лише Івано-Франківської та Одеської областей, а Ігор Смешко – до  складу Кіровоградської й Херсонської областей. У чотирьох областях в ОВК не має членів Сергій Кривонос, в семи – Євген Мураєв та Інна Богословська. Географія представництва в складі ОВК членів від решти кандидатів значно менш розгалужена.   

Найменш популярними серед кандидатів областями стали Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська області. У кожному з цих регіонів 8 кандидатів у Президенти не подавали своїх кандидатур до складу ОВК. Протилежна ситуація в ОВК Харківської області, куди не делегували своїх представників лише двоє кандидатів – Дмитро Добродомов і Аркадій Корнацький.   

Одночасно з формуванням складу окружних виборчих комісій ЦВК розподілила усі категорії керівних посад (голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії). Майже всі кандидати отримали 7-9% керівних посад у співвідношенні до загальної кількості поданих ними до складу ОВК кандидатур. Геннадій Балашов отримав 11% керівних посад у складі ОВК, що зумовлено результатами розподілу малої кількості поданих ним кандидатур (лише 19 осіб, двоє з яких отримали керівні посади). У цілому ЦВК дотрималася принципу пропорційності і збалансовано розподілила керівні посади між суб’єктами подання кандидатур залежно від загальної кількості осіб, які були запропоновані кожним кандидатом. Так само при формуванні окружних виборчих комісій ЦВК було дотримано норму щодо приблизної рівномірності територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб’єкта подання.

Загалом загальна кількість членів ОВК, сформованих станом на 18 лютого 2019 року, налічує 7 355 осіб, що не є рекордною величиною для президентських виборів. Рекордним був 2004 рік, коли в складі всіх 225-ти ОВК (ТВК за тодішньою класифікацією), утворених на виборах Президента, нараховувалося 9 604 особи. Відповідно до чинних на той момент законодавчих норм, кожен з кандидатів мав право подати до складу ОВК не більше двох осіб.

Середнє (медіанне) значення кількості членів у переліку сформованих 18 лютого ОВК складає 37 осіб. Кількісно найбільша ОВК нараховує 41 особу в своєму складі (№ 174 і № 176 у Харківській області), найменше ж членів – 29 осіб – в ОВК № 105 (Луганська область). На Президентських виборах 2004 року середній кількісний склад ОВК був відчутно більшим і складав 43 особи.

65% членів ОВК мають попередній досвід роботи у виборчих комісіях. Протягом останніх виборчих циклів спостерігається незначне зменшення частки осіб з досвідом в складі окружних виборчих комісій. На президентських виборах 2010 року досвід роботи у виборчих комісіях мали 78% членів, у 2014 році – 72%.  

У гендерному розрізі склад ОВК є збалансованим – 55% жінок і 45% чоловіків. Те ж саме стосується керівного складу ОВК, де розподіл складає 58% жінок і 42% чоловіків. Найбільша кількість жінок в ОВК подана від кандидатки в Президенти Юлії Литвиненко (69% жінок). Найменше жінок в складі ОВК подані від Ігоря Смешка і Олександра Данилюка (якщо не враховувати Дмитра Гнапа і Геннадія Балашова, які загалом внесли дуже мало кандидатур). Існують деякі регіональні відмінності – найбільше жінок в складі ОВК Рівненської, Херсонської та Волинської областей (по 62%), найменше в Закарпатській області (40%).

Уже зараз можна прогнозувати, що персональний склад ОВК, сформованих 18 лютого 2019 року, зазнає суттєвих змін. На виборах Президента 2014 року, в період з моменту утворення ОВК і до дня виборів, було достроково припинено повноваження половини (майже 51%) членів окружних виборчих комісій.  З них – 35% членів ОВК врешті було замінено суб’єктами подання, а решта – повністю припинила виконувати функції членів ОВК (на підставі особистих заяв про складання повноважень або через систематичне невиконання обов’язків). Окрім замін, кількісний склад ОВК може зазнати змін у випадку скасування ЦВК реєстрації кандидата, наприклад, на підставі його/її звернення. У такому разі буде припинено повноваження всіх членів виборчих комісій, поданих кандидатом. Це також призведе до перерозподілу посад керівного складу на користь інших кандидатів.