Спроможність місцевих осередків політичних партій на Донеччині

Напередодні місцевих виборів ОПОРА дослідила сталість функціонування партійних структур на Донеччині. Досліджувалися, по перше, обласні осередки тих партій, які набрали не менше 2% голосів виборців на останніх парламентських виборах, а також які мають власні фракції в Краматорській та Маріупольській міській радах. У фокусі дослідження опинилася робота приймалень партій в умовах карантину. Також дослідили, чи відповідають дані ЄДР щодо керівників партійних організацій та адреси партій фактичному стану справ. Це дослідження необхідно задля розуміння, в якому стані політичні партії з найбільшою підтримкою на останніх виборах, зокрема і мешканців Донеччини, підходять до чергових місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року.

Резюме

На Донеччині тільки 7 з 12 політичних партій, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, є зареєстрованими в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Такі партії, як «Слуга народу», «Голос», Радикальна партія Олега Ляшка, «Сила і Честь» та «Українська стратегія Гройсмана» не мають зареєстрованих обласних осередків партії. 

Що стосується керівників обласних та міських партійних організацій, то в більшості юридично дані співпадають. Але це не говорить про повноцінну діяльність партійного осередку. Дистанційний прийом громадян та роботу приймалень проводять тільки 3 організації: Краматорська та Маріупольська міські організації всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» та «Партія Шарія».

Інформування виборців про свою діяльність політичні партії здійснюють, зазвичай, через мережу Facebook. У цій соціальній мережі знайдено більше 70 сторінок, груп та акаунтів, які мають відношення до активних в області політичних партій та відомих політиків. Набагато менше використовуються Instagram чи Telegram-канали. 

Що стосується активності, то інформація від політичних партій та народних обранців йде приблизно 50/50. Найбільш активними в плані інформування виборців на Донеччині є «Опозиційна платформа – За життя», «Опозиційний блок», «Наш край», «Партія Шарія», «Європейська Солідарність» та «Батьківщина». 

Тематика дописів у більшості випадків була пов’язана з коронавірусом. Рідше – ухваленням важливих законодавчих змін та проблеми регіону.

Чи відповідають дані з ЄДР про партійні осередки фактичному стану справ

На Донеччині з 12 політичних партій, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровані тільки 7 осередків. Такі партії, як «Слуга народу», «Голос», Радикальна партія Олега Ляшка, «Сила і Честь» та «Українська стратегія Гройсмана» не мають зареєстрованих обласних осередків партії. 

Загалом, інформація щодо керівництва політичних структур відповідає дійсності. Проте є неточності. Так, юридично Донецьку обласну партійну організацію всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» очолює Олександр Ярошенко. Та за інформацією його заступниці Ольги Литвиненко, керівник партійного осередку повинен найближчим часом змінитися. Про перереєстрацію та зміну керівництва повідомили і в маріупольській ланці об'єднання «Батьківщина». А от що стосується Територіальної організації політичної партії «Опозиційний блок» в Маріуполі Донецької області, то в ЄДР головою місцевої партійної організації значиться Степан Махсма. І він же декілька років обіймає посаду секретаря міської ради. 

Що стосується фактичних адрес партійних осередків, то тільки в двох третіх випадків дані відповідають тим, що вказані в Єдиному державному реєстрі. І завжди це пов’язано з юридичною реєстрацією партії за однією адресою, а фактичною орендою офісу в іншому місці. 

Партія не зобов’язана юридично реєструвати партійних осередки, проте це не означає, що у неї при цьому не може бути фактичних представництв у регіонах. Для прикладу, партія може мати первинні осередки, які не мають статусу юридичної особи, але при цьому здійснювати фактичну діяльність. Водночас потрібно пам’ятати, що за таких умов партія буде обмежена у переліку прав, які обумовленні у ст. 12 Закону України «Про політичні партії в Україні», зокрема в можливості «брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України».

Через це політичні партії, які регулярно беруть участь у виборах, намагаються мати певну кількість офіційно зареєстрованих осередків (щонайменше обласну партійну організацію), тоді як її фактична структура може бути значно більшою, оскільки вона працює у формі первинних осередків або громадських об’єднань. 

Робота партійних офісів/приймалень в умовах карантину. Дистанційний прийом

Якщо офіси фактично існують у більш ніж половини організацій, то приймалень менше: тільки.

Прийом громадян здійснюють:

• Краматорська міська організація всеукраїнського об'єднання «Батьківщина»;
• Маріупольська міська в Донецькій області партійна організація політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»;
• «Партія Шарія».

В інших випадках приймальні наразі не функціонують. Причини різні. Так, офіс «Європейської Солідарності» може й міг би функціонувати як приймальня, але там повідомили, що в офісі немає жодної людини, у якої було б посвідчення помічника депутата. Тож прийом громадян не здійснюють.

Приймальня партії «Опозиційного блоку», від якої до Краматорської міської ради висунуто найбільшу кількість кандидатів, як такої приймальні не має. Голова міської партійної організації Світлана Ящук наголосила, що юридично приймальня працює в приміщенні Будинку культури. Та фактично жителів міста там не приймають. І навіть якщо хтось прийде – його направляють до депутата за місцем реєстрації. 

Деякі приймальні перестали функціонувати одразу після виборів. Так, партія «Наш край» здійснювала прийом у Слов’янську за адресою вулиця Торська, 14А. Але коли Олег Недава не набрав потрібної кількості голосів для обрання народним депутатом, то приймальня зачинилася. Припинили свою діяльність одразу після виборів також офіси «Слуги народу» та УКРОПу.

У «Партії Шарія» та «Батьківщині» повідомили, що незважаючи на карантин, приймальні працюють в дистанційному форматі – можна звернутися за телефоном чи написати на електронну пошту. Більш того, партії, які не мають приймальні, готові відповідати на дзвінки.

Формат роботи приймалень політичних партій

Інформаційна активність у соціальних мережах

Найпопулярнішою соціальною мережею серед політичних сил Донецької області та партійних функціонерів є Facebook. У цій соціальній мережі знайдено більше 70 сторінок, груп та акаунтів, які мають відношення до активних в області політичних партій та відомих політиків. 

Розподіл такий:

• 45 – це публічні сторінки;
• 16 – акаунти політиків та людей, які займаються просуванням політичних партій;
• 12 груп, які формально чи ні відносяться до політичних структур. 

На другому місті за популярністю серед соціальних мереж є Instagram. Тут функціонує щонайменше 15 сторінок в Instagram, які ведуться від імені партійних мереж для комунікації з виборцями. 

Щонайменше 10 телеграм-каналів, які мають відношення до активних в області політичних партій та персонально до нардепів-мажоритарників чи кандидатів, які балотувалися на це місце. Також 2 партії розповсюджують інформацію на YouTube.

Найбільш активно представлені в соціальних мережах

Найбільш масове охоплення в соціальних мережах має партія «Опозиційний блок» – 25 пабліків, які висвітлюють діяльність обласного та місцевих осередків, а також нардепів-мажоритарників. Більша частина сторінок ведеться на платформі Facebook. Проте народні депутати мають і сторінки в Instagram, де висвітлюють свою діяльність.

Майже таке ж охоплення в соціальних мережах має партія «Опозиційна платформа – За життя» – вона налічує 23 сторінки, більша кількість з яких ведеться на платформі Facebook. Але це не лише сторінки, які сповіщають про діяльність самої партії чи народних депутатів. Це також пабліки, які висвітлюють діяльність неформально пов’язаних з партією громадських організацій та навколополітичних представників. А з «Опозиційною платформою – За життя» пов’язана найбільша кількість таких громадських організацій.

Рівно представлені в соціальних мережах «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» – по 9 пабліків у соцмережах. По 7 сторінок ці партії мають в мережі Facebook – це різні сторінки, акаунти та групи, які висвітлюють діяльність як партій, так і місцевих політичних діячів.

Партія «Наш край» має 8 сторінок та груп в Facebook для інформування виборців. Також має 2 телеграм-канали та 1 сторінку в Instagram.

«Слуга народу» на Донеччині має тільки 4 сторінки, 2 з яких висвітлюють партійну діяльність та ще 2 – особисті сторінки політичних діячів. 

«Голос» в Донецькій області й зовсім не активний: лише 2 пабліки, один з яких в Facebook, інший – в телеграмі. Сторінки так і називаються «Голос. Донеччина».

«Українська стратегія Гройсмана» має лише 1 сторінку. Тоді як Аграрна партія України та «Сила і Честь» зовсім не орієнтовані на Донецьку область. Якщо під час виборів президента «Сила і Честь» хоч трішки проявляла активність в області, то наразі вони зовсім не представлені в соціальних мережах.

Представництво партій та їх лідерів у соціальних мережах

Найпопулярніші сторінки 

Наявність великої кількості сторінок – ще не означає велику кількість читачів, які слідкують за постами. Отже, регулярність публікацій та наявність власного чи запозиченого (перепост) контенту – має велике значення.

Найбільш вподобаними сторінками є пабліки:

• «Опозиційної платформи – За життя» –  Facebook-сторінку Наталії Королевської вподобали 139 520 осіб, а партійнe організаці. «Жінки за мир» –  198 920 разів;
• «Опозиційного блоку» –  Facebook-сторінку народного депутата Вадима Новинського вподобали 19 807 разів, а його ж Facebook-акаунт – 17 249 разів;
• «Наш край» – не менш популярною є сторінка Олега Недави, який балотувався на народного депутата по 47 виборчому округу – його сторінку на момент моніторингу вподобали 28 004 рази;
• у групі «Наш Краматорськ» є 25 062 учасників, сама група пов'язана з ГО «Наш Краматорск», яка близька до народного депутата Максиму Єфімову;
• Facebook-сторінку партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» вподобав 6 351 виборець.

Якщо аналізувати сторінки політичних партій, то на Донеччині найбільш активною в мережі Facebook є партія «Шартія» (в групі опубліковано 384 власні дописи та 588 репостів).  Активно веде сторінку Наталія Королевська від «Опозиційно платформи – За життя» – 167 та 159 публікацій за місяць моніторингу на сторінці та акаунті в Facebook. 

У Facebook-групі «Європейської Солідарності» за місяць було зроблено 97 власних постів та 621 репост.

Тематика повідомлень у більшості випадків була пов’язана з боротьбою проти коронавірусу. «Опозиційна платформа – За життя» навіть створила окрему громадську організацію, діяльність якої зав’язана тільки на інформування та надання адресної допомоги при карантинних заходах при коронавірусі. Також активно про власну благодійну діяльність під час карантину повідомляв народний депутат Максим Єфімов.

Рідше з’являлися повідомлення стосовно важливих законопроєктів, які розглядалися в парламенті в квітні – зміни до державного бюджету тощо.

Найпопулярніші та найактивніші сторінки політичних партій Донеччини в соціальних мережах

Найпопулярніші та найактивніші сторінки політиків Донеччини в соціальних мережах (включно з нардепами)