25 січня на Погоджувальній раді депутатських фракцій Верховної Ради неодноразово зазначалося, що вже цього тижня на порядку денному українських парламентарів — законопроєкт про народовладдя.  За історію незалежної України відбулося 2 всеукраїнські, 5 місцевих референдумів (про псевдореферендуми навіть згадувати не хочеться). І хоча саме референдум для громадян є легітимним шляхом висловленням позиції на противагу органів державної влади, якщо така не задовольняє їхні інтереси, з 2018 по 2021 рік ми, українці, жили без спеціального закону, а відповідно і без такої можливості. Причин тому багато. На них зосереджуватися не будемо. Зрештою, головне —  незабаром ця прогалина може бути заповнена. 

Тим часом в інших країнах референдуми організовувалися та проводилися навіть минулого 2020 року, коли на першу позицію для всього світу стала боротьба з Covid-пандемією. В яких країнах та щодо яких питань? Зараз розберемося. 

За 2020 рік відбулося майже 20 референдумів. Найбільш помітно в новинах України прозвучали  голосування в Швейцарії, Росії та Чилі. У Швейцарії, до речі, за рік  відбулося аж три голосування — взимку та два восени. 

  • 9 лютого — Швейцарія
  • 22 березня — Гвінея
  • 1 травня  — Палау
  • 25 червня-1 липня  — Російська Федерація
  • 30 серпня  — Ліхтенштейн
  • 20-21 вересня  — Італія
  • 24 вересня  — Фолклендські острови
  • 27 вересня  — Швейцарія
  • 4 жовтня  — Нова Каледонія
  • 11 жовтня  — Північний Кіпр
  • 17 жовтня  — Нова Зеландія
  • 25 жовтня  — Чілі
  • 1 листопада  — Алжир
  • 3 листопада  —  Пуерто-Ріко
  • 3 листопада  — Американські Віргінські Острови
  • 29 листопада  — Швейцарія
  • 8 грудня  — Ліберія

Розпочали практику в 2020 році, звичайно ж, найактивніші — швейцарці. Вже 9 лютого у Швейцарії було проведено два опитування. Виборців запитали, чи схвалюють вони популярну ініціативу щодо збільшення доступності  житла шляхом утворення та розвитку житлових кооперативів. Інше голосування було необов'язкове: питали  про законодавство, що запобігає дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Пропозицію доступного житла відхилили 57% виборців, хоча понад 60% проголосували "за" в Базелі та Женеві — місцевостях, де найбільше відчутна відсутність доступного житла.  Антидискримінаційне законодавство було схвалено 63% виборців.

Наступне голосування було призначено на 17 травня, але через поширення коронавірусної інфекції його перенесли. Примітно, що це було перше скасування федерального референдуму з 1951 року, тоді голосування було відкладене також через епідемію. Розгляд питань переносився на вересень.  Тож 27.09 швейцарці знову визначалися у трьох темах: перегляд угоди з Європейським Союзом про вільне пересування; поправка до федерального закону про мисливське господарство у 2019 році; поправка до Федерального закону про прямий федеральний податок у 2019 році щодо податкових відрахувань на витрати на догляд за дитиною та відпустки батьків.  Швейцарці проголосували проти більшості ініціатив. Так, не підтримали пропозицію щодо міграційної політики від  Швейцарської народної партії (SVP) майже 62 відсотки тих, хто проголосував. 

Дві ініціативи, щодо яких швейцарці висловлювали свою позицію у листопаді, також зазнали поразки. Хоча громадяни підтримали пропозицію про "Відповідальні компанії", більшість кантонів відмовилася. Ініціативі щодо заборони фінансування виробників зброї не вистачило підтримки громадян. 

22 березня одночасно з парламентськими виборами відбувся конституційний референдум у Гвінеї. Нова Конституція мала б скасувати обмеження терміну перебування на посаді Президента (як правило, два терміни). Інші питання стосувалися врегулювання гендерної нерівності;  справедливого розподілу багатства на користь молоді та бідних; зниження парламентського віку кандидатури до 18-річного віку. Спочатку конституційний референдум мав відбутися 1 березня. Однак він був перенесений через занепокоєння громадських спостерігачів. Влада вилучила з реєстру понад 2,5 мільйона неперевірених імен (із загальної кількості 7,7 мільйона). Під час громадських протестів проти референдуму в період з жовтня 2019 року по березень 2020 року  загинули  понад 32 особи.  Явка склала близько 58%. Нова Конституція отримала майже 90% голосів "за", тож Конституційний суд оприлюднив остаточні результати 3 квітня. Після їх оголошення протестуючі знову вийшли на вулиці. Ситуація в країні досить конфліктна. 

У травні в Республіці Палау теж відбувся конституційний референдум — виборців запитали, чи схвалюють вони поправку до статті 1 конституції, яка визначає її морські кордони. Пропозиція здобула  97% підтримки виборців.

З 25 червня по 1 липня тривало голосування на референдумі в Російській Федерації. В ньому мали право взяти участь 110,5 мільйона виборців. Під час референдуму вони мали проголосувати щодо внесення змін одразу до 22 статей Конституції. Зміни до Конституції, які ініціював Володимир Путін, схвалили 77,92% виборців. Голосування через поширення коронавірусної інфекції відбувалося як онлайн, так і на дільницях. Один із найвищих результатів було зафіксовано у Чечні, де за зміни в основному законі нібито проголосували 97,92%. І лише в Ненецькому автономному окрузі більшість висловилася “проти”  — 55% тих, хто голосував. Як пам'ятаємо, Україна засудила голосування на тимчасово окупованих українських територіях у Криму, а також частинах Донецької̈ та Луганської областей. 

Влітку відбувся також конституційний референдум у Ліхтенштейні. На голосування вносилося кілька пропозицій: сприяння рівному представництву жінок у політичних органах — "HalbeHalbe" (HalfHalf); подвійне громадянство для натуралізованих громадян та рішення уряду про фінансування розширення залізничної лінії. Усі три були відхилені.

З весни на осінь через Covid переносили референдум італійці. Конституційний референдум щодо зменшення розміру італійського парламенту відбувся 20 і 21 вересня 2020 року. Майже 70% громадян, які прийшли на голосування (явка 51%), підтримали конституційну реформу. Ймовірно, вже у 2023 році італійці на чергових виборах будуть обирати вже менше парламентарів — 400 замість 630  у Палату депутатів та 200 замість 315  у Сенат.

Про реформування виборчої системи (замінити два існуючі виборчі округи єдиним округом на всі острови) запитувала влада у жителів Фолклендських островів. І хоча  більшість тих, хто проголосував, підтримали зміни, але голосів “за” не вистачило для остаточного схвалення.

Також у 2020 році відбувся другий з трьох референдумів про вихід Нової Каледонії (заморське володіння Франції в Тихому океані з особливим статусом) зі складу Французької Республіки, який передбачений Нумейським договором. За результатами острови залишилися частиною Франції, більшість виборців — 53,3% — проголосували  проти.

Одночасно з першим туром виборів Президента жителі Північного Кіпру голосували на конституційному референдумі. Пропонувалося збільшити кількість членів Верховного суду з восьми до максимум шістнадцяти. Поправку відхилили, 50,2% виборців проголосували проти.

Першою серед усіх про легалізацію евтаназії запитала у громадян влада Нової Зеландії на референдумі у жовтні 2020 року. Перша спроба стала успішною — 65,1% людей підтримали Закон про вибір кінця життя. Ймовірно, законопроєкт набере чинності 6 листопада 2021 року, через 12 місяців після оголошення остаточного підрахунку голосів. 

Минулої осені більшість (78%) чилійців на референдумі  підтримали перегляд Конституції, написаної за часів диктатури Августо Піночета. Ще до оголошення перших результатів підрахунку голосів, який транслювався онлайн, чилійці вийшли на вулиці святкувати голосування. До речі, голосували вони в один з нами  день — 25 жовтня (перший тур місцевих виборів). Того ж дня вирішувався  й формат написання нової Конституції. Це завдання покладене на конституційну конвенцію зі 155 членів громадськості, у якій порівну будуть представлені чоловіки й жінки. На написання тексту нової Конституції відведено дев'ять місяців. Опісля її оприлюднення буде ще один референдум, де чілійці голосуватимуть «за» чи «проти» прийняття документа. Участь в цьому голосуванні — обов'язкова. 

Протести в Алжирі, відомі під назвою Хірак, стали поштовхом до проведення конституційного референдуму в листопаді. Алжирці підтримали зміни, які передбачають реформування повноважень всіх гілок влади.  Однак явка на голосування була дуже низькою, лише близько 23% виборців. Крім того, понад 10% від загальної кількості бюлетенів були недійсними або пустими.

Одночасно з американцями, які голосували на виборах Президента, за те, щоб їх територія стала 51 штатом США, голосували пуерториканці. За останні 10 років це вже третій референдум про статус карибського острова. І хоча 52,5% виборців проголосували “за”, остаточне рішення за Конгресом США.

Також 3 листопада голосували на референдумі жителі Американських Віргінських Островів. Перед ними стояло питання щодо обрання конституційної конвенції. Загалом участь  у голосуванні взяли 18 130 виборців, з яких 10 115 (56%) відповіли на питання референдуму. Більшість тих, хто голосував, також проголосували "за", пропозиція була схвалена.

Завершує 2020 рік референдумів Республіка Ліберія. Конституційний референдум відбувся тут 8 грудня поряд з виборами у Сенат та двома додатковими виборами до Палати представників. Він планувався на 13 жовтня, але був відкладений через пандемію COVID-19. Виборці голосували окремо за кожну з 8 правок. 

Так, на референдумах у 2020 році голосували і за зміни Конституції (для чилійців вони мали історичне значення), і за незалежність, і навпаки за входження в союзну державу. Розглядали і менш глобальні, але від того не менш важливі для громадян зміни. Звісно, не всі ініціативи були схвалені, але, принаймні, громадяни могли здійснити своє право  — вирішувати. 

 

Цікаве з теми: