Від обласного центру Чернігівщини до російського кордону — лише 88 км. Уперше російські окупанти намагалися увійти до міста 26 лютого 2022 року, але відступили. Наступного місяця армія РФ ще тричі безуспішно намагалася взяти Чернігів. Опісля росіяни розташувалися неподалік від міста і безперервно його обстрілювали. На початку квітня російська армія відступила від Чернігова у бік білоруського Гомеля, і ЗСУ повністю деокупували Чернігівщину. Регіон належить до трійки областей, які зазнали збитків у житловій інфраструктурі на суму понад мільярд доларів (дві інші області — Дніпропетровська та Херсонська). Оцінка пошкодження навчальних закладів сягає 152 млн доларів, закладів охорони здоров’я — більш ніж 259 млн доларів (за даними World Bank станом на 27 березня 2023 року).
Соціально-економічний стан області: як війна вплинула на Чернігівщину
Руйнування та збитки
Чернігівщина — прикордонна область. На півночі вона межує з Гомельською областю Республіки Білорусь і Брянською областю Російської Федерації. На початку повномасштабного вторгнення Чернігів став форпостом на шляху окупантів до столиці. Ворог тижнями гатив по місту з артилерії, чи не щоночі відбувалися авіанальоти. У місті зруйнована цивільна інфраструктура — школи, бібліотеки, стадіон імені Юрія Гагаріна, де свої домашні матчі грала футбольна команда Української прем'єр-ліги “Десна”, житлові будинки й цілі квартали.
Руйнувань зазнали 10 тис. квартир та 1,5 тис. приватних будинків. 37 тис. квартир потребували ремонту. Ворог також атакував об’єкти критичної інфраструктури Чернігова. Про це міський голова Владислав Атрошенко говорив під час зустрічі з представниками Фонду “Партнерство за сильну Україну” у травні 2022 року. Місто втратило багато комунальної техніки: росіяни атакували АТП-2528 і тролейбусне управління. Крім того, ворог завдавав ударів по закладах освіти. Із 52 дитсадків пошкоджені 37. Усі 5 закладів профтехосвіти теж зазнали руйнувань. Із 34 шкіл постраждали 27. Дві школи — №18 та №21 — знищені вщент.
Уночі 23 березня 2022 року російські окупанти скинули авіабомби на автомобільний міст через Десну, який сполучав Чернігів із Києвом. Відтоді привезти щось до обласного центру, який залишився без світла, опалення, води і зв'язку, було майже неможливо. Евакуювати людей — теж. За словами міського голови Владислава Атрошенка, за час війни у Чернігові загинули приблизно 700 людей — сукупно військових і цивільних. Масштаби руйнування міста можна побачити на відео, нещодавно створеному місцевими активістами. А 6 березня Президент України Указом №111/2022 присвоїв Чернігову статус “Місто-герой України”. Також Володимир Зеленський нагородив орденами голів обласної та міської адміністрацій — В'ячеслава Чауса і Владислава Атрошенка.
Джерело: Чернігівська ОВА
Під час пресконференції в “Укрінформі” 8 квітня 2022 року чернігівський міський голова Владислав Атрошенко заявив, що на відновлення міста потрібно чотири роки, якщо працювати швидко і мати необхідний обсяг коштів. “Немає людей, нема фахівців і дуже великі обсяги. По фінансам — це десятки мільярдів гривень збитків. Перебудувати тільки одну ТЕЦ — це від 200 до 300 мільйонів євро, від 8 до 12 мільярдів гривень”, — сказав міський голова.
Станом на середину літа 2022 року російська збройна агресія завдала колосальних збитків ТЕЦ: пошкоджено 22 теплопункти, 9 теплових камер та 1,7 км мереж централізованого теплопостачання; зруйновано вузли подачі вугілля та хімічної підготовки води, центральну щитову. ТЕЦ розташована на окраїні міста, куди “прилітало” дуже багато снарядів. Ба більше, росіяни свідомо знищували інфраструктуру — по теплоелектроцентралі вели мінометні обстріли. Тоді ж Уряд виділив майже 100 млн грн, аби провести необхідний ремонт і закупити обладнання для Чернігівської ТЕЦ.
Не обійшлося в питанні відновлення ТЕЦ і без скандалів — у вересні 2022 року ДБР перевіряло обставини передачі “Чернігівської ТЕЦ” у комунальну власність міста. Згідно з текстом ухвали, перевірку проводили в межах кримінального провадження, яке Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило ще у жовтні 2021 року. Тоді ДБР почало розслідування щодо можливого зловживання службовим становищем чернігівських посадовців. За версією слідства, з 2015 року, коли міським головою Чернігова обрали Владислава Атрошенка, переважну більшість тендерів на ремонти доріг в місті вигравали дві компанії: “ШБУ-14” та “АТП-2528”. Ціну закупівель нібито штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через фіктивні підконтрольні підприємства.
Тепер ДБР звернулося до суду за дозволом на проведення огляду Чернігівської ТЕЦ. За версією слідства, колишній орендар ТЕЦ — ТОВ “Фірма “Технова” — ініціювала повернення майнового комплексу до комунальної власності міста, бо не хотіла витрачати гроші на відновлення пошкоджених об‘єктів. У пресслужбі Чернігівської міської ради повернення цілісного майнового комплексу в комунальну власність пояснювали необхідністю забезпечити ремонт та підготовку до опалювального сезону, бо орендар у травні повідомив, що не може відновити потужності власним коштом.
Однак повернімося до хронології війни. 1 квітня 2022 року голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус у своєму традиційному відеозверненні повідомив, що російські військові поступово залишають область. Відтоді вже рік Чернігівщина звільнена від російських окупантів. Водночас обстріли важкою артилерією залишаються актуальними для 4 прикордонних громад, які визнані районами бойових дій. У Корюківському районі це Сновська міська тергромада, у Новгороді-Сіверському — безпосередньо саме місто Новгород-Сіверський і громада, місто Семенівка та громада, у Чернігівському районі — Городнянська міська територіальна громада. Жителі цих населених пунктів мають пільги та допомогу від держави, доступні для внутрішньо переміщених осіб.
2 квітня 2022 року начальник ОВА В'ячеслав Чаус відзвітував, що разом із командою побував у звільненій від російських окупантів Шестовиці — селі, де росіяни неодноразово намагалися побудувати понтонний міст через Десну й переправитися на інший берег для подальшого наступу на столицю. Всі ці спроби відбили ЗСУ. Згодом українські військові одне за одним звільняли населені пункти області, які перебували під окупацією більше місяця. Тільки після деокупації можна було остаточно оцінити збитки — господарські, економічні та людські. Так, у селі Ягідне Чернігівського району російські загарбники утримували в невеличкому шкільному підвалі понад три сотні людей одночасно. Жахіттями пережитого поділилася на своїй сторінці у фейсбуці місцева мешканка Ольга Меняйло, а журнал TIME розмістив на обкладинці її фотографію з підвалу.
Збитки, завдані сільському господарству області
Авіабомбами окупанти знищували корівники та склади з врожаєм. Ферму Юрія Стельмаха в селі Анисів поблизу Чернігова двічі бомбардували російські літаки — 20 і 21 березня 2022 року. Внаслідок авіаударів загинули сотні голів скоту, декілька людей отримали травми, одна людина загинула. Також знищені 2 свинарники, контора, гараж для автомобілів, телятник, 2 скотарники, молочний пункт, лабораторія, приміщення зоотехніка і тракторний стан.
Інше фермерське господарство — “Напорівське”, що розташоване в селі Лукашівка (Чернігівський район), — до початку війни мало 1,5 тис. га землі в обробітку, 316 голів великої рогатої худоби, 60 працівників. Господарство вирощувало кукурудзу, соняшник озиму пшеницю, картоплю, займалося ягідництвом. 8 березня 2022 року 60 ракет “Ураган” поцілили на територію підприємства. 158 голів худоби на фермі було знищено. Зруйновані два тваринницькі комплекси, доїльна зала, згорів склад мінеральних добрив, автопарк. Наразі підприємство відновило роботу.
Ферма у Лукашівці. Джерело: "Суспільне Чернігів"
Обстріли Чернігівщини все ще тривають, особливо часто від них страждають прикордонні села й містечка. 30 жовтня 2022 року ворог обстріляв околиці одного з населених пунктів Семенівської громади. Було зафіксовано 21 вибух. У результаті загинуло 48 голів великої рогатої худоби, також пошкоджені будівлі сільськогосподарського підприємства.
Попри бойові дії і руйнівні наслідки окупації, аграрії Чернігівщини у 2022 році змогли засіяти поля і зібрати 3 млн тонн зернових. Це вдвічі менше, ніж у 2021-му — щоправда, тоді зібрали рекордні 6 млн тонн. І все ж, якби не підтримка держави та країн-партнерів, у 2022 році все могло бути набагато гірше. Велику роль зіграли надане насіння, пільгові кредити, обладнання для зберігання зерна.
Загалом, за оцінкою Мінагрополітики України та Київської школи економіки, загальна сума втрат, завданих сільськогосподарській галузі внаслідок повномасштабного вторгнення, станом на 15 вересня 2022 року сягнула 6,6 млрд доларів США.
Як постраждав бізнес Чернігова
На початку повномасштабної війни окупанти не змогли захопити Чернігів. Однак російська армія знищувала промисловість та бізнес, тобто економіку. Із близько 3100 підприємств, які активно працювали в довоєнний час, зазнали ушкоджень різного ступеня орієнтовно 60%. Лише частина з них нині відновлює роботу. На підприємствах “Чернігівський автозавод” та “Український кардан”, розташованих на одній площі, нарахували близько 200 “прильотів” — із танків, систем залпового вогню та авіації. Постраждали цехи і майно.
“Ми бачимо наслідки бомбардувань гальванічного відділення ‘Українського кардану’. Це значні руйнування, що призвели до загромадження виробничих потужностей та обладнання, яке тепер не працює. Таким чином, ми у своєму виробництві маємо розрив технологічних процесів. На сьогодні наше підприємство не відпускає продукцію, ми стоїмо і не маємо можливості найближчим часом відновити виробництво”, — розповідав гендиректор підприємства Анатолій Потапенко виданню Чеline у червні 2022 року. Аналогічними є наслідки ворожих обстрілів підприємства “Чернігівський автозавод”. За попередніми підрахунками, йдеться про збитки у 30 млн євро.
Фото: Чеline
Підприємство “ТАН”, яке спеціалізується на розробці та виготовленні обладнання для олійно-жирової промисловості, працює вже протягом 27 років і забезпечує роботою близько 300 людей. Росіяни бомбардували та обстрілювали його протягом семи днів. Постраждали не тільки цехи, а й готова продукція, складські запаси. Збитки становлять до 300 млн грн, а ще на 100–150 млн грн знищено готової продукції.
Чернігівська броварня, що входить до складу “AB InBev Efes Україна”, зупинила роботу 24 лютого, а згодом російські ракети завдали їй значних руйнувань. Понад пів року броварня, один із ключових бізнесів у регіоні й роботодавнць для сотень містян, не функціонувала. За деякий час після деокупації регіону в “AB InBev Efes Україна” вирішили, що підприємство є символом незламності українського бізнесу. Наприкінці грудня броварня відновила роботу. На підприємстві знову варять пиво “Янтар”, “Рогань”, “Kozel”, “Stella Artois” і, звісно, легендарне “Чернігівське”. Про те, яких зусиль співробітники й керівництво “AB InBev Efes Україна” доклали до відновлення свого підприємства, зняли документальний короткометражний фільм "Нездоланні", передпоказ якого відбувся 7 лютого 2023 року у Берліні.
Фото: Forbes
Пивзавод “Bierwelle”, розташований у Чернігові, до повномасштабного вторгнення був одним із найбільших виробників пива в регіоні. У мирний час він виробляв понад 15 млн літрів напоїв. На заводі часто проводили екскурсії, був майданчик, де можна було дегустувати пиво і замовляти їжу. Засновник заводу — ресторатор Андрій Осиковський. У березні 2022 року сюди, в північну частину міста, неодноразово прилітали російські снаряди, тому від виробництва залишилося згарище. По ньому влучили 24 міни та 4 снаряди. Витекло 450 000 л пива. 20 квітня 2022 року Bierwelle почали варити пиво на потужностях заводу Fanatic Brewery у Дніпрі.
Завод із виробництва товарів для тварин “Collar” втратив продукції приблизно на 7 млн грн та 2 магазини з 10. Район, де розташовані виробництва компанії, дуже бомбили. Великі вирви від снарядів були за 50 м від підприємства. Завод експортує аксесуари та іграшки для тварин, наповнювачі для котячих туалетів, акваріуми й акваріумне обладнання до 78 країн. “Collar” — єдина українська компанія, яка продає товари через сайт NASA. У 2021 році її оборот становив 200 млн грн, і половину забезпечував експорт.
“Pet-Technologies” — завод, де розробляють та виробляють пресформи, верстати для видування ПЕТ-пляшок та маски, що кріпляться на обличчя без гумок. Засновник компанії — Олександр Суворов. Підприємство постачає обладнання до 53 країн світу, експорт приносить йому близько 65% доходу. Прибуток у 2020 році становив 12 млн євро. Після 24 лютого підприємство втратило ринок Росії, частка якого до війни дорівнювала 30%. Під час активних бойових дій “Pet-Technologies” фактично не постраждав, тож підприємство відновило роботу з середини квітня 2022 року, хоча й лише на 10% потужності.
Для підтримки бізнесу в період відновлення Чернігівська міська рада на позачерговому засіданні 30 червня 2022 року звільнила орендарів від плати за користування майном комунальної власності Чернігівської міської територіальної громади з 1 березня 2022 року до 30 квітня 2022 року включно. Після 30 квітня сплату за оренду зменшили.
У березні 2023 року на Чернігівщині заарештували та передали в управління Агентства з розшуку та менеджменту корпоративні права і нерухоме майно підприємства “Чексіл” на понад 1 млрд 37 млн грн. За даними слідства, протягом 2021–2022 років приватні товариства, засновником яких був громадянин країни-агресора, придбавали волокна в Республіці Білорусь та постачали тканини російським і білоруським організаціям та підприємствам. При цьому власник, громадянин РФ, має також групу компаній, яка виконує російські державні контракти з постачання військового одягу і спорядження російській армії та її силовим відомствам.
Бюджети Чернігова та області
Наслідки російської військової агресії негативно позначилися на виконанні бюджету Чернігівської територіальної громади. Дохідна частина за минулий рік становить 3,4 млрд грн. Бюджет недовиконаний за всіма напрямками, але, порівняно з 2021 роком, є незначне зростання доходів — на 4,7%. Переважно це відбулося за рахунок податку на доходи фізичних осіб від грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу.
Трансферти з державного бюджету значно зменшилися: минулоріч громада не отримала ні субвенції на ремонт автомобільних доріг, ні, як було раніше, на інфраструктурні об'єкти і соціально-економічний розвиток, ні на придбання техніки. Не було додаткових дотацій на заклади охорони здоров'я та освіти, які були у попередні роки.
14 лютого 2023 року начальниця фінансового управління Чернігівської міської ради Олени Лисенко представила бюджетний звіт за 2022 рік. За її словами, пріоритетними напрямками у всіх галузях були аварійно-відновлювальні роботи та зміцнення обороноздатності. На ці потреби з місцевої казни спрямували 230 млн грн. Також місто надавало матеріальну підтримку чернігівцям, чиє нерухоме майно пошкоджене через війну. Для цього в муніципалітеті розробили спеціальні програми і виплатили 34,6 млн грн. Дію цих Програм продовжили на 2023 рік.
За словами Олени Лисенко, у 2022 році місцева казна загалом отримала 2,6 млрд грн, що на 4,3% менше, ніж планові показники. Якщо ж порівнювати з цифрами 2021 року, то дохід зріс на 294,7 млн грн, тобто 12,5%.
У 2022 році міська казна наповнювалася також завдяки благодійній допомозі — як від приватних та юридичних осіб, так і від міст-побратимів. До цільового фонду надійшло 11,9 млн грн, з них 11,4 млн грн — після 24 лютого.
“Це благодійна допомога для розв'язання першочергових завдань з відновлення міста, зокрема, з цих коштів 7 млн грн спрямовано на відновлення тролейбусної контактної мережі, 1,3 млн — на аварійно-відновлювальні роботи для відновлення пошкоджених житлових будинків. Благодійної допомоги надійшло 29,5 млн грн”, — розповіла Олена Лисенко.
Що стосується обласного бюджету на 2023 рік, то він збалансований між доходами й видатками і становить понад 2,5 млрд грн (2 568 434,8 тис. грн). Із них власні доходи — трохи більше 1,5 млрд, що лише на 8% більше очікуваного виконання доходів цього року. 90,6%, — захищені статті: зокрема, майже 79% піде на зарплати та енергоносії. Розвиткова складова обласного бюджету критично низька.
Щодо громад області, то в цілому минулого року додатково надійшло 1,552 млрд грн власних доходів місцевих бюджетів. У найбільш постраждалих від російської агресії громадах доходи на 203 млн грн менші, ніж минулорічні. У 30 громадах доходи у 2022 році вищі, ніж у 2021-му.
Демографічна складова: підтримка ВПО та постраждалого населення
Згідно з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 8 лютого 2023 року кількість внутрішньо переміщених осіб в області становить 73023 людини, з них дітей до 18 років — 19073, людей з інвалідністю — 2802, людей працездатного віку — 33828, пенсіонерів — 13817 осіб.
У лютому 2023 року Громадянська мережа ОПОРА дослідила інформацію про масштаби переміщення населення в Україні у зв'язку з війною та зіставила достовірні й актуальні дані, якими оперують держава Україна і міжнародні інституції. На наш запит Міністерство соціальної політики повідомило, що станом на 12 грудня 2022 року на обліку внутрішньо переміщених осіб в Україні перебуває 4 893 079 осіб, з яких 1 093 821 — діти. На Чернігівщини це 78690 осіб дорослого населення і 20973 дитини.
Облік внутрішньо переміщених осіб, які переїхали до Чернігівської області в період з 24 лютого 2022 року донині, окремо не вели. В області відкрито 5 модульних містечок на 968 ліжко-місць: 2 — на території Киселівської сільської ради (по 352 ліжко-місця кожне); 2 — на території Новобілоуської сільської ради (по 88 ліжко-місць кожне); 1 — на території Новобасанської сільської ради (88 ліжко-місць).
У місті Чернігові до фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, включено 151 кімнату в 5 гуртожитках закладів освіти.
На засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради 14 лютого 2023 року були затверджені чергові списки тих, хто отримає одноразову матеріальну допомогу з міського бюджету. Виплати здійснюватимуть за трьома розробленими муніципалітетом Програмами. Вони охоплюють власників квартир та приватних будинків, які зазнали пошкоджень під час активних бойових дій, а також родини загиблих захисників та захисниць України.
Програма “Про надання часткової компенсації видатків мешканцям міста Чернігова на ремонт та відновлення вікон” розроблена і прийнята у 2022 році. Протягом минулого року нею скористалися 647 осіб на загальну суму 8,1 млн грн. У поточному році часткову компенсацію отримали 17 мешканців міста Чернігова на загальну суму 211,5 тис. грн.
У межах Програми “Про надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям міста Чернігова — власникам приватних житлових будинків” почала працювати ще минулого року, і її дію продовжили на 2023-й. За 2022 рік матеріальну допомогу отримали 1 596 власників приватних житлових будинків на загальну суму 26,5 млн грн. У поточному році матдопомогу отримав вже 71 мешканець Чернігова на загальну суму 956,5 тис. грн. Ця Програма спрямована на підтримку постраждалих і не є компенсацією за пошкоджене чи зруйноване житло.
Відповідно до спеціальної Програми, затвердженої рішенням Чернігівської міської ради від 23 грудня 2022 року, одноразову матеріальну допомогу на загальну суму 1,2 млн грн надали 19 членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. У поточному році такі виплати вже отримали 30 осіб на загальну суму майже 2 млн грн. Також дві особи в межах цієї ж Програми отримали виплати за виготовлення та встановлення надмогильних пам'ятників на загальну суму 40 тис. грн.
Ринок праці
Послугами Чернігівської обласної служби зайнятості у січні-лютому 2023 року скористалися 8,9 тис. зареєстрованих безробітних. Допомогу по безробіттю отримували 4,6 тис. людей. За сприяння центрів зайнятості працевлаштовано 759 людей, зокрема 712 зареєстрованих безробітних.
За видами економічної діяльності найбільше громадян працевлаштовано в переробній промисловості (20,5%), оптовій та роздрібній торгівлі (14,7%), державному управлінні й обороні (13,3%), освіті (10,4%). За професійними групами 21,6% працевлаштованих належать до сфери торгівлі та послуг, 17,6% — некваліфіковані працівники, 15,3% — кваліфіковані робітники з інструментом, 13,2% — фахівці.
Станом на 1 березня 2023 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до Чернігівської обласної служби зайнятості, становила 409, що втричі менше, ніж на 1 березня 2022 року. Станом на 1 березня 2023 року середня заробітна плата у вакансіях, які містяться у базі даних Чернігівської обласної служби зайнятості, становила 10228 грн. Зокрема, серед видів економічної діяльності найвищою заробітна плата була у сфері інформації та телекомунікації (16000 грн), у закладах охорони здоров’я (14448 грн), у сільському, ліському та рибному господарствах (12555 грн) та у переробній промисловості (10435 грн). За видами економічної діяльності більшість вакансій відкрито на підприємствах переробної промисловості (25,9%), сільського господарства (16,4%), у сфері охорони здоров’я (13,7%), торгівлі (12,0%).
Минулого року 75 роботодавців Чернігівщини отримали компенсацію за працевлаштування 183 внутрішньо переміщених осіб. Сума виплачених коштів становить 2,25 млн грн. Наразі компенсацію витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб надають у розмірі 6,7 тис. грн за кожну працевлаштовану особу протягом не більше 2 місяців із дня працевлаштування.
Політична ситуація в області та обласному центрі
Результати парламентських виборів
У 2019 році Чернігівська область підтримала партію новообраного президента Володимира Зеленського — із 9 депутатів, пов’язаних із регіоном (6 обрані у мажоритарних округах, 3 пройшли до парламенту за партійними списками), 6 були представниками партії “Слуга народу”. Це Олег Семінський (ОВО №205); Антон Поляков (ОВО №206); Максим Зуєв (ОВО №207); Валерій Зуб (ОВО №209). Ще два депутати — Павло Халімон та Сергій Гривко — були обрані за партійними списками.
Троє з 9 народних депутатів представляли інші політичні сили: Борис Приходько (ОВО №210) балотувався як самовисуванець, Валерій Давиденко (ОВО №208) — від партії “Наш край”; Валерій Дубіль — від ВО “Батьківщина”.
Із 17 листопада 2020 року 208 округ має іншого депутата. 26 серпня 2020 року розпочався виборчий процес проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №208. Довибори до Верховної Ради ЦВК призначила після того, як у травні 2020 року загинув народний депутат України Валерій Давиденко (позафракційний). За результатами виборів 25 жовтня 2020 року перемогу здобув Анатолій Гунько від партії “Слуга народу”.
У зв’язку зі смертю Антона Полякова Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори в одномандатному виборчому окрузі №206 на 27 березня 2022 року. Виборчий процес офіційно розпочався 26 січня 2022 року, але фактично — ще восени. Головним кандидатом став Олександр Ломако — колишній заступник мера, а нині секретар міськради і, вочевидь, права рука міського голови Чернігова в партії “Рідний дім”. До речі, сам Владислав Атрошенко давно проявляв амбіції вийти на всеукраїнський рівень.
Про те, що партія “Рідний дім” висуватиме кандидата в 206 окрузі, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко заявив у стінах міської ради під час засідання 19 жовтня 2021 року. Втім, про наміри брати участь у виборах він заявляв і раніше. 30 липня відбувся “Форум Єдності” партій “Рідний дім” та “УДАР”, де Владислав Атрошенко повідомив, що “Рідний дім” піде на вибори до Верховної Ради разом із партією “УДАР Віталія Кличка”. Головою обласної організації партії “УДАР” став Олександр Ломако. Уже згодом у місті та за його межами з’явились інформаційні постери з брендуванням партій “Рідний дім” та “УДАР”.
Об’єднання партії мера Чернігова з УДАРом супроводжувалося обшуками СБУ в міському управлінні капітального будівництва. Причина — розслідування ймовірно недобросовісних тендерів та підрядів. Однак ці слідчі дії так нічим і не закінчилися, принаймні публічно.
Свої наміри балотуватися в 206 окрузі оголошував і Сергій Гарус, білборди з портретами якого з’явилися біля магістралі в межах округу. Раніше Гарус входив до команди нинішнього міського голови Чернігова. Після перемоги Атрошенка на виборах у 2015 році потенційний кандидат певний час очолював КП “Паркування і ринок”. В 2016 році на проміжних виборах в ОВО №206 він був кандидатом від “Блоку Петра Порошенка” і набрав 0,48% голосів. Згодом Гарус переміг на виборах голови Іванівської ОТГ, яку очолював до 2020 року. Запам’ятався він тим, що під час виборчого процесу роздавав рис.
Про наміри балотуватися на своїй фейсбук-сторінці також оголошував керівник місцевого осередку “Національного корпусу” Олександр Тарнавський. Активність потенційного кандидата полягала тільки в заяві, в якій він повідомив, що замість підкупів та реклами пропонуватиме своїм виборцям щирість та проукраїнську позицію. Загалом 16 лютого 2022 року ОПОРА публікувала дані про 7 зареєстрованих кандидатів за 206 округом. Партія “Слуга народу” не висунула свого кандидата в окрузі. Втім, вибори так і не відбулися через повномасштабне вторгнення.
Результати місцевих виборів 2020 року
У 2020 році до Чернігівської міської ради обрали 42 депутатів, із них 26 — представники політичної партії міського голови Владислава Атрошенка “Рідний дім”. По 4 представляють партії “Слуга народ”, “Наш край”, “Опозиційна платформа — За життя” та “Європейська Солідарність”.
Владислав Атрошенко отримав абсолютну більшість голосів на виборах мера і переобрався у першому турі на другий термін з результатом 77,5% голосів. Тож до 24 лютого політична ситуація в раді обласного центру була доволі безконфліктною, асі важливі рішення ухвалювали більшістю голосів та мали підтримку не тільки “Рідного дому”, а й інших політичних сил.
За результатами місцевих виборів до Чернігівської обласної ради обрали 64 представників різних політичних сил. Партія “Рідний дім” отримала близько 30% голосів та “завела” до обласної ради 19 депутатів. Друге місце посіла партія “Наш край”, яка отримала 9 мандатів. “Слуга народу” здобула 8 мандатів, 7 представників пройшли від "Радикальної партії Олега Ляшка", а по 5 мандатів мали “Опозиційна платформа — За життя”, “За майбутнє” і “Європейська Солідарність”. Головою обласної ради стала представниця “Слуги народу” Олена Дмитренко. Першим та другим її заступниками стали Ніна Лемеш (“Рідний дім”), і Дмитро Блауш ("Радикальна партія Олега Ляшка"). Партії “Рідний дім”, “Слуга народу” та "Радикальна партія Олега Ляшка" утворили в раді більшість.
На фоні результатів парламентських виборів, де партія “Слуга народу” отримала 44,26%, місцеві вибори стали для неї програшними — вона отримала майже вчетверо менший результат. Крім того, в жодному з ключових міст області — Чернігові, Прилуках та Ніжині — “Слуги” не змогли перемогти на виборах мера. Обласний центр очолив Владислав Атрошенко (“Рідний дім”) із результатом у 77,49% голосів, в Ніжині переміг представник “За майбутнє” Олександр Кодола, а Прилуки очолила Ольга Попенко від “Батьківщини”.
Робота міської ради в умовах повномасштабного вторгнення
Перша сесія Чернігівської міської ради під час воєнного стану відбулася 31 травня (позачергове засідання 17-ї сесії міської ради 8-го скликання). Участь у ньому взяли 28 депутатів та міський голова. Депутати розглянули питання про дострокове припинення повноважень Віталія Хрустицького (“Рідний дім”) та Павла Гармаша (“Опозиційна платформа — За життя”). Обранці власноруч написали заяви на складання мандатів, але ці рішення не були підтримані в сесійній залі під час голосування.
Фракція політичної партії “Опозиційна платформа — За життя” припинила діяльність у міській раді 31 травня — тоді відповідну заяву подав її голова Віктор Сехін. Депутати продовжать брати участь у роботі ради як позафракційні. Зазначимо, що 20 березня 2022 року РНБО ухвалила рішення про припинення на час воєнного стану діяльності низки політичних партій, у тому числі й “ОПЗЖ”.
Після завершення активних бойових дій чернігівський міський голова Владислав Атрошенко оголосив про кадрові рішення щодо кількох керівників комунальних підприємств і структурних підрозділів міської ради. Публічно таке повідомлення він зробив на своєму фейсбук-акаунті, звітуючи перед громадськістю про засідання фракції “Рідний дім” (найбільшої в міській раді цього скликання, 26 із 42 депутатів). Воно відбулося 12 квітня 2022 року і було першим із початку війни. Учасники досить гостро обговорили питання відсутності в місті протягом певного часу деяких депутатів. Відповідно, депутатів, що були керівниками комунальних підприємств та управлінь і покинули Чернігів, звільнили з посад. Деякі з них оголосили про намір скласти повноваження як депутатів або залишити фракцію “Рідний дім”. Також Владислав Атрошенко повідомив, що на наступному засіданні оберуть нового голову фракції, аое поки що на сайті міської ради змін у складі фракції не відображено.
Зокрема, колишнього біатлоніста, віцепрезидента Федерації біатлону України Андрія Дериземлю звільнили з посади начальника міського управління сім’ї, молоді та спорту. Його обов‘язки тимчасово виконує Валерій Семенець. Сам Дериземля заявив, що заяву на звільнення написав за власним бажанням. В інтерв’ю хsport.ua 16 квітня 2022 року він сказав, що виїхав з міста, аби вивезти сім'ю через проблеми зі здоров'ям дружини, а потім повернувся в Чернігів.
Начальником КП “Муніципальна варта” на час воєнного стану призначили Богдана Вербицького. На цій посаді він замінив Віталія Хрустицького, який також написав заяву про складання депутатського мандата. Колишній керівник “Мунварти” Віталій Хрустицький розповів “Суспільному”, що з першого дня війни був у Чернігові, а заяву про звільнення написав за власним бажанням, тому що порушив наказ. 7 березня 2023 року, під час щотижневої загальноміської наради представили нового начальника КП “Муніципальна варта”. Ним став Олексій Мисенко.
Також обговорювали питання про звільнення начальника управління культури та туризму Олександра Шевчука, але поки що він займає цю посаду.
Робота обласної ради
Перша “воєнна” сесія Чернігівської обласної ради відбулася 8 червня 2022 року. 39 депутатів зібралися на пленарному засіданні й розглянули 5 питань. Одне з найважливіших рішень — можливість голосувати дистанційно, крім питань, що потребують таємного голосування. Також народні обранці підтримали створення депутатської групи “Чернігівське Полісся”. Натомість політична фракція партії “Опозиційна платформа — За життя” припинила існування.
Атрошенко vs Чаус
Під час активних бойових дій на Чернігівщині міський голова Владислав Атрошенко та начальник обласної військово адміністрації (ОВА) В’ячеслав Чаус активно співпрацювали, записували спільні відеозвернення та розв’язували важливі гуманітарні питання. Однак конфлікт між цими посадовцями триває майже рік. Так, 20 травня 2022 року в ЗМІ з’явилася інформація, що начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус заборонив Владиславу Атрошенку брати участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Про це виданню “Дзеркало тижня” повідомив секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако.
Начальник ОВА В'ячеслав Чаус в інтерв’ю чернігівським ЗМІ сказав, що конфлікту з Владиславом Атрошенком він не має, і розповів анекдот про “невловимого Джо”. “Якщо б була якась мета, щоб Владислав Анатолійович не виїхав у Давос, то він би не поїхав у Давос”, — додав посадовець.
Також відомо, що наступного дня після виходу статті в “Дзеркалі тижня”, 21 травня, виклик до військкомату отримали секретар міської ради та заступники міського голови. Придатним до військової служби визнали Олександра Ломака, але він має відстрочку від служби, бо є батьком трьох неповнолітніх дітей. А заступники міського голови Віктор Геращенко, Олександр Атрощенко та Сергій Фесенко виявилися непридатними.
Ще один конфлікт довкола міжнародних відряджень міського голови виник 19 червня. Владислава Атрошенка не впустили до Польщі, де він у Жешуві мав взяти участь у підписанні меморандуму про співпрацю між містами. Про це повідомив сам мер на своїй сторінці у фейсбуці. Він також написав, що пов’язує це з конфліктом із неназваним представником Офісу Президента. А в коментарі “Суспільному” Атрошенко зауважив, що цей конфлікт намагався роздути начальник ОВА В'ячеслав Чаус, коли не погодив його попереднє відрядження до швейцарського Давоса й телефонував до Офісу Президента стосовно цього візиту.
1 лютого 2023 року міського голову Чернігова відсторонили від посади на один рік. Таке рішення 1 лютого ухвалив Львівський апеляційний суд під час розгляду апеляції на рішення Яворівського районного суду, який 7 грудня 2022 року на рік заборонив Владиславу Атрошенку обіймати цю посаду. Також він заплатить штраф. Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що в серпні Атрошенко дав розпорядження своєму водієві вивезти автівку дружини Tesla Model X за кордон. Він діяв в умовах конфлікту інтересів, адже водій має забезпечувати транспортне обслуговування мера лише в межах виконання ним посадових обов’язків — зазначили в НАЗК. На суди за Атрошенком їздили керівники місцевих управлінь та його депутати, мер Києва Кличко і мер Львова Садовий, виявляючи солідарність. Останній заявив, що Асоціація міст України шукатиме справедливості в європейських судах.
17 лютого Президент України своїм розпорядженням призначив голову міської військової адміністрації (МВА) Чернігова, який керуватиме містом замість відстороненого Владислава Атрошенка. Ним став військовий Дмитро Брижинський, який керував обороною Чернігова. Сам він — полковник Збройних Сил України і з жовтня 2022 року очолював патронатну службу апарату облдержадміністрації.
В’ячеслава Чауса, голову Чернігівської ОВА, обрали заступником голови Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Таке рішення у березні 2023 року прийняли члени Палати регіонів Конгресу — керівники ОВА та обласних рад з усієї країни. Головою організації обрали начальника Закарпатської ОВА Віктора Микиту.
Діяльність політичних партій
Під час воєнного стану партії не проявляють особливої активності в регіоні. В основному вони займаються гуманітарною підтримкою населення й піаром топових політиків.
Деякі партії проводять форуми чи з’їзди. Так, 26 березня 2023 року відбувся форум ВО “Батьківщина”, а 29 березня у головному партійному офісі “Європейської Солідарності” Чернігівщини провели засідання ради партії в області, де визначили основні завдання. Наприкінці березня “Слуга народу” поширювала партійні газети. 
Діяльність фінансово-політичних груп
Економіка Чернігівщина належить до промислово-аграрного типу, з чого випливає структура умовних фінансово-політичних груп (ФПГ) області. Найпотужніші з них пов’язані з ключовими містами — Черніговом та Прилуками, однак зовсім не є регіональними: їхні інтереси вже давно виходять не лише за межі цих міст чи районів, а й певною мірою присутні на загальнодержавному рівні.
Одним із ключових гравців політико-економічної мапи області є Владислав Атрошенко. Він володіє значною частиною бізнесу міста (ринки, офісні будівлі, компанії оптової торгівлі тощо) — або напряму, або через родичів і бізнес-партнерів, зокрема Валерія Куліча, колишнього очільника ОДА Чернігівщини. Серед основних активів Атрошенка — ВАТ “Київхліб”.
Після скандалу з відстороненням від посади міського голови 10 березня 2023 року Атрошенко розлучився з дружиною. Згідно з даними з реєстру речових прав на нерухоме майно, за кілька днів до подання заяви про розлучення (13 та 15 лютого 2023 року) Ірина Атрошенко отримала у власність чимало нерухомості: чотири земельні ділянки, три машиномісця, чотири квартири і три приватні будинки. Крім того, Суспільне знайшло 14 компаній, кінцевим бенефіціарним власником яких у 2022 році був Владислав Атрошенко, а зараз є його колишня дружина. Спираючись на дані аналітичної системи YouControl, “Суспільне” зазначає, що в окремих випадках зміна власника відбулася між груднем 2022 року та кінцем лютого 2023-го. Йдеться, наприклад, про “Телерадіоагентство ‘Терра’” та аграрну компанію “Сідко Україна” (серед бенефіціарів якої є також ексголова Чернігівської ОДА Валерій Куліч та громадянин Естонії Ейвін Дмитрій).
Разом з тим, Владислав Атрошенко в судовому порядку оформляє опіку над матір’ю — він просить суд призначити судово-психіатричну експертизу та визнати матір недієздатною через проблеми зі здоров’ям.
Крім Атрошенка, в обласному центрі сильні позиції займає торговельна група “Вена”, яку пов’язують із Мариною Рейко, депутаткою Чернігівської міської ради від “Європейської Солідарності”. Чоловіку депутатки, за інформацією з відкритих джерел, належить торговельний центр “Голлівуд”.
Варто також виокремити групу Юрія Тарасовця, якого у 2020 році обрали до міської ради від партії “Слуга народу”. Тарасовець є комерційним директором ТОВ “Чернігівміськбуд”. Як відомо з відкритих джерел, у 2020 році між Владиславом Атрошенком та Юрієм Тарасовцем стався конфлікт щодо майна, яке перебувало в заставі у “Полікомбанку”, що належить родині Тарасовця, — державний реєстратор Чернігівської міської ради переписав це майно на іншу компанію.
Сильні позиції в області має так звана група “Європа”, яку представляє Валерій Дубіль, багаторазовий народний депутат України від партії “Батьківщина”. Ця група походить із найбільш економічно розвиненого міста області — Прилук. Її представники мають значний вплив на політичне життя Чернігівщини: Анатолій Мірошниченко є одним із засновників обласної організації колишньої “ОПЗЖ”, а Олег Авер’янов — “Радикальної партії Олега Ляшка”. Політичні оглядачі пов’язують групу з народним депутатом від “Слуги народу” Павлом Халімоном, який донедавна був керівником обласного осередку партії і зміг перемогти в конфлікті з колишнім головою Чернігівської ОДА Андрієм Прокопенком — той подав у відставку, про що записав відеозвернення 12 вересня 2020 року. Конфлікт, вочевидь, полягав у тому, що погляди політиків на організацію місцевих виборів розійшлися. Прокопенко заявляв, що він фактично позбавлений впливу на кадрову політику та формування складу кандидатів до обласної ради. Халімону натомість приписували збір підписів про відставку Андрія Прокопенка. Останнім скандальним епізодом Павла Халімона є купівля ним столичного маєтку на печерських пагорбах за 10 млн грн. Про це у своєму розслідуванні повідомляла “Українська правда”, а “Суспільне” провело велике дослідження політичної кар’єри депутата.
Крім того, на території області діють великі аграрні підприємства, які також впливають на розподіл сил. Серед них можна назвати Ічнянський молочно-консервний комбінат, кінцевим бенефіціаром якого є депутат обласної ради від “Батьківщини” Валентин Запорощук. До своєї смерті значний вплив мав парламентар Валерій Давиденко, який контролював сільськогосподарське підприємство “Агродім” (головний офіс — у місті Бахмач) та був пов’язаний з іншим нардепом від Чернігівщини — Борисом Приходьком. На помітний вплив претендує Леонід Яковишин, власник ТОВ “Земля і воля”, одного з найбільших сільськогосподарських підприємств України. Його основні виробничі потужності та офіс розташовані в Бобровицькому районі Чернігівської області.
Влітку 2022 року в земельний скандал потрапив депутат від 208 округу Анатолій Гунько. Він пов'язаний із держпідприємством “Дослідне господарство ‘Іванівка;”, яке розташоване в Борзнянській громаді. У липні змінвся керівник цього підприємства, і через це рішення селяни вийшли на протест до адміністративної будівлі підприємства та звинуватили у рейдерстві Анатолія Гунька, який також приїхав на цю зустріч. Депутат всі закиди відкинув. Втім, це не перший випадок, коли Гунька звинувачують у рейдерстві. Навесні 2018 року прокурор і начальник СУ ГУНП в Київській області на брифінгу звинуватили його у привласненні понад 115 гектарів землі вартістю 120 млн грн, яка належала ДП “Радіопередавальний центр” у Броварах. Як повідомляло “Суспільне”, у ЗМІ з’явилися публікації, в яких Гунька називали лідером організованого злочинного угрупування. 20 березня 2019-го, тобто за рік після обшуків і повідомлення про підозру, Генпрокуратура закрила справу проти Гунька і ще низки осіб, бо не виявила достатніх доказів для доведення їх винуватості у суді.
Медіаринок
На медіаринку області є низка видань і телеканалів, які виявляють прихильність до певних політичних сил. Так, активісти неодноразово звинувачували комунальний телеканал “Новий Чернігів” у публікації замовних матеріалах на користь партії “Рідний дім” і чинного мера Владислава Атрошенка.
Газета “Деснянська правда” активно розміщувала піар-матеріали про форум, на якому Олександра Ломаку представили як кандидата від партії “Рідний дім” у січні 2022 року. Перша сторінка газети із зображенням мера й кандидата стала сітілайтом, який розміщували на зупинкових комплексах міста.
“Чеline”, суспільно-політичний сайт, який розпочав роботу 2016 року, випускає власні відеоновини (Cheline TV). Керівником ТОВ “Челайн медіа груп” є Павло Солодовник, депутат Сновської міської ради від політичної партії “Наш край” та помічник народного депутата Бориса Приходька (ОВО №210, група “Довіра”).
“Високий вал” — найстаріший онлайн-ресурс Чернігова, який працює ще з 2001 року. За даними з відкритих джерел, сайт зареєстровано на ТОВ “Телерадіокомпанія 'Високий Вал'”, засновниками якого є Артем Євминець і Сергій Тепляков. Останній — юрист у громадській приймальні народного депутата Валерія Дубіля (ВО “Батьківщина”), а також очільник Носівської районної організації партії ВО “Батьківщина”.
Популярним в області є онлайн-ресурс “Чернігівський монітор”, створений для інформування про суспільно-політичне життя Чернігова, Ніжина, Прилук та інших міст і сіл. Платформа має декілька рубрик, які висвітлюють політику, економіку, культуру, освіту Чернігівщини.
“Суспі́льне Черні́гів” — філія Національної суспільної телерадіокомпанії України, до якої входять однойменний телеканал, радіоканал “Українське радіо Чернігів” та цифрові платформи, які діють на території області. Етерне наповнення мовника — інформаційні, соціально-публіцистичні та культурно-мистецькі програми виробництва творчих об'єднань “НСТУ” і “Суспільне Чернігів”. В інтернет-просторі “Суспільне Чернігів” представлене як вебсайт і сторінки у фейсбуці, інстаграмі, ютубі й телеграмі. Станом на квітень 2023 року сумарна авдиторія медіа у соцмережах налічує понад 680 тисяч підписників. У 2017 та 2021 роках на відкритому конкурсі на посаду очільника чернігівської філії “Суспільного” перемагав Артем Шелковий. А 13 березня 2023 року він розпочав став в. о. генерального продюсера регіонального мовлення “Суспільного”. Варто зауважити, що саме “Суспільне Чернігів” під час облоги міста не припиняло мовлення телеканалу та радіо, також оперативну інформацію публікували на цифрових платформах. Команда розгорнула виробництво документальних проєктів: трилогія “Битва за Чернігів”, фільм про бої за Прилуки “#Лютий #Опір #Прилуки” та інші.
Зауважимо, що в області функціонує Чернігівська медіагрупа — регіональна компанія, яка об’єднує різноманітні ЗМІ та підприємства, проєкти, пов’язані з медіа. Так, до групи входять газети “Черниговские новости: семь дней”, “Семь дней” і журнал “Boom!”, торгова мережа “Чернігівмедіасервіс”, міські портали Gorod.cn.ua і 0462.ua, продакшн-студія тощо. Група займає нейтральну політичну позицію та не має чітких афіліацій із політиками області.
За час повномасштабного вторгнення найбільше постраждали друковані видання, бо сильно подорожчав газетний папір, який раніше закуполвували в Росії. Крім того, здорожчала типографія, ускладнилася логістика доставки газет “Укрпоштою”. У квітні газети взагалі не працювали, а в травні почали відновлювати роботу.
В інтернет-ЗМІ ситуація краща, бо їм потрібно менше ресурсу для роботи. Однак медійний ринок області, за оцінками експертів, дуже сильно “просів” через відсутність реклами.
Благодійні фонди, регіональні медіа й волонтерські організації
У регіоні діють благодійні фонди, які можуть використовувати на користь політиків чи партій. Благодійний фонд “Наш край” пов’язують із однойменною політичною партією. Він зазвичай проводить активну діяльність в розпал агітаційної кампанії. Наприклад, перед останніми проміжними парламентськими виборами в 206 окрузі представники фонду роздавали продукти від нардепа Сергія Шахова з маркуванням “Наш край”. Заяви на отримання благодійної допомоги, а також анкети й запитання про адресу виборчої дільниці та досвід участі у виборчих кампаніях від благодійного фонду Сергія Шахова почали розповсюджувати у Чернігові та Чернігівському районі — ймовірно, з прицілом на парламентські вибори 2023 року — ще в листопаді 2021 року.
Ще один фонд, прив'язаний до політсили, — “Поліський оберіг”. Його заснував Владислав Атрошенко у 2012 році перед парламентськими виборами, в яких сам брав участь. У січні 2022 року фонд гучно відсвяткував 10-річчя, і на цьому заході Атрошенко передав управління Олександру Ломаці. У січні-лютому 2022 року діяла програма “Рука допомоги”. Зокрема, 18 лютого 2022 року в селі Киїнка представники ОПОРИ зафіксували автобус із написами “Будьте здорові! Медична акція” та “В рамках соціальної програми “Рука допомоги” Команда Владислава Атрошенка”. Біля автобуса було близько десяти мешканців громади, які повідомили, що всередині автобуса мають проводити медичний огляд усіх охочих, а така акція відбувається з ініціативи секретаря Чернігівської міської ради і кандидата у народні депутати України у виборчому окрузі №206 Олександра Ломаки. Подібні автобуси спостерігачі фіксували і в інших громадах округу. На ютуб-каналі “ЧМГ сайт” у січні 2022 року розмістили відео “Поліський оберіг — завжди з людьми та для людей”. У ролику йдеться про соціальну програму “Рука допомоги”, яку ініціював секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако. Зазначимо, що під час місцевих виборів 2020 року фонд активності не проявляв.
Благодійна організація “Європа” пов’язана з народним депутатом Валерієм Дубілем, зараз активної діяльності не проявляє.
Єдиний Волонтерський Центр (ЄВЦ) — це ініціатива громадських організацій та бізнесів, приватних підприємців, фізичних осіб, які надають допомогу бійцям Чернігівщини, їхнім рідним та вимушеним переселенцям. Кожен з учасників ініціативи має власний досвід волонтерства, але вони вирішили об’єднати зусилля для більшої ефективності. Центр діє з початку російсько-української війни, ще з 2014 року, і після 24 лютого 2022 року активізував роботу. На Чернігівщині це найбільше волонтерське утворення.
Благодійний фонд “Волонтери Північ” розпочав діяльність восени 2022 року. До нього входять неформальні волонтерські групи та окремі волонтери. Фокусуючись на потребах ОК “Північ”, вони розробили кілька проєктів, аби забезпечити військових усім необхідним. Зараз благодійники виділяють кілька основних напрямів своєї роботи, але з певною періодичністю у військових з’являються нові потреби. Основні проєкти: виробництво баггі, закупівля лазерних прожекторів для виявлення ворожих БпЛА, генераторів для військових, акумуляторних батарей великої ємності, сонячних електростанцій. Займаються волонтери і засобами зв’язку — раціями та комплекамси “Старлінк”. Також є проєкти, пов’язані з закупівлею та постачанням медикаментів для цивільних і військових, придбанням автомобілів для ЗСУ,
Соціальний проєкт “Безкоштовний магазин “ДякуЮ” (ГО “Дякую”) заснувала Юлія Гребнєва, депутатка Чернігівської обласної ради (партія “Рідний дім”). Цей проект допомагає малозабезпеченим та багатодітним родинам, пенсіонерам, інвалідам, матерям-одиначкам, переселенцям та іншим категоріям людей, які опинилися в тяжких життєвих обставинах. Основний меседж: “Потребуєш — візьми, маєш змогу — принеси”. Проєкт був популярним і до війни, його магазини активно відкривалися в громадах області. Під час війни будинок Юлії Гребнєвої зруйнували ворожі бомби. Гроші на відновлення збирали всі небайдужі, також їй допомагають із будівництвом. Безкоштовні магазини продовжують роботу.
Громадська організація “Об'єднання добровольців Бо Можемо!” очолює інженер-енергетик Андрій Галюга, співзасновником є директор БФ “Дах-Чернігів” Андрій Олексієнко. До організації входять волонтери, які допомагають розбирати зруйновані росіянами будинки в мікрорайоні Бобровиця у Чернігові та в населеному пункті Новоселівка. До розбору руїн долучаються цілі колективи — наприклад, радіо “Чернігівська хвиля” і “Суспільне Чернігів”, представники молодіжної ради Чернігова, лікарні тощо. Долучалися до роботи і жителі сусідніх громад (Корюківської, Менської, Сновської), багато волонтерів-іноземців з Бельгії, Румунії, Грузії. Також організація займається ремонтом будинків і зведенням тимчасового житла.
Джерело: фейсбук-сторінка Валентина Бобира
Отець Роман (Роман Кіник), настоятель Катерининської церкви в Чернігові, займається волонтерством на потреби фронту з 2014 року У 2015 році відбулися 283 поїздки з його церкви на схід держави. По три-чотири рази на тиждень машини з допомогою прямували на східні рубежі України. Із початком бойових дій на Чернігівщині священник почав допомагати цивільним та військовим.
Регіна Гусак — директорка Чернігівського навчально-реабілітаційного центру (ЧНРЦ) №2, депутатка Чернігівської міської ради (партія “Рідний дім”), також долучилася до волонтерства. З четвертого дня війни у ЧНРЦ №2 готували страви для оборонців міста та цивільного населення — спершу з наявних у закладі запасів продуктів, а згодом — із благодійних. Також за 150-200 адресами щоденно розвозили продуктові набори літнім людям, прикутим до ліжка, містянам з інвалідністю, багатодітним родинам. І під час облоги, і після відступу росіян волрнтери тричі на тиждень виїжджали на зруйновані околиці Чернігова та в приміські села. Наразі Регіна Гусак із командою продовжує роботу — допомагає родинам із дітьми з інвалідністю, пенсіонерам, малозабезпеченим тощо, залучаючи міжнародних та всеукраїнських благодійників.
Волонтерка Регіна Гусак. Джерело: “Суспільне Чернігів”
Різними видами допомоги вже тривалий час займаються Наталія Орлова (БФ “Північний янгол”), Тетяна Романова (виконавча директорка Агенції міських ініціатив), Олег Бібіков та Ігор Кукобко — засновники ресторану “La pizza” в Чернігові. Від початку повномасштабної війни вони облаштували волонтерський штаб та щодня допомагають людям. Вони годували мешканців Чернігова та військових, ввозили людей в безпечні місця, а тим хто залишався, везли продукти та медикаменти. Також варто відзначити роботу Ольги Палькової-Свірчевської, волонтерки “Центру допомоги ‘Чернігів’”, та Катерини Данькової (“Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”). Благодійні проєкти реалізує громадська організація “Жіночий формат”, яка надає гуманітарну допомогу, проводить просвітницьку роботу щодо мінної безпеки, створила майданчик для обговорення суспільно важливих тем “Теревені” тощо.
Крім цього, 2 лютого 2023 року члени робочої групи при Чернігівській ОВА прийняли рішення сформувати Штаб волонтерів Чернігівської області. Він складатиметься з шести комісій (з питань територіальних громад, військових, цивільних, ВПО та біженців, відбудови області, медицини) та Об'єднаного штабу волонтерів.