Півроку роботи Ради: депутати, округи, підзвітність громаді

За перші півроку роботи Верховної Ради можна відзначити декілька тенденцій: зростання на 15% загальної кількості зареєстрованих законопроектів народними депутатами порівняно з показниками Парламенту VII скликання, пріоритет проблематики національної безпеки і оборони, діяльності правоохоронних органів, податкової і митної політики серед прийнятих рішень та стабільна підтримка законодавчих ініціатив Президента - схвалено 74% його законодавчих ініціатив. Проте на порядку денному функціонування залишаються проблеми дисципліни відвідування пленарних засідань і комітетів, ігнорування процесу голосування окремими фракціями, а також потреба повноцінної системи оцінки якості законопроектів та планування законотворчої діяльності.

ЗВІТ ОПОРИ. Верховна Рада України: півріччя діяльності

За перші півроку роботи народних депутатів (27 листопада 2014 – 27 травня 2015 р. ) Верховна Рада працювала на 1,7 разів більше за Парламент VII скликання (48 робочих пленарних днів у порівнянні з 28).  Президент і Уряд демонструють значно вищий коефіцієнт корисною дії в законотворчій роботі, порівняно з депутатами, лише 13 % ініціатив яких стали законами (368 із 2777). Так, 74 % законодавчих ініціатив Президента (26 з 35 документів), внесених до Парламенту, було результативно проголосовано, а серед ініційованих Кабінетом Міністрів України  - було схвалено 35 % (56 із 159 документів). У той же час народні обранці залишаються ядром законодавчого процесу, адже майже 94 % усіх проектів законодавчих ініціатив внесені саме народними депутатами.

Відзначимо, що найбільше середнє число зареєстрованих законопроектів на 1 народного депутата (авторство або співавторство) припадає на члена фракції ВО «Батьківщина» (49), Радикальної партії Олега Ляшка (33) та позафракційних обранців (26).

Для Верховної Ради України актуальною залишилася проблема відвідуваності народними депутатами України пленарних засідань. Лише 22 народних депутати України відвідали усі пленарні засідання Парламенту, а 10 обранців за півроку роботи не підготували жодного запиту, не виступали на пленарних засіданнях і не брали участь у підготовці законопроектів [1].

Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ, відзначає: «Попри вимоги Регламенту близько третини депутатів Парламенту (138 осіб, 31,58 %) більше, аніж у 50% випадків голосувань за питань порядку денного відсутні на засіданні або ж присутні у залі Верховної Ради, але не голосують».  Наприклад, депутати фракції «Опозиційний блок» у 42,2 % випадків відмовлялася від участі в голосуванні з питань порядку денного пленарних засідань та найменше з усіх фракцій підтримували проекти законів та постанов (голосування «за» лише у 8,16 % випадків). Відзначимо, що серед усіх депутатів найменшу кількість пленарних засідань відвідали Андрій Білецький (10 %), Дмитро Ярош (13 %), Віталій Чепинога (23 %), Костянтин Жеваго (26 %), Сергій Пашинський (28 %) та Дмитро Святаш (28 %).

Найбільш дисциплінованими виявилися члени фракції «Народний Фронт», які в середньому відвідали 88 % пленарних засідань. Найменш активно брали участь у пленарних засіданнях члени депутатської групи «Відродження» (69 %). Так само виглядає й рейтинг відвідуваності парламентських комітетів: найкраще відвідували засідання комітетів депутати фракції «Народного Фронту» (показник їх відвідуваності - 87,67 %), найгірше – члени групи «Відродження» (48,84 %). Найбільш дисципліноване відвідування зафіксовано у Комітеті з питань інформатизації та зв'язку  (86,18%), а найменш дисциплінованими за перші півроку роботи парламенту були члени Комітету з питань національної безпеки і оборони (середня відвідуваність - 60,75 %). Відзначимо, що жінки-депутати мають кращий показник відвідуваності засідань комітетів, ніж у чоловіків-депутатів. Середній показник відвідуваності жінок-депутатів становить 81,84 %, чоловіків – 73,77 %.

За останні півроку роботи Верховної Ради України було оголошено близько 2 420 запитів народних депутатів України. З колективних запитів найбільше підписів набрали щодо вилучення дипломатичних паспортів у депутатів VII скликання, які голосували за «диктаторські закони» (40 підписів), щодо «зелених» тарифів на електроенергію (40) та щодо ситуації на ринку авіаперевезень (31).

За підрахунками ОПОРИ, фракція «Народний Фронт» найчастіше підтримувала винесені на розгляд Парламентом проекти рішень (у 69,94 % випадків). Серед фракцій правлячої коаліції «Об’єднання «Самопоміч» найменше голосувала «за» проекти законів та постанов, які стояли у порядку денному (53,24 %). «Опозиційний блок» масово ігнорував голосування за питання порядку денного пленарних засідань та найменше з усіх фракцій підтримував проекти законів та постанов (голосування «за» лише у 8,16 % випадків). Ці підрахунки демонструють політичні стратегії парламентських партій. З одного боку, «Опозиційний блок» намагається через механізм голосування утвердити свої позиції як єдиної опозиційної фракції. З іншого, окремі  члени правлячої коаліції не мають наміру брати політичну відповідальність за усі прийняті Парламентом рішення (зокрема «Самопоміч»). 

Цікавими є дані щодо сумісного голосування, які прояснюють ситуацію щодо політичних союзників і партнерів та вказують на часто узгоджену позицію фракцій Коаліції. На першому місці серед політичних партнерів у Парламенті виявились фракції «Народного Фронту» та «Блоку Петра Порошенка», які разом підтримали 94 % ініціатив, другі – «Народний Фронт» та Радикальна партія Олега Ляшка, що знайшли порозуміння під час голосування за 92 % законопроектів та постанов, «Блок Петра Порошенка» та Радикальна партія Олега Ляшка – 90 %; «Народний Фронт» та ВО «Батьківщина» підтримали 77 % законопроектів, а Радикальна партія Олега Ляшка та ВО «Батьківщина» – 75 %. 

Варто зауважити, що у рамках пілотного моніторингового проекту, який виконується в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», ОПОРА проводить моніторинг депутатів-мажоритарників 36 виборчих округах 12 областей України (Київська, Дніпропетровська, Чернівецька, Закарпатська, Луганська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, Вінницька, Житомирська, Сумська області та місто Київ). Як виявилося, найпоширенішими проблемами в означених округах є корупція та запобігання незаконними діям окремих осіб, установ і організацій; безробіття; екологічні проблеми та проблеми житлово-комунального комплексу.

Керівник проекту РАДА ОПОРА Олена Рибій наголошує, що депутати-мажоритарники чинного скликання є доволі відкритими, так як кожен зацікавлений громадянин може знайти контакти приймалень і помічників більшості з досліджуваних депутатів у вільному доступі – на сайтах депутатів, їхніх сторінках у соціальних мережах, у місцевій пресі. Цікавим відкриттям стало те, що більшість парламентарів є доволі просунутими інтернет-користувачами, майже усі мають Фейсбук-сторінки (29 з 36 депутатів), 11 мають власні сайти і використовують їх, зокрема, для звітування про пророблену роботу. Однак також відзначимо, що, на жаль, практика регулярного звітування ще не прижилася серед депутатів, лише менше половини з них за півроку роботи у той чи інший спосіб інформували громадян про свої напрацювання і здобутки.

Згідно з даними ОПОРИ щодо 36 мажоритарних округів, найчастіше звернення громадян до народних депутатів стосувалося матеріальної допомоги, юридичної допомоги, проблем ЖКГ та скарг на дії місцевої влади чи правоохоронців.

ЗВІТ ОПОРИ. Верховна Рада України: півріччя діяльності

За коментарями звертайтеся: