Як гадаєте, фальсифікацію якого виду виборчої документації найчастіше виявляють та розслідують правоохоронні органи? Правильна відповідь: постанови виборчих комісій про «преміювання» – визначення розміру одноразової грошової винагороди. Саме махінації з розподілом цих коштів, чи навіть факти їхнього привласнення, є найпоширенішим різновидом кримінальних проваджень, які закінчуються обвинувальними вироками.

У загальних рисах процес виділення коштів виглядає наступним чином. У разі наявності економії фонду оплати праці, члени виборчих комісій можуть отримати другий вид оплати їхньої роботи за кошти бюджету – «одноразову грошову винагороду». Розмір цієї винагороди у дільничних виборчих комісій має визначатися після підрахунку голосів виборців: на засіданні розглядається трудовий внесок кожного члена комісії – і найбільш активним має розподілятися більша винагорода. Далі проголосована постанова дільничної виборчої комісії має затверджуватися у залежності від виду виборів окружною чи територіальною виборчою комісією.

Чому і як саме порушують?

Можна виділити кілька передумов, що спокушають деяких представників комісій на вчинення порушення. Так, багато членів виборчих комісій думають, що їхня робота завершується після підрахунку голосів виборців – мовляв, далі нема причин збиратися на засідання, а всі клопоти щодо документів і матеріальних цінностей – то турбота голови та секретаря комісії. Тож і не цікавляться документами їхньої виборчої комісії та питанням одноразової грошової винагороди. Ще одна передумова для ймовірних фальсифікацій полягає в тому, що на постанові дільничної виборчої комісії мають стояти лише два підписи – голови та секретаря виборчої комісії, а не всіх членів. Це створює Також мотивацією для недобросовісних вчинків може стати низький рівень оплати праці членів виборчих комісії за рахунок бюджетних коштів. Це змушує деяких керівників шукати такий «приробіток» за рахунок підроблення документів на виплату.

Тому такі постанову дільничної виборчої комісії готують без проведення відповідного засідання та голосування за таке рішення – просто ставлять підписи голови та секретаря, а також печатку. Бувають випадки, коли навіть підпис секретаря чи голови комісії був сфальсифікований членом комісії, який здавав цю документацію до окружної виборчої комісії.

Щодо привласнення коштів, то найчастіше зустрічаються два підходи: 1) збільшити виплату собі (голові та секретарю), а також довіреним членам комісії чи родичам в комісії; 2) повністю привласнити отримані в бухгалтерії готівкові кошти одноразової грошової винагороди, підробивши звітні відомості про їхню виплату, а саме – підписи членів комісії про отримання коштів. У першому випадку члени виборчої комісії отримують якусь суму одноразової грошової винагороди і, як правило, її роблять однаково малою для всіх. Тому вони не здогадуються, що хтось отримав значно більше коштів за рахунок підробленої постанови про розподіл одноразової грошової винагороди. У другому випадку члени виборчої комісії нічого не отримують, а їм кажуть, що коштів економії не було й окружна виборча комісія нічого не виділяла для другої виплати.

Реакція правоохоронців та судові рішення на Житомирщині

Правоохоронні органи постійно фіксують такі випадки, тому доволі часто проводять вибіркові перевірки документів щодо витрачання бюджетних коштів на виплату одноразової грошової винагороди. А саме – отримують в архіві інформацію про постанови, якими визначався розмір винагороди й опитують деяких членів виборчих комісій чи проводилося засідання, чи пам’ятають вони як розподіляли кошти і чи отримували вони їх. Якщо кошти за документами виплачені, але члени комісії нічого не знають, чи отримали їх в меншому розмірі, проводиться вилучення документів та звіряння підписів.

Такі справи, як правило, кваліфікуються не за спеціальною виборчою статтею Кримінального кодексу України 158 фальсифікація виборчої документації. Зазвичай обвинувачення відбувається за наступними статтями Кримінального кодексу України: 190 (шахрайство), 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 358 (підроблення документів, використання підроблених документів), 366 (службове підроблення).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень України по Житомирській області найбільша хвиля подібних інцидентів відбулася за наслідками місцевих виборів 2010 року в Бердичівському районі. Так, у 2013 році були винесені обвинувальні вироки за фактом підроблення постанов про винагороду в наступних виборчих комісіях на території району: Мирославської сільської виборчої комісії з привласненням 2503 грн, Гальчинської сільської виборчої комісії з привласненням 1729 грн, Слободищенської СВК з привласненням 2297 грн, Рейської сільської виборчої комісії з привласненням 3213 грн, Озадівської сільської виборчої комісії з привласненням 2064,61 грн, Старосолотвинської сільської виборчої комісії з привласненням 1150 грн, Андріяшівської сільської виборчої комісії з привласненням 2908 грн.

Під час інших виборів, на території Житомирської області також виявлялися та каралися випадки фальсифікації постанов виборчих комісій про розподіл одноразової грошової винагороди та привласнення коштів.

Так, під час позачергових виборів президента України 25 травня 2014 року, голова ДВК №180535 с. Гізівщина Любарського району отримала грошові кошти, з яких повинна була виплатити члену виборчої комісії 952 грн. Але, підробивши за неї підпис у відомості на виплату заробітної плати, видала лише 522 грн, не доплативши  їй таким чином 400 грн.

Під час позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в вироках також були зафіксовані випадки привласнення. Так, член та голова ДВК №180342 ТВО №67 підробивши постанову №8 від 27.10.2014 р. «Про виплату одноразової грошової допомоги за активну участь в роботі ДВК» та подавши її до окружної виборчої комісії, посприяли заволодінню та привласненню державних коштів на загальну суму 2091,44 грн. Голова ДВК №180546 ТВО №67 підробив постанову про встановлення розміру одноразової грошової винагороди, внаслідок чого заволодів та привласнив кошти на загальну суму 2091 грн. Член ДВК №181167 ТВО №67 підробив постанову про встановлення розміру одноразової грошової винагороди, внаслідок чого заволодів та привласнив кошти на загальну суму 2413 грн. Секретар ДВК №181189 ТВО №67 підробив постанову про встановлення розміру одноразової грошової винагороди, внаслідок чого заволодів та привласнив кошти на загальну суму 2091 грн.

У масштабах всієї країни

Під час цьогорічних виборів президента України 31 березня правоохоронні органи також виявили ознаки злочину і наразі триває слідство. Так є ухвали про тимчасовий доступ чи обшуки щодо документів у ряді випадків.

Голова ДВК №590220 ТВО №158 на Сумщині підозрюється в тому, що без проведення засідання комісії виготовила постанову про розподіл винагороди і отримала винагороду в сумі 4173 грн.

Голова ДВК №610488 с. Ярчівці Зборівського району Тернопільщини одержала 10 квітня 2019 року 4231 грн для виплати члену ДВК, однак дані кошти члену даної ДВК не виплатила, а привласнила.

Голова ДВК №070254 с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи (протокол засідання вказаної ДВК та постанову про преміювання її членів) без фактичного проведення відповідного засідання, які в подальшому подала до ОВК №23.

Голова, заступник та член ДВК №590734 ТВО №159 в Сумській області безпідставно отримали винагороду. Секретар комісії заявляла в суді як свідок: «про проведення засідання ДВК з питань виплати одноразової грошової винагороди не повідомлялася, присутня на ньому не була та зазначену вище постанову не підписувала. А отже, її підпис на постанові було підроблено». На початку квітня 2019 року їй стало відомо від голови ОВК №159 про те, що постановою ДВК №590734 нараховано грошову винагороду окремим членам комісії, а саме: голові, заступнику голови та члену ДВК.

Як бачимо, щоб попередити такі випадки члени виборчих комісій мають цікавитися діяльністю своєї виборчої комісії після підрахунку голосів. І, відповідно, звіряти постанову про винагороду та бухгалтерські документи про її виплату в окружних виборчих комісіях. Це той випадок, коли пильність береже копійку в кишені – не дає її привласнити іншим особам та захищає право громадянина на відповідні виплати. Якщо ж члени комісії стануть активними, будуть цікавитися документами своєї комісії та бухгалтерією, вони зроблять превенцію підробленню та привласненню їхніх коштів.

Світлана Пантюхіна, громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Житомирській області