Оцінка безпеки громад. 2-га хвиля

Створено

Мова

Що таке аудит безпеки?

Аудит безпекової ситуації — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності, який забезпечить прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення виборів на певних територіях, доступну і для суспільства, і для держави, і для західних партнерів України. Оцінювання охоплює такі сфери: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники і стан демократичних процесів.

Аудит дозволяє проаналізувати:

🛡️ Готовність до реагування на безпекові виклики: Рівень безпекової ситуації у громаді й здатність місцевої влади ефективно реагувати на потенційні загрози.
📊 Динаміку соціально-економічних процесів: Чи мають мешканці громади доступ до послуг, що гарантують забезпечення базових соціальних та економічних умов (охорона здоров’я, фінансові та поштові послуги тощо).
🗳️ Можливість реалізації виборчих процедур: Оцінка умов для вільного і справедливого проведення виборів та наявність організаційних спроможностей для забезпечення виборчого процесу.

Етапи та умови проходження аудиту

Етап	Назва блоку	Тип індикаторів	Кількість індикаторів	Умови проходження
➊	🎯 Передумови для початку аудиту	🔑 Першочергові	3	Всі «так»
➋	🛡️ Безпека	📌 Обовʼязкові	6	≥0,5 за кожен
➋	🛡️ Безпека	📎 Факультативні	2	≥0,5 із 2
➌	💼 Соціально-економічна ситуація	📌 Обовʼязкові	9	≥0,5 за кожен
➌	💼 Соціально-економічна ситуація	📎 Факультативні	5	≥2 із 5
➍	🗳️ Демократичні процеси	📌 Обовʼязкові	5	≥0,5 за кожен
➍	🗳️ Демократичні процеси	📎 Факультативні	5	≥2 із 5

Умови проходження аудиту

Кожен етап оцінюється в 1 бал (успішно) або 0 (не пройдено).
Лише громади, які набрали 4 із 4 балів, вважаються такими, що пройшли аудит і готові до виборів.

Менша кількість балів означає, що аудит не пройдено, але оцінка дозволяє ідентифікувати проблемні зони для подальшого вдосконалення.

Повна методологія проведення аудиту розміщена на сайті Громадянської мережі ОПОРА.

Проведені моніторинги

➊ хвиля
🗓️ березень-квітень 2025 р.
📍 Запорізька, Криворізька, Полтавська та Снігурівська громади
🔍 Результати першого моніторингу можна переглянути тут.

➋ хвиля
🗓️ жовтень-листопад 2025 р.
📍 Великописарівська, Ізюмська, Краматорська, Кременчуцька, Нікопольська, Новомиколаївська, Олевська, Первомайська, Південнівська, Сновська, Херсонська громади
🔍 У цьому дашборді представлені короткі результати та висновки роботи експертів ОПОРи. Повний звіт тут.

Досліджувані громади

Пріоритетні кроки

Пріоритетні кроки для відновлення демократичних процесів у громадах за результатами двох хвиль дослідження.

Показати текст/Сховати текст

Аудит безпеки повинен стати обов’язковим інструментом оцінки готовності фізичної й суспільної інфраструктури для деокупованих громад та громад, розташованих у зоні бойових дій. Саме там зафіксовано найнижчі показники оцінювання. Втім, не існує прямої залежності між безпековими ризиками й фізичною відстанню (50 чи 100 км) від лінії бойового зіткнення. Натомість системність такого дослідження може спонукати до капітальних інвестицій у відновлення критичної інфраструктури ще до політичного перезавантаження.
Існує потреба розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення щодо конституційних прав повинні бути обґрунтованими за допомогою верифікованих даних. При цьому потрібно відмовитися від формалістського підходу (визначення умовної географічної 50- чи 100-кілометрової зони, де нібито неможливо забезпечити безпеку виборчого процесу). Рівень безпеки визначається комплексом чинників: інтенсивністю бойових дій, станом інфраструктури, наявністю укриттів, спроможністю реагування на критичні ситуації, пов’язані з життям громадян і наданням базових послуг. Реалізація такого сценарію створює передумови для прийняття вмотивованого рішення.
Масштаб проведених оцінок свідчить про необхідність запровадження на національному рівні пілотних програм із безпекових аудитів, які можуть відбуватися у формі міжвідомчої співпраці. Це дозволить завчасно протестувати законодавчі механізми, оцінити реальні часові та ресурсні потреби, а також забезпечити якісну підготовку й організацію перших повоєнних виборів.
Попри те, що жодна громада не пройшла аудит безпеки на 100% успішно, виявлені проблеми можуть бути усунуті до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу на реалізацію поставлених завдань. Це стосується відновлення виборчої інфраструктури, об’єктів енергетики, продовження робіт із розмінування, створення споруд цивільного захисту, посилення кадрового потенціалу в окремих сферах.
Виявлені ризики підтверджують необхідність затвердження протоколів безпеки для всіх учасників виборчого процесу з урахуванням міжнародних стандартів і найкращих практик. Ці протоколи також стануть важливою передумовою для повноцінної роботи міжнародних спостережних місій.
Аудити безпеки засвідчують нагальну потребу подальшої, зокрема міжнародної, підтримки громад для посилення їхніх спроможностей і стійкості.

Ключові висновки

Показати текст/Сховати текст

🛡️ Аудит відбувався в умовах правового режиму воєнного стану, законом про який заборонено проводити вибори та референдуми. За умови припинення правового режиму воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки із позитивними показниками пройшли б 3 з 11 громад: Південнівська (Одеська область), Кременчуцька (Полтавська область), і Краматорська (Донецька область). Втім, безпекова ситуація в умовах війни не є сталою, що необхідно враховувати під час розробки та прийняття рішень.
⚠️ Ключовими проблемами в сфері фізичної безпеки є обстріли громад та брак укриттів біля приміщень виборчих комісій (ДВК) і нерозвинена система екстреного оповіщення. Лише Олевська громада не зазнавала обстрілів протягом липня-вересня 2025 року. У жодній громаді приміщення для виборчих дільниць не забезпечені на 100% укриттями в радіусі 500 метрів, а в 5 громадах менш як 50% дільниць мають укриття на випадок безпекової загрози. У сільській місцевості ситуація з укриттями значно гірша, ніж у міській — в окремих населених пунктах укриттів немає у радіусі 5–10 км. Також сільські населені пункти гірше забезпечені системами оповіщення. Система оповіщення про повітряну тривогу охоплює менш як 70% населення в Олевській, Великописарівській, Сновській та Новомиколаївській громадах.
🧑‍⚕️ За блоком “Соціально-економічний розвиток” аудит із позитивними показниками пройшли тилові Олевська і Південнівська громади, а також Первомайська, яка перебувала в окупації з березня до листопада 2022 року. Аудит за цим блоком пройшла й Новомиколаївська громада, розташована поблизу зони бойових дій, на що вплинула відносно низька інтенсивність обстрілів. У громаді підтримується достатній рівень надання послуг у сферах освіти та охорони здоров’я, населення забезпечене цифровим доступом (мобільний зв’язок, інтернет, телерадіомовлення). Однакобстріли української енергосистеми у жовтні-листопаді 2025 року призвели до блекаутів (відключень електроенергії тривалістю понад 12 годин поспіль) у низці громад, що також вплинуло на кінцеву оцінку.
🗳️ За показниками “Демократичні процеси” позитивні оцінки отримали Кременчуцька й Південнівська громади. Ключовою перешкодою для інших громад стали додатково встановлена місцевими адміністраціями заборона на проведення мирних зібрань (5 громад), суттєві руйнування виборчої інфраструктури (4 громади), а також обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення (5 громад).
⚔️ Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані у 2022 році (Ізюмська, Первомайська) загалом демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська і Кременчуцька.
⚙️ Навіть на територіях, де ведуться (велися) бойові дії (території, що входять до переліку, затвердженого наказом Мінрозвитку), громади продовжують функціонувати й забезпечувати населення базовими послугами (освітні, медичні, адміністративні), а органи місцевого самоврядування та військові адміністрації зберігають управлінську спроможність. Це свідчить про збереження керованості управління на цих територіях.
💥 У період проведення безпекового аудиту Росія обстрілювала 10 з 11 громад. Виняток — Олевська міська громада Житомирської області. Інтенсивність обстрілів залежить від близькості до лінії фронту, тож найвищої інтенсивності обстрілів зазнають прифронтові Херсонська (3861), Нікопольська (1220) і Краматорська (155) громади. На жаль, саме в цих громадах загинуло найбільше мирних жителів. У Херсонській громаді у серпні-жовтні 2025 року загинуло 45 мешканців, у Нікопольській у липні-вересні 2025 року — 11, у Краматорській — 7.
📉 У деокупованих та прифронтових громадах фіксується скорочення кількості мешканців — відтік становить 50–75% від довоєнної кількості. Зокрема, у Херсонській громаді залишилося близько 23–25% мешканців, у Краматорській — менш як 70%, у Великописарівській — 31%, у Первомайській — 44%, а в Ізюмській та Нікопольській — близько половини.
🏚️ У 8 громадах частково зруйновані виборчі дільниці, найбільше — у зоні бойових дій і на деокупованих територіях. У Нікопольській, Ізюмській, Великописарівській та Первомайській понад приміщень ДВК 50% зруйновано або пошкоджено. Окремі громади не мають можливості оцінити стан виборчої інфраструктури через бойові дії, ще кілька — не мають альтернативних приміщень для заміни всіх або частини непридатних виборчих дільниць.
📑 Робота Державного реєстру виборців в частині взаємодії з виборцями відновлена не у всіх громадах. Так, всі 3 відділи ведення ДРВ в Херсонській громаді через бойові дії не працюють. Періодичного поновлення персональних даних виборців зовсім не відбувається в Херсонській громаді, а Краматорській відбувається лише частково — Краматорський міський суд та Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не подають відомості для внесення в систему ДРВ. 8 відділів ДРВ мають недостатньо персоналу або невідповідні приміщення. Не мають проблем з кадровим і матеріальним ресурсом відділи ведення ДРВ у 3 з 11 громад: Сновській, Олевській та Південнівській.
🚓 У 7 з 11 громад доїзд поліції на місце правопорушення або події відбувається в межах рекомендованих норм мирного часу (7–10 хв — у місті, 20–40 хв — у сільській місцевості). Це Сновська, Олевська, Південнівська, Первомайська, Новомиколаївська, Кременчуцька, Ізюмська громади. Водночас у громадах, які регулярно зазнають інтенсивних обстрілів, час реагування час може ставати довшим чи відтермінованим (Херсонська) або взагалі не фіксується (Краматорська та Великописарівська громади).
👮‍♂️ Укомплектованість підрозділів поліції, які працюють на території громад, коливаються в межах орієнтовно 70-93%. Водночас, як правило, районні відділи поліції з громад, які більше потерпають від атак і більше потребують реагування на загрози, мають нижчі показники укомплектованості, ніж ті, які працюють у безпечніших умовах. Наприклад, укомплектованість поліції у Краматорській громаді становить 77,7%, Херсонській — 78%, Ізюмській — 85%.
🚫 Найбільші площі мінування мають Первомайська (9%) та Ізюмська (7%) громади. Окремі ділянки мінування також зафіксовані у Новомиколаївській, Сновській, Олевській, Краматорській та Південнівській громадах. На території Кременчуцької громади мінувань немає.
💣 Підриви на мінах цивільних осіб зафіксовані у Херсонській та Ізюмській громадах. У цих громадах, а також у Нікопольській та Великописарівській ситуацію погіршує застосування FPV-дронів проти цивільних та регулярні обстріли.
🚑 У більшості громад час доїзду швидкої медичної допомоги перебуває в межах норм мирного часу (близько 20 хв). Виняток — Великописарівська громада з показником у 49 хв. Рівень укомплектованості медичним персоналом здебільшого тримається в межах 70–85%, що дозволяє підтримувати базовий рівень медичних послуг.
🚒 У 8 з 11 громад час доїзду ДСНС відповідає нормі мирного часу (до 25 хв) (Сновська, Олевська, Південнівська, Первомайська, Кременчуцька, Ізюмська, Херсонська та Краматорська громади). Однак на окремих територіях, що розташовані в зоні бойових дій, час прибуття залежить від поточної безпекової ситуації та може суттєво коливатися. Наприклад, саме така ситуація у Великописарівській громаді. Дані про Нікопольську та Новомиколаївську громади відсутні, що не дозволяє оцінити оперативність роботи підрозділів ДСНС.
⚖️ Жодна з 11 громад не залишилася без доступу до правосуддя: суди продовжують роботу та вживають всіх можливих заходів для забезпечення права громадян на судовий захист. Повітряні тривоги є системною перешкодою: 10 із 12 досліджених судів переривають засідання, ще 2 — діють за погодженням сторін. Правосуддя у Нікопольській та Херсонській громадах відбувається в умовах регулярних інтенсивних обстрілів. У 3 громадах (Краматорськ, Ізюм, Велика Писарівка) територіальну підсудність передано до судів з інших областей, що погіршило доступність правосуддя для мешканців.

Порівняння громад

За допомогою цієї таблиці можна порівняти матриці оцінювання аудиту безпеки досліджуваних громад.

📌 Обовʼязкові критерії
(мають бути виконані принаймні частково)

📎 Факультативні критерії
(виконання є бажаним)

📨 Звʼязатись з нами: [email protected]

Написати ОПОРІ