Громадянська мережа ОПОРА продовжує системно моніторити ризики, пов’язані з поширенням у публічному просторі риторики, що може посилювати соціальне виключення й радикалізацію та послаблювати суспільну згуртованість. У цьому звіті проаналізовано комунікацію в українському сегменті Telegram упродовж жовтня 2025 року, зокрема випадки висміювання, приниження й інших форм риторики, які потенційно можуть сприяти нормалізації або виправданню насильства.

Фокус дослідження спрямований не лише на окремі приклади агресивної чи дискримінаційної риторики, а й на їх сукупність як маркер ширших суспільних ризиків. Ідеться, зокрема, про зростання недовіри до державних інституцій, коли частина Telegram-каналів системно просуває образ української влади як “внутрішнього ворога”, а також про поглиблення поділів між “правильними” та “неправильними” українцями через розширення переліку груп, що зазнають маргіналізації в публічному просторі.

У межах дослідження проаналізовано український сегмент Telegram, зокрема 15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 регіональних анонімних каналів і 6 каналів блогерів. Детальніше з методологією можна ознайомитися за посиланням.

Ключові знахідки: ієрархія ризиків

Загальне резюме

Ми поділили прояви насильницької риторики на три рівні загрози ескалації політично мотивованого насильства чи виключення певних груп із політичного життя (балотування на виборах, проведення публічних акцій та мітингів тощо). Для цього ми керувалися двома критеріями:

  1. Чи є в цьому контенті заклики до насильницьких дій або чи зображає він насильство як виправдану або нормальну дію?
  2. Масштаб і системність поширення такого контенту.

У жовтні 2025 року насильницька риторика лишалася системною і стабільною, структуруючись навколо кількох ключових напрямів. Із понад 53 тис. повідомлень, опублікованих у 67 Telegram-каналах, 1264 дописи містили ознаки насильницької риторики. Ці повідомлення були рівномірно розподілені протягом усього періоду спостереження. Порівняно з попередніми місяцями, окремі наративи стали більш цілісними й повторюваними, що свідчить не лише про реактивність інформаційного середовища, а й про поступове закріплення певних рамок сприйняття держави, інституцій та окремих соціальних груп.

Як і в попередні місяці, прямі заклики до насильства залишаються поодинокими. Водночас фіксується стабільне поєднання делегітимаційної, дегуманізаційної та принизливої риторики з регулярним висвітленням насильницьких інцидентів, що в комплексі формує підґрунтя для зниження чутливості до насильства та посилення соціальної поляризації.

Найвищі ризики ескалації були пов’язані з подальшою системною делегітимацією центральної влади та окремих державних інституцій, а також із цілеспрямованими кампаніями дискредитації публічних осіб, які супроводжуються мовою приниження й демонізації. Помітним лишається конфліктний наратив навколо мобілізації та діяльності представників ТЦК і силових органів, що підсилює напругу між державою і громадянами. Крім того, фіксувалося подальше відтворення принизливої, дегуманізаційної та демонізаційної лексики щодо різних соціальних груп: військовослужбовців, працівників ТЦК, “ухилянтів”, “заброньованих”, жінок, російськомовних українців, українців за кордоном та ін.

Високий рівень загрози

  • Системна делегітимація центральної влади і ключових державних інституцій. У жовтні поглибилася тенденція до послідовної дискредитації Президента, уряду, парламенту й окремих державних органів. Значна частина контенту формує образ держави як структури, що діє проти інтересів громадян, керується корисливими мотивами або свідомо ігнорує потреби суспільства. Делегітимація супроводжується принизливою й дегуманізаційною лексикою, звинуваченнями в авторитаризмі, узурпації влади чи співпраці з ворожими силами. Сукупно це підриває базову довіру до інституцій і створює передумови для виправдання непокори, саботажу або агресії щодо представників влади.
  • Радикалізація риторики навколо політики мобілізації та силових структур. Суттєвим ризиком залишається системне зображення мобілізації та діяльності ТЦК й інших силових органів як насильницьких, репресивних і нелегітимних. У жовтні ця риторика поєднувалася з емоційним описом окремих інцидентів, що формувало образ цих структур як загрози. Таке фреймування сприяє поглибленню конфлікту “держава vs громадяни” та може знижувати готовність до співпраці з інституціями, а в окремих випадках — створювати підґрунтя для виправдання агресивних дій щодо їхніх представників.
  • Нормалізація насильства в публічному дискурсі. У жовтні, як і протягом минулих місяців, була опублікована значна кількість повідомлень, що детально описують випадки побутового, кримінального або публічного насильства. Часто такі публікації супроводжувалися емоційною або зневажливою лексикою щодо учасників подій. Хоча самі по собі такі повідомлення не є закликами до політично мотивованого насильства, їхня регулярність і тональність можуть сприяти зниженню чутливості до насильства як явища та формувати сприйняття агресії як звичного способу реагування на конфлікти.

Середній рівень загрози

  • Цілеспрямовані кампанії дискредитації з елементами демонізації. У жовтні спостерігалися кампанії дискредитації окремих політиків, громадських діячів, журналістів і волонтерів. Такі кампанії часто поєднували звинувачення у корупції чи зловживаннях із принизливою, гомофобною або дегуманізаційною лексикою. Попри відсутність масових прямих закликів до насильства, системне представлення окремих осіб як “ворогів”, “зрадників” або “паразитів” знижує поріг емпатії та підвищує ризик схвалення агресивних дій проти них у разі ескалації конфліктів.
  • Дегуманізація та приниження соціальних груп. У жовтні, як і раніше, канали використовували принизливу риторику щодо різних соціальних груп — через стать, професію, мову спілкування, залежності чи сексуальну орієнтацію. Попри те, що такі прояви здебільшого не ставали масовими, їхня повторюваність у межах окремих каналів створює фоновий ризик закріплення ієрархічного поділу на “своїх” і “чужих” та створює потенціал до більш радикальних форм виключення представників цих груп з суспільно-політичного життя країни.

Низький рівень загрози

  • Поодинокі схвальні згадки про насильство або радикальні дії. У жовтні зафіксовано окремі випадки, коли насильство або жорсткі силові дії подавалися як допустимий або ефективний спосіб розв’язання конфліктів. Такі прояви не є системними та не формують домінантного тренду. Втім, у поєднанні з делегітимацією інституцій та дегуманізацією окремих груп вони можуть підвищувати ризики подальшої ескалації, особливо в контексті можливого повноцінного розгортання політичного процесу.

Лінії конфліктів

У проаналізованому контенті за жовтень 2025 року чітко простежуються повторювані лінії конфліктів між різними соціальними групами та інституціями. Вони відтворюються з допису в допис і формують стійкі уявлення про “протилежні сторони” суспільних процесів. У перспективі такі протиставлення можуть трансформуватися в соціально-політичні кліважі — стабільні лінії напруження, навколо яких розгортатиметься політична конкуренція. На відміну від класичних кліважів, що мають історичне або територіальне підґрунтя, зафіксовані конфлікти здебільшого є продуктом поточної війни, мобілізаційних практик і трансформацій державного управління. Саме тому вони є динамічними, але водночас потенційно ризикованими з огляду на швидкість їх поширення й емоційну насиченість.

 Ключові соціально-політичні конфлікти, які проявлялися в досліджуваному контенті жовтня:

  • держава vs громадяни;
  • влада vs громадяни;
  • російськомовні vs українськомовні;
  • військові vs цивільні;
  • військовозобов'язані vs держава;
  • бідні vs багаті;
  • “ухилянти” vs держава;
  • “східняки” vs “западенці”.

Статистика

У межах дослідження було зібрано 53229 повідомлень із 67 Telegram-каналів (15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів, 6 найпопулярніших каналів блогерів і 46 локальних каналів — по 2 з кожної області, крім АР Крим і Луганської області). Дані охоплюють період з 1 до 31 жовтня 2025 року. 

За допомогою мовної моделі Ollama Gemma 3 було автоматично виявлено повідомлення, що містять мову ворожнечі, заклики до насильства або іншу насильницьку риторику. Мовна модель визначила 3105 дописів як повідомлення з ознаками насильницької риторики. Після цього вручну було проведено поглиблений контент-аналіз, який показав, що 1264 повідомлення містили ознаки насильницької риторики: 471 — у локальних Telegram-каналах, 411 — в анонімних новинних каналах, 382 — у каналах блогерів. Детальний опис методології — за посиланням.