За результатами місцевих виборів 2015 року у  Київській обласній раді утворено 8 депутатських фракцій, які існують і станом на 1 квітня 2020 року. В певній мірі змінився їх кількісний та персональний склад. 5 депутатів наразі є позафракційними.

Фактично протягом всієї каденції спостерігалось протистояння між більшістю, де основною політичною силою була партія ВО «Батьківщина» та опозицією, представленою найчисельнішою фракцією «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Однак у 2018 році відбулось переформатування коаліції, внаслідок чого у 2019 році депутати виголосили недовіру голові обласної ради Ганні Стариковій, яка обіймала цю посаду від початку скликання.

За період каденції депутатські повноваження припинили достроково 15 депутатів, з них 8 представників партії «Батьківщина» відкликані за народною ініціативою.

З початку каденції і до 1 квітня 7 осіб обіймали посаду голови Київської обласної державної адміністрації, найдовше на цій посаді був депутат обласної ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Олександр Горган з 2016 по 2018 рік.

Результати місцевих виборів та формування більшості

У 2015 році за результатами місцевих виборів до Київської обласної ради обрано 84 депутати від 8 політичних партій. Тоді ж утворились 8 депутатських фракцій. Понад четверту частину мандатів отримала політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», що зрештою дозволило їй мати 22 депутати і бути найбільшою за чисельністю фракцією в Київській обласній раді. Другою за рівнем підтримки виборців виявилась політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», котра здобула 16 депутатських мандатів. 10 депутатів обрано від політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», 9 – від «Радикальної партії Олега Ляшка» по 7 від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», політичної партії «УКРОП» та політичної партії «Наш Край». Найменшою за чисельністю виявилась фракція політичної партії «Опозиційний блок», від котрої було обрано 6 депутатів.

Не дивлячись на найбільший чисельний склад, політична партія «Блок Петра Порошенка» в Київській обласній раді опинилась в опозиції, адже на початку каденції у 2015 році було сформовано коаліцію «Батьківщини», «Самопомочі», «Радикальної партії Олега Ляшка», «УКРОПу» та «Свободи». Тоді ж головою обласної ради депутати обрали представницю «Батьківщини» Ганну Старикову, чиє призначення на цю посаду шляхом таємного голосування підтримав 51 депутат. Посаду першого заступника голови обласної ради отримав представник «УКРОПу» Володимир Майбожено, а посаду заступника – Микола Стариченко, обраний від Радикальної партії Олега Ляшка. Через рік, у жовтні 2016 року, проведено зміну в керівництві Київської обласної державної адміністрації. Тоді очільником КОДА став депутат від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Олександр Горган. Власне пан Горган та пані Старикова на кілька років стали основними медійними фігурами в протистоянні більшості та опозиції в Київській обласній раді.

Партійні переходи

Станом на 1 квітня 2020 року в Київській обласній раді далі лишається 8 депутатських фракцій. Проте зазнав змін їх кількісний та персональний склад. Такі зміни стосуються 3 депутатських фракцій – Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» та Об’єднання «Самопоміч». Якщо дві останні партії втратили по одному представнику у своїх фракціях, то «Батьківщина» в період з грудня 2019 року по березень 2020 року мала у своїй фракції всього 4 представники, тобто втратила 12 мандатів від початкового складу. Однак, станом на 1 квітня 2020 року фракція «Батьківщини» в Київській обласній раді налічує 12 депутатів. Позафракційними наразі є 5 депутатів обласної ради. А загальний кількісний склад ради зменшився на 1 особу і наразі становить 83 депутати.

Таблиця 1. Партійне представництво в Київській обласній раді

Назва фракції

Кількість мандатів станом

на момент утворення фракції

Кількість представників фракції

на 1 квітня 2020 року

1

 «Солідарність» (раніше БПП «Солідарність»)

22

22

2

Об'єднання «Батьківщина»

16

12

3

Об’єднання «Самопоміч»

10

9

4

Радикальна партія Олега Ляшка

9

9

5

Об’єднання «Свобода»

7

7

6

«УКРОП»

7

6

7

«Наш край»

7

7

8

Опозиційний блок

6

6

9

Позафракційні

0

5

 

Загалом

84

83

Зміни в складі фракції «Об’єднання «Самопоміч»

Зміною в кількісному складі фракції «Об’єднання «Самопоміч» пояснюється і загальна зміна всього складу Київської обласної ради. Відповідно до даних ЦВК, наразі в складі Київської обласної ради є 10 депутатів, обраних від даної політичної сили. Однак, за власної ініціативи припинила свої повноваження депутатка Ольга Бабій, чию заяву підтримали депутати 19 грудня 2019 року. В переліку складу фракції та депутатського корпусу, розміщених на сайті обласної ради, наразі вона відсутня.

Зміни в складі фракції «УКРОП»

Фракція «УКРОП» лишалась монолітною і зберігала всі 7 депутатських мандатів до квітня 2018 року, коли в раді було створено міжфракційну депутатську групу «Єднання» на противагу діючій на той час коаліції. До її складу тоді ж увійшов і представник «УКРОПу» Микола Ляшенко. Тоді 3 квітня 2018 року на офіційному сайті політичної сили з’явився прес-реліз, що пана Ляшенка виключено з фракції. Рішення винесли відповідно до Положення про депутатську фракцію УКРОПу, затвердженого політрадою партії. Згідно з положенням, депутат-«укропівець» має право виключно за рішенням фракції входити до депутатських груп ради на основі спільних поглядів із питань соціально-економічного розвитку територій та спільності проблем, які вони вирішують.

Тоді очільник фракції Денис Нестеров зазначав наступне: «Входження Миколи Ляшенка до створеної в Київоблраді депутатської групи «Єднання» без погодження фракції суперечить статутним вимогам партії та йде всупереч рішенням фракції. Крім того, Микола Ляшенко свідомо, без поважних причин допускав відсутність на пленарних засіданнях сесії в той час, коли фракція ухвалила рішення про обов’язкову явку». Однак, у офіційній відповіді на запит на доступ до публічної інформації Київська обласна рада зазначає, що Миколу Ляшенка виключено з фракції в травні 2019 року.

Таблиця 2. Партійні переходи в Київській обласній раді в фракціях «Об’єднання «Самопоміч» та «УКРОП»

Ім'я та прізвища депутата

Звідки

Куди

Дата

1

Ольга Бабій

Об'єднання «Самопоміч»

Склала повноваження депутата

19.12.2019

2

Микола Ляшенко

«УКРОП»

Позафракційний

03.04.2018 (за даними партії)

В травні 2019 (за даними обласної ради)

Зміни в складі фракції ВО «Батьківщина»

Найчисельнішу втрату в кількості депутатів зазнала фракція «Батьківщини». Так, 10 грудня 2019 року про свій вихід з фракції заявили одночасно 12 депутатів (Сергій Будюк, Олександр Волинець, Віктор Гринчук, Миколи Дворник, Олег Кищук, Давід Ерікян, Іван Кудлай, Олександр Нігурця, Михайло Сіренко, Григорій Тищенко, Владислав Хахулін та Микола Швидкий), котрі стали позафракційними, а 18 грудня 2019 року 8 з них сформували депутатську групу «Разом за Київщину». Тоді в складі фракції «Батьківщина» лишилось 4 депутати. Однак ситуація змінилась 17 березня 2020 року після відкликання за народною ініціативою 8 депутатів, що раніше вийшли з фракції. На їх місце увійшли нові обранці від «Батьківщини», що збільшило кількість мандатів політсили до 12. Проте 4 депутати досі лишаються позафракційними.

Таблиця 3.  Партійні переходи в Київській обласній раді в фракції «Об’єднання «Батьківщина»

Ім'я та прізвища депутата

Звідки

Куди

Дата

1

Сергій Будюк

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

2

Віктор Гринчук

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

3

Олександр Нігруца

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

4

Владіслав Хахулін

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

5

Олександр Волинець

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

6

Микола Дворник

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

7

Давід Ерікян

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

8

Григорій Тищенко.

ВО «Батьківщина»

Депутатська група «Разом за Київщину»

18.12.2019

Депутатська група «Разом за Київщину»

Відкликаний за народною ініціативою

17.03.2020

9

Михайло Сіренко

ВО «Батьківщина»

Позафракційний

10.12.2019

10

Іван Кудлай

ВО «Батьківщина»

Позафракційний

10.12.2019

11

Микола Швидкий

ВО «Батьківщина»

Позафракційний

10.12.2019

12

Олег Кищук

ВО «Батьківщина»

Позафракційний

10.12.2019

13

Маріанна Овдієнко

Набула депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

14

Сергій Гребінь

Набув депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

15

Олег Сотніков

Набув депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

16

Богдана Гарбар

Набула депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

17

Віталій Шаравара

Набув депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

18

Ігор Кириченко

Набув депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

19

Олександр Колодій

Набув депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

20

Олександр Дзюба

Набув депутатських повноважень

ВО «Батьківщина»

17.03.2020

Припинення депутатських повноважень та відкликання депутатів

За час каденції Київської обласної ради з різних причин достроково припинено повноваження 15 депутатів.

Відкликання 8 депутатів «Батьківщини»

10 грудня 2019 року, тодішній голова депутатської фракції політичної партії ВО  «Батьківщина» Віктор Гринчук подав заяву про зміни у складі фракції, а саме про вихід з неї 12 депутатів (таблиця 3). Пізніше, 18 грудня Гринчук повідомив про створення та реєстрацію депутатської групи «Разом за Київщину», до складу котрої увійшло 8 депутатів, які попередньо вийшли з фракції «Батьківщини» - Сергій Будюк, Олександр Волинець, Миколи Дворник, Давід Ерікян, Олександр Нігурця, Григорій Тищенко, Владислав Хахулін та сам Віктор Гринчук. Не входили до складу нового об’єднання і лишились позафракційними Михайло Сіренко, Іван Кудлай, Микола Швидкий та Олег Кищук. Подібні дії негативно позначились на стабільності «Батьківщини» в обласній раді, котра за півроку до цього, в травні 2019, втратила посаду голови обласної ради, коли депутати звільнили Ганну Старикову. Реакція партійного керівництва з’явилась 15 січня 2020 року. Очільник обласного осередку партії, народний депутат України Костянтин Бондарєв через соціальну мережу Facebook повідомив про те, що відбулися збори виборців багатомандатного виборчого округу Київської області, на яких розглядалися питання про внесення пропозицій щодо відкликання за народною ініціативою депутатів Київської обласної ради. Кандидатами на відкликання стали депутати, котрі увійшли до групи «Разом за Київщину». Самі збори не обійшлись без конфлікту: двох кандидатів на відкликання Давида Ерікяна та Миколу Дворника, за інформацією обласних ЗМІ, не пустили в приміщення, внаслідок чого розпочалась штовханина, яка закінчилась викликом поліції. Протягом наступного місяця було зібрано понад 60 тисяч підписів для відкликання депутатів. 2 березня 2020 року на закритому засіданні Київської обласної територіальної виборчої комісії було ухвалено рішення щодо припинення депутатських повноважень всіх 8 кандидатів на відкликання, яких остаточно позбавили мандатів 17 березня 2020 року на позачерговій сесії обласної ради. Тоді ж на місце відкликаних депутатів ввели їх наступників, котрі увійшли до складу фракції «Батьківщина». Слід зазначити, що з початку березня, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень окремі депутати намагались оскаржити процедуру відкликання в суді, однак наразі ситуація лишається незмінною.

Дострокове припинення повноважень депутатами «Опозиційного блоку»

Фракція «Опозиційний блок» зазнала змін у персональному складі у зв’язку з достроковим припиненням повноважень 3 депутатів. При цьому всі вони прийшлись на 2019 рік і здійснені за особистим бажанням депутатів. Так, першим подав заяву про складання повноважень Роман Буковський 4 квітня 2019 року. Пізніше Буковський взяв участь в позачергових виборах народних депутатів України, балотувався як кандидат від партії «Батьківщина» в 96 ОВО, де перемогу здобула кандидатка від «Слуги Народу» Ольга Василевська-Смаглюк.

Другим 1 серпня 2019 року склав свої повноваження Олександр Качний, обраного народним депутатом України в загальнодержавному виборчому окрузі від політичної партії «Опозиційна платформа - За життя».

І останньою достроково припинила свої повноваження за власної ініціативи депутатка Світлана Береза, котра склала мандат 1 листопада 2019 року.

Дострокове припинення повноважень депутатами «Об’єднання «Самопоміч»

«Самопоміч» протягом каденції зазнала двох змін в персональному складі. 15 серпня 2019 року подав заяву про складання повноважень Сергій Бунін, обраний народним депутатом України від «Слуги Народу», а 12 грудня 2019 року заяву про дострокове припинення повноважень за власною ініціативою подала Ольга Бабій.

Дострокове припинення повноважень депутатами «УКРОПу» та Радикальної партії Олега Ляшка

В даному випадку обидві партії зазнали змін в персональному складі у зв’язку з трагічними обставинами. Так, обранець від «УКРОПу» Микола Семеняка помер внаслідок хвороби у 2016 році, а депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Борис Панченко трагічно загинув в автокатастрофі у 2017 році.

Зміни керівництва та балансу сил в раді

На початку каденції у 2015 році в Київській обласній раді утворилась коаліція з 5 фракцій до якої увійшли «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «УКРОП» та «Свобода». В опозиції ж тоді опинилась найбільша за чисельністю фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Слід зазначити, що на початку скликання від представників «Солідарності» йшла ініціатива побудови більш широкої коаліції, однак, вона не знайшла підтримки серед решти політичних сил. Остаточно свої позиції новоутворена коаліція закріпила, коли депутати обрали головою обласної ради Ганну Старикову, представницю фракції «Батьківщина». Це рішення підтримано 51 голосом. Посаду першого заступника голови обласної ради отримав «УКРОП», на цю вакансію обрано Володимира Майбоженка, а заступником голови обласної ради призначили Миколу Стариченка від приналежної до більшості «Радикальної партії Олега Ляшка».

У вересні 2016 року стала вакантною посада голови Київської обласної державної адміністрації, для заміщення вакансії оголосли конкурс. У ньому взяв участь очільник Київського обласного осередку «Батьківщини» Костянтин Бондарєв, для підтримки його кандидатури розгорнули широку медійну кампанію #КиївщиназаБондарєва. А 20 вересня 2016 року Київська обласна рада зібралась на позачергову сесію, де розглядалось одне питання, а саме «Про внесення пропозицій щодо кандидатур для участі у конкурсі для зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації». Тоді 53 депутати підтримали дане рішення і рекомендували кандидатуру Костянтина Бондарєва. Варто відзначити, що призначення голови ОДА не є в компетенції обласної ради, тому воно могло носити виключно рекомендаційний та медійний характер. Втім, переможцем конкурсу став Олександр Горган, якого офіційно призначив на цю посаду Президент Петро Порошенко 28 жовтня 2016 року. Варто зазначити, що Горган був депутатом обласної ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Його суміщення депутатського мандату та посади голови КОДА певний час викликало медійні суперечки стосовно законності. Тоді з’являлись різні трактування законодавства стосовно даного питання.

Довгий час протистояння між більшістю та опозицією обмежувалось взаємними звинуваченням в корупції. А 5 вересня 2017 року воно розгорілося з новою силою, коли низка ЗМІ оприлюднили інформацію, що рада зібралась визнати роботу Олександра Горгана незадовільною та звернутись до Петра Порошенка з вимогою відставки очільника ОДА. Щоправда, кінцевий варіант проголосованого радою рішення вже не містив згадки Олександра Горгана, натомість там пропонувалось визнати незадовільною роботу Київської обласної державної адміністрації. Цього ж дня Київська обласна рада прийняла й інше важливе рішення, де звинуватила силові структури, в тому числі Службу безпеки України, в тиску на раду та в блокуванні казначейських рахунків, що унеможливлює виконання бюджетних програм в області і дискредитує депутатів в очах виборців. Ця звістка також поширювалась в національних ЗМІ, а саме рішення підтримало 43 депутати. В той же час не з’явились на дану сесію і відповідно не брали участь в голосуванні представники «Солідарності» та Радикальної партії Олега Ляшка.  А вже в кінці того ж місяця раду чекав черговий скандал, пов’язаний з бійкою депутатів Віталія Карлюка від «Солідарності» та Владислава Хахуліна від «Батьківщини». Останнього було госпіталізовано, а сесію закрито.

В квітні 2018 року в Київській обласній раді зареєстрували міжфракційне об’єднання «Єднання», яке фактично стало новою більшістю, адже до нього увійшли 44 депутати від 5 фракцій: «Солідарності», Радикальної партії Олега Ляшка, «Нашого Краю», «Самопомочі» та «УКРОПу». Щоправда не всі фракції увійшли до об’єднання в повному складі. Так, на початку від «Самопомочі» до складу «Єднання» увійшло 6 депутатів з 10, а з «УКРОПу» 1 депутат Микола Ляшенко, котрого за дане рішення було виключено з фракції. Головою новоутвореного об’єднання став представник «Солідарності» Георгій Цагареішвілі. В жовтні 2018 року напередодні початку виборчої кампанії Президента України, зі своєї посади пішов Олександр Горган, на зміну котрому 30 жовтня 2018 року призначили Олександра Терещука.

Після виборів Президента України за кілька днів до інавгурації Володимира Зеленського, на позачерговій 27 сесії Київської обласної ради, яка відбулась 17 травня 2019 року за головування заступника голови обласної ради Миколи Стариченка за участі 52 депутатів від усіх фракцій, та голови КОДА Олександра Терещука, було виголошено недовіру Ганні Стариковій. Після проведення таємного голосування 51 голосом «За» було прийнято рішення про звільнення Старикової з посади голови Київської обласної ради. Примітно, що сама сесія відбувалась не в сесійній залі, оскільки серед депутатського корпусу виникали суперечки в її легітимності, адже Старикова не лише не скликала дану сесію а й скасувала розпорядження про її скликання. Новим головою Київської обласної ради депутати обрали колишнього заступника Старикової Миколу Стариченка від Радикальної партії Олега Ляшка. На посаду заступника голови призначили представника фракції «Наш Край» Ярослава Добрянського а на посаду першого заступника – представницю партії «УКРОП» Тетяну Семенову. Слід зазначити, що Ганна Старикова ради намагалась оскаржити рішення депутатів в суді. Однак 21 червня 2019 року, Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив в задоволенні клопотання.

Також 11 червня 2019 року звільнили з посади голова Київської обласної державної адміністрації Олександра Терещука, після нього тимчасово виконуючим обов’язки голови ОДА був В’ячеслав Кучер. А з 10 липня 2019 року Президент Володимир Зеленський призначив на цю посаду Михайла Бно-Айріяна, який 20 жовтня 2019 року оголосив про свою відставку, а вже 28 жовтня 2019 року склав повноваження. Цього ж дня очільником Київської обласної державної адміністрації призначили Олексія Чернишова, котрий пробув на посаді до 4 березня 2020 року, поки не увійшов до складу Кабінету міністрів України як міністр розвитку громад та територій України в уряді Дениса Шмигаля. Наразі тимчасово виконуючим обов’язки голови Київської обласної адміністрації є Василь Володін.

Таблиця 4. Зміни голови Київської обласної ради.

Ім'я та прізвище голови

Фракція

На посаді з

На посаді по

1

Ганна Старикова

Об’єднання «Батьківщина»

10.11.2015

17.05.2019

2

Микола Стариченко

Радикальна партія Олега Ляшка

17.05.2019

Нинішній час

Ситуація напередодні місцевих виборів

Напередодні місцевих виборів, які мають відбутися в жовтні 2020 року, активність політичних партій в Київській області проявляється переважно в соціальних мережах або зосереджена у великих містах. Значною перепоною для проведення фізичних активностей є пандемія COVID – 19, тому наразі не має змоги належним чином оцінити діяльність партій з підготовки до місцевих виборів в регіоні.

Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.