Громадянська мережа ОПОРА звернулась до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з офіційною вимогою перевірити і притягнути до адміністративної відповідальності друковані видання за приховану політичну рекламу. За словами першого заступника голови Держкомтелерадіо Богдана Червака, незабаром в Мін’юсті буде зареєстрований наказ, який дозволить Комітету ефективно реагувати на випадки «джинси» в пресі.

Протягом цієї виборчої кампанії представники Громадянської мережі ОПОРА неодноразово фіксували випадки «джинси» у пресі на користь різних кандидатів у Президенти. Зокрема, матеріали з ознаками прихованої політичної реклами потрапляли до рук читачів у Києві, на Хмельниччині, Вінниччині, Кіровоградщині тощо. Нерідко ці публікації майже дослівно відтворюють повідомлення прес-служб партій та штабів й паралельно виходять друком в різних виданнях.

Попри відповідні законодавчі норми, представники ОПОРИ не зафіксували прецедентів притягнення до відповідальності друкованих видань за політичну «джинсу» протягом передвиборчих перегонів.

14 02 2019 Kyiv derzhkomteleradio dzynsa liashko1

Замітка про візит Олега Ляшка до Київського пансіонату ветеранів праці в газеті «КП в Украине» від 10-17 січня відтворює повідомлення на офіційному сайті Радикальної партії

14 02 2019 Kyiv derzhkomteleradio dzynsa vilkul1

Компліментарне  «інтерв’ю» з Олександром Вілкулом в газеті «Сегодня» від 10 січня

ОПОРА нагадує, що публікації з прихованою політичною рекламою порушують, зокрема, вимоги ч. 5 та ч. 6 ст. 63 Закону України «Про вибори Президента України», відповідно до яких, кандидат на пост Президента України має право публікувати агітаційні матеріали в друкованих засобах масової інформації усіх форм власності за рахунок коштів свого виборчого фонду. Агітаційні матеріали публікуються на підставі угоди, що укладається між розпорядником поточного рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України та редакцією друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.

Крім того, Закон України «Про рекламу» встановлює вимоги щодо ідентифікації реклами, зокрема ч. 1, ч. 3 та ч. 5 ст. 9 передбачено, що реклама  має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та  який  формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів,  читачів) щодо цих особи чи товару,  є рекламою  і  має  бути  вміщений  під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Прихована реклама забороняється

Водночас чинне законодавство передбачає конкретні санкції за порушення вказаних норм, а також визначає орган виконавчої влади, який повинен стежити за їхнім дотриманням.

Зокрема, згідно зі статтею 212-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 255 цього Кодексу, у справах про адміністративні правопорушення в частині порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму, порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів з використанням друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств протоколи про правопорушення має право складати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах.

Згідно з Положенням про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. (№ 341), таким органом виконавчої влади є Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

З огляду на це, мережа ОПОРА звернулась з офіційною скаргою до Держкомтелерадіо, в якій просить перевірити друковані видання на предмет здійснення адміністративного правопорушення та порушення Закону України «Про вибори Президента України», а також  скласти на порушників адміністративний протокол та притягнути їх до відповідальності. Документ містить перелік та аналіз випадків «джинси» у пресі, які зафіксували представники ОПОРИ.

Як пояснює громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у місті Києві, скарга має на меті не лише притягнення до відповідальності конкретних порушників, але й зміну всієї практики правозастосування. «Проблема в тому, що Положення про Держкомтелерадіо не передбачає контроль за агітацією в пресі. Водночас Кодекс України про адміністративні правопорушення прямо покладає на Комітет цю функцію. Своїм зверненням ОПОРА ініціює дискусію з цього приводу, а також спонукає Держкомтелерадіо внести зміни до Положення, розробити методику та зразок протоколу про притягнення до відповідальності за порушення відповідних законодавчих норм. На жаль, досі такі випадки в Україні здебільшого залишались безкарними».

14 02 2019 Kyiv derzhkomteleradio chervak

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак в коментарі ОПОРІ запевнив, що відповідь на скаргу буде надана у передбачені законом терміни. «Закон справді покладає на Держкомтелерадіо функцію контролю і реагування на передвиборчу «джинсу» в друкованих ЗМІ. Водночас відзначу, що аналогічні випадки в Інтернеті та на ТБ перебувають поза нашою компетенцією. Станом на сьогодні на адресу Держкомтелерадіо, крім скарги ОПОРИ, надійшло ще лише одне звернення про можливе порушення норм чинного законодавства щодо політичної реклами в пресі. Після цього ми звернулись до видання з проханням надати примірник газети і копію договору (якщо він існує) між редакцією та кандидатом в Президенти. Якщо порушення справді мають місце, будемо притягувати до адміністративної відповідальності, як це передбачено законом», – розповідає Богдан Червак.

Водночас перший заступник голови Держкомтелерадіо визнав, що в питанні контролю за прихованою рекламою в друкованих ЗМІ існує певна правова колізія. «Щоб вирішити її, ми підготували і вже надіслали до Міністерства юстиції спеціальну інструкцію про оформлення відповідних матеріалів щодо перевірок і притягнення до адміністративної відповідальності. Маю надію, що незабаром Мін’юст погодить відповідний наказ Держкомтелерадіо про затвердження цієї інструкції і ми отримаємо всі юридичні важелі, які дозволять боротися зі згаданими порушеннями», – пояснює Богдан Червак. За його оцінкою, якщо документ оперативно пройде всі необхідні процедури в Мін’юсті, Держкомтелерадіо матиме змогу задіяти його не лише під час парламентських виборів, але й протягом другої частини президентської виборчої кампанії.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.