Практично всі форми публічної роботи застосовували команди п’яти потенційних кандидатів. Такі дані моніторингової кампанії щодо проявів дочасної активності потенційних учасників президентських виборів, яку з жовтня розпочала Громадянська мережа ОПОРА.
У період з вересня по грудень Миколаївщину відвідали шість потенційних кандидатів: Анатолій Гриценко, Олександр Вілкул, Юрій Дерев’янко, Олександр Шевченко, Юрій Бойко та Володимир Зеленський. Слід зазначити, що Юрій Бойко, Олександр Вілкул та Анатолій Гриценко належним чином не анонсували свої візити. Більшість кандидатів робили акцент на комунікації з партійним активом місцевої команди та орієнтувалися на такі виборчі групи: Олександр Шевченко у рамках праймеріз − на прихильників партії і журналістів; Олександр Вілкул мав зустріч із трудовим колективом суднобудівного заводу Smart Maritime Group та окремі комунікації з місцевими ЗМІ; Юрій Дерев’янко орієнтувався на прихильників партії, спортсменів, юристів, журналістів та представників товариства глухих; Юрій Бойко тільки на партійців; Анатолій Гриценко − на місцевих підприємців і журналістів.
Зовнішня реклама стала найпоширенішою формою політичного піару. І якщо у жовтні її застосовували 6 кандидатів, то на даний час − 18. Також місцеві команди активно використовують друковані та аудіовізуальні ЗМІ регіону для інформування виборців про свої досягнення, плани та програмні пріоритети. А ось благодійність, наприклад, не стала дуже поширеним явищем. Кількісний аналіз команд кандидатів показує, що найбільш активними у розрізі регіону можна вважати п’ятьох кандидатів: Петра Порошенка, Сергія Таруту, Юлію Тимошенко, Андрія Садового та Олега Ляшка. Їхні команди використовують практично всі форми публічної роботи, що різняться тільки масштабністю та інтенсивністю. Варто звернути увагу, що чотири зазначених кандидати належать до парламентських партій, які отримують державне фінансування на свою статутну діяльність. І, як показує дослідження партійних звітів НАЗК, парламентські партії збільшили фінансування статутної діяльності у третьому кварталі, тож цілком ймовірно, що дана тенденція спостерігатиметься і в четвертому кварталі.
Одним із напрямків роботи ОПОРИ у моніторинговий період стала оцінка потенційних ризиків порушення виборчого процесу. Для цього спостерігачі провели особисті зустрічі з представниками деяких політичних партій, які проявляють публічну активність у регіоні. Серед них – «Наш край», Радикальна партія, Соціал-демократична партія, «Народний фронт», «Основа», «Рух нових сил», «БПП «Солідарність», «Батьківщина», УКРОП. Переважна більшість партійців високо оцінили ризик зловживання адміністративним ресурсом на виборах та всі партії вбачають великим ризиком застосування непрямого підкупу виборців.
Також ОПОРА зверталась до керівництва місцевих районних адміністрацій з інформаційним запитом щодо їх партійності. Об’єктами дослідження були голови, заступники та керівники апаратів − ті суб’єкти, які мають доступ до електорату й вплив на громадську думку на місцях. Так, усього чотири посадовці станом на 15 листопада були офіційними членами партій, що становить 6,5%. Тобто, офіційна політизованість посадовців виявилась невисокою, однак аналіз інформаційного простору регіону свідчить про чітку політичну приналежність більшої кількості досліджуваних чиновників. Проаналізувавши відкриті джерела, ОПОРА виявила, що 20 посадовців мають яскраво визначену політичну спрямованість, що становить вже 30% від всього наявного керівного складу місцевих адміністрацій.
Аналіз інформаційного простору, який провела ОПОРА, також свідчить про явну підтримку одного з потенційних кандидатів на пост Президента посадовими особами. Так, Олексій Савченко та його заступники, голова обласної ради Вікторія Москаленко, деякі голови об’єднаних територіальних громад (наприклад, Валерій Хоміцький та Юрій Заволока) виявляють підтримку Петру Порошенку. «В умовах виборчого процесу політичні переконання посадових осіб можуть створювати ризики застосування адміністративного ресурсу. Адже, відповідно до виборчого законодавства, участь у передвиборній агітації забороняється органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам, їх посадовим і службовим особам у робочий час. І в даній ситуації виникає потреба у чіткій позиції та конкретних діях усіх посадових, службових осіб щодо розмежування своїх публічних функцій і політичної агітації», − наголошує координатор громадського спостереження ОПОРИ за виборами в Миколаївській області.
Інший ризик майбутнього виборчого процесу − непрямий підкуп. Відповідно до статті 64 ЗУ «Про вибори Президента України», після старту виборчої кампанії «забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей», оскільки вона вважається підкупом виборців. І якщо у дочасній роботі благодійність була однією з форм публічної роботи, то в умовах виборчого процесу дані факти підпадають під пряме порушення законодавства.
Одним із механізмів підкупу можуть виступати благодійні фонди. ОПОРА у моніторинговий період збирала інформацію про діяльність даних фондів на Миколаївщині. Особливу активність проявили БФ «Крокуємо з турботою», БФ «З добром до людей» та БФ «Елен Фазал». На даний момент діяльність цих фондів більше спрямована на потенційних учасників виборів у парламент.
Ще одним ризиком підкупу виборців може стати використання бюджетного ресурсу, а саме субвенції на соціально-економічний розвиток. Дані бюджетні кошти направляються на об’єкти чи покупку матеріальних товарів за пропозиціями народних депутатів та обласної адміністрації. Однак наразі спостерігачі ОПОРИ фіксують факти використання політичними партіями бюджетних коштів у медійних цілях в контексті підготовки до виборів Президента. Наприклад, на Миколаївщині Радикальна партія з грудня почала публікувати матеріали щодо ремонту об’єктів в регіоні за кошти субвенції соціально-економічного розвитку з наголосом на позитивну роль потенційного кандидата Олега Ляшка.
«Використання підкупу виборців, адміністративного ресурсу, як і в цілому застосування дочасної передвиборчої активності, в першу чергу, залежить від політичної волі суб’єктів виборчого процесу, їхнього бажання забезпечити громадянам дійсно конкурентний та демократичний вибір», − коментує представник ОПОРИ.