Важливою особливістю президентських виборів 2019 року порівняно з попередніми аналогічними кампаніями є поступове зниження  ролі інституту регіональних ЗМІ у формуванні іміджу кандидата. У обласному вимірі Луганщини формально це проявляється у значному зменшенні обсягів політичної реклами, які замовляються суб’єктами виборчого процесу для розміщення у місцевих ЗМІ.

Зокрема, у першому турі виборів місцеві ЗМІ для власної політичної агітації використовували лише декілька кандидатів, здебільшого, з числа тих, хто став «аутсайдерами» після підведення підсумків голосування. Лідери голосування – Петро Порошенко та Володимир Зеленський на регіональному рівні практично не користувалися інструментами місцевих медіа взагалі.

З цього приводу регіональний медіаексперт та аналітик Максим Бєлін (координатор проекту «Ред лайн медіа») зазначає:

 «Наскільки мені відомо, з самого початку штаби Петра Порошенка та Володимира Зеленського не закладали навіть у бюджет регіональної кампанії кошти на використання місцевих ЗМІ. Вони робили ставку на використання популярних всеукраїнських телеканалів, які досі залишаються хедлайнерами створення політичного образу, а також на Інтернет – ресурси, насамперед, Facebook та Instagram. Просто кожен з них робив це по-різному і філософія підходу дуже різнилася. Якщо команда Порошенка намагалася апелювати доводами та досягненнями, то команда Зеленського базувалася на використанні інструментарію емоційного інтелекту».

Тенденція до поступового зниження «формуючого фактору» місцевих ЗМІ у політичній свідомості мешканців Луганщини відзначалася ще у 2012 році агенцією соціологічних доcліджень «Sociolab Group» на основі проведених у обласному центрі соціологічних опитувань. У якості прогностичної складової, голова агенції Ігор Акімов акцентував увагу на тому, що «протягом наступних 5 років використання місцевих ЗМІ у політичній діяльності в регіоні буде зведено на унівець внаслідок їх «відмирання» як ефективного інструменту формування політичних уподобань мешканців».

«У своїх висновках 2012 року ми були праві. На Луганщині регіональні ЗМІ знаходяться у стані глибокого занепаду, їх аудиторія звужена до мінімуму, і кожного року зменшується. Вони не конкурентні у якісному контентному порівнянні з всеукраїнськими медіа, які мають також своє представництво у регіонах», - зазначив він.

У другом турі певне пожвавлення агітації (окрім мережевої, яка не переривалася ані на день) було зафіксовано тільки у останній передвиборчий тиждень. Водночас, у ній, знову ж таки, не було задіяно можливості місцевого телебачення, радіо  або преси.

Частково, це пов’язано з тим, що період другого туру на Луганщині ознаменувався, здебільшого, розповсюдженням матеріалів «чорного піару» без зазначенням вихідних даних. Зокрема, у містах Луганської області зафіксовані непоодинокі випадки розповсюдження «фейкової» газети «Слуга народу» без вихідних даних, яка від імені кандидата Володимира Зеленського розміщувала матеріали з матеріалами з елементами його дискредитації.

Крім того, окремої уваги заслуговують матеріали «антиреклами» - листок у стилі відомого бренду «Love is» з ознаками висміювання Володимира Зеленського:


Водночас, позитив-кампанія Петра Порошенка також відзначилася розповсюдженням скандально відомої газети «21 квітня: Обирай!» з портретним зображенням Петра Порошенка та президента РФ Володимира Путіна в якості його візаві. 

При цьому, залишився певний інтерес політиків до розміщення друкованої рекламної продукції на біл-бордах. Так, протягом усього виборчого процесу Петро Порошенко активно використовував цей ресурс для збільшення власних рейтингів (станом на березень 2019 року займав 36 % усіх біл-бордів області), тоді як розміщення реклами кандидата Володимира Зеленського (окрім 2 щитів у місті Щастя, які можна розцінювати, у тому числі, як комерційну рекламу медіапроекту «Слуга народу») майже не фіксувалося.

Натомість з 16 квітня у місті Лисичанську відзначається поява 6 білбордів з текстом «Кінець епохи бідності. 21 квітня 2019»/ «Кінець епохи брехні. 21 квітня 2019»/ «Кінець епохи жадібності. 21 квітня 2019» у кольорах передвиборчої кампанії Володимира Зеленського, тоді як у Сєвєродонецьку та Кремінній замість бордів зі слоганом «Думай!» можна побачити щити «Головне – не втратити країну» у кольорах, притаманних виборчій кампанії Петра Порошенка. Це є вкрай низьким показником використання цього сегменту реклами у порівнянні з першим туром виборів.

Загалом, як відзначають місцеві журналісти та громадські діячі, президентські перегони 2019 року стали новим явищем у політичному житті держави взагалі. Відомий блогер та редактор регіональної інформагенції «Восточний варіант» Денис Казанський назвав це «закінченням ери традиційних політтехнологій» та дуже лаконічно резюмував: «купити свій канал – вже недостатньо для перемоги. Значно більш вигідним є витратити ці гроші на нормальну кампанію у соцмережах. Рентабельність буде набагато вища. Таким чином, очікуємо у найближчий час перекроювання бюджетів у штабах і масових похід політиків в Інстаграм та Ютуб».

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

 

 Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)