У Волинській області на спеціальних виборчих дільницях, враховуючи дільниці у місцях несвободи, під час президентських і парламентських виборів 2019 року голосування було вільним і таємним, виборці мали можливість ознайомлюватись з інформацією про кандидатів і політичні партії, а дільниці переважно були облаштовані відповідно до вимог чинного законодавства. Такого висновку дійшли представники Громадянської мережі ОПОРА, правоохоронних органів, пенітенціарної служби та експерти в результаті публічного обговорення «Дотримання виборчих стандартів у місцях позбавлення волі та інших спеціальних виборчих дільницях». Захід відбувся у вівторок, 28 січня, у конференц-залі Молодіжного центру Волині.
Круглий стіл було організовано з метою представити результати експертного опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських і парламентських виборах і напрацювати рекомендації щодо усунення існуючих недоліків на майбутніх виборчих кампаніях.
Під час публічного обговорення координаторка Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області представила результати експертного опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських і парламентських виборах, яке проводилось з 26 серпня по 26 вересня 2019 року. У ньому взяли участь 77 правозахисників та омбудсменів Громадянської мережі ОПОРА з захисту виборчих прав громадян, які відвідали відповідні місця і контактували з ув’язненими.
«Результати експертного опитування показали, що 88,3% експертів вважають відсутніми випадки, коли виборці не мали можливості ознайомитись з інформаційними плакатами та програмами кандидатів і політичних партій у приміщенні ДВК. Разом з тим, 5,2% експертів повідомили про поодинокі такі випадки, а 2,6% опитаних розповіли про такі випадки під час і президентської, і парламентської виборчих кампаній»,
Представниця ОПОРИ також зазначила, що 77,9% опитаних повідомили, що під час останніх президентських і парламентських виборів були забезпечені умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи. 2,6% експертів зазначили, що не були забезпечені належні умови, стільки ж опитаних – заявили про поодинокі подібні випадки. 87% експертів повідомили, що їм не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців. Водночас, 5,2% респондентів заявили про окремі подібні випадки. Разом з тим, 98% експертів зазначили, що їм не відомі випадки підкупу ув’язнених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію.
Проте, під час президентських та парламентських виборів на окремих дільницях у місцях несвободи міг бути застосований адміністративний тиск до ув’язнених для того, щоб вплинути на результати їхнього волевиявлення. Про це можуть свідчити результати голосування на таких дільницях. Загалом, у місцях несвободи існує понад 150 дільниць. Якщо бути точнішим, то на президентських і парламентських виборах 2019 року їх було створено 153. На таких виборчих дільницях під час президентських виборів перемогу здобула Юлія Тимошенко, друге місце посів Володимир Зеленський, а на третьому місці був Петро Порошенко. Втім, у всеукраїнському вимірі експерти виокремили три виборчі дільниці з аномальними результатами. Серед таких виборчих дільниць: Первомайська виправна колонія, Літинська виправна колонія (Вінницька область) та Дружелюбівський виправний центр (Запорізька область).
«Для прикладу, на виборчій дільниці у Первомайській виправній колонії під час першого туру президентських виборів перемогу здобув Петро Порошенко з результатом 214 голосів. Під час другого туру виборів він здобув лише 94 голоси виборців»,
Разом з тим, представники ОПОРИ розповіли, що таких випадків не було виявлено у Волинській області. Під час президентських і парламентських виборів тут працювало чотири виборчі дільниці у закладах несвободи. Зокрема, це виборча дільниця №071022 у Ковельській виправній колонії, №000001 у Луцькому слідчому ізоляторі, №070342 у Цуманській виправній колонії та №070731 у Маневицькій виправній колонії.
«Для прикладу, на виборчій дільниці №000001 у Луцькому слідчому ізоляторі під час першого туру президентських виборів Володимир Зеленський здобув 121 голос, а Петро Порошенко – 11. Під час другого туру виборів Президента України Володимир Зеленський отримав 216 голосів, а Петро Порошенко – 31. Разом з тим, під час парламентських виборів перемогу на цій виборчій дільниці здобула партія «Слуга народу» з результатом 123 голоси, другу сходинку посіла партія ВО «Батьківщина» - 40 голосів, а третє місце посіла «Партія Шарія» - 15 голосів. Схожі результати і на інших дільницях в місцях несвободи. Відтак, такі результати виборів не дають підстав вважати, що під час президентських чи парламентських виборів у Волинській області на спеціальних виборчих дільницях у місцях несвободи застосовувався адміністративний тиск на виборців»
Про організацію виборчого процесу у Луцькому слідчому ізоляторі та забезпечені умови для голосування осіб, які там перебували в день виборів Президента України та виборів народних депутатів України розповіла омбудсменка Громадянської мережі ОПОРА із захисту виборчих прав у Волинській області.
«Під час президентських і парламентських виборів я відвідувала виборчу дільницю у Луцькому слідчому ізоляторі. Якихось грубих порушень виборчого законодавства у цьому закладі мною виявлено не було. Вимоги законодавства були дотримані повністю. В закладі здійснювали інформування виборців про кандидатів у спосіб, передбачений законодавством, були наявні в одному примірнику інформаційні плакати про партії і кандидатів. До дільниці був забезпечений належний доступ осіб, які перебувають у слідчому ізоляторі, дільниця була облаштована відповідно до вимог. Я вибірково поспілкувалась із виборцями у цьому закладі. Вони повідомили, що з боку керівництва ізолятору та інших працівників не здійснювалось на них жодного тиску, не здійснювалась вибіркова агітація щодо окремих кандидатів чи партій. Відтак, у порівнянні з деякими іншими регіонами України, де були виявлені окремі порушення виборчого законодавства у місцях несвободи, у Луцьку таких порушень не виникало».
Про організацію виборчого процесу у Луцькому слідчому ізоляторі розповів також під час заходу заступник начальника установи Дмитро Белей. За його словами, вибори Президента України та вибори народних депутатів України у слідчому ізоляторі відбулися згідно з чинним законодавством. У Луцькому слідчому ізоляторі було задіяно близько ста працівників до організації процесу виборів. Була на належному рівні дотримана ізоляція утриманих. Приміщення для проведення голосування було облаштовано відповідно до усіх вимог. Було складено відповідний акт, що місце для голосування відповідало усім вимогам. Були облаштовані кабінки для таємного голосування. Інформаційні плакати розміщувались біля приміщення для голосування. У дворі були забезпечені умови для утриманих щодо ознайомлення із агітаційними матеріалами. Коли особи, які перебувають в ізоляторі, виходили на прогулянку, як їм це передбачається щоденно протягом однієї години, вони могли ознайомитись з інформаційними матеріалами про кандидатів. В день голосування в ізоляторі були присутні спостерігачі, які про порушення не повідомляли.
В результаті обговорення питання дотримання виборчих стандартів у місцях позбавлення волі та інших спеціальних виборчих дільницях присутні на заході зійшлись на думці, що на Волині і під час президентських, і під час парламентських виборів 2019 року суттєвих проблем, які могли б вплинути на результати голосування на виборчих дільницях у місцях несвободи та на інших спеціальних дільницях, не виникало. Втім, залишається питання врегулювання окремих організаційних моментів забезпечення виборчого процесу у виборчому законодавстві, а також питання недостатньої компетентності членів виборчих комісій, що можна виправити шляхом проведення додаткових навчань.