Тривале протистояння між більшістю та опозицією в Київській обласній раді закінчилось виголошенням недовіри та переобранням голови ради. Також депутати ради висловлювали незадоволення роботою обласної державної адміністрації.

Напередодні чергових місцевих виборів, які мають відбутися в жовтні 2020 року, представники ОПОРИ проаналізували роботу Київської обласної ради з початку її каденції та до 1 квітня 2020 року. Зокрема в дослідженні звернули увагу на питання зміни керівного складу ради. Однак для того щоб краще орієнтуватись в даній темі спершу потрібно зробити короткий відступ та пригадати якими були результати виборів 2015 року. 

Кого було обрано до складу ради

У 2015 році за результатами місцевих виборів до Київської обласної ради було обрано 84 депутати від 8 політичних партій. Тоді ж було утворено і 8 депутатських фракцій. Понад четверту частину мандатів отримала політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», що зрештою дозволило їй мати 22 депутатів і бути найбільшою за чисельністю фракцією в Київській обласній раді. Другою за рівнем підтримки виборців виявилась ВО «Батьківщина», котра здобула 16 депутатських мандатів. 10 депутатів були обрані від політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», 9 від Радикальної партії Олега Ляшка по 7 від ВО «Свобода», політичної партії «УКРОП» та політичної партії «Наш край». Найменшою за чисельністю виявилась фракція політичної партії «Опозиційний блок» з 6 депутатами.

Як утворилась більшість

На початку каденції у 2015 році в Київській обласній раді утворилась коаліція з 5 фракцій до якої увійшли «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія, УКРОП та ВО «Свобода». В опозиції ж тоді опинилась найбільша за чисельністю фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Слід зазначити, що на початку скликання від представників «БПП «Солідарність» йшла ініціатива побудови більш широкої коаліції, однак, вона не знайшла підтримки серед решти політичних сил. Остаточно свої позиції новоутворена коаліція закріпила, коли депутати обрали головою обласної ради  представницю фракції «Батьківщина» Ганну Старикову. Це рішення депутати підтримали 51 голосом. Посаду першого заступника голови обласної ради отримав УКРОП, на цю вакансію обрали Володимира Майбоженка, а заступником голови обласної ради призначили Миколу Стариченка від приналежної до більшості Радикальної партії. 

Призначення голови обласної адміністрації

У вересні 2016 року стала вакантною посада голови Київської обласної державної адміністрації, тоді для заміщення даної вакансії було оголошено конкурс. У ньому взяв участь очільник Київського обласного осередку ВО «Батьківщина» Костянтин Бондарєв. Для підтримки його кандидатури було розгорнуто широку медійну кампанію #КиївщиназаБондарєва. А 20 вересня 2016 року Київська обласна рада зібралась на позачергову сесію, де розглядалось одне питання, а саме «Про внесення пропозицій щодо кандидатур для участі у конкурсі для зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації». Тоді 53 депутати підтримали дане рішення і рекомендували кандидатуру Костянтина Бондарєва. Варто відзначити, що призначення голови ОДА не є компетенцією обласної ради, тому воно могло носити виключно рекомендаційний та медійний характер. Втім, переможцем конкурсу став Олександр Горган, якого офіційно 28 жовтня 2016 року призначив на цю посаду тодішній президент Петро Порошенко. Варто зазначити, що Олександр Горган також є депутатом обласної ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Його суміщення депутатського мандату та посади голови КОДА певний час викликало медійні суперечки стосовно законності. Тоді з’являлись різні трактування законодавства стосовно даного питання. 

Політичне протистояння

Довгий час протистояння між більшістю та опозицією обмежувалось взаємними звинуваченнями в корупції. А 5 вересня 2017 року розгорілося з новою силою, коли низка ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що рада зібралась визнати роботу Олександра Горгана незадовільною та звернутись до Петра Порошенка з вимогою відставки очільника ОДА. Щоправда, кінцевий варіант проголосованого радою рішення вже не містив згадки Олександра Горгана, натомість там пропонувалось визнати незадовільною роботу Київської обласної державної адміністрації. Цього ж дня Київська обласна рада прийняла й інше важливе рішення, де звинуватила силові структури, в тому числі Службу безпеки України, в тиску на раду та в блокуванні казначейських рахунків, що унеможливлює виконання бюджетних програм в області і дискредитує депутатів ув очах виборців. Ця звістка також поширювалась у національних ЗМІ, а саме рішення підтримало 43 депутати. В той же час не з’явились на дану сесію і, відповідно, не брали участі в голосуванні представники «БПП «Солідарність» та Радикальної партії. А вже в кінці того ж місяця, на раду чекав черговий скандал пов’язаний із бійкою депутатів Віталія Карлюка від «БПП «Солідарність» та Владислава Хахуліна від «Батьківщини». Останнього було госпіталізовано, а сесію закрито.

Переформатування більшості

У квітні 2018 року в Київській обласній раді було зареєстровано міжфракційне об’єднання «Єднання», яке фактично стало новою більшістю адже до нього увійшли 44 депутати від 5 фракцій: «БПП «Солідарність», Радикальна партія, «Наш край», «Самопоміч» та УКРОП. Щоправда не всі фракції доєднались до об’єднання в повному складі. Так, на початку від «Самопомочі» до складу «Єднання» увійшло 6 депутатів з 10, а з фракції УКРОП 1 депутат Микола Ляшенко, котрого за дане рішення було виключено з фракції. Головою новоствореного об’єднання став представник «БПП «Солідарність» Георгій Цагареішвілі. В жовтні 2018 року напередодні початку президентської виборчої кампанії зі своєї посади пішов Олександр Горган, на зміну якому 30 жовтня 2018 року було призначено Олександра Терещука. 

Недовіра голові обласної ради

Після виборів Президента України за кілька днів до інавгурації Володимира Зеленського, на позачерговій 27 сесії Київської обласної ради, яка відбулась 17 травня 2019 року, за головування заступника голови обласної ради Миколи Стариченка та за участі 52 депутатів від усіх фракцій і голови КОДА Олександра Терещука, було виголошено недовіру Ганні Стариковій. Після проведення таємного голосування 51 голосом «за» було прийнято рішення про її звільнення з посади голови Київської обласної ради. Примітно, що сама сесія відбувалась не в сесійній залі, а серед депутатського корпусу виникали суперечки в її легітимності. Адже сама Ганна Старикова не лише не скликала дану сесію, а й скасувала розпорядження про її скликання. Новим головою Київської обласної ради депутати обрали колишнього заступника Ганни Старикової Миколу Стариченка від Радикальної партії. На посаду заступника голови було призначено представника фракції «Наш край» Ярослава Добрянського, а на посаду першого заступника голови представницю партії УКРОП Тетяну Семенову. Слід зазначити, що Ганна Старикова намагалась оскаржити рішення депутатів у суді. Однак 21 червня 2019 року окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання. 

Ротації голів ОДА

Також 11 червня 2019 року був звільнений з посади голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Терещук. Після нього тимчасово виконуючим обов’язки голови ОДА став В’ячеслав Кучер. А з 10 липня 2019 року президент Володимир Зеленський призначив на цю посаду Михайла Бно-Айріяна. Проте 20 жовтня 2019 року він оголосив про свою відставку, а вже 28 жовтня 2019 року склав повноваження. Цього ж дня очільником Київської обласної державної адміністрації було призначено Олексія Чернишова, який пробув на посаді до 4 березня 2020 роки, аж доки не увійшов до складу Кабінету міністрів України як міністр розвитку громад та територій України в уряді Дениса Шмигаля. Наразі тимчасово виконуючим обов’язки голови Київської обласної адміністрації є Василь Володін.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:
Олексій Рєпік, обласний координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Київській області області
тел.: +380730607678