Станом на 1 квітня 2020 року серед 42 депутатів Білоцерківської міської ради 7 обраних від 4 різних партій не входять до складу жодної депутатської фракції.

Після місцевих виборів у 2015 році до Білоцерківської міської ради обрано депутатів від 8 різних політичних партій. Найбільше депутатів отримала політична партія «Об’єднання «Самопоміч» - 11 депутатів, найменше – політичні партії «УКРОП» та «Опозиційний блок» - по 3 депутати. В цілому ж у 2015 році кількісний склад депутатських фракцій Білоцерківської міської ради був наступним:

Об'єднання «Самопоміч» - 11

ВО «Свобода» - 6

«Європейська Солідарність» (до 31 жовтня 2019 «БПП «Солідарність») - 6

Об'єднання «Батьківщина» - 5

Партія економічного відродження України - 4

Радикальна партія Олега Ляшка - 4

«УКРОП» - 3 

Опозиційний блок - 3

Станом на 1 квітня 2020 року в Білоцерківській міській як і на початку скликання лишається 8 депутатських фракцій. Однак в частині з них змінився кількісний та персональний склад. Так, на 4 депутати зменшилась фракція партії «Об’єднання «Самопоміч». По 1 депутату скоротилось представництво в фракціях Всеукраїнського об’єднання «Свобода», Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» та політичної партії «Опозиційний блок». Таким чином 7 депутатів наразі є позафракційними. Крім того, в «Свободі» та в «Опозиційному блоці» в наслідок трагічних подій відбулись зміни і в персональному складі, що були пов’язані зі смертю депутатів Олександра Хозєєва («Свобода») та Олександра Подольського («Опозиційний блок»), внаслідок чого їм на зміну прийшли інші представники, які балотувались у списку цих політичних сил. Крім цих двох випадків, персональний склад депутатського корпусу Білоцерківської міської ради лишається незмінним з початку каденції. Загалом же станом на 1 квітня 2020 року склад депутатських фракцій Білоцерківської міської ради є наступним:

Об'єднання «Самопоміч» - 7 

ВО «Свобода» - 5

«Європейська Солідарність» (до 31 жовтня 2019 БПП «Солідарність») - 6

Об'єднання «Батьківщина» - 4

Партія економічного відродження України - 4

Радикальна партія Олега Ляшка - 4

«УКРОП» - 3

Опозиційний блок - 2

Позафракційні - 7

Найбільше депутатів вийшло з лав фракції «Об’єднання «Сампоміч», перша зміна в кількісному складі відбулась ще на початку каденції. 11 грудня 2015 року депутат від «Самопомочі» Борис Смуток був обраний секретарем Білоцерківської міської ради, внаслідок чого він припинив членство в фракції. Варто зазначити, що законодавчо не передбачено вихід депутата з фракції після того як його обирають секретарем ради, проте подібна норма може бути прописана в регламенті відповідної місцевої ради. Однак після того, як через 2 роки депутатський корпус достроково припинив повноваження Бориса Смутка як секретаря, він не поновив членства в фракції і нині лишається позафракційним. В той же час, два наступних секретарі Білоцерківської міської ради перебуваючи на посаді не припиняли членства у фракціях.

23 березня 2017 року рішенням фракції «Об’єднання «Самопоміч» виключено з її складу Анатолія Гончара. Причиною для цього рішення слугував конфлікт між депутатом та партійцями і міським головою. Сам Анатолій Гончар заявляв для місцевих ЗМІ, що конфлікт розпочався через відсутність прозорості в механізмах розподілу коштів між виборчими округами в місті.  

13 червня 2019 року зі складу фракції за власним бажанням вийшли ще дві депутатки - Вікторія Ковальова та Олена Шевченко.

«Свобода», «Опозиційний блок» та «Батьківщина» втратили по 1 представнику. Так, представник «Свободи» Віталій Підопригора виключений зі складу фракції її рішенням 29 серпня 2019 року. «Опозиційний блок» втратив один мандат зі складу фракції після смерті депутата Олександра Подольського, коли його наступник Сергій Грисюк 26 січня 2017 року набув повноважень, однак не увійшов до складу фракції і офіційно лишається позафракційним.

Окремо варто відзначити Володимира Коробчука, який балотувався і був обраний від політичної партії «Об’єднання «Батьківщина». У 2017 році стосовно цього депутата провели процедуру відкликання за народною ініціативою. Сама процедура відкликання є відносно новим явищем для української політики, адже її вперше ввели у 2015 році. Є низка факторів, які дозволяють запустити цю процедуру. І через різне трактування законодавства вона відбувається по-різному в кожній окремій раді.

Процедуру відкликання Коробчука почали після конфлікту, пов’язаного зі звільненням з посади секретаря Бориса Смутка у жовтні 2017 року. Тоді депутат у розріз позиції фракції єдиний взяв участь сесії міської ради. Очільник Київського обласного осередку всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Костянтин Бондарєв анонсував, що буде розпочато процедуру відкликання. А 18 листопада 2017 року в Білій Церкві на зборах вирішили підтримати пропозицію про відкликання депутата як такого, що не виправдав довіри виборців. 21 листопада 2017 року відповідне повідомлення надійшло до Білоцерківської міської виборчої комісії. У місті розгорнули кампанію зі збору підписів для відкликання Коробчука. Однак Білоцерківська міська виборча комісія Київської області 28 грудня 2017 року постановою №168 припинила процедуру відкликання депутата через відсутність передбачених законодавством підстав та неналежним оформленням підписних листів.

На початку 2018 року представники партії «Батьківщина» подали позов до суду з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області №168 від 28 грудня 2017 року, а також зобов'язати комісію розглянути на засіданні питання про направлення до вищого керівного органу політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» звернення щодо відкликання депутата Білоцерківської міської ради Володимира Коробчука за народною ініціативою. Проте 14 серпня 2018 року Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову. А Володимир Коробчук лишився депутатом Білоцерківської міської ради. Крім того, у офіційній відповіді на запит Білоцерківська міська рада зазначає, що Володимир Коробчук самостійно вийшов зі складу фракції «Батьківщина» 31 жовтня 2019 року і лише з того часу є позафракційним.