24 жовтня в Узбекистані відбудуться шості президентські вибори, які традиційно навряд чи можна буде назвати вільними та чесними через досить високий рівень авторитаризму в країні. В перемозі чинного президента сумніватися не доводиться.

Республіка Узбекистан розташована в Центральній Азії. Межує з Казахстаном, Туркменістаном, Афганістаном, Таджикістаном та Киргизстаном. Населення країни становить 30,8 млн людей, що робить Узбекистан найбільш густонаселеною країною Центральної Азії. Устрій країни — президентська республіка, в якій раніше відзначали дуже високий рівень авторитаризму.

Вибори в Узбекистані, за оцінками міжнародних спостерігачів попередніх років, не є вільними та чесними, а політична опозиція не може повноцінно діяти в країні. Хоча були певні сподівання, що цього року чинний президент Шавкат Мірзійоєв зіткнеться із серйозним суперником, та наразі це виглядає малоймовірним, оскільки потенційні опозиційні претенденти і супротивники сходили з виборчої дистанції ще до реєстрації. Перемога чинного президента загалом не викликає сумнівів, але для нього це буде останній другий термін поспіль відповідно до норм чинної Конституції. Важливе питання — що відбудеться потім і  чи спробує чинний президент переписати Конституцію.

Чинний президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв. Джерело фото: president.uz

Цьогоріч усього зареєстровано 5 кандидатів: чинний президент Шавкат Мірзійоєв, Алішер Кодіров від Демократичної партії національного відродження, Бахром Абдухалімов від Соціал-демократичної партії справедливості, Нарзулло Обломуродов від Екологічної партії та єдина жінка-кандидатка Максуда Ворисова від Народно-демократичної партії. За попередніми висновками спостережної Місії ОБСЄ (БДІПЛ), незважаючи на більшу різноманітність, серед кандидатів немає повноцінної конкуренції. Усі кандидати представляють парламентські політичні партії, які є лояльними до чинного президента.

Інформаційний матеріал Центральної виборчої комісії про кандидати в президенти Узбекистану. Джерело фото: saylov2021.uz

Також чинний президент має певний медійний ресурс, адже національні телеканали, радіо та газети висвітлюють його президентську діяльність, що, по суті, наразі заміняє йому агітаційну діяльність. Інші кандидати обмежені в такому медійному представленні, їхня агітація зводиться до білбордів та листівок.

Спроби кандидатів від опозиції брати участь у виборчих перегонах були невдалими. Так, незареєстрована партія “Свобода” хотіла висунути кандидатом популярного співака Джахонгіра Отаджонова. Ця ідея провалилася після того, як натовп напав на його політичні збори, зрештою, він пішов з політики. Також Міністерство юстиції у червні відхилило клопотання колишнього ректора університету та уряду Хідіназара Аллакулова про реєстрацію партії "Правда і прогрес”.

Узбекистан — колишня радянська республіка, яка потроху виходить із десятиліть суворого авторитарного правління, включаючи 27 років правління нині покійного президента Іслама Карімова. Проблеми з корупцією та доволі високий рівень авторитаризму залишаються великими проблемами. Так само, як і обтяжливе законодавство для реєстрації нових партій, що могли б стати опозицією, або обмежувальна правова база для ЗМІ і блокування деяких вебсайтів міжнародних ЗМІ та правозахисних організацій. Крім того, існує можливість повторення давніх проблем із залякуванням та переслідуванням журналістів і блогерів. Так, соціальні мережі Twitter, TikTok і ВКонтакте та месенджери Skype та WeChat заблоковані з липня. За словами спостерігачів ОБСЄ (БДІПЛ), уряд врахував деякі попередні рекомендації щодо проведення виборів, але інші ігнорував.

Якщо під час голосування жоден із кандидатів не набере 50%+1 голос виборців, то відбудеться другий тур президентських виборів, до якого потраплять два кандидати з найбільшою кількістю голосів.

На останніх президентських виборах 2016 року зареєстрована кількість виборців становила 20 461 805 осіб, а явка становила 87,73% виборців. Чинний президент тоді отримав 15 906 724 голоси, що становить 90,29%.

Підготувала Катерина Жемчужникова

Використані джерела: