Сьогодні, 13 вересня, відбуваються чергові парламентські вибори у Норвегії. Більше трьох з половиною мільйонів норвежців, які мають право голосу (3 876 200), обирають 169 депутатів парламенту. Востаннє парламентські вибори проходили в Норвегії в 2017 році.

Парламентські вибори в Норвегії відбуваються раз на 4 роки. Голосувати мають право громадяни, яким виповнилося 18 років, або виповниться до кінця року, в якому проходять вибори.

Законодавство, що регулює вибори, крім конституції, складається  з  виборчого закону (Lov om valg til Stortinget, fylkesting og kommunestyrer (valgloven)) та невеликої за обсягом інструкції (Forskrift om valg til Stortinget, fylkesting og kommunestyrer (valgforskriften)

Усього Стортинг (парламент Норвегії) налічує 169 депутатів. 150 обираються в 19 багатомандатних виборчих округах за пропорційною виборчою системою з відкритими списками з використанням методу Сент-Лагю. Решта 19 мандатів розподіляються в кожному з округів як компенсаційні для тих партій, які подолали виборчий бар’єр. Таким чином, бар’єр має значення лише для отримання партією додаткових компенсаційних місць, тоді як бути обраним може представник партії, який набрав достатню кількість голосів у відповідному окрузі.

Країна поділяється на 19 виборчих округів, включаючи столичне місто Осло, яке є окремим округом. Формула обрахунку виборчих мандатів є конституційною нормою (стаття 57 Конституції Норвегії).

Балотуватися у депутати парламенту може кожен, хто має право голосу і проживає в Норвегії не менше 10 років. Однак є кілька винятків - деякі групи, у тому числі працівникам міністерств і дипломатичної служби, а також судді Верховного суду.

Цікаво, що можуть бути подані на реєстрацію кандидатами списки не лише від партій, які зареєстровані в Реєстрі. Проте такий список повинні підтримати своїми підписами не менше 500 виборців.

Партії формують регіональний список у кожному з 19 округів, єдиний загальнонаціональний список відсутній. Політична сила висуває кандидатів у кількості, що може на 6 перевищувати кількість мандатів, що обираються в даному окрузі (на випадок можливого припинення повноважень депутатів та посування списку).

21 червня 2017 року уряд створив комітет, якому було доручено переглянути виборчу систему. Комітет із 17 осіб опублікував свій звіт про виборчу систему 27 травня 2020 року. Комітет погодився, що кількість місць має залишатися на рівні 169. Крім того, більшість в висловилися за збереження нинішніх 19 округів, зниження виборчого порогу до 3% та скасування дворівневої формули розподілу місць. Однак запропоновані реформи виборчого законодавства планується впровадити у 2022 році, тобто вони будуть застосовуватися лише з наступних парламентських виборів 2025 року. Реформа округів та муніципалітетів набула чинності 1 січня 2021 року і призвела до скорочення у кількості повітів від 19 до 11. Тому 19 виборчих округів більше не відповідають межам округу.

У Норвегії відсутня Центральна виборча комісія як орган, що очолює ієрархію виборчих комісій. Національна виборча комісія Норвегії здійснює розподіл 19 регіональних компенсаційних мандатів.

На рівні муніципалітету створюється кілька виборчих дільниць за принципом найкращого доступу для населення. Дільниці формуються навіть на невеликих фермах, де проживають 18 – 50 мешканців. У випадку таких малих дільниць первинний підрахунок голосів по них здійснює комісія муніципалітету, щоб гарантувати таємницю голосування

Незважаючи на те, що єдиним днем голосування вважається понеділок, багато виборчих дільниць були відкриті вже неділю, 12 вересня. Крім того, багато норвежці проголосували поштою.

Адміністрація комуни повідомляє у запрошенні виборців про те, скільки днів триватиме голосування. Список кожної партії розміщується на окремому бюлетені. Останні не мають жодних засобів захисту, а крім виборчої дільниці, бланк бюлетеня можна отримати в агітаційному наметі партії.

Виборець голосує в кабіні для таємного голосування, cкладає навпіл виборчий бюлетень (стороною волевиявлення всередину) та підходить до члена виборчої комісії.

У Норвегії таємниця голосування та право на приватність знаходяться під особливою охороною, тому проводити зйомку на виборчій дільниці можна лише у випадку наявності спеціальної акредитації та з дозволу тих виборців, які потраплятимуть у кадр. За таких умов є неможливим і фотографування виборчих бюлетенів у кабіні для голосування.

Член виборчої комісії шукає і відзначає виборця у списку, перевіряє посвідчення особи (паспорт, права або банківська картка з фотографією) лише у тому випадку, якщо не знає виборця особисто, і проставляє на складений бюлетень печатку. Після цього виборець укидає бюлетень до виборчої скриньки. Лише бюлетень з печаткою вважається дійсним.

Mуніципалітет самостійно визначає, якими будуть списки виборців на дільницях: паперовими чи електронними. Однак на випадок вимкнення світла чи проблеми з технікою на дільницях є завчасно підготовлений паперовий список, дані з якого переносяться до електронного після вирішення технічної проблеми.

У день голосування можна проголосувати лише в комуні, де особа була зареєстрована за два місяці до дня голосування, віддати свій голос можна на будь-якій виборчій дільниці (тоді такі бюлетені запаковуються в 2 конверти, щоб гарантувати таємницю голосування, та підраховуються у вищій виборчій комісії).

Тривалість та способи в Норвегії агітації не врегульовані законом. Єдиною забороною є те, що агітація не може відбуватися на виборчій дільниці. Таким чином, агітаційні намети функціонують у місті навіть у день голосування.

Ось кілька прикладів перевиборної агітації:

Агітація Høyre. Напис на плакаті №2: Ми віримо в Норвегію. Нпис на плакаті №4 : У мене немає крему від сонця (на упаковці крему червоний колір, колір партії Rødt)

Агітація Arbeiderpartiet. Напис на останньому плакаті: Удачного початку року у дитячому садку!

Агітатори FRP залишають таблички з політичною рекламою на дверях житлових будинків

FRP: партія для більшості людей

FRP: збереже норвезькі цінності

Також у Норвегії проводяться так звані “Шкільні вибори”. Старшокласники на підставі зустрічей з кандидатами (зазвичай цим займається молодіжне крило партії) та шкільних дебатів формують свою думку і проводять умовні вибори. Таким чином школярі навчаються аналізувати партійні програми та відслідковувати реалізацію передвиборчих обіцянок, а також звикають голосувати на виборах.

У передвиборчих дебатах і дуелях політиків домінували питання клімату, видобутку нафти, зокрема, з приводу конкретних термінів скорочення її видобутку на тлі зміни клімату. Політики також пропонували своє бачення розвитку суспільного добробуту і соціальної рівності.

Як повідомляє сайт інформагентства NTB, парламентські вибори в Норвегії проходять без міжнародних спостерігачів. В умовах пандемії коронавірусу країна не змогла забезпечити їм безпечні умови роботи.

Як пишуть багато норвезьких ЗМІ результати декількох останніх опитувань громадської думки, проведених напередодні виборів, свідчать про можливу зміну влади в Норвегії - правоцентристська коаліція після восьми років при владі ризикує опинитися в опозиції і новий уряд може сформувати лідер соціал-демократичної Робітничої партії Йонас Гар Стьоре.

Згідно з опитуванням інституту громадської думки Norstat, проведеним на замовлення норвезької державної телерадіокомпанії NRK в період з 31 серпня по 8 вересня серед 11 556 респондентів, найбільшої в лівій коаліції залишається соціал-демократична Робоча партія (Arbeiderpartiet) і її, згідно з опитуваннями, підтримують 24,7 % виборців.

Ліву соціалістичну партію (Sosialistisk Venstreparti) вважають за кращий вибір 8,9%, Партію центру (Senterpartiet) 11,9%. Якщо слідувати останніми опитуваннями, то у цих партій може виявитися 87 мандатів за підсумками виборів, що більше, ніж 85 мандатів, необхідних для більшості в парламенті. Якщо прогнози підтвердяться, що ці коаліції не доведеться шукати підтримки Партії зелених і Червоних.

Серед прихильників Партії зелених (Miljøpartiet De Grønne) 4,9% виборців і Партії «Червоні» (Rødt) 4,9%.

Праву партію консерваторів (Høyre) на чолі з чинним прем'єр-міністром підтримують 20,4% респондентів. Партію прогресу (Fremskrittspartiet) 12,0%, Ліву ліберальну партію (Venstrе) 4,9% і Християнську народну партію (Kristelig Folkeparti) 4,2%.

У 2017 році вперше з 1985 року в Норвегії було сформовано уряд більшості, що представляє праві партії в Стортингу. 20 січня 2020 року Партія прогресу вирішила вийти з уряду через рішення Сольберг репатріювати жінку, пов'язану з Ісламським державою, і її дітей назад до Норвегії. Проте, Сольберг заявила, що вона і її партія продовжать очолювати уряд меншості, в якому залишилися також ліберали і християнські демократи.

 

Підготувала Яна Золотарьова