Албанія: парламентські вибори
На початку вересня 2020 року Президент Албанії Ілір Мета призначив проведення парламентських виборів. Датою голосування було визначено 25 квітня 2021 року. Належне проведення виборів є ключовою умовою для початку переговорів про вступ країни до Європейського Союзу. Це питання займає перше місце у списку з 15 вимог, які повинна виконати Албанія. В останні роки політичний ландшафт в Албанії формувався через сильні суперечки між урядом та опозицією, а також низку скандалів. Зараз у парламенті Албанії домінує ліва Соціалістична партія.
На початку 2019 року в Албанії розпочалася політична криза. У січні "Голос Америки" (VoA) транслював записи офіційного розслідування прокуратури, що викривало злочину банду в Дурресі, другому за величиною місті Албанії. Ці стенограми свідчили про тісну співпрацю угруповання та мера - представника соціалістичної партії Дурреса Вангджуша Дако під час підкупу та залякування виборців протягом кампанії 2017 року. Внаслідок цього звинувачення, опозиція вирішила повернути свої мандати в лютому 2019 року і, за винятком кількох депутатів, залишила парламент.
У червні 2019 року німецька газета BILD також опублікувала офіційні аудіокасети прокуратури, в яких зафіксовано дискусії між міністрами СП та вищими державними службовцями з особами, причетними до організованої злочинності. Ці записи були зроблені до парламентських виборів 2017 року. З огляду на це, опозиція вирішила не брати участь у муніципальних виборах, натомість закликаючи до нових виборів. Соціалістична партія висунула своїх кандидатів одна. Це були перші однопартійні вибори в Албанії після кінця комунізму. Муніципальні вибори 2019 року також характеризувались порушеннями.
Ускладнював ситуацію той факт, що конституційний суд Албанії та верховний суд не могли належно функціонувати через судову реформу, яка розпочалася у 2016 році, та пов'язаною з цим перевіркою суддів. А це унеможливило здатність опозиції звертатися з питаннями до конституційного суду.
В країні регулярно відбувалися масові протести громадян.
З часу повалення комунізму в 1990 році до албанського виборчого законодавства неодноразово вносились зміни. У січні 2020 року Уряд та опозиція погодились на пропозицію Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки щодо створення спільної "політичної ради", що дозволить здійснити консенсусну реформу виборчого законодавства для майбутніх парламентських виборів у квітні 2021 року. Впровадження такої реформи відповідно до рекомендацій Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та її бюро інституцій та прав людини (БДІПЛ), також складали одну з шести передумов для відкриття дискусійних переговорів ЄС з Албанією.
Незважаючи на політичну поляризацію в країні, 5 червня 2020 року Політична рада успішно узгодила виборчу реформу. Ці поправки були прийняті парламентом 23 липня. Згодом 5 жовтня парламент Албанії вирішив заборонити передвиборчі коаліції та запровадити систему голосування за списком.
Відкриті списки кандидатів сформовані заздалегідь партійними коаліціями і виборцями, що ідентифікуються електронним способом. 140 членів парламенту Албанії обираються у дванадцяти округах (карках). Щоб пройти до парламенту партії мають подолати 1% виборчий поріг. Місця розподіляються за методом д'Гондта. Кількість місць залежить від чисельності населення відповідного Карка. 11 грудня 2020 року Національна виборча комісія перерахувала кількість місць для кожного округу відповідно до чисельності населення. Зміни відбулися в Дібері (раніше шість, тепер п’ять місць) та Тирані (раніше 34, зараз 36 місць), а також в інших місцях.
У поєднанні з цими ключовими моментами поправки до законодавства також включали певні заходи щодо прозорого фінансування партійних та виборчих кампаній. Однак в Албанії не існує справді незалежних органів для моніторингу таких питань. Введення біометричної реєстрації та перевірки виборців, а також електронна координація та підрахунок для запобігання або перешкоджання фальсифікаціям виборів, як це також передбачено виборчим законом, через час та технічні причини були протестовані лише в декількох регіонах.
Від початку кампанії ЦВК зареєстровано 46 політичних партій, які, ймовірно, візьмуть участь у майбутніх виборах. Це менша кількість порівняно з попередніми парламентськими виборами. Однак не всі зареєстровані партії мають можливість бути включеними до списків для голосування, оскільки ЦВК допускає лише ті партії, які можуть висувати кандидатів у всіх дванадцяти округах.
Просвітницька кампанія щодо нової виборчої системи та процедури голосування:
Відповіді на питання про новий бюлетень: http://kqz.gov.al/pyetje-pergjigje-te-shpeshta-per-fleten-e-votimit/?lang=en (англ.)
У листопаді 2020 року в Албанії були введені карантинні обмеження, які зокрема не дозволяли збиратися понад 10 осіб. Також під заборону фактично потрапило проведення виборчої кампанії. "Ми вирішили заборонити всі збори в приміщенні або на відкритому повітрі, в яких беруть участь понад 10 осіб. Ми також заборонили партійні збори, конференції, церемонії одруження та похорони до ухвалення іншого рішення", — сказала представниця експертної команди Албана Фіцо. Як результат, великого значення набули кампанії від дверей до дверей, менші зустрічі та, звичайно, дебати й агітація в (соціальних) медіа.
За словами голови Національної виборчої комісії Албанії, люди, інфіковані COVID-19, котрі знаходяться на домашньому карантині або госпіталізовані, не зможуть голосувати на виборах 25 квітня. Громадський комісар Ілірджан Челібаші заявив, що вимоги закону не дозволяють їм голосувати. "Порядок голосування чітко прописаний у Виборчому кодексі. Згідно із законом, якщо ви збираєтеся голосувати, вам необхідно з'явитися на виборчу дільницю. Я розумію, що проблематично, що деякі виборці знаходяться в ізоляції через COVID-19, вони не зможуть голосувати", — сказав Челібаші. За оцінкою експертів, таке рішення суперечить Конституції Албанії та рішенням Європейського суду з прав людини. Конституція гарантує право брати участь у виборах всім громадянам, за винятком випадків, коли громадянин визнаний психічно недієздатним за рішенням суду або коли закон встановлює обмеження для осіб, котрі відбувають покарання. Аналітики звертають увагу на той факт, що парламент Албанії не прийняв ніякого закону, що обмежує право голосу для осіб, інфікованих коронавірусом, а влада не представила аргументів щодо пропорційності обмеження. Деякі опозиційні політики також поставили під сумнів рішення влади Албанії ввести 14-денний період карантину для громадян країни, які прибувають проголосувати на виборах з Греції та Північної Македонії (запроваджено Комітетом експертів, який керує національною політикою відносно пандемії COVID-19). За останні три десятиліття близько 700 000 албанців емігрували до Греції. Раніше політичні партії закликали мігрантів взяти участь у виборах, пропонуючи безкоштовні поїздки на автобусі в Албанію і назад.
На виборах 25 квітня 2021 року змагаються 1841 кандидатів у депутати, 39,76 % з яких – жінки.
Основними темами поточної політичної дискусії в Албанії, яка також формує передвиборчу кампанію, є масова міграція (особливо молодих та освічених верств населення), хвороблива економіка зі зростанням безробіття, а також низький рівень довіри до судової системи.
Згідно з опитуванням, проведеним Інститутом статистики, 22,1% респондентів заявили, що у них є принаймні один член сім'ї, який виїхав з країни. Дані того ж інституту оцінюють поточний рівень безробіття в 11,6%, що більше, ніж у попередньому році.
За даними понад 3000 респондентів у період з грудня 2020 року до січня 2021 року в усіх дванадцяти округах, “Euro News Albania” та Інститут досліджень громадської думки “MRB” дійшли висновку, що поточна правляча партія (СП) вийде з виборів з 41,8% голосів, тоді як опозиційні партії отримали б 28,2% та 10,3% голосів. Всі опозиційні партії разом отримали б 42,7% загальної кількості голосів, тоді як ліва коаліція, до якої, крім СП, входить лише значно менша Соціал-демократична партія (СДПН), досягла б 44%. Група невизначених респондентів, які не вирішили, чи брати участь у голосуванні, вказана приблизно — 16,1%. 62,4% респондентів вказали, що братимуть участь у виборах.
Друге опитування, проведене Euronews, включаючи період з лютого 2021 року по березень 2021 року, демонструє незначне зниження для СП; а саме з 41,8% до 39,9%, тоді як найбільша опозиційна партія PD зросла на 2,4%. Продовжує існувати чотири відсотки різниці між двома коаліціями. Як це було під час першого опитування, кількість невизначених виборців надто велика порівняно з різницею, що означає, що вони вплинуть на кінцевий результат виборів.
Напередодні виборів в Албанії зросла напруженість — на початку тижня молодий чоловік був застрелений всередині виборчого бюро опозиційної Демократичної партії в містечку Кавая в центральній Албанії. Демократична партія заявила, що це був напад на саму партію, але прем'єр-міністр Еді Рама, голова правлячої Соціалістичної партії, заявив, що інцидент використовується для політичних цілей.
Гаїті: конституційний референдум
Гаїті знаходиться в політичній кризі — влада і опозиція сперечаються про те, скільки теперішній президент може залишатися при владі. У січні 2020 року минуло вже десять місяців, як Гаїті живе без уряду. З 13 січня в державі не діє і парламент. Вибори постійно переносяться.
Гаїті — найбідніша країна Західної півкулі, де 60% населення живуть менше ніж на 2 долари в день.
На тлі затяжної політичної кризи в країні зростає злочинність, в тому числі випадків викрадення людей заради викупу. Наприклад, місцева банда вимагала мільйон доларів за п'ятьох католицьких священиків і двох черниць, викрадених в передмісті столиці Порт-о-Пренса, а члени іншої банди увірвалися до дитячого притулку, вбили охоронця і поглумилися над двома дітьми.
Також в останні місяці в столиці і департаментах Гаїті спалахують політичні протести: громадяни виходять на вулицю, виступаючи проти президента Жовенеля Моїз, який, на їхню думку, перетворює країну в диктатуру і не справляється з кризою.
Погіршення ситуації з безпекою на Гаїті викликає занепокоєння в світі. Організація американських держав закликала уряд країни захистити населення і приборкати зростання насильства.
Президент Гаїті оголосив про плани провести конституційний референдум. У рамках роботи комісії, створеної президентом Гаїті Жовенелем Моїз, проводяться консультації з фахівцями, які допоможуть виявити основні проблеми в конституції. Після референдуму щодо нової редакції конституції планується призначити вибори президента Гаїті.
Нова редакція конституції Гаїті може скасувати Сенат країни. Таким чином, країна може перейти до правління президента із законодавчою владою, представленою тільки нижньою палатою парламенту. Передбачається нова архітектура політичного устрою: скасування посади прем'єр-міністра і перехід його функцій до президента країни. Також запланований перехід від двотурової системи до виборів, що проводяться в один тур (переможцем стає той, хто здобуде найбільшу кількість голосів без відносно до кількості тих, хто проголосував).
Існує також неясність щодо закінчення терміну повноважень президента Жовенеля Моїза. Хоча він вважає, що його термін закінчується 7 лютого 2022 року, будучи обраним у 2016 році, опозиція і групи громадянського суспільства, в тому числі Верховний суд Гаїті і Федерація гаїтянських асоціацій адвокатів, заявляють, що термін закінчився 7 лютого 2021 року. У той день Вища судова рада оголосила про закінчення терміну повноважень Моїза, а уряд - що він запобіг спробі державного перевороту. На наступний день опозиція оголосила, що призначить суддю Жозефа Месена Жан-Луї тимчасовим президентом на дворічний перехідний період.
У лютому 2021 року 23 людини, в тому числі суддя Верховного суду і високопоставлений офіцер поліції, заарештовані за звинуваченням у підготовці державного перевороту і замаху на президента Республіки Гаїті Жовенеля Моїз.
Історична довідка: З 1957 року Гаїті правив диктатор Франсуа Дювальє. Незадовго до своєї смерті він провів референдум, на якому запропонував співгромадянам підтримати як наступника свого 19-річного сина Жан-Клода. На питання "Громадянин доктор Франсуа Дювальє вибрав громадянина Жан-Клода Дювальє своїм наступником на пост довічного президента республіки. Чи відповідає цей вибір вашим прагненням і бажанням? Ви його схвалюєте?" 100% гаїтян відповіли так. Жан-Клод Дювальє залишався президентом Гаїті до 1986 року, коли був повалений і втік до Франції. У 1987 році під час референдуму в країні була затверджена нова конституція, яка заборонила проведення референдумів для зміни конституції.
Підготувала Яна Золотарьова
Використана інформація: