Шостий епізод відеоблогу «Знаєте що?!» присвячений проблемі поширення дезінформації у соціальних мережах.

Як визначає “Детектор медіа” в одному зі своїх досліджень, дезінформація — це поширення неправдивої інформації, спотворення фактів із метою впливу на думки та поведінку індивідів чи суспільства, досягнення віри соціальними групами у іншу картину світу, відмінну від реальної.

Дезінформація зовсім не нове явище, а хамелеон, який може набувати будь-якого вигляду: від листівок, газет до написів на паркані, новинних телесюжетів та навіть мемчиків у соцмережах. З появою останніх важко переоцінити наскільки зросли масштаби ураження.

Тож вибори та весь виборчий процес стають особливим моментом для проведення дезінформаційних кампаній. Адже вибори є одним з ключових механізмів демократичної держави, що забезпечує змагальність та оновлюваність політичних еліт, можливість мирно й легітимно змінити владну команду, право громадянина обирати та бути обраним. «Атака на демократію» – так у розвиненому світі найчастіше називають масштабні кампанії з дезінформації. Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій ЄС вже включила дезінформацію  у перелік методів втручання у вибори.

Поширення дезінформації (зокрема, фейків) у цей період може значно вплинути на політичну долю країни, загострити протиріччя та поляризацію у суспільстві, дезорганізувати політичний клас, створити передумови до соціальних заворушень тощо. 

За даними Євробарометру, 73 % опитаних із 28 країн ЄС зазнали впливу [онлайн]-дезінформації у передвиборчий період. Результати досліджень також засвідчують, що фальшива [онлайн]-новина у середньому досягає 1500 читачів у шість разів швидше, ніж правдива, та здатна створювати найдовші ланцюжки поширення (тобто має більшу «глибину» аудиторії). Причому найбільш поширюваними є фальшиві новини про політику.