На розгляді Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування знаходиться подання Президента України Володимира Зеленського щодо дострокового припинення повноважень члена ЦВК Віталія Греня. 

Підставою для внесення такого подання стало набрання законної сили судовим рішенням щодо притягнення члена ЦВК до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Віталій Грень, як засвідчує рішення суду, протягом 28 днів порушував заборону для членів ЦВК входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації.

Парламентський комітет під час першого розгляду подання 2 червня 2021 року не зміг сформувати позицію і питання знову буде розглядатися на його найближчих засіданнях. Основна дискусія між народними депутатами розгорнулась навколо можливих законодавчих неузгодженостей та нерівності правового статусу членів ЦВК у порівнянні з народними депутатами та іншими публічними особами.

Громадянська мережа ОПОРА детально вивчила судові рішення та законодавче регулювання припинення повноважень членів ЦВК. На думку організації, дії заступника члена ЦВК, який ініціював питання перед Президентом України та, відповідно, подання Глави держави, відповідають вимогам законодавства. Остаточним судовим рішенням було встановлено вчинення членом ЦВК правопорушення, яке є підставою для дострокового припинення його повноважень. Але, підкреслює ОПОРА,  чинне антикорупційне законодавство та положення щодо дострокового припинення повноважень члена ЦВК містять непропорційну санкцію, яка може не відповідати завданій шкоді інтересам держави та суспільства.  Потенційно такі особливості законодавства можуть негативно впливати на забезпечення стабільної роботи Комісії та незалежності її членів від політичного тиску, а тому парламенту варто провести дискусію щодо шляхів удосконалення чинного законодавчого регулювання.

Із детальним аналізом ситуації щодо дострокового припинення повноважень члена ЦВК Віталія Греня можна ознайомитись у юридичній довідці ОПОРИ.

І. Обставини, що призвели до виникнення підстав дострокового припинення повноважень

29 березня 2021 року Київський апеляційний суд залишив в силі Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року. Таким чином, набуло чинності рішення, яким Віталія Греня визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень (справа  №757/29545/20-п ). 

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону “Про запобігання корупції” особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, в тому числі і членам Центральної виборчої комісії, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Правовими приписами ч. 2 ст. 172-4 КУпАП встановлена відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, яка має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Віталія Греня притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, обіймаючи посаду члена Центральної виборчої комісії як суб`єкт, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», протягом 28 днів (з 04.10.2019 по 01.11.2019) входив до складу виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Грень і партнери», що мало на меті одержання прибутку (що підтверджено дослідженням в судовому засіданні Статуту товариства), чим порушив обмеження, встановлене п. 2 ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією.

Як зазначав під час судового розгляду Віталій Грень, починаючи з 4 жовтня 2019 року (дата призначення Верховною радою нового складу Центральної виборчої комісії) і до 1 листопада 2019 року ним вчинялися  дії, спрямовані на уникнення сумісництва. Так, в день призначення на посаду члена ЦВК представництво підприємства у якості директора на підставі довіреності було перекладено на іншу особу. Крім того, підприємство не здійснювало жодної господарської діяльності з 2016 року і по 1 листопада 2019 року, а управління підприємством здійснювалось без укладення трудового договору та запису в трудовій книжці, а також без отримання винагороди. Під час спеціальної перевірки НАЗК не було виявлено жодної інформації щодо можливого порушення ним вимог законодавства у зв`язку з суміщенням,  протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 6 липня 2020 року.

В той же час, у судовому засіданні доведено, що приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Грень і партнери» було оформлено лише 31 жовтня 2019 року на підставі Договору №31-10/19. А положення ч. 4 ст. 38 КУпАП передбачають, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, таким чином, протокол про адміністративні правопорушення складено та рішення суду винесено з дотриманням встановлених строків.

Таким чином, щодо Віталія Греня набрало законної сили судове рішенням, відповідно до якого члена ЦВК притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.

ІІ. Аналіз дотримання процедури припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 85 до повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України. Підстави та порядок припинення повноважень члена ЦВК визначено статтею 30 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”. Однією з підстав дострокового припинення повноважень члена Комісії (пункт 10 частини 4 статті 31 зазначеного Закону) є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого члена Комісії притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а також набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Згідно з частиною 8 статті 30 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” подання  про дострокове припинення повноважень шляхом звільнення з посади з підстав, передбачених пунктом 10 частини 4 цієї ж статті, вноситься Головою Комісії або заступником Голови Комісії Президентові України у триденний строк з дня отримання копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Таке подання, датоване 7 травням 2021 року, було внесено Президенту України заступником Голови Комісії Віталієм Плукарем, тобто через два дні з дня отримання копії рішення Київського апеляційний суду у справі  №757/29545/20-п.

У зв'язку з цим, 17 травня 2021 року Віталій Грень подав позов до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати протиправними дії заступника Голови ЦВК щодо внесення Президентові України подання. Проте 30 травня 2021 на виконання вимоги  частини 9 статті 30 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” та в межах визначеного цією статтею тридцятиденного терміну Президент вніс подання про дострокове припинення повноважень шляхом звільнення з посади члена Комісії до Верховної Ради України.

Відповідно до частини 6 статті 18 Законом України “Про комітети Верховної Ради України” 2 червня 2021 року подання Президента розглянув Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Відповідальний підкомітет рекомендував підтримати рішення щодо дострокового припинення повноважень члена ЦВК Віталія Греня. Водночас за результатами обговорення Комітет ухвалив рішення про перенесення розгляду зазначеного питання на інше засідання.

Рішення Комітету було обумовлене дискусією щодо можливих недоліків корупційного законодавства та положень Закону України “Про Центральну виборчу комісію”. Зокрема, озвучувались аргументи:

1) щодо нерівності правового статусу членів ЦВК і, зокрема, народних депутатів, в частині конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав. 

Відповідно до статті 36 Закону України “Про запобігання корупції” народні депутати, так само як і члени ЦВК, зобов’язані протягом 60 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом. 

Також слід зауважити, що зазначена норма стосується передачі в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом, а не вимог щодо сумісництва, що мало місце у випадку з Віталієм Гренем.

Варто зазначити, особливістю цієї справи є те, що, як стверджував Віталій Грень на засіданні профільного комітету, організаційно-правовою формою агентства «Грень і партнери» є унітарне підприємство. В унітарному підприємстві засновник здійснює також керівництво підприємством (частина 4 статті 63 Господарського кодексу).

2) щодо начебто наявності неузгодженості між положеннями Закону України “Про Центральну виборчу комісію” та частиною 2 статті 65-1 Закону України “Про запобігання корупції”. Віталій Грень наполягав на тому, що згідно з останньою нормою, якщо до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, така особа підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Утім, в зазначених законах йдеться про різні правові інститути. Так,  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  застосовується тільки як додаткове покарання. Відповідно до частини 6 статті 30 КУпАП позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. В наступній частині цієї статті зазначається, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Натомість у  статті 30 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” мова йде про підстави для дострокового припинення  повноважень шляхом звільнення з конкретної посади, а не про заборону на строк від шести місяців до одного року обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Таким чином, вважаємо, що норми законодавства про Центральну виборчу комісію в частині дострокового припинення повноважень члена Комісії мають перевагу, оскільки є спеціальними для тих правовідносин, які стали предметом спору. Тому порядок подання з боку заступника Голови ЦВК Президенту та внесення останнім подання до Верховної Ради України відповідає чинному законодавству.

ІІІ. Висновки

  1. Дії заступника Голови ЦВК та Президента України з внесення відповідного подання відповідають чинному законодавству.
  2. Встановлене остаточним судовим рішенням адміністративне правопорушення, що полягало у порушенні встановлених законом обмежень щодо входження члена ЦВК до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів підприємства, що має на меті одержання прибутку, є підставою для дострокового припинення повноважень шляхом звільнення з посади. Дострокове припинення повноважень здійснюється Верховною Радою України за поданням Президента України. 
  3. Разом з цим, чинне антикорупційне законодавство та норми, що регулюють набуття повноважень членами ЦВК, потребують удосконалення. Також припинення повноважень члена ЦВК за вчинене діяння  в певній мірі не є пропорційним покаранням. У зв'язку з цим, вважаємо, що відповідальність члена ЦВК шляхом його звільнення на підставі притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, має бути диференційована залежно від завданої шкоди інтересам держави та суспільству (наприклад, за розміром такої шкоди) у Законі України “Про Центральну виборчу комісію”. Також за аналогією з відчуженням корпоративних прав слід визначити строк для усунення порушень вимог щодо несумісності (15-20 днів з дня призначення). В той час, для уникнення корупційних ризиків пов'язаних з виконанням повноважень члена ЦВК (виходячи з того, що призначена особа вступає на посаду члена ЦВК лише після прийняття присяги) в Законі варто передбачити, що до повного усунення порушень вимог несумісності призначений член Комісії не приймає присягу з урахуванням необхідності дотримання вищезазначених строків.