На першому засіданні робоча група з доопрацювання Виборчого кодексу розглянула 244 з 3906 поправок. Про це повідомляють присутні на засіданні представники Громадянської мережі ОПОРА.
22 червня відбулось перше засідання робочої групи з опрацювання та підготовки до другого читання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» №3485, що вносить зміни до Виборчого кодексу. Спочатку експерти обмінялись загальними позиціями та подискутували, а в другій половині зустрічі почали постатейний розгляд усіх поправок. До складу робочої групи увійшли і представники Громадянської мережі ОПОРА.
За словами голови правління ОПОРИ Ольги Айвазовської, правова визначеність і міжнародні стандарти говорять, що виборчу систему, спосіб формування комісій, територіальну організацію раніше ніж за рік не змінюють.
“Тому, на нашу думку, потрібно все залишити, як є. Все інше – це політична доцільність. Звичайно, Верховна Рада буде приймати політичне рішення, але якщо у нас експертне обговорення, то більшість колег пристане, що виборча система має бути відома завчасно. Логіка в цьому міжнародному стандарті така, що всі учасники, влада і опозиція, завчасно знають, яка буде виборча система і яким чином вона буде забезпечуватись. Тому з пропорційної на мажоритарку, з мажоритарки на пропорційну – це досить серйозна зміна вже в ході фактично політичного виборчого процесу, який стартував”, – сказала вона.
Як зазначив старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, необхідно в рамках обговорення визначити, що робити з темою запровадження інноваційних технологій, в тому числі дистанційних форм голосування.
“А хто сказав, що ця проблема нагальна? Тому що жодного базового дослідження не проведено. Після того, як дослідження проведено, треба реалізовувати цю певну технологію на рівні пілоту, на рівні експерименту. Тоді під цей експеримент необхідний окремий закон. Після того, як експеримент проведений, треба прийняти рішення, в даному випадку це приймає ЦВК, експеримент успішний чи неуспішний. Якщо експеримент успішний, значить ми на постійній основі будемо вводити в законодавство певну інноваційну технологію. Готуючись до цієї дискусії, ми підготували конкретну правку, яка передбачає таку поетапність. Спочатку дослідження і ЦВК має право залучати кошти на це дослідження, яке має відповісти на одне конкретне питання, чи дійсно одна з цих технологій, яка обговорюється, необхідна для виборчого процесу. Потім ЦВК в межах законодавства формує пропозиції і у формі закону може надіслати їх Верховній Раді, якщо Верховна Рада прийме ці пропозиції, тоді реалізуємо пілотний експеримент і закон про пілотний експеримент не тільки регулює усі процедури, він має містити процедури визначення, чи успішний був експеримент чи неуспішний. Тому що дуже важливо не скотитись у ситуацію, коли у нас всі експерименти будуть успішними. Певна процедура успішності чи неуспішності, чи доцільності залучення цього досвіду на постійній основі до виборчого законодавства”, – сказав Клюжев.
Він також додав про необхідність зменшення грошової застави для кандидатів на виборах, запропонувавши взяти за основу розмір застави, запровадженої на місцевих виборах 2015 року, а також не вводити її на рівні сіл та селищ.
Радник з юридичних питань ОПОРИ Павло Романюк звернув увагу на важливість дотримання прав суб’єктів виборчого процесу на оскарження рішень, дій, бездіяльності виборчих комісій, інших порушень виборчого законодавства. Зокрема, він розкритикував скорочення строків оскаржень з 5 до 2 днів з дня відповідної події чи ухвалення рішення.
Він також додав про необхідність невідворотності покарань за виборчі злочини та відповідності покарання діянню. Так, за 2019 рік було 15 кримінальних справ за частинами 1 та 2 статті 158-1 ККУ, коли людина за протестне знищення свого бюлетеня отримує кримінальну відповідальність. ОПОРА пропонує декриміналізувати таке діяння, коли воно здійснене не з метою організації подальших фальсифікацій, а як форма "особистого протесту" виборця. Тоді невідворотність адміністративного покарання у вигляді штрафу наступатиме буквально одразу, а не роками розглядатиметься в судах.
Найбільше обговорень викликали теми застави кандидатів, електронне голосування, повноваження Центральної виборчої комісії та інші. Нардеп Олег Дунда зазначив, що багато країн відмовились від ідеї електронного голосування, і порадив дочекатись успішного прикладу, який можна буде перейняти в Україні. Народний депутат минулого скликання Юрій Левченко закликав прибрати відсотковий бар’єр 25% для проходження кандидатів у списку, оскільки, за його словами “це будуть відкриті списки”. Він також назвав абсурдним неповернення грошової застави кандидатам у разі помилки чи внесення меншої суми. Депутатка минулого скликання Олена Бойко розкритикувала зміни щодо призначення місцевих виборів двічі на рік. Як зазначила голова підкомітету Аліна Загоруйко, через непризначення Верховною Радою виборів протягом багатьох років більше 200 населених пунктів досі не мають голів.
Відеозапис обговорень доступний на Facebook-сторінці ОПОРИ:
Наступне засідання робочої групи відбудеться 23 червня о 10:00.
Всього до законопроєкту подали 3906 поправок. З них найбільше від представників партії “Слуга народу” – 1929. Далі за кількістю поданих пропозицій ВО “Батьківщина” – 920, депутатська група “За майбутнє” – 730, “Європейська Солідарність” – 569, “Голос” – 316, “Опозиційна платформа – За життя” – 273, депутатська група “Довіра” – 195. Найменше поправок запропонували позафракційні депутати – 14.
Лідером за кількістю поданих поправок є народний депутат Іван Крулько від ВО “Батьківщина”. На його рахунку 600 поданих пропозицій. Далі йдуть 4 народні обранці, які подали більше чотирьох сотень поправок: Альона Шкрум (ВО “Батьківщина” – 497, Руслан Князевич (“Європейська Солідарність”) – 481, Сергій Кальченко (“Слуга народу”) – 430, Олександр Корнієнко (“Слуга народу”) – 403. Ще двоє депутатів запропонували більше трьох сотень пропозицій – Тарас Батенко (група “За майбутнє”) та Роман Лозинський (“Голос”) 362 та 312 відповідно. Ще 9 народних обранців внесли більше двох сотень пропозицій, а 13 – понад сотню. 9 нардепів подали від 10 до 100 поправок, а від 1 до 10 пропозицій надійшли від 47 народних обранців. Варто зазначити, що всі ці поправки не обов’язково були подані депутатами одноосібно, це також і групові пропозиції.
По завершенні розгляду всіх поправок документ мають ще розглянути на засіданні підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії, після чого розгляд має відбутися на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. І лише потім документ може бути винесений на розгляд до сесійної зали. Зауважимо, що до завершення цієї сесії залишилось лише два пленарні тижні, тобто останнім днем для голосування може бути 17 липня.
Нагадаємо, 17 червня на своєму засіданні Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створив робочу групу з опрацювання та підготовки до другого читання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» №3485 під керівництвом Аліни Загоруйко. До її складу увійшли члени комітету, інші народні депутати, представники державних органів та органів місцевого самоврядування, міжнародні партнери комітету, неурядові організації, науковці та експерти у сфері виборчого права.