Голосування онлайн створює безпекові ризики і залишається вразливим до кібератак

Третього травня, через кілька місяців після примусової відставки Ево Моралеса, колишнього президента Болівії, країна мала обирати його наступника. Вибори були відтерміновані через пандемію COVID-19. Відтак болівійці вимушені надалі залишатися під пильним оком вже колишнього президента, який не надто виявляє бажання відмовлятися від влади. І вони такі не одні. Пандемія створила суцільний хаос з проведенням виборів по всьому світу. Британія, Франція, Північна Македонія та Сербія вже перенесли на пізніше вибори різного рівня. Опозиційні політики в Польщі вимагають відтермінування призначених на травень президентських виборів; а деякі з них навіть закликають до бойкотування голосування, якщо воно наразі відбудеться. Перенесли або скасували проведеня президентських праймеріз вісімнадцять американських штатів, у тому числі Нью-Йорк, де вони мали відбутися 27 квітня. За такого розвитку подій результати голосування можуть бути визнані неповними і недійсними, навіть якщо вибори президента США і відбудуться за розкладом у листопаді 2020 року.

У певних колах все це поновило дебати про впровадження інтернет-голосування. Останні опитування показали, що 56% французів скористалися б шансом проголосувати з власного комп’ютера або смартфону. Один із польських сенаторів виступив із петицією щодо впровадження технології інтернет-голосування для проведення президентських виборів. У США деякі штати провели пілотні голосування на спеціально створених веб-порталах. У Британії найбільша опозиційна Лейбористська партія цього місяця обрала свого нового лідера шляхом проведення онлайн-голосування, у якому взяли участь 70% від загальних 550,000 членів.

Можливість обирати президентів, не встаючи з дивану між відеоконференціями у Zoom та переглядом серіалу «Король тигрів», безумовно, має свої принади. Результати досліджень доводять, що онлайн-вибори є удвічі дешевшими від традиційного очного голосування і набагато дешевшими від голосування поштою, як основної пропонованої альтернативи. Така система виборів є безперечно виграшною для людей з інвалідністю, літніх громадян та виборців за кордоном, як і взагалі для країн, що можуть бути вимушеними подовжити терміни карантину.

Однак для впровадження інтернет-голосування існує ряд серйозних, фактично непереборюваних перешкод. Навіть найпалкіші прихильники такої системи визнають, що вона може розглядатися лише як додатковий до традиційних, але аж ніяк не єдиний метод голосування. Усі експерти погоджуються з тим, що така технологія створює безпекові ризики і залишається вразливою до кібер-атак. Шкідливі програми можуть спотворювати бюлетені виборців ще до того, як вони дістануться державних серверів. Хакери можуть створювати дзеркальні версії виборчого порталу, красти верифікаційні дані виборців, або атакувати комп’ютери, на яких зберігаються бюлетені та здійснюється підрахунок голосів. У своєму нещодавно представленому документі неприбуткова організація Міжнародна фундація виборчих систем робить висновок про те, що країнам без досвіду інтернет-голосування не варто розглядати впровадження такої системи як відповідь на кризу COVID-19. Адже побічна дія тут може виявитися гіршою за хворобу.

Навіть якщо система онлайн-голосування буде непогрішною, виборці можуть не сприймати її ще довгі роки, якщо це взагалі колись відбудеться. Захист та шифрування даних є складними для розуміння процесом. Звичайно, фальсифікації та помилки трапляються і за традиційного голосування, але навряд чи легко підробити мільйони паперових бюлетенів. На противагу цьому, електронні дані фактично невагомі, відтак якась одна шпаринка в системі безпеки теоретично може бути використана уважними зловмисниками у загрозливих масштабах.

Інтернет-голосування не може собі дозволити права навіть на ті помилки, які часом траплаються в інших електронних системах, наприклад, в онлайн-банкінгу. Для банків та їхніх клієнтів зручність електронних операцій переважує потенційні ризики хакерських або фішинг-атак. І банки можуть впоратися з випадковими безпековими проблемами. Але демократія не може поставити під жодний сумнів результати виборів. Якщо клієнт втратив кошти через електронне шахрайство, він може переглянути свої банківські виписки і вимагати від банку компенсації. Однак немає жодних узгоджених заходів для аудиту результатів інтернет-голосування. Будь-яка підозра на те, що певна політична сила додала собі електронних голосів, може підірвати довіру до виборчого процесу в цілому.

«Навіть в Естонії – єдиній країні світу, що проводить національні вибори онлайн – знадобилося кілька виборчих циклів для розбудови суспільної довіри», – говорить Роберт Кріммер, викладач електронного урядування у Талліннському університеті. У 2005 році, коли була впроваджена система інтернет-виборів, лише 2% виборців проголосували онлайн. На загальних виборах 2019 цей показник зріс до 44%. Естонська система не виникла на порожньому місці. Протягом попередніх двадцяти років країні вдалося «оцифрувати» свій національний бюрократичний апарат. На сьогодні естонці не можуть робити онлайн лише три речі – одружуватися, розлучатися та передавати власність.

Та навіть естонські посадовці визнають, що жодна система, у тому числі їхня, не є абсолютно убезпеченою від кібер-атак. Естонія вдалася до певних кроків, аби знизити потенційні ризики, як то голосування під примусом, надавши можливість виборцям перевіряти та змінювати свої бюлетені до того, як вони будуть враховані системою. Особисті ID-посвідчення державного зразка із смарт-картою, які надають естонцям доступ до різноманітних державних послуг – від сплати податків до медичної картки пацієнта – використовуються і для верифікації вибоця. «Це ніколи не спрацює в США, – говорить Джеремі Епштайн з Асоціації обчислювальної техніки, – через патологічні побоювання американців щодо державного втручання у вибори».

Останній рік не додав популярності інтернет-виборам. Литва не стала впроваджувати цю виборчу технологію, посилаючись на загрозу російського втручання. Швейцарські законодавці вирішили припинити пілотні випробування після того, як аналітики виявили уразливості в розробленій державою системі онлайн-голосування. В Америці демократи не змогли одразу встановити результати зборів партактивів (кокусів) у штаті Айова через несправність системи для запису і підрахунку голосів. Західна Вірджинія відмовилася від онлайн-голосування за результатами дослідження Массачусетського технологічного інституту, яке довело, що пропонована до впровадження система схожа на справжнє сито з точки зору безпекових уразливостей.

На сьогодні єдиною безпечною та життєздатною альтернативою очному голосуванню є голосування поштою, хоча й тут існує чимало серйозних правових та логістичних викликів. Демократичні країни не готові до широкого впровадження онлайн-голосування під час пандемії COVID-19. Можливо, до наступного разу вони підготуються краще.

 

Оригінал: The Economist

Переклад українською: Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) в Україні