Протягом усіх чотирьох місяців війни Миколаїв залишається небезпечним містом, яке постійно потерпає від ворожих обстрілів. Жертви серед цивільних, знищення інфраструктури, постійна загроза наступу агресора — до таких нових реалій змушені адаптуватися мешканці. Міська влада зіткнулася з величезною кількістю викликів, які потребують оперативного реагування. Для ефективної роботи місцевого самоврядування Верховна Рада внесла зміни у Закон України «Про правовий режим воєнного стану». Як живе Миколаїв під час війни які основні напрямки діяльності сформувала місцева влада та які рішення вона приймає — все це проаналізувала ОПОРА.

Нова управлінська модель у громадах

Реформа децентралізації зараз, в умовах повномасштабної війни, проходить величезний краштест. Законодавча база не відповідає всім викликам для належного функціонування органів місцевого самоврядування. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» прийнятий у 2015 році, а практично застосований уперше. Тому саме зараз виявляються прогалини, а законотворці в реактивному режимі налагоджують систему управління.

Проблеми кожної громади доволі індивідуальні та залежать від її розташування (в окупації, на лінії фронту, прифронтові, тилові) й потребують уніфікованого законодавчого підходу. Перші зміни були реалізовані через законопроєкт №7269, прийнятий 12 травня Верховною Радою України та підписаний Президентом. Особливості прийняття нової моделі управління в громадах ОПОРА проаналізувала разом із експертами під час прямого ефіру. Варто наголосити, що у час воєнного стану права органів місцевого самоврядування не підлягають обмеженням. Винятками є громади, де створені військові адміністрації. Повноваження голів громад натомість розширили, зокрема, тепер аони можуть затверджувати тимчасові структури виконавчих органів.

Також для належного функціонування органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану голова територіальної громади може:

  • приймати рішення щодо звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд;
  • приймати рішення про демонтаж будівель та споруд, визнаних аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей;
  • передавати кошти з відповідного місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України;
  • створювати установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • приймати рішення щодо боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, поводження з небезпечними відходами;      
  • призначати та звільняти осіб із посад в органах місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ, організацій;
  • укладати договори (за визначеними напрямками) без затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою;

Народні депутати розуміли, що розширення повноважень міського голови може актуалізувати додатковий ризик зловживань посадою або появи корупційної складової. Саме тому Закон передбачає, що у разі порушення сільським, селищним, міським головою Конституції чи законів України під час реалізації нових повноважень начальник обласної військової адміністрації за погодженням із Генеральним штабом Збройних Сил України порушує перед Президентом України питання про утворення військової адміністрації населеного пункту. В такому разі функції сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови виконує начальник військової адміністрації.

Як живе Миколаїв в умовах воєнного стану?

Захоплення Миколаєва було для агресора стратегічним, оскільки дозволило б просунутися до Одеси та встановити сухопутний коридор до Придністров’я. Місто розташоване на півострові, який омивають Південний Буг та Інгул. Через річки проходять два розвідні мости, що були заміновані на самому початку російської агресії. У разі спроби захоплення міста їх могли підірвати. Очевидно, тоді взяття Миколаєва не дало би великої переваги для втілення стратегічних планів рф, а мало б лише оперативний та політичний успіх. Без мостів подальше просування військ було би проблемним. 

(Джерело: Вікіпедія)

Незважаючи на швидке просування російських військ у Херсонській області, окупанти вперлися в оборону Миколаєва, а згодом їх відкинули з більшої частини Миколаївської. області. Південний фронт розтягнувся на правому березі Дніпра на межі Миколаївської, Херсонської та Дніпропетровської областей. Відтак, місто Миколаїв стало прифронтовим та перебуває  в зоні ураження ворожої ствольної та реактивної артилерії.

Миколаїв постійно перебуває під обстрілами. За чотири місяці повномасштабної війни було всього кілька відносно спокійних днів. У таких умовах залишатися в місті небезпечно, і місцева влада закликає мешканців за можливості евакуюватися. За даними міського голови Олександра Сєнкевича, російські окупанти завдали Миколаєву збитків на понад 450 млн грн, і це лише об’єкти комунальної власності — дитячі садки, школи, медичні заклади, комунальні підприємства тощо. Наприклад, кожна п’ята котельня ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» вже зазнала пошкоджень через війну: зазнали руйнувань 18 котелень, 6 підкачувальних насосних станцій, 4 центральні теплові пункти, сотні метрів трубопроводів теплових мереж діаметрами від 76 до 273 мм, будівлі служб та цехів підприємства. Загалом із 24 лютого пошкоджено 143 об’єкти комунальної власності. Також агресор пошкодив понад 400 багатоквартирних, а також 800 приватних будинків. Ці збитки місцева влада не підраховує.

(Джерело: міський голова Олександр Сєнкевич)

Унаслідок російських обстрілів у Миколаєві загинуло 108 містян, із них одна дитина. Кількість дитячого населення зменшилася вчетверо — із 85 тис зареєстрованих дітей залишилося близько 22 тис. Загалом із міста виїхала приблизно половина мешканців. Точних даних про це міська влада не збирає, натомість орієнтуючись на об’єми спожитої води та вивезення побутових відходів. Пасажиропотік у громадському транспорті також зменшився. Директор КП «Миколаївелектротранс» Юрій Сметана прокоментував, що раніше підприємство щомісяця отримувало приблизно 3 млн грн виручки від продажу квитків та проїзних, а нині ця сума становить трохи більше 1 млн грн. У місті все ще працюють підприємства критичної інфраструктури й медичні заклади, але більшість індустріальних об'єктів закрилися. Зокрема, найбільше підприємство Миколаєва — «Зоря» — «Машпроект», що виготовляло турбіни, розбомбили в перший місяць війни. Більшість підприємств відправили своїх працівників на простій або перевели потужності в інші, безпечніші регіони.

За словами міського голови, є серйозні проблеми з економікою Миколаєва, але у зв’язку з війною тут перебуває багато військових, і в структурі міського бюджету зросла частина ПДФО від них. Падіння бюджету величезне, але не катастрофічне. Зарплати вчителям, лікарям та комунальникам виплачують повністю, хоча й із затримками. 

Функціонування міської ради

Роль Миколаєва як прифронтового міста та військового плацдарму скорегувала всю управлінську модель. За чотири місяці міська рада не провела жодної сесії, а депутати зайнялися гуманітарною допомогою населенню, забезпеченням життєдіяльності й обороною міста тощо. Роботу депутатів Миколаївської міської ради під час воєнного стану ОПОРА детально розбирала у минулому матеріалі.

У місті не створили військової адміністрації, а всі питання із забезпечення його життєдіяльності вирішують виконавчий комітет Миколаївської міської ради та міський голова. Цю інформацію ОПОРІ підтвердила членкиня виконкому Катерина Стоколяс. Миколаївська міська рада не утворювала тимчасової структури виконавчих органів, але 15 березня виконком затвердив перелік виконавчих органів міської ради, де встановив початок простою та механізм збереження робочих місць та оплати праці під час воєнного стану.

Очевидно, що в умовах постійних обстрілів міській владі довелося адаптувати свою роботу до нових тимчасових реалій. Основними напрямками її діяльності стали оборона міста, забезпечення його життєдіяльності, усунення наслідків обстрілів, фінансові питання та внесення змін у бюджет, гуманітарна допомога населенню, евакуація та допомога ВПО. 

Оборона міста

Суттєвим викликом для міської влади було в межах свої сил і повноважень допомогти забезпечити оборону міста. У період повномасштабної війни виконком прийняв низку відповідних рішень. Так, він збільшив фінансування на виконання заходів міських програм щодо забезпечення цивільного захисту та сприяння оборонній і мобілізаційній готовності. 11 березня виконком визначив перелік необхідних для забезпечення оборони товарів, робіт та послуг, публічні закупівлі яких здійснюються за спрощеними процедурами. Також виконком зобов’язав комунальні підприємства міста виконувати роботи, надавати послуги, передавати матеріальні цінності, необхідні для національного спротиву, на безоплатній основі (з наступною компенсацією за рахунок коштів місцевого бюджету).

Крім цього, для військових частин виконком виділив із матеріального резерву міста дизельне пальне, опори, мішки, лопати. Ліжка, матраци, ковдри, подушки, простирадла, наволочки виділили для миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, центрального районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Миколаєва. Для управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виділили 1,3 млн грн на придбання запчастин для військової техніки та 10,8 млн грн на закупівлю шин та акумуляторів.

21 березня виконком доручив адміністраціям районів міста та департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції демонтувати конструкції зовнішньої реклами та тимчасові споруди для потреб армії. Станом на середину червня демонтовано близько 300 білбордів, що становить майже половину від їх загальної кількості. За словами департаменту, демонтовані білборди стали протитанковими їжаками та конструкціями для бліндажів або насипів.

(Джерело: Миколаївська міська рада)

Варто додати, що міська рада тісно координує свою роботу в оборонному напрямку з обласною військовою адміністрацією. За словами генерал–майора Дмитра Марченка, який керував обороною міста в лютому–березні, військові, силові структури й міська влада згуртувалися і забезпечили ефективний спротив. Було створено загальне управління та налагоджено систему комунікацій. «Усі встали в один стрій та почали роботу на оборону Миколаєва», — наголосив Марченко.

Забезпечення життєдіяльності міста в умовах обстрілів

Міський голова Олександр Сєнкевич активно публікує на своїй Facebook-сторінці актуальну інформацію, яка стосується таких основних напрямків: ситуація з електроенергією, водою, теплом, газом, роботою лікувальних закладів та громадського транспорту, шляхи евакуації та місця, де можна отримати гуманітарну допомогу. Внаслідок постійних обстрілів руйнується інфраструктура міста і гинуть його мешканці, тому владі доводиться оперативно реагувати на виклики, спричинені російською агресією.

Для відновлення міста Миколаєва, від наслідків війни 8 червня виконком утворив робочу групу та затвердив її склад. Але для щоденного реагування на пошкодження, виконавчий комітет затвердив низку рішень, зокрема забезпечив роботу комунальних підприємств та інших органів виконавчої влади. Виконком виділив тимчасове місце для безперебійного вивезення твердих побутових відходів, надав паливно-мастильні матеріали для департаменту житлово–комунального господарства, ДСНС та КВП із організації харчування у навчальних закладах, а також оцинковані листи для управління освіти, забезпечив місто шифером та цвяхами для першочергових невідкладних робіт із ліквідації наслідків війни.

(Джерело: Миколаївська міська рада).

Для ліквідації наслідків обстрілів міська влада виділила оцинковані листи, цвяхи та скло для КП «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» та ДП «Миколаївський бронетанковий завод»; пальне, кільце, труби для КП ММР «Миколаївкомунтранс» та МКП «Миколаївводоканал». Містянам виконавча влада роздавала плівку для закриття пошкоджених вікон. Наприклад, тільки на середину квітня роздали більше 15 тисяч кв.м. плівки.

(Джерело: Миколаївська міська рада)

Через активні бойові дії пошкоджено водопровід, що постачає в Миколаїв воду з річки Дніпро. Як наслідок, більше місяця (у квітні-травні) у місті не працювало централізоване водопостачання. Для забезпечення населення водою організовано точки видачі технічної та питної води, але мешканцям міста доводилося годинами стояти в чергах, навіть під час повітряної тривоги. Тому нерідко можна було побачити, як містяни збирали воду з водостоків після дощу або набирали її у річці.

(Джерело: інформаційне агентство «ІншеТВ»)

Міська влада бурила нові свердловини, розширювала перелік пунктів видачі води, виділяла паливо органам виконавчої влади для відновлення водопостачання. Також призначили керівника робіт з ліквідації наслідків цієї проблеми. Для власників свердловин, які допомагали забезпечувати водою мешканців міста, виконком встановив механізм компенсації витрат за електроенергію. Багато міст України допомагали Миколаєву та відправляли сюди воду, зокрема Вінниця, Одеса, Ізмаїл, Кременчук, Гадяч тощо.

(Джерело: Миколаївська міська рада)

Також із державного бюджету виділили 56 млн грн на відновлення водопостачання. А 7 травня виконавчий комітет прийняв рішення відновити водопостачання з відхиленням показників якості води від вимог державних санітарних норм і правил — воду почали подавати з річки Південний Буг. Однак вона суто санітарна, і її не можна її використовувати як харчову. Отже, проблема з водою актуальна й досі, тому що мешканцям міста доводиться набирати воду у пунктах видачі як мінімум для пиття та приготування їжі.

Наразі міська влада працює над альтернативними джерелами постачання води. «Доки ми подаємо до будинків містян технічну воду, паралельно працюємо над тим, щоб поступово замінити її на питну. І в цьому плані нам украй необхідно облаштувати різні джерела водозабору в різних районах міста, щоб у разі будь-яких аварійних ситуацій завжди мати альтернативу», — сказав Сєнкевич. Відтак, триває буріння свердловин і встановлення очисної системи. Водночас міська рада шукає постачальників систем водоочищення, які здатні очистити поточну воду до норм питної.

Також виконком прийняв ще кілька рішень, які регулюють життєдіяльність міста. Для безпеки громадян на період дії воєнного стану виконавчий комітет заборонив функціонування пляжів і місць масового відпочинку на прибережних захисних смугах водних об'єктів. Крім цього, виконавчий орган передбачив компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та створив міський штаб із підготовки міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2022–2023 рр..

Гуманітарна допомога та ВПО

Унаслідок військової агресії багато мешканців міста опинилися у скрутному становищі, зокрема вразливі групи населення. На початку війни ціни на продукти почали невиправдано підвищувати, і ситуація для населення погіршилася ще більше. Для боротьби зі спекулянтами Сєнкевич опублікував адреси продажу овочів за цінами виробника.

Крім того, Миколаїв став транзитним містом, де  тимчасово проживають внутрішньо переміщені особи з населених пунктів на лінії фронту. Багато благодійних організацій, волонтерів, інших фізичних та юридичних осіб допомагають містянам та ВПО. Наприклад, від кінця травня миколаївців безкоштовно годує всесвітньо відома організація World Central Kitchen, заснована іспансько-американським шеф-кухарем Хосе Андресом. Гуманітарну допомогу роздають Товариство Червоного Хреста, ГО «Мрій Дій», ЮНІСЕФ, БФ «BGV», обласний гуманітарний штаб, депутати міської ради.

Своєю чергою, міська влада також відреагувала на проблему забезпечення населення. Миколаїв отримує певну кількість гуманітарної допомоги з інших українських та європейських міст. Її розподіляють через органи соціального захисту серед незахищених верств населення. Родини з маленькими дітьми можуть отримати  допомогу у Миколаївському міському центрі соціальних служб. Також 28 березня виконком організував роздачу гуманітарної допомоги мешканцям міста з розрахунку споживання на 30 днів на одного мешканця. Щоправда, таку допомогу в першу чергу отримали працівники об’єктів критичної інфраструктури, яким її видали у присутності представників спеціально створеної комісії. А 2 червня виконком прийняв рішення забезпечити мешканців міста горохом та борошном (до 10 кг борошна та гороху на одну людину). 

За Всесвітньою продовольчою програмою від Організації Об’єднаних Націй (ООН) у місті роздають хліб та консерви. Для вдосконалення системи видачі продуктових наборів та більшого охоплення ним населення міська рада впровадила продуктові картки. Після оформлення продуктової картки мешканець міста має змогу отримати одну буханку хліба та консерву раз на три дні. За словами першого заступника міського голови Віталія Лукова, місто не має ресурсів задовольнити потреби всіх мешканців. «Люди з інвалідністю першої та другої групи, одинокі люди похилого віку, лежачі отримують гуманітарну допомогу від соціального захисту за місцем проживання. Щодо пенсіонерів, то їм гуманітарку теж видають, але ця категорія населення не підпадає під обов’язкове забезпечення продуктовими наборами. Тому вони і стоять, на жаль, в чергах за хлібом і консервами від ООН. Ми не маємо настільки великого ресурсу, аби кожному гарантовано надати допомогу», — наголосив Луков.

(Джерело: Миколаївська міська рада)

Для внутрішньо переміщених осіб 28 березня виконком прийняв окреме рішення щодо організації харчування. Так, для підрозділів територіальної оборони Миколаєва та евакуйованого/вивезеного/переміщеного цивільного населення харчування забезпечують КВП з організації харчування у навчальних закладах. Для розміщення ВПО виконком затвердив перелік приміщень комунальної форми власності, де на безоплатній основі розселяють в людей з інших населених пунктів, і тих, хто втратив житло внаслідок обстрілів. Крім цього, місту вдалося залучити близько 2 млн грн на облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб. «Буде створений стаціонарний пункт проживання для переселенців з гідними умовами для життя. У першу чергу, намагатимемось розмістити тут людей, які можуть бути потрібними для забезпечення життєдіяльності міста. У нас є зруйновані будівлі, і якщо людина працює у відповідній сфері, ми маємо створити їй умови, щоб залишитись у Миколаєві», — заявив перший віцемер Віталій Луков.

Міська влада також організувала евакуацію населення з Миколаєва. Її проводить Служба у справах дітей Миколаївської міської ради за сприяння міжнародного благодійного фонду «Крило допомоги». Крім того, щочетверга з Миколаєва вирушають «зелені» автобуси КП «Миколаївпастранс». Евакуація добровільна. Громадяни мають змогу безкоштовно дістатися до Одеси або Паланки.

(Джерело: Миколаївська міська рада)

Фінансові питання/зміни у бюджеті міста

Аби покрити незаплановані витрати в період війни, Миколаївська міська рада використовувала кошти з резервного фонду. Так, виконком виділив:

  • 2,7 млн грн — управлінню з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення для забезпечення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
  • 300 тис. грн — для підтримки комунального виробничого підприємства з організації харчування у навчальних закладах;
  • 800 тис. грн — департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на виконання заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Також виконавчий комітет вносив зміни у бюджет міста Миколаєва, за якими перерозподілив статті видатків різних органів виконавчої влади. Виконком офіційно аргументував зміни як створення умов для забезпечення безперебійного та ефективного виконання Миколаївською міською радою та її виконавчими органами повноважень із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відмова від російської мови

Миколаїв завжди був переважно російськомовним — це наслідок історичних подій, адже «руського миру» тут ніхто не чекав. У місті до війни діяли російські школи й російські класи, діти вивчали мову агресора, як і його художню літературу. Втім, у зв’язку з повномасштабним вторгненням російських військ на територію України й посяганням окупанта на територіальну цілісність та незалежність України, 17 червня виконком міської ради вирішив заборонити з 1 вересня 2022 року використання російської мови в закладах загальної середньої освіти міста, що належать до комунальної форми власності.

Крім цього, 27 березня виконком вирішив винести на розгляд найближчого засідання Миколаївської міської ради питання про перейменування вулиці Московської на Маріупольську. Таке рішення має на меті засудити воєнні злочини, вчинені щодо жителів міста-героя Маріуполя з боку російської федерації, та відзначити подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлені в захисті міста під час відсічі збройній агресії армії росії.

Допомога Миколаєву

Для забезпечення життєдіяльності міста в умовах воєнного стану важливу роль відіграє допомога, яку надають партнери, фонди, організації, інші міста світу. Зокрема, Миколаїв отримав гуманітарну допомогу від Нідерландів, Болгарії, Німеччини, Польщі, Румунії, Латвії, Італії, від українських Одеси, Чернівців, Вінниці, від Фонду Народонаселення ООН в Україні, українсько-польського благодійного фонду «Добрий брат».

Музеї отримали спеціальні дерев’яні ящики, плівки та інші пакувальні матеріали для збереження експонатів, комунальні установи та рятувальники — рації, бронежилети, спецодяг, місто поповнилося новими водовозкам, генераторами, дронами. За чотири місяці війни лікарні отримали багато автомобілів швидкої допомоги, міська дитяча лікарня №2 отримає грошову допомогу від Тайваню. Місту передали медикаменти від німецької компанії Berlin-Chemie та з Івано -  Франківська, міські лікарні отримали апарати для VAC-терапії. Компанія Philips та мережа магазинів Епіцентр К надали побутову техніку для п’яти прихистків, де проживають внутрішньо переміщені особи. Також до Миколаєва доставили автобуси від муніципалітету Варшави, які вже вийшли на маршрути.

(Джерело: Миколаївська міська рада)

Замість висновків

Після початку повномасштабної війни громадянам довелося призвичаюватися до нових умов. Миколаїв став оборонним плацдармом на півдні країни, який зламав плани окупанта. Чи витримала краштест міська влада Миколаєва? З погляду задекларованих рішень для життя прифронтового міста міська влада зробила багато комплексних заходів. Утім, заявлені дії та їх ефективна реалізація  — це різні поняття, між якими можуть виникати прогалини.

У публічному просторі виникає багато іноді справедливої, а подекуди не зовсім об’єктивної критики дій місцевої влади. Очевидно, ніхто не міг бути готовим до війни у сучасному світі. Але Україна — правова держава, хоча й зі своїми недоліками. Всі питання імовірних зловживань або корупції перебувають під контролем відповідних органів. Нова тимчасова управлінська модель мала полегшити процес прийняття важливих рішень для забезпечення ефективного національного спротиву та життя громадян у різних умовах військової ситуації. Росія — головний ворог України, і всю концентрацію «зради» та «незадоволення» слід скеровувати на неї, істинного винуватця катастрофічних подій в Україні.