Приклади залучення громадян при розробці стратегічних документів на місцевому рівні (досвід міста Чаттануга, США)

Проблема: Розробка нової стратегії розвитку для міста, що терпить занепад.

Контекст

Історія міста Чаттануга в штаті Теннессі, США, нагадує історії великої кількості пострадянських міст Південної та Східної України, які зазнали серйозних проблем у зв’язку зі скороченням місцевого виробництва та економічним спадом. Колишній індустріальний підйом у 1970-х обернувся для одного з найбільших міст штату з населенням близько 150 тис. осіб у низку проблем, такі як сильне забруднення навколишнього середовища, скорочення робочих місць, погана освіта, суспільні  конфлікти, зменшення кількості населення та неспроможність оплати податків. Міністерство охорони здоров'я, освіти та благополуччя Сполучених Штатів назвало Чаттанугу найбрудніший містом в США. Повітря було настільки забрудненим, що водії не вимикали фари у денний час, а частота захворювання туберкульозом втричі перевищувала середній показник по країні. Звісно, в такій ситуації рівень довіри до місцевої влади падав з шаленою швидкістю, а та в свою чергу не мала ресурсів для подолання труднощів. Група місцевих активістів вирішила зініціювати масштабне громадське обговорення можливих альтернатив розвитку міста, яке дістало назву «Громадське бачення Чаттануги 2000».

Організатор та виконавці процесу

Ревіталізація міста не була би можливою, якби за справу не взялися відразу група різних, але об’єднаних однією ідеєю гравців: місцева адміністрація, громадські лідери та бізнес-інвестори вирішили діяти поза офіційним політичним процесом. Вони утворили громадську організацію «Chattanooga Venture» і діяли надалі від її імені.

Перебіг процесу залучення

Техніка Громадського бачення складалася з кількох різних етапів, які разом заангажували понад 2000 місцевих жителів. Розглянемо кожен по хронології:

• Організація

Перший етап – організація, потребує якнайчисленнішого залучення, як зі сторони учасників, так й ініціаторів процесу, оскільки її основною ціллю є збір інформації. Візуалізацію може організувати громадська організація або локальна адміністрація, проте для того, щоб громада відчувала відповідальність за процес, необхідно уникнути одностороннього контролю зі сторони місцевої влади. Саме тому в Чаттанузі був утворений спеціальний робочий комітет, який складався з 50 учасників, що репрезентували усі основні зацікавлені сторони. Завдяки різноманіттю складу, комітет викликав довіру серед мешканців та організаторів. Важливим моментом є те, що головний координатор діяльності комітету – запрошений ззовні експерт, який отримував плату за свою роботу; це необхідно було для забезпечення якості та безсторонності процесу.

• Дизайн та реклама процесу

На цьому етапі команда процесу вже може залучати громадськість, щоправда, не дуже широку аудиторію, аби забезпечити максимальну продуктивність. З усіх етапів цей може бути найшвидшим, але при цьому найбільш затратним в плані інтелектуальних ресурсів: зовнішній експерт та робочий комітет повинні продумати усі етапи процесу, чітко спланувати часові рамки його перебігу, повноваження та функції кожного з членів команди. На цьому ж етапі варто пописати можливі труднощі й слабкі сторони, щоб, у випадку поточних невдач не відкинути інструмент взагалі як недієвий, а використати те, що встигли напрацювати, із максимальною користю для громади;

• Перша серія зустрічей для збору інформації

Головною метою цього етапу є збір інформації. Волонтери та активісти проводять серію інтерв’ю в публічних місцях, неформальній атмосфері, задаючи мешканцям лише одне питання: «Як зробити наше місто комфортнішим для життя?». Усі варіанти відповідей записуються. Команда організаторів процесу, під керівництвом експерта,  протягом кількох місяців формулює з отриманого масиву відповідей конкретні ідеї по ревіталізації міського життя. Основна задача команди – не втратити цінної інформації; нереалістичні чи непотрібні ідеї відсіються самим громадянами під час другого етапу обговорення;  

• Друга серія зустрічей для створення плану дій

Тепер на основі попередньо зібраної якнайповнішої інформації необхідно створити реалістичний та здійснений план дій. Для цього організовується серія обговорень у форматі відкритих робочих груп. В Чаттанузі протягом одного місяця було проведено 9 таких обговорень, які відбувались виключно у вечірні години або вихідні дні та на різних локаціях: бібліотеки, університет, коледжі, будинки для людей старшого віку. Кожна зустріч повинна дати людям можливість поговорити одне з одним про бажані результати розвитку міста в одній з підтем: освіта, екологія, економіка, культура, соціальний захист тощо.  В кожній підтемі група визначала ознаки, що свідчитимуть про успішність реалізації. Всі ознаки виписувались на дошці, і група придумувала один чи кілька проектів з результатами, які могли би максимально задовольнити усі бажані критерії. Після цього група прописувала план дій по втіленню цього проекту чи проектів в життя;

• Голосування за найкращі проекти

На останній фазі громадського обговорення було організовано голосування за проекти. В центральному торговому центрі, протягом двох вихідних днів стояли стенди з описом визначених тем у сфері міського життя, критерії їх успішного розвитку та проекти-плани дій, напрацьовані громадою під час роботи в групах. Кожен мешканець міг віддати до 5 голосів за різні проекти. Визначені проекти-переможці були публічно оголошені після підрахунку голосів та передані команді проекту для подальшої імплементації;

• Імплементація плану дій

Команда процесу повинна розуміти порядок втілення проектів у реальність ще на етапі дизайну інструменту Громадського бачення. Під час напрацювання ідей у робочих групах із громадою, варто задуматись над критеріями успіху, які свідчитимуть про прогрес у втіленні того чи іншого проекту. Важливим кроком була мотивація громадських лідерів (багато з яких з’явилися якраз під час роботи в групах), щоб кожен і кожна з них стали відповідальними за ті проекти, що запропонували, допомагали у втіленні та тримали руку на пульсі їх виконання. У випадку Чаттануги були залучені інвестори, кожен з яких підтримав той проект, який здавався йому чи їй найближчим. Задача локальної адміністрації на цьому етапі, по-перше, швидко реагувати на запити громади у втіленні проектів та намагатись не створювати штучних бюрократичних перешкод.

Об’єм залучених ресурсів

Вартість: Масштабність інструменту Громадського бачення та проблем, задля вирішення яких воно проводиться, зумовлює значні витрати. Зокрема, Чаттануга витратила близько $250 000. Інше місто – Лос Аламос в штаті Нью-Мехіко на організацію подібного заходу витратили $80 000, що пішло на рекламу, поточну роботу та оплату залучених спеціалістів. В Україні варто розраховувати на такі ж суми, але в гривнях.

Час: Весь процес займає рік-півтора, одна сесія обговорення з громадою — від 3 до 8 годин.

Люди: 1 оплачуваний зовнішній експерт, робочий комітет (від 10 до 50 осіб) на громадських  засадах, волонтери (мінімум 20 осіб), які будуть проводити опитування. Взагалі задіяний людський ресурс варто розраховувати приблизно 30-50 організаторів на кожну 1000 задіяних громадян. Кількість опитуваних громадян необмежена, може доходити до кількох тисяч.

Труднощі на шляху втілення

-  процес є довготерміновим та потребує постійної мотивації учасників;

- потреба вмотивованої та орієнтованої на результат сталої команди, готової працювати протягом усього процесу;

- потреба додаткових ресурсів, особливо людських – без локальних волонтерів втілити практично неможливо, або дуже дорого;

Результат

Головним результатом проведення Громадського бачення стало осмислене та реалістичне планування стратегії подальшого розвитку Чаттануги, а також суттєвий підйом рівня громадської участі у житті міста. Крім того, за останні 30 років, що пройшли від часу проведення процесу, місто досягло наступних результатів:

- ревіталізація водних ресурсів міста: розбудова набережної, реконструкція найбільшого пішохідного мосту та створення унікального Акваріуму Теннессі для збереження понад 800 видів рідкісних тварин;

- на початку 1990-х місто вийшло зі списку 302 міст США, найгірших для життя;

- рівень заробітної плати піднявся на 39%;

- на початку 2000-х кількість населення збільшилась на 2%;

- кількість робітників великих індустріальних підприємств знизилась на 22,5 %, а зайнятих у секторі послуг та фінансів піднялася на 39%;

- 71% мешканців міста вірять, що справи у їхньому сусідстві вирішуються правильно й йдуть добрим шляхом.

Більше інформації

Chattanooga Vision 2000: an inspiring story of citizens transforming their world, by Brian Skeele, July 2011

Restoring Prosperity Case Study: Chattanooga, Tennessee  by David Eichenthal and Tracy Windeknecht, September 2008.

Лілія Ковшун

1983, зруйнована набережна в м. Чаттануга

 

2012, Акваріум Теннессі

Вересень, 2015; Брукінгс Інститут

Ця публікація розроблена в межах проєкту «Силабус публічних консультацій», що впроваджується Громадянською мережею ОПОРА та Фундацією «Лабораторія соціальних досліджень та інновацій «Сточня» та дофінансовується за програмою „RITA Зміни в регіоні”, яка фінансується Польсько-американським фондом Cвободи