З 2019 року у Рівному діє Положення про публічні консультацій, яке покликане сприяти діалогу рівнян із владою з метою покращення рішень, які впливають на розвиток міста і комфорт його мешканців. Як можна зробити консультації системними у Рівному, в чому їх важливість і цінність розповідаємо сьогодні.

Все, що робить влада – має робитися для людей, враховуючи їх потреби та інтереси. Краще містян про їх потреби не розповість ніхто. Саме тому діалог громади і влади має бути системний. Як зробити так, щоб публічні консультації стали системною практикою в нашому місті? Ініціювати їх, практикувати і показувати міськраді, що запит на діалог є. Це дозволить і нам і владі навчитися краще комунікувати один з одним і бути співвідповідальними за долю нашого міста.

Чи складно у Рівному запустити процедуру публічних консультацій? Зовсім ні. Цікавий факт: щоб Рівненська міська рада розглянула електронну петицію треба зібрати 250 голосів на її підтримку, а щоб міська рада розпочала консультації з громадськістю достатньо звернення і підписів 50 мешканців. Також публічні консультації можуть стартувати з ініціативи як мінімум трьох громадських організацій, благодійних організацій, ОСББ або п’яти юридичних осіб приватного права. Ініціатори мають звернутися до міського голови з відповідною заявою, де описати основні моменти, які стосуються організації консультацій.  Також консультації можуть ініціювати і представники влади – міський голова, фракція міськради, виконавчі органи міськради, комунальні підприємства та установи.

Які ж питання можуть бути предметом публічних консультацій? Питання розвитку міських просторів, будівництва/ремонту/реконструкції будівель, розподіл міського бюджету, проекти нормативних актів міського голови, міської ради чи її управлінь та інші важливі питання. Зокрема:

  • Які вулиці мають бути пішохідними?
  • Як має бути облаштований сквер?
  • Як перейменувати вулицю?
  • Які дитячі чи спортивні майданчики і де мають з’явитися у місті?
  • Яка вулиця першою потребує ремонту і де не вистачає зупинки транспорту?

Таких питань – різних, але не менш важливих для кожного з нас є багато. Чимало з них часто стає предметом електронних петицій, але вони можуть бути основою для спільного обговорення і комунікації, що сприятиме їх оптимальному вирішенню та врахуванню інтересів усіх зацікавлених.

Чи складний процес консультацій? Складний, якщо його не практикувати і не такий складний, якщо його спробувати запустити самостійно. Звісно, консультації – як і будь-яка діяльність вимагає налагодженої співпраці, в цій ситуації, між ініціатором консультацій, міською радою та громадою. Наше місто вчиться проводити консультації, тепер уже має певний досвід, тож цей інструмент варто вчитися застосовувати на практиці. Тож як він відбувається? Після подачі звернення до міської ради, його розгляду і прийняття рішення про реєстрацію ініціативи на сайті міськради розміщується оголошення про організацію та проведення процедури консультацій. За потреби, створюється робоча група з представників громадськості, ініціатора консультацій та міськради, яка координує процес консультацій. Після цього розпочинається сам етап консультацій. Вони можуть проводитися у різних формах (онлайн-консультацій через соцмережі чи електронну пошту, громадських обговорень, відкритих зустрічей із представниками влади, семінарів-практикумів, які спрямовані на пошук рішень, опитування мешканців та інших), але має бути використано як мінімум дві з форм.

Після завершення консультацій готується і оприлюднюється звіт за їх результатами. Подані в результаті консультацій пропозиції розглядаються на найближчому відкритому засіданні міської ради та/або її виконавчими органами. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.

І звісно, за результатами кожних консультацій важливо робити підсумок, щоб зрозуміти, що варто покращити в їх організації і як.

Публічні консультації це реальний інструмент впливу мешканців на рішення місцевої влади. Це стає можливим завдяки дотриманню усіма сторонами принципів консультацій, бо принципи  –  це основа будь-якого процесу, на якій усе тримається.

Тож, щоб публічні консультації досягли своєї мети, влада має сприяти  ранньому залученню громадськості, тобто публічні консультації повинні проводитися на ранній стадії вирішення якогось питання, до прийняття остаточного рішення.

Для того, щоб усі зацікавлені мали змогу висловити свою думку і бути почутими інформація про публічні консультацій повинна бути загальнодоступною. Самі ж консультації мають передбачати широке інформування якомога більшої кількості сторін.

Консультації мають відбуватися за принципом добрих намірів, тобто сторони конструктивно взаємодіють, щоб зрозуміти різні погляди та знайти спільне рішення. Консультації – це не монолог, а діалог задля спільного блага.

Принцип доступності означає, що кожна людина, зацікавлена в питанні консультацій може висловити свою думку. Думка кожного мешканця та мешканки міста є важливою.

Щоб людина могла побачити реальний вплив і подальшу долю своїх пропозицій, поданих під час публічних консультацій, вона має право на відповідь. Тобто має отримати відповідь від місцевої влади протягом встановленого часу. Відповідь може бути і колективною.
І нарешті, остаточні рішення (у вигляді звітів), прийняті в результаті консультацій повинні представляти інтереси суспільства. Це означає повагу до спільного блага, заради досягнення якого і проводяться публічні консультації.

Саме завдяки принципам консультацій можна чітко виокремити як переваги, так і цінності консультацій з мешканцями для влади, громади і неурядового сектору. Дотримання принципів робить участь громадськості реальною, а владі допомагає отримати альтернативні варіанти вирішення тієї чи іншої проблеми і в результаті сприяє більшій ефективності спільно напрацьованого рішення. За умови хорошої організації процесу людей «слухають і чують», влада діє з урахуванням потреб, які висловили люди і може прийняти оптимальне рішення, яке уже обговорене з людьми і щодо ефективності якого вони відчувають себе співвідповідальними.

«Ми можемо робити зміни в місті і нам не потрібно бути міським головою або депутатом. Ми, а не посадовець в кабінеті знаємо, що краще зробити в нашому дворі і де в парку не вистачає світла. Ми знаємо, що нам зараз пріоритетніше – стадіон чи нові та багатофункціональні спортивні майданчики біля школи. І якщо ми готові бути відповідальними за такі рішення, то хорошим інструментом для цього можуть бути публічні консультації. Тож всі зміни – в наших руках», – ділиться з нами власною цінністю публічних консультацій Андрій Токарський, керівник координаційної ради коаліції громадських організацій та ініціатив Рада реформ Рівного.

Олександр Третяк, міський голова Рівного  зазначає: «Публічні консультації – це ще одна з форм взаємодії міської влади та громади. Моє основне завдання як міського голови – зробити все можливе, щоб цей інструмент діалогу влада – мешканці працював ефективно, на випередження та усунення проблем міста, які хвилюють рівнян.

Основне завдання міської влади – приймати оптимальні рішення, які на 100% покращать якість життя мешканців. Закликаю рівнян бути активними, не боятися виявляти ініціативу. Кожен може стати рушієм змін і покращити своє життя та життя громади».

Секретар Рівнеради Віктор Шакирзян наголошує: «Я вітаю будь-які ініціативи, спрямовані на те, щоб громада отримала можливість безпосередньо впливати на прийняття найбільш важливих для міста рішень. Як секретар Рівненської міської ради, хочу запевнити, що депутатський корпус Рівнеради і муніципальна влада Рівного загалом відкриті до співпраці у форматі публічних консультацій. Зрештою, всі ми прагнемо одного – бачити Рівне успішним, сучасним і приязним до його мешканців та гостей».

Також цінність публічних консультацій ми можемо спостерігати зважаючи на досвід їх проведення у нашому місті. Ще до того часу, коли консультації офіційно утвердилися як інструмент співпраці містян і влади у Рівному зусиллями небайдужих було проведено кілька таких широких громадських обговорень, зокрема, щодо логотипу міста, вдосконалення Положення про громадський бюджет та розробки концепції парку на Грабнику. Цінність в тому, що зараз наше місто має лого, конкурс щодо обрання якого згуртував так багато креативних і небайдужих рівнян, місто має інструмент громадського бюджету, який постійно удосконалюється і за допомогою якого активні жителі можуть втілювати свої ідеї з розвитку Рівного, місто має парк, який змінюється і набуває того вигляду, яким ми хотіли його бачити. Публічні консультації об’єднують тих, кому не всеодно.

Про те, як відбувалося обговорення і конкурс на альтернативний логотип Рівного детальніше можна прочитати за посиланням: https://opora.rv.ua/zavdyaky-logotypu-mista-u-rivnomu-provely-pershi-konsultatsiyi/

Насправді публічні консультації це дуже чудовий інструмент впливу мешканців на стан справ у місті – його розвиток, комфорт, туристичну привабливість та збереження історичної пам’яті міста. Так, зараз у Рівному небайдужі містяни розпочали громадське обговорення про ситуацію із руйнуванням історичної будівлі на вулиці 16 липня. Впевнені, це буде ще одне свідчення того, що громада може впливати і сказати своє вагоме слово.

За коментарями звертайтесь:

Мирослава Клічук, комунікаційниця Коаліції громадських організацій та ініціатив Рада Реформ Рівного та Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

e-mail: rada.reform.rivne@gmail.com

Публікація створена Коаліцією громадських об’єднань та ініціатив «Рада реформ Рівного» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.