У Львові діалог влади і громадськості щодо важливих питань життя громади називають консультаціями з громадськістю. Такий інструмент було запроваджено у місті ще у 2017 році і відтоді відбулося близько 60 консультацій з різноманітних питань життя громади. Як налаштований цей процес, хто ініціював найбільше консультацій і яким досвідом львів’яни готові поділитися з іншими громадами досліджувала Рада реформ Рівного. У цьому нам допомагала Дзвенислава Челепіс, яка займається проведенням публічних консультацій у Львівській міській раді.

А як у них: процедура

«Загалом,  у Львові є різні інструменти, які допомагають комунікувати владі та громаді. Особливістю консультацій із громадськістю є те, що ініціювати їх можуть власне виконавчі органи, депутати та міський голова, а предметом консультацій є певний нормативний акт, який регулює життя у місті. Є теми,  для яких проведення консультацій перед затвердженням є обов’язковим, наприклад – затвердження об’єктів фінансування бюджету розвитку, прийняття соціальної стратегії розвитку міста чи розміщення об’єктів, що продукуватимуть шкідливі викиди. Консультації допомагають ще на етапі створення документу чи порядку регулювання певної сфери заслухати пропозиції громадськості та долучити їх до співпраці. У певних випадках консультації можуть допомогти уникнути спірних чи конфліктних ситуацій», – розповідає про вплив консультацій на комунікацію влади з мешканцями завідувачка сектору консультацій та громадських слухань Управління «Секретаріат ради» Дзвенислава Челепіс.

Фото з Facebook-сторінки Дзвенислави Челепіс.

Для налагодженню системного діалогу органів місцевого самоврядування з мешканцями міста та підвищення якості підготовки рішень з врахуванням громадської думки 4 роки тому було прийнято «Положення про порядок проведення консультацій з громадськістю у м. Львові». 

Інфографіка із Інформаційного порталу депутатів Львівської міської ради.

Отож, предметом консультацій з громадськістю можуть бути проекти нормативно-правових актів Львівської міської ради та її виконавчих органів.

Ініціювати проведення консультацій з громадськістю можуть: Львівська міська рада, Львівський міський голова, не менше 1/10 депутатів від загального складу міської ради, фракція депутатів міської ради, постійна комісія міської ради щодо питань, які належать до її повноважень, виконавчий комітет міської ради, виконавчий орган міської ради щодо питань, які належать до його повноважень (департамент/управління).

Консультації з громадськістю проводяться у формі подання пропозицій (поштою, через Центр надання адміністративних послуг м. Львова або електронними засобами зв’язку). Пропозиції може подавати: повнолітній громадянин України, який постійно проживає у м. Львові, юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку та діють на території м. Львова, депутати Львівської міської ради, виконавчі органи Львівської міської ради, органи державної влади.

«Документи, які представлені до обговорення на консультаціях зазвичай вузькоспеціалізовані, тож учасниками консультації дуже часто є власне профільні середовища. Є також запит від громадських активістів та організацій щодо проведення певних консультацій із громадськістю. Такі звернення передаються на розгляд профільних управлінь, які згодом ініціюють консультації», – розповідає Дзвенислава Челепіс.

Зазвичай, консультації передбачають презентацію проекту акту, який приймається. Іноді проводяться додаткові робочі зустрічі та обговорення актів, де збираються також усні пропозиції учасників.

«Під час карантину, коли «живе» спілкування мешканців та посадовців стало обмеженим,  відбулась певна адаптація консультацій із громадськістю до актуальних умов, а саме консультації відбувались на платформі електронної демократії, представлення документу було на платформі ZOOM. На відміну від громадських слухань чи загальних зборів громадян, консультації можуть відбуватись як безпосередньо у «фізичному» форматі», так і в цифровому», – зауважує Дзвенислава Челепіс.

Термін проведення консультацій визначає «Секретаріат ради», однак він не може бути меншим ніж 7 та більшим ніж 30 календарних  днів.

Пропозиції, внесені під час консультацій з громадськістю, підлягають обов’язковому розгляду. Ініціатор консультацій з громадськістю або профільний виконавчий орган Львівської міської ради по кожній поданій пропозиції приймає одне з таких рішень:

  • врахувати пропозицію – зазначає, яким чином буде враховано пропозицію,
  • частково врахувати пропозицію – зазначає, в якій частині та яким чином буде враховано пропозицію,
  • відхилити пропозицію – у такому разі зазначає причини такого рішення.

Важливий момент – забороняється приймати рішення щодо питання, яке було предметом консультацій з громадськістю до завершення консультацій (тобто, до публікації результатів розгляду пропозицій на офіційному порталі Львівської міської ради у мережі Інтернет за адресою http://city-adm.lviv.ua).

Мовою цифр і тематик

З 2017 року у Львові було проведено 56 консультацій. Більшість з них – у 2018 році – 28, у інші роки менше – у 2017 – 3, у 2019 – 17, у 2020 – 8. Здебільшого ініціатором консультацій виступали виконавчі органи Львівської міської ради (департаменти чи їх окремі управління). Так, департамент економічного розвитку Львівської міської ради ініціював спільно з його структурними підрозділами та підпорядкованими комунальними підприємствами 18 консультацій, департамент містобудування Львівської міської ради та його структурні підрозділи – 13, департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради – 11, департамент гуманітарної політики Львівської міської ради – 3, юридичний департамент Львівської міської ради – 2, департамент з питань поводження з відходами Львівської міської ради – 1, управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради – 6. Також по одній консультації з громадськістю ініціювали постійна депутатська комісія фінансів та планування бюджету Львівської міської ради та депутат Львівської міської ради п. Ольга Посипанко.

Тематика консультацій різноманітна – від встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському автомобільному транспорті до питань зовнішньої реклами, затвердження містобудівних умов і обмежень для проектування об'єкта будівництва, розроблення детального плану території та комплексних документів – Статуту територіальної громади міста Львова, Програми надання фінансової підтримки закладам дошкільної та загальної середньої освіти м. Львова приватної форми власності на 2018 рік, Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова на 2020−2022 роки.

Також для громадського обговорення відкритими були документи, які покликані встановити правила співпраці львів’ян і влади – Положення про громадський бюджет та проект ухвали «Про затвердження порядку подання та розгляду електронних петицій у м. Львові».

Яким досвідом пишаються

Успішними кейсами співпраці містян і влади у Львові називають консультації з громадськістю про комплексну стратегію озеленення міста, щодо порядку приватизації комунального майна та оновлення положення Громадського бюджету Львова. Саме досвідом проведення цих консультацій вони готові ділитися з іншими містами, адже це показує, наскільки різнопрофільними можуть бути теми консультацій, щодо яких міська рада збирає пропозиції і зауваження мешканців.

Дзвенислава Челепіс зазначає: «Ставлення львів’ян загалом до інструментів громадської участі змінилось, адже найкращою популяризацію будь-чого є «історії успіху». Консультації щодо оновленого положення про Громадський бюджет зібрали багато письмових пропозиції, в принципі, міськрада щорічно проводить такі консультації і вони є одними із найпопулярніших серед мешканців. Проте, кожна тематика консультацій є унікальною, тож складно порівнювати, скажімо консультації щодо положення про Громадський бюджет із консультацією про Програму допомоги диким та екзотичним тваринам у місті Львові на 2017-2022 роки, наприклад. Однією темою мешканці активно цікавляться, інша трохи обділена увагою, однак не менш важлива. Так, зазвичай всі обговорення, що стосуються оренди чи приватизації комунального майна бувають складними, але консультації щодо Порядку приватизації комунального майна цікаві тим, що ініціатором були саме депутати Львівської міської ради, члени профільної постійної депутатської комісії, які спільно із профільним виконавчим органом напрацювали цей порядок.

Щодо комплексної стратегії озеленення, то вона, як і комплексна стратегія соціально-культурного розвитку міста, повинна обговорюватись із мешканцями. Зазвичай, під час таких консультацій приходять пропозиції, які найчастіше і враховуються та беруться до уваги виконавчими органами».

Фото з Facebook-сторінки Дзвенислави Челепіс.

Особливо цікавим є досвід консультацій Львова щодо затвердження порядку розміщення літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства. Консультація відбувалася якраз перед початком карантину у січні 2020 року, тож обговорення відбувалося у Центрі підтримки підприємництва міської ради з прямою трансляцією заходу для всіх зацікавлених. До заходу долучилося чимало підприємців, власників кав’ярень, аналітично-адвокаційний центр «Львівський регуляторний хаб» та посадовці міської ради. Розмова тривала кілька годин і завершилася компромісом. До цієї консультації не було подано жодного письмового звернення, але більшість усних було враховано.

Фото з Facebook-сторінки Львівського регуляторного хабу

У Львівській міській раді не оцінюють якість проведених консультацій формально лише через наявність чи кількість поданих письмових пропозицій, оскільки вважають, що безліч спірних питань чи поданих пропозицій може бути розглянуто безпосередньо на заході-представленні проекту акта, який став предметом консультацій.

Як вважає Дзвенислава Челепіс, найважливішим є залучення громадськості на різних етапах – чи то створення певного документу, чи обговорення його перед затвердженням із збором пропозицій чи вже на етапі подальшого функціонування прийнятого документу.

 

email: [email protected]

Публікація створена Коаліцією громадських об’єднань та ініціатив «Рада реформ Рівного» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.