Нещодавно Громадянська мережа ОПОРА підготувала ґрунтовне дослідження щодо того, як відбувається розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку та порівняла його з розподілом коштів субвенцій на соцеконом. У цьому тексті ми зосередимося лише на ключових процедурах та висновках дослідження.

Обсяг коштів

Почнемо з того, що головна мета Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) – це прискорення соціально-економічного розвитку регіонів. 

Відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України щорічний обсяг ДФРР має складати не менше 1% від доходів загального фонду Держбюджету. Проте, у період з 2016 по 2019 роки дія цієї норми була призупинена через те, що розмір коштів ДФРР, який закладався в бюджет, був менший 1% від доходів загального фонду.

У Державному бюджеті 2020 року, ухваленому 14 листопада в другому читанні, розмір ДФРР становить 9,5 млрд гривень. Це майже 1% від доходів загального фонду Держбюджету на 2020 рік, який складає 962,7 млрд гривень. 

Структура витрат коштів ДФРР

У Бюджетному кодексі зазначено, що на реалізацію інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10% коштів державного фонду регіонального розвитку за кожним з таких напрямів, а на реалізацію проєктів – переможців "Всеукраїнського громадського бюджету" – не більше 10%. 

У 2019 році Уряд спробував посилити свій вплив на розподіл коштів ДФРР. Для цього було внесено зміни до Закону про Державний бюджет на 2019 рік. Зокрема, надано Уряду право витрачати 50% коштів ДФРР на визначені ним пріоритети. 

В ухваленому Законі про Державний бюджет на 2020 рік відповідна норма відсутня. Це значить, що “ручного механізму” розподілу коштів ДФРР у наступному році поки не буде. Сподіваємося, що подібні норми не з'являться як зміни до держбюджету. 

Як відбувається розподіл коштів

Для кращого розуміння цього процесу, ми розділили його на декілька етапів:

Етап 1

До 1 травня Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають Міністерству регіонального розвитку пропозиції з переліком та описом інвестиційних програм і проєктів, що пройшли попередній конкурсний відбір та можуть реалізовуватися за рахунок ДФРР у наступному бюджетному періоді. 

Для проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору утворюються відповідні регіональні комісії. До їх складу входять представники органів влади та місцевого самоврядування, неурядових організацій, наукових установ та профільних асоціацій. 

Регіональні комісії приймають рішення щодо відбору на основі таких критеріїв:

  1. Для проєктів, які стосуються будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) – наявність затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації.

  2. Календарний план реалізації складає від одного до трьох років.

  3. Співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10 відсотків.

  4. Спроможність суб’єктів, на фінансування об’єктів яких залучаються кошти державного фонду регіонального розвитку, забезпечувати подальше власне фінансування або їх утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів.

  5. Загальна кошторисна вартість проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) понад 5 млн гривень, а для інших проєктів – понад 1 млн гривень (нововведення 2019 року, раніше мінімальної суми коштів визначено не було).

Етап 2

Далі в рамках ДФРР відбувається формування узагальненого переліку інвестиційних програм і проєктів. Це здійснюється місцевими органами виконавчої влади на основі оцінки та відбору, проведених регіональними комісіями. 

Етап 3 

Для оцінки відповідності інвестиційних програм і проєктів вимогам законодавства Мінрегіон утворює комісію. 50% місць у її складі відводиться членам Бюджетного комітету (з 38 осіб, 19 є народними обранцями). Інші члени комісії – представники різних міністерств. 

Комісія з розподілу коштів ДФРР здійснює оцінку та відбір програм на конкурсних засадах з дотриманням таких критеріїв розподілу: 

  • 80% коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні;

  • 20% коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, в яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні).

Якщо порівнювати, як здійснюється розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток та коштів ДФРР, то тут є декілька важливих відмінностей. Розподіл субвенцій відбувається фактично “в ручному режимі”, оскільки відсутні критерії, на основі яких обирають об'єкти, які мають бути профінансовані за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток. У ДФРР ситуація інша, тут існує чіткий порядок розподілу коштів. Зокрема, проєкти, які пропонуються для фінансування, визначаються на конкурсній основі. 

Фактичний розподіл коштів

Одним із найважливіших аспектів будь-якої програми підтримки регіонів з боку держави є рівномірність розподілу коштів між місцевими бюджетами та територіями. Якщо при розподілі субвенцій на соціально-економічний розвиток територій даний принцип не дотриманий абсолютно, то при виділенні фінансування на об’єкти ДФРР можна відзначити значно позитивнішу тенденцію. Так, якщо брати до уваги обсяг фінансування на одного жителя області, то кількість коштів у даній бюджетній програмі буде значно більш збалансованою у порівнянні із субвенцією на соціально-економічний розвиток територій. Математична кореляція для такого розподілу буде позитивною – 0,87. Іншими словами, кількість виділених коштів для кожної з областей є доволі наближеною до пропорційної суми у 436 грн на одного жителя області.

Проте варто відзначити, що в перерахунку на одного жителя області значні суми фінансування отримали Рівненська, Чернівецька та Тернопільська області. Цікавим є той факт, Тернопільська область, згідно з даними розподілу субвенцій на соцеконом, була однією з областей, що з року в рік отримують найменше фінансування.

Загалом за 2015 – 2019 роки було проаналізовано 3 730 об‘єктів загальною вартістю понад 18 млрд 689 млн грн. Не вдалося встановити місцезнаходження в межах округу для 156 об’єктів/заходів. За цей період найбільше коштів ДФРР було спрямовано у Донецьку, Луганську, Дніпропетровську області та в місто Київ. У Донецьку область було направлено 2 млрд 33 млн гривень, у Луганську – 1 млрд 242 млн гривень, у Дніпропетровську – 1 млрд 178 млн гривень, у м. Київ – 1 млрд 29 млн гривень. Найбільше об'єктів профінансовано у Донецькій (313), Закарпатській (302), Луганській (268) та Львівській (263) областях. 

Найменше коштів за останні 5 років було спрямовано у Черкаську, Кіровоградську та Миколаївську області. Черкащина отримала 487 мільйонів гривень, Кіровоградській та Миколаївській було виділено по 388 мільйонів. Разом з тим на 13 округів надано менше 10 мільйонів гривень. Ще 22 округи не отримали коштів взагалі. 

Основні висновки 

Якщо коротко, то в ході дослідження розподілу коштів ДФРР можна дійти до таких висновків:

  1. Інструмент розподілу коштів ДФРР більш прозорий, у порівнянні з інструментами, за якими відбувається розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток. У ДФРР існує чіткий порядок розподілу коштів та конкурсний підхід. 

  2. Розподіл коштів ДФРР відносно рівномірний. Кількість виділених коштів ДФРР для кожної з областей є доволі наближеною до пропорційної суми у 436 грн на одного жителя області. Проте є 22 виборчі округи, на території яких протягом п'яти останніх років кошти ДФРР не виділялися. 

  3. ДФРР передбачена мінімальна сума коштів на один об'єкт, який може бути профінансований (1 мільйон гривень). Це дозволяє уникнути дрібних придбань, наприклад, принтерів, які часто купуються за кошти субвенцій на соцеконом та згодом використовуються в медійних та агітаційних цілях. 

  4. На офіційній сторінці Мінрегіону опублікований перелік проєктів, які плануються фінансувати або які профінансовані за кошти ДФРР. Також на цьому ресурсі є інформація про стан реалізації проєктів. Для порівняння, подібної інформації про перелік об'єктів, на які спрямовані кошти субвенцій, відсутній. 

  5. Аудити Рахункової палати свідчать, що частина коштів ДФРР витрачається з порушенням вимог бюджетного законодавства або неефективно. 

  6. Кошти ДФРР використовуються в агітаційних та медійних цілях, але їх кількість незначна та у декілька разів менша, ніж кількість випадків піару на субвенціях на соцеконом (лише 2,8% від усіх випадків піару на бюджетних ресурсах).