Мажоритарні депутати Миколаївщини найбільш дисципліновано голосують на сесіях Верховної Ради, але відзначилися пасивною підтримкою законодавчих ініціатив інших нардепів та Уряду. Кожен народний депутат області має в середньому по вісім ухвалених законопроєктів, а загальна тривалість виступів мажоритарників досягла майже 80 хвилин. Такі результати дослідження ОПОРИ діяльності народних депутатів Миколаївщини протягом двох років роботи.

Як голосували депутати?

Як відомо з 2019 року відвідуваність депутата на пленарних засіданнях рахується участю у голосуваннях. Парламент вирішив, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Раніше відвідуваність народного депутата вираховувалась за показниками електронної та письмової реєстрації, проте це не відображало реальної дисципліни парламентарів. Адже депутат міг зареєструватись на засіданні, але фактично під час голосувань знаходився в кулуарах Верховної Ради.

На даний момент за умови пропуску 30% голосувань на народного депутата накладаються санкції у вигляді позбавлення відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень. Але це не про миколаївських мажоритарників. За два роки роботи Верховної Ради IX скликання у стінах парламенту відбулось 9582 голосувань. І представники Миколаївської області виявились найбільш дисциплінованими народними депутатами, які сукупно пропустили лише 3,5% голосувань, що є найменшим показником серед областей країни.

Серед миколаївських мажоритарників найбільший показник участі у голосуваннях має Ігор Копитін – 97,6%. Інші народні депутати також мають високі показники участі у голосуваннях: Максим Дирдін – 96,3%, Олександр Пасічний – 95,3%, Олександр Гайду – 92,3%, Ігор Негулевський – 84, 9% та Артем Чорноморов – 84,4%. А за даними електронної реєстрації жодного засідання не пропустив Ігор Негулевський, який за два роки роботи пройшов усі 210 реєстрацій. Олександр Пасічний не зареєструвався всього один раз, Ігор Копитін три рази, Максим Дирдін п’ять разів та по сім реєстрацій не пройшли Артем Чорноморов та Олександр Гайду. 

Крім того, миколаївські мажоритарники «не голосували» у 4,7% випадках, а показники голосування «проти» – 7,1%, «утримався» – 41%, «за» – 43,7%. Як видно з аналізу голосувань, мажоритарники Миколаївщини мають великий рівень невизначеності, адже у 41% випадках утримуються при голосуваннях. За цим показником область займає друге місце після Чернівецької області, депутати якої утримувались при 42,8% голосуваннях. Також, миколаївські депутати на п’ятому місці за натисканням кнопки «за» і на першому місці голосуючи «проти». Отже, найбільш дисципліновані за показником участі у голосуваннях нардепи Миколаївської області більш за всіх не підтримують законодавчі ініціативи, голосуючи «проти» або «утримався» майже в половині випадків.

Ситуація з невизначеністю виникла у результаті голосувань чотирьох мажоритарників області – Олександра Пасічного, Ігоря Копитіна, Олександра Гайду та Максима Дирдіна. Нардепи утримувались під час голосувань у середньому в половині випадків. А високий рівень голосування області «проти» в першу чергу створює позиція народного депутата по 130 виборчому округу. Ігор Негулевський протягом двох років роботи на засіданнях парламенту голосував «проти» у 31,8% випадках, на відміну від інших нардепів Миколаївської області, показник яких не перевищує 5%. Втім категоричність та невизначеність нардепів Миколаївщини стосується більше законодавчих ініціатив інших народних депутатів та Кабінету Міністрів України, адже законодавчі ініціативи Президента мажоритарники області підтримують максимально.    

Хто найбільший бунтар?

З серпня 2019 року усі мажоритарні депутати Миколаївської області представляють політичну партію «Слуга народу» і не переходили до інших фракцій. Після останніх позачергових парламентських виборів партія «Слуга народу» сформувала монобільшість в парламенті. Проте для прийняття потрібних рішень найчисельнішою фракцією потрібна партійна дисципліна.

Згідно з даними сайту rada4you найчастіше не дотримується партійної дисципліни у голосуваннях народний депутат по 130-му виборчому округу Ігор Негулевський. Показник бунтарства депутата складає 45,1%. «Проти фракції» означає голосування народного депутата, яке суперечить позиції половини складу фракції. Тобто, Ігор Негулевський за два роки майже в половині випадків голосував у розріз із фракцією, до якої входить.

Втім, миколаївських мажоритарників представляє також і найбільш дисциплінований депутат – Ігор Копитін. Він голосував проти лінії фракції лише у 3% випадках, що є найменшим показником серед народних депутатів фракції «Слуга народу». Невеликий показник бунтарства має депутат по 128- му виборчому округу Олександр Гайду – 3,8%. Народний депутат Олександр Пасічний проти лінії фракції голосував у 7,5% випадках, Максим Дирдін – 8,5% випадках, а Артем Чорноморов у 15,6% випадках.

Зареєстровані законопроєкти: кількість та тематика

Всього за два роки роботи Верховної Ради IX скликання було зареєстровано 3868 законопроєктів. З миколаївських мажоритарників найбільше законопроєктів зареєстрував народний депутат Максим Дирдін, обраний у виборчому окрузі №132. Народний депутат є членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, тому половина (36) зареєстрованих депутатом законопроєктів стосувалась сфери відання цього комітету. Також, депутат подав 16 законопроєктів, які стосувались економічної політики, вісім проєктів щодо галузевого розвитку та сім щодо державного будівництва. Депутат був одним із ініціаторів проєкту закону №4467, що подовжує на 1 рік можливість тимчасового запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, встановленого статтею 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Також, найменше депутат зареєстрував законопроєктів у гуманітарній (1) і соціальній (1) політиках та щодо безпеки і оборони (3).

Народний депутат по виборчому округу №130 Ігор Негулевський за два роки зареєстрував 66 законопроєктів. Депутат є головою підкомітету з питань автомобільного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. Проте лише чотири законопроєкти депутата стосувались сфери відання комітету (№1182-1-д, №3742, №3927, №4353). Втім, законопроєкт №3742 має велике значення для Миколаївщини. Проєкт має на меті врегулювання питання щодо запобігання та недопущення руйнування автомобільних доріг загального користування, зокрема вдосконалення здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів. Загалом, основними сферами поданих законопроєктів стали правова політика (25,8%), економічна політика (24,2%) та галузевий розвиток (22,7%). Найменше законопроєктів депутата стосувались наступних напрямків: державне будівництво (10,6%), гуманітарна політика (7,6%), соціальна політика (7,6%), безпека і оборона (1,5%).

Народний депутат Ігор Копитін, голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, зареєстрував 48 законопроєктів. 20 проєктів стосувались сфери відання комітету народного депутата, що склало 41,7% від загальної кількості. Наприклад, законопроєкт №3822 про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності не тільки належить до сфери відання комітету депутата, але і напряму стосується проблем Миколаївщини. Законопроєкт визначає особливості перетворення Державного концерну «Укроборонпром» в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Концерну – в господарські товариства. Як відомо, в Миколаївській області розташовано 7 об’єктів «Укроборонпрому», з яких ДП «Миколаївський суднобудівний завод» має заборгованості по зарплатні та є збитковим підприємством. В економічному напрямку депутат подав 15 законопроєктів, що становить 31,3%. Найменше законодавчі ініціативи депутата стосувались правової політики (12,5%), галузевого розвитку (8,3%) та державного будівництва (6,2%).

Народний депутат по виборчому округу №131 Артем Чорноморов за два роки подав 37 законопроєктів. Депутат є головою підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Половина зареєстрованих законопроєктів народного депутата входили до сфери відання саме аграрного комітету. Окремо слід виділити законопроєкт №3012-2 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю). Законопроєкт має вирішити проблеми зі стейкхолдерами Баштанського району Миколаївської області відносно неможливості розпаювання земель ДП «Реконструкція». Загалом, законодавчі ініціативи Чорноморова стосувались чотирьох сфер: 24 законопроєкти, що складає 64,9% від зареєстрованих, підпадало під галузевий розвиток, а 10 проєктів (27%) пов’язані з економічною політикою. Найменше депутат зареєстрував ініціатив у сфері правової політики та щодо безпеки і оборони – два і один законопроєкти відповідно.

Олександр Гайду, обраний у 128 виборчому окрузі, за два роки роботи зареєстрував 33 законопроєкти. Слід зауважити, що депутат був одним зі співавторів законопроєкту №2178-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Головним комітетом даного законопроєкту був комітет, до складу якого і входить нардеп. Олександр Гайду є головою підкомітету з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Загалом 40% законопроєктів народного депутата входили до сфери відання саме аграрного комітету. За тематикою поданих законодавчих ініціатив нардепа ситуація наступна: 45,4% стосувались галузевого розвитку, 27,3% – економічної політики, 9,1% ініціатив пов’язані з державним будівництвом та соціальною політикою, 6,1% – правової політики та 3% проєктів відносились до гуманітарної політики.

Народний депутат по 127 виборчому округу Олександр Пасічний зареєстрував 32 законопроєкти. Олександр Пасічний є членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету і третина законопроєктів депутата відносилась до сфери відання комітету. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України №119 від 23 лютого 2021 року, Олександр Пасічний входить до складу комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Крім цього, депутат через зміни до Бюджетного кодексу намагається посилити роль громад у соціально-економічному розвитку територій. Законопроєкт депутата №5220 має посилити роль громад у соціально-економічному розвитку територій шляхом безпосередньо спрямування до бюджетів територіальних громад додаткового фінансового ресурсу у вигляді коштів ДФРР. Загалом законопроєкти депутата є різноплановими та охоплюють сім напрямків. Найбільше законопроєктів було зареєстровано щодо економічної політики (46,9%), державного будівництва (15,6%) та правової політики (15,6%). Крім того депутат подавав законодавчі ініціативи, які відносяться до наступних сфер: безпека і оборона (9,4%), гуманітарна політика (6,3%), галузевий розвиток (3,1%) та соціальна політика (3,1%).

Статус ухвалення законопроєктів

Ухвалення законопроєктів є трудомістким процесом, який супроводжується різними процедурними рішеннями. Законопроєкт попередньо розглядається комітетами і може бути відправлений на доопрацювання ініціатору законодавчої ініціативи або в процесі розгляду на сесії Верховної Ради може бути знятий з розгляду. Крім того, законопроєкт може розглядатись у першому, другому та третьому читаннях або взагалі бути відхиленим.

Найвищий показник результативності має народний депутат Олександр Гайду – 8 проєктів стали законами, що складає 24,2%. Половина з прийнятих закопроєктів стосується галузевого розвитку: №2178-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, №2280 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель, №3295 про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції та №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Крім того, 27,3% (9) законопроєктів депутата опрацьовуються в комітетах, 12,1% (4) готуються на друге читання та 6,1% (2) очікують розгляду. А дев’ять законопроєктів депутата вже знято з розгляду, що складає 27,3% від поданих.

Трохи менше результативних законопроєктів має Олександр Пасічний – 7 проєктів підписані Президентом, що складає 21,9%. Найбільше прийнятих законодавчих ініціатив нардепа стосувались економічної політики, а саме змін у бюджетній сфері: №3279-д про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», №5308 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом та №3614 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи. Також, 15,6% (5) законопроєктів готуються на друге читання та 12,5% (4) вже знято з розгляду. Але найбільше законопроєктів депутата опрацьовуються в комітетах – 34,4% (11).

Сім законопроєктів було прийнято за співавторства народного депутата Артема Чорноморова. По відношенню до зареєстрованих це складає 18,9%. Шість з семи прийнятих законопроєктів підпадало під галузевий розвиток: №5175 про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку», №3398 про внесення змін до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», №2280 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель. Три законопроєкти були ухваленні у співавторстві з Олександром Гайду, а нардепи, як відомо, входять до аграрного комітету. Це проєкти законів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, щодо функціонування Державного аграрного реєстру та щодо ветеринарної медицини та благополуччя тварин. 24,4% (9) законопроєктів народного депутата опрацьовується в комітетах, 10,8% (4) очікують розгляду та 8,1% (3) знаходяться на різних етапах читань. 13 законопроєктів депутата знято з розгляду, що становить 35,1%.

Народний депутат Ігор Копитін у своєму активі за два роки роботи має вісім ухвалених законопроєктів, що становить 16,7% від зареєстрованих. Крім того, вже згаданий законопроєкт №3822 про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності проголосований у другому читанні та готується на підпис Президента. Ігор Копитін, як член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, має ухвалені закони, які належать виключно до сфери відання комітету. Так, законопроєкти стосувались: змін в протимінній діяльності, діяльності Служби зовнішньої розвідки та проект Закону про розвідку, оборонної закупівлі та військових звань військовослужбовців, удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби, матеріальної відповідальності військовослужбовців та застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період. Також, 8,4% (4) законопроєктів депутата знято з розгляду, але найбільше ще опрацьовуються в комітетах – 47,9% (23) проєктів.

Максим Дирдін, який зареєстрував найбільше законопроєктів за два роки роботи, має дев’ять результативних, що складає 12,5%. Чотири ухвалених законопроєкти стосувались сфери комітету нардепа – правової політики. Так, був прийнятий законопроєкт №3707 про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документу, №3608 про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо графіку проведення пленарних засідань, №3383 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та №2261 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді. Також, два законопроєкти (№5495 та №5009) депутата вже проголосовані та очікують на підпис Президента. 18,1% (13) законопроєктів очікує розгляду, 34,7% (25) опрацьовуються в комітетах та 19,5% (14) знято з розгляду.

Найменше прийнятих законопроєктів у народного депутата Ігоря Негулевського – 6 проєктів, що складає 9,1% від загальної кількості зареєстрованих. Основна частина ухвалених законодавчих ініціатив стосувались галузевого розвитку, а саме чотири законопроєкти: №4464 про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я), №3526 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій, №1182-1 про внутрішній водний транспорт та же згаданий законопроєкт про здійснення габаритно-вагового контролю. Три законопроєкти депутата проголосовані та очікують на підпис Володимира Зеленського (№4629-1, №5141, №3743). Крім того, 47% (31) законопроєктів опрацьовуються в комітетах, 12,1% (8) очікують на розгляд, 9,1% (6) знаходяться на різних стадіях читань. 12 законопроєктів депутата вже знято з розгляду, що складає 18,2%.

Скільки та про що говорили народні депутати

Одним із важливих механізмів роботи народного депутата є право на виступ у стінах парламенту, яке дає можливість донести до колег важливі питання або певну проблематику. За два роки роботи Верховної Ради IX скликання миколаївські мажоритарники брали слово загальною тривалістю 1 година 18 хвилин 25 секунд.

Найбільшу кількість виступів має народний депутат Артем Чорноморов – 26 виступів, загальною тривалістю 37 хвилин 59 секунд. 16 виступів депутат здійснив в рамках обговорень різних законопроєктів,  п’ять виступів відбулось у годині запитань до Уряду. Депутат брав слово у часи виділені для запитань до Уряду з наступних обговорень: про стан безпекового середовища довкола України та організацію проведення осіннього призову до Збройних Сил України; про підсумки засідання Ради асоціації Україна – ЄС, яке відбулося 11 лютого 2021 року; про виконання плану вакцинації населення України від коронавірусної хвороби COVID-19; про результати проведення запроваджених Урядом України у 2021 році карантинних заходів та стан виконання плану вакцинації населення України від коронавірусної хвороби COVID-19; про стан нормативно-правового та організаційного забезпечення впровадження ринку землі в Україні. Крім того, Чорноморов виступав чотири рази в рамках оголошень, заяв, повідомлень, пропозицій народних депутатів України та один раз під час реєстрації парламентарів.

На два виступи менше має народний депутат Максим Дирдін – 24 виступи, загальною тривалістю 22 хвилини 19 секунд. Половина виступів нардепа відбулась під час обговорень законодавчих ініціатив та п’ять разів у рамках оголошень, заяв, повідомлень, пропозицій народних депутатів України або «з різних питань». Два рази депутат брав слово під час години запитань до Уряду щодо інформації про діяльність Уряду впродовж першої половини 2021 року та стану і перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу України та його впливу на тарифну політику Уряду. Крім того, депутат мав виступи під час заслуховування інформації Голови Служби безпеки України Івана Баканова, Голови Національної поліції України Ігоря Клименка, виконуючого обов'язки Директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова щодо подій, які відбулись 20 березня 2021 року біля Офісу Президента України; призначення Германа Галущенка на посаду члена Кабінету Міністрів України – Міністра енергетики України; звільнення Ігоря Петрашка з посади Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; звільнення Максима Степанова з посади Міністра охорони здоров’я України; призначення Віктора Ляшка Міністром охорони здоров`я України.

Сім раз виступав народний Ігор Копитін загальною тривалістю 10 хвилин 42 секунди. Шість разів нардеп виступав у рамках обговорень законопроєктів та один раз в годину запитань до Уряду щодо виконання плану вакцинації населення України від коронавірусної хвороби COVID-19.

По три виступи мають народні депутати Ігор Негулевський та Олександр Пасічний, які висловлювались виключно під час обговорень щодо законопроєктів. Різниця між депутатами тільки в тому, що Ігор Негулевський має усі виступи з трибуни, а Олександр Пасічний з місця. І один виступ загальною тривалістю шість секунд має народний депутат Олександр Гайду. Депутат брав слово під час розгляду законопроєкту №2194 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.