Минуло два роки, відколи Центральна Виборча Комісія оголосила офіційні результати позачергових парламентських виборів 21 липня 2019 року. За результатами цих виборів на Волині були обрані народними депутатами п’ять представників «мажоритарних округів», зокрема, Ігор Гузь (одномандатний виборчий округ №19), Вячеслав Рубльов (ОВО №20), Степан Івахів (ОВО №21), Ігор Палиця (ОВО №22), Ірина Констанкевич (ОВО №23). Водночас за списком політичної партії «Слуга народу» до Ради потрапив ще один представник Волині – Валерій Стернійчук.
У той час, як шестеро народних депутатів з Волині знаходяться на «парламентських канікулах», Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала їхні здобутки та прогалини у роботі за період від 29 серпня 2019 року, коли Рада IX скликання зібралася на перше засідання, до 20 липня 2021 року.
Волинські «мажоритарники» частіше не голосували чи були відсутні, ніж натискали кнопки «За», «Проти» та «Утримався»
За два роки роботи Верховної Ради України IX скликання у залі засідань відбулося 9 тис. 582 голосування. За цей час п’ятеро представників одномандатних виборчих округів на Волині Ігор Гузь (депутатська група «Партія «За майбутнє»), Вячеслав Рубльов (фракція «Слуга народу»), Степан Івахів (депутатська група «Партія «За майбутнє»), Ігор Палиця (депутатська група «Партія «За майбутнє») та Ірина Констанкевич (депутатська група «Партія «За майбутнє») 14 тис. 819 разів не голосували (під час 30,9% голосувань), ще під час 10 тис. 970 голосувань були відсутні (22,9%). Натискали кнопку «За» волинські парламентарі у 12 тис. 650 випадках (26,4% голосувань), висловлювали позицію «Проти» - у 651 випадку (1,4%), а також під час 8 тис. 820 голосувань обирали варіант «Утримався».
Якщо проаналізувати персональні голосування волинських «мажоритарників», то Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов найчастіше голосували «За», Степан Івахів та Ігор Палиця найчастіше «Не голосували», а Ігор Гузь найчастіше обирав кнопку «Утримався».
Зокрема, народний депутат Ігор Гузь голосував «За» у 3 тис. 76 випадках (під час 32,1% голосувань), «Проти» – у 127 випадках (1,3%), «Утримався» – у 3 тис. 677 випадках (38,4%), «Не голосував» – у 1 тис. 446 випадках (15,1%), а також під час 1 тис. 256 голосувань (13,1%) був відсутній.
Народний депутат Вячеслав Рубльов натискав кнопку «За» під час 3 тис. 495 голосувань (36,5%), «Проти» – під час 475 голосувань (4,9%), «Утримався» – під час 2 тис. 644 голосувань (27,6%). Разом з тим, нардеп обирав позицію «Не голосувати» у 690 випадках (7,2%), а під час 2 тис. 278 голосувань (23,8%) був відсутній.
275 голосувань «За» (2,9%) має на своєму рахунку народний депутат Степан Івахів. «Проти» нардеп голосував лише 2 рази, а 115 разів (у 1,2% випадків) – «Утримався». «Не голосував» народний обранець 5 тис. 353 рази (у 55,9% випадків). Ще пі час 3 тис. 837 голосувань (40%) був відсутній.
Народний депутат Ігор Палиця під час 610 голосувань (6,4%) обирав позицію «За», під час 9 голосувань (0,1%) – «Проти», у 163 випадках (1,7%) – «Утримався». Також нардеп «Не голосував» у 5 тис. 855 випадках (61,1%). Ще під час 2 тис. 945 голосувань (30,7%) був відсутній.
Найчастіше серед волинських парламентарів натискала кнопку «За» народна депутатка Ірина Констанкевич – у 5 тис. 194 випадках (54,2%). Також представниця Волині у Раді має на своєму рахунку 38 голосувань (0,4%) «Проти». «Утрималася» представниця округу №23 під час 2 тис. 221 голосування (23,2%). Позицію «Не голосувати» нардепка обирала 1 тис. 475 разів (15,4%). Ще під час 654 голосувань (6,8%) була відсутня.
Щодо єдиного депутата-«списочника» з Волині Валерія Стернійчука, то на його рахунку протягом двох років депутатства 3 тис. 732 голосування (38,9%) «За», 158 голосувань (1,7%) «Проти», 3 тис. 775 голосувань (39,4%), під час яких нардеп «Утримався», 786 (8,2%) – під час яких він «Не голосував», та 1 тис. 131 голосування (11,8%), під час яких був відсутній.
Нардепи Палиця та Івахів мають найбільшу кількість голосувань всупереч позиції депутатської групи
За допомогою сервісу Rada4you.org Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала голосування народних депутатів з Волині «проти лінії фракції», а також визначила «друзів по голосуванню» волинських парламентарів.
При визначенні відсотка голосувань «проти лінії фракції» (депутатської групи) враховувались результати голосувань народних депутатів за увесь період роботи Ради IX скликання. Методологія веб-платформи «Вони голосують для тебе (Rada4you)» передбачає, що за умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «За» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата «Проти», «Утримався» чи «Не голосував» вважається голосуванням «проти лінії фракції». При цьому голосування, під час яких депутат був відсутній, не враховуються.
Враховуючи методологію сервісу «Вони голосують для тебе» було отримано такі результати голосувань волинських нардепів «проти лінії фракції» (депутатської групи): нардеп Ігор Гузь 3 тис. 92 рази (37,3% голосувань) голосував урозріз із депутатською групою «Партія «За майбутнє», до якої входить. Представник цієї ж депутатської групи Степан Івахів голосував «проти лінії» групи 3 тис. 352 рази (58,8%), Ігор Палиця – 3 тис. 888 разів (58,9%), а Ірина Констанкевич – 2 тис. 691 раз (30,3%).
Дещо нижчі показники голосувань «проти лінії фракції» мають представники фракції «Слуга народу» у Раді Вячеслав Рубльов та Валерій Стернійчук. Зокрема, нардеп-«мажоритарник» Вячеслав Рубльов 1 тис. 956 разів (26,9%) голосував врозріз із більшістю представників своєї фракції, а нардеп-«списочник» Валерій Стернійчук – 1 тис. 40 разів (12,4%).
Також за допомогою сервісу «Вони голосують для тебе» було визначено «друзів по голосуванню» волинських парламентарів, тобто, тих нардепів, з якими представники Волині у Раді найчастіше голосували однаково.
Так, «другом по голосуваннях» народного депутата Ігоря Гузя є його колега по депутатській групі «Партія «За майбутнє» Тарас Батенко. Відсоток їх спільних голосувань становить 95%. Нардепи Степан Івахів та Ігор Палиця також найчастіше однаково голосують із Тарасом Батенком. Втім, їх спільна кількість голосувань у відсотковому співвідношенні значно менша – 55% та 71% відповідно. Натомість, у нардепки Ірини Констанкевич, яка також найчастіше однаково голосує із Тарасом Батенком, відсоток спільних голосувань вищий – 98%.
У Вячеслава Рубльова виявлено найбільшу кількість спільних голосувань із його колегою по фракції «Слуга народу» Володимиром Ватрасом – 95%. Нардеп-«списочник» Валерій Стернійчук у 98% також однаково голосує із колегою по фракції Володимиром Ватрасом.
23 закони на шістьох: кожен 10-й законопроєкт волинських нардепів набув чинності
За два роки парламентської роботи шестеро народних депутатів, які представляють Волинську область у Верховній Раді, долучились до розробки та стали співавторами 236 законопроєктів, 23 з яких стали законами (9,7%). Також волинські парламентарі брали участь у напрацюванні 75 проєктів постанов, 33 з яких були підписані (44%).
Зокрема, народна депутатка Ірина Констанкевич стала авторкою чи співавторкою 117 проєктів законів та 46 проєктів постанов, нардеп Валерій Стернійчук – та 62 законопроєктів та 11 проєктів постанов, Вячеслав Рубльов – 57 проєктів законів та 22 проєктів постанов, Ігор Гузь – 45 законопроєктів та 20 проєктів постанов, Ігор Палиця – 15 законопроєктів та 6 проєктів постанов, Степан Івахів – 4 проєктів законів.
Серед усіх законопроєктів, зареєстрованих у парламенті IX скликання, є 46, до розробки кожного з яких долучалися одночасно двоє або більше нардепів з Волині (спільні законопроєкти для волинських законотворців).
Відтак, по одному законопроєкту спільно напрацювали нардепи Ірина Констанкевич, Ігор Гузь, Ігор Палиця та Вячеслав Рубльов; Вячеслав Рубльов, Валерій Стернійчук, Ірина Констанкевич та Ігор Гузь; а також Ірина Констанкевич, Ігор Палиця, Степан Івахів та Ігор Гузь. Три проєкти законів спільно розробляли Ірина Констанкевич, Валерій Стернійчук і Вячеслав Рубльов. По два проєкти законів у співавторстві подали Ірина Констанкевич, Ігор Гузь та Ігор Палиця; Ірина Констанкевич, Ігор Палиця і Вячеслав Рубльов; а також Валерій Стернійчук, Вячеслав Рубльов та Ігор Палиця. По одному законопроєкту також спільно запропонували Ірина Констанкевич, Ігор Палиця та Степан Івахів; Ірина Констанкевич, Ігор Гузь та Степан Івахів; Ірина Констанкевич, Ігор Гузь та Вячеслав Рубльов.
Разом з тим, у тандемі працювали над 17 законопроєктами нардепи Ігор Гузь та Ірина Констанкевич, над 8 проєктами законів – Валерій Стернійчук та Вячеслав Рубльов, над 3 законопроєктами – Ірина Констанкевич і Вячеслав Рубльов, над двома – Валерій Стернійчук та Ірина Констанкевич, ще один спільно розробляли Валерій Стернійчук та Ігор Палиця.
Результатом законотворчої діяльності нардепів з Волині стало ухвалення 23 законів та підписання 48 постанов.
9 законопроєктів (7,7%), до розробки яких долучалась Ірина Констанкевич, стали законами, а також була підписана 21 постанова. Нардеп Валерій Стернійчук має на своєму рахунку 8 ухвалених законів (12,9%) та 5 підписаних постанов. У Вячеслава Рубльова кількість ухвалених законів становить 5 (8,8%), а також 13 підписаних постанов. З-поміж законодавчих ініціатив народного депутата Ігоря Гузя були підтримані 2 законопроєкти (4,4%) та 5 проєктів постанов. У нардепів Ігоря Палиці та Степана Івахіва є лише по одному закону – 6,7% та 25% відповідно. Водночас була підписана одна постанова, співавтором якої є Ігор Палиця.
Решта 277 законопроєктів та 60 проєктів постанов, до розробки яких долучалися волинські парламентарі, нині перебувають в інших статусах.
Зокрема, серед нині зареєстрованих проєктів законів готуються на друге читання 8 законопроєктів Валерія Стернійчука, 7 – Вячеслава Рубльова, 4 – Ірини Констанкевич та 1 – Ігоря Гузя. Готуються на підпис – 2 законопроєкти Валерія Стернійчука та по одному – Ігоря Палиці та Вячеслава Рубльова. 1 законопроєкт Валерія Стернійчука готується на повторне перше читання. Нині опрацьовуються в комітетах – 60 законопроєктів Ірини Констанкевич, 22 – Валерія Стернійчука, 21 – Ігоря Гузя, 18 – Вячеслава Рубльова та 1 – Ігоря Палиці. Очікують на друге читання – по 1 законопроєкту Ігоря Гузя, Ірини Констанкевич, Валерія Стернійчука та Вячеслава Рубльова. Очікують розгляду – 11 законопроєктів Валерія Стернійчука, 10 – Ірини Констанкевич, 9 – Вячеслава Рубльова, 6 – Ігоря Гузя та 2 – Ігоря Палиці.
Разом з тим, ще 8 законопроєктів Ірини Констанкевич, 4 – Ігоря Гузя, 3 – Ігоря Палиці та по 1 – Степана Івахіва та Вячеслава Рубльова повернуто на доопрацювання. Заслухано та знято з розгляду – 6 законопроєктів Ірини Констанкевич, по 4 – Валерія Стернійчука та Вячеслава Рубльова, 3 – Ігоря Гузя та 1 – Ігоря Палиці. Знято з розгляду – 17 законопроєктів Ірини Констанкевич, 11 – Вячеслава Рубльова, 7 – Ігоря Гузя, по 5 – Ігоря Палиці та Валерія Стернійчука, 2 – Степана Івахіва.
Тематика законопроєктів парламентарів з Волині: 52% присвячені економічній політиці та галузевому розвитку
Тематика законодавчих ініціатив волинських нардепів переважно стосувалася питань економічної політики (28,4% законопроєктів) та галузевого розвитку (24,2%). Разом з тим, законодавчі ініціативи парламентарів з Волині були спрямовані на вирішення питань правової політики (17,8%), державного будівництва (9,7%), гуманітарної політики (9,3%), соціальної політики (8,5%), а також у сфері безпеки і оборони (2,1%).
Народний депутат Ігор Гузь долучився до розробки 13 законопроєктів (28,9%) у сфері економічної політики. По 8 проєктів законів (загалом 35,6%) парламентаря стосувалися питань галузевого розвитку та гуманітарної політики. По 6 законодавчих ініціатив (загалом 26,6%) покликані вирішувати питання державного будівництва та правової політики. Три законопроєкти (6,7%) присвячені сфері безпеки і оборони. Ще один законопроєкт стосувався питань соціальної політики.
Серед законопроєктів нардепа Вячеслава Рубльова 15 (26,3%) стосувалися питань галузевого розвитку. По 14 законодавчих ініціатив (загалом 50,2%) були присвячені питанням економічної та правової політики. По два проєкти законів нардепа (загалом 7%) націлені на вирішення питань у сферах гуманітарної та соціальної політики. Ще 10 законопроєктів (17,5%) присвячені державному будівництву.
З-поміж чотирьох законопроєктів, співавтором яких був нардеп Степан Івахів, два (50%) стосувалися питань галузевого розвитку, ще по одному (загалом 50%) – гуманітарної та соціальної політики.
Народний депутат Ігор Палиця долучився до підготовки 8 законодавчих ініціатив (53,3%) у сфері економічної політики, три (20%) – пов’язаних з питаннями галузевого розвитку, два (13,3%) – у сфері правової політики. Ще по одному проєкту законів (загалом 13,4%) стосувалися питань гуманітарної та соціальної політики.
Найбільша кількість законопроєктів, розроблених за участі народної депутатки Ірини Констанкевич, стосувалися питань галузевого розвитку – 30 (25,7%). У сфері економічної політики на рахунку Ірини Констанкевич 25 проєктів законів (21,4%), у сфері гуманітарної політики – 20 (17,1%), правової політики – 19 (16,2%), соціальної політики – 15 (12,8%), державного будівництва – 6 (5,1%), безпеки і оборони – 2 (1,7%).
Єдиний нардеп-«списочник» від Волині у парламенті Валерій Стернійчук долучився до напрацювання 19 проєктів законів (30,6%) у сфері економічної політики. Також на його рахунку 13 законопроєктів (21%) у сфері галузевого розвитку – 13 (21%) та стільки ж – у сфері правової політики. Нардеп став співавтором 8 законодавчих ініціатив (12,9%) у сфері державного будівництва, 5 проєктів законів (8,1%) – у сфері соціальної політики, три (4,8%) – гуманітарної політики та ще один (1,6%) – у сфері безпеки і оборони.
З-поміж усіх запропонованих законодавчих ініціатив волинськими нардепами у сфері галузевого розвитку 8 (34,8%) стали законами, у сфері державного будівництва – 5 (21,8%), у галузі економічної політики – 3 (13%), правової політики – 3 (13%), соціальної політики – 3 (13%), гуманітарної політики – 1 (4,4%).
Серед законодавчих ініціатив волинських парламентарів, які стали законами називаємо спільний законопроєкт Ігоря Гузя, Степана Івахіва та Ірини Констанкевич у сфері гуманітарної політики №2588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти», зареєстрований 12 грудня 2019 року і підписаний у 2 вересня 2020 року. Ще один спільний законопроєкт №3118, до розробки якого долучилися нардепи Ігор Гузь та Ірина Констанкевич, має назву «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення додержання державних гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ». Він належить до числа законопроєктів у сфері державного будівництва, був зареєстрований 24 лютого 2020 року і підписаний 2 грудня 2020 року.
У сфері галузевого розвитку 6 законопроєктів, співавторкою яких була Ірина Констанкевич стали законами, зокрема: №2187 (у сфері культури), №3377 (щодо державної підтримки різних сфер у зв’язку з пандемією), №3781 (про функціонування дитячих центрів ), №4318 (про культуру), №4413 (про суспільне телебачення та радіомовлення), №5138-1 (про повну загальну середню освіту). Ще по одному закону у цій же сфері мають Вячеслав Рубльов та Валерій Стернійчук, а саме: №3718 (щодо молодіжної політики) та №3526 (сфера екології).
Двоє нардепів Вячеслав Рубльов і Валерій Стернійчук долучалися до підготовки проєктів законів у сфері державного будівництва, 4 з яких стали законами. Серед законопроєктів Вячеслава Рубльова, що набули чинності: №3651-д (про місцеве самоврядування та районні державні адміністрації) та №3913 (про військово-цивільні адміністрації), Валерія Стернійчука – №2653 (про місцеве самоврядування) та №4467 (про місцеве самоврядування на окремих територіях).
Троє представників Волині у Раді підготували по одному проєкту закону у сфері економічної політики, які нині набули чинності. У нардепа Ігоря Палиці – це законопроєкт №2524 (зміни до податкового Кодексу), у Ірини Констанкевич – №3614 (про бюджетне законодавство), у Валерія Стернійчука – №1076 (про публічні закупівлі).
У сфері правової політики до напрацювання двох законопроєктів, які набули чинності, долучився Валерій Стернійчук. Зокрема, він був співавтором законів №1080 (зміни до Кримінального Кодексу) та №5173 (щодо запобігання корупції). Ще один закон у цій сфері має на своєму рахунку нардеп Вячеслав Рубльов – №4382 (про доступ до державної реєстрації актів цивільного стану).
Так само два законопроєкти, що набули чинності, напрацював Валерій Стернійчук і один – Вячеслав Рубльов у сфері соціальни політики. Законопроєктами першого є №1057 (про податкову звітність) та №4051 (про врегулювання дистанційної роботи), у другого – це проєкт закону №2045-1 (про соціальні гарантії учасників АТО).
Депутатські запити: найбільше питань у волинських парламентарів до Кабміну
Протягом двох років депутатської діяльності волинські парламентарі понад дві сотні разів надсилали запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та керівників міністерств і відомств, Генерального Прокурора, керівникам інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, місцевих органів влади. Найбільшу кількість запитів підготували нардепи Ігор Гузь та Ірина Констанкевич – по 104. Водночас, Вячеслав Рубльов направив 30 депутатських запитів, Валерій Стернійчук – 23, Ігор Палиця – 6, Степан Івахів – 3. Окремі запити нардепи з Волині надсилали у співавторстві.
Зі 104 депутатських запитів Ігоря Гузя 57 було адресовано Кабінету Міністрів України, 16 – керівникам інших органів державної влади та органам місцевого самоврядування, 10 – органам Верховної Ради України, 8 – керівникам міністерств і відомств України, 6 – Голові Верховної Ради України, керівникам комітетів, 5 – Президентові України, 2 – керівникам підприємств, установ і організацій. 88,5% усіх надісланих запитів уже було розглянуто, інші – чекають розгляду.
З-поміж такої самої кількості запитів, авторкою чи співавторкою яких була Ірина Констанкевич, найбільша кількість була адресована також Кабінету Міністрів України – 72. Також народна депутатка направляла свої запити керівникам органів державної влади та органам місцевого самоврядування – 9, керівникам міністерств і відомств України – 7, органам Верховної Ради України – 6, керівникам підприємств, установ і організацій – 4, Президенту України та місцевим органам влади і управління – по 3. Станом на 25 липня 94,2% запитів були розглянуті, інші наразі чекають розгляду.
Свої 30 депутатських запитів народний депутат Вячеслав Рубльов розподілив таким чином: 14 направив Кабінету Міністрів України, 8 – керівникам міністерств і відомств України, 3 – керівникам інших органів державної влади та органам місцевого самоврядування, по 2 – Президенту України та органам Верховної Ради України, ще один – Генеральному Прокурору України. На усі запити нардеп уже отримав відповіді.
Народний депутат Валерій Стернійчук по 9 депутатських запитів надіслав Кабінету Міністрів України та керівникам міністерств і відомств України, 3 – адресував Генеральному Прокурору України, ще 2 – керівникам інших органів державної влади та органам місцевого самоврядування. На 95,7% своїх запитів нардеп отримав відповідь, інші – чекають розгляду.
Відповідь на усі 6 депутатські запити отримав наразі народний депутат Ігор Палиця. Надсилав він їх Кабінету Міністрів України – 5, а також органам Верховної Ради України – 1.
Так само отримав відповідь на усі свої запити і нардеп Степан Івахів. Два з них він адресував Кабінету Міністрів України, ще один – керівникам міністерств і відомств України.
Два роки мовчання Стернійчука та Івахіва: аналіз виступів нардепів з Волині
За період з 29 серпня 2019 року до 20 липня 2021 року четверо народних депутатів з Волині Ірина Констанкевич, Ігор Гузь, Ігор Палиця та Вячеслав Рубльов 142 рази виступали під час пленарних засідань. Загальна тривалість їхніх виступів становить 3 години 25 хвилин і 27 секунд. Водночас, двоє інших представників Волині у Раді Степан Івахів та Валерій Стернійчук офіційно не промовили жодного слова під час засідань парламенту.
Найчастіше з-поміж волинських парламентарів виступала Ірина Констанкевич. На її рахунку налічується 84 виступи загальною тривалістю 1 година 39 хвилин 3 секунди. Народна депутатка частіше виступала з місця – 60 разів. Ще 24 її виступи лунали з трибуни. Народна депутатка виступала під час обговорення законопроєктів та проєктів постанов, озвучувала свої запитання міністрам під час години запитань до уряду, озвучувала оголошення, заяви та пропозиції, виступала під час оголошення звіту Кабінету Міністрів України, звіту про діяльність Державного бюро розслідувань та під час розгляду питань про призначення Міністром освіти і науки України Сергія Шкарлета і Міністром внутрішніх справ України Дениса Монастирського.
Народний депутат Ігор Гузь виступав у парламенті 41 раз. Загальна тривалість його виступів – 1 година 15 хвилин 34 секунди. 23 його виступи лунали з трибуни, ще 18 разів нардеп виступав з місця. Народний депутат виступав під час розгляду питання про призначення Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, призначення Дениса Шмигаля Прем’єр-міністром України, під час обговорення низки законопроєктів та проєктів постанов, озвучував свої оголошення, заяви, повідомлення та пропозиції, ставив питання міністрам під час години запитань до Уряду.
На рахунку народного депутата Ігоря Палиці протягом двох років парламентської роботи налічується 12 виступів загальною тривалістю 26 хвилин 32 секунди. Нардеп жодного разу не виступав з місця, а лише з трибуни. П’ять разів він виступав під час обговорення законопроєктів, зокрема, №2000 «Про Державний бюджет України на 2020 рік», двічі – під час розгляду проєктів постанов, ще один раз – під складення присяги народним депутатом України Василем Вірастюком. Також чотири рази озвучував оголошення, заяви, повідомлення та пропозиції.
П’ять виступів зафіксовано у народного депутата Вячеслава Рубльова загальною тривалістю 4 хвилини 18 секунд. Чотири рази нардеп брав слово із місця, ще один раз виступав із трибуни. Усі виступи парламентаря відбувалися під час обговорення законопроєктів №1015 «Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)», №2588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти», №4100-д «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», №3489 «Про внесення змін до статті 91 Закону України «Про державну службу» та №5323 «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики».
