Шість народних депутатів від Житомирщини цієї весни працювали переважно дисципліновано, однак активно утримувалися під час голосувань у Верховній Раді. Парламентарі стали співавторами 84 законопроєктів, з яких лише чотири вже стали Законами, а також депутати витратили майже 23 хвилини часу на виступи у сесійній залі.

Мережа ОПОРА проаналізувала роботу депутатів-мажоритарників від Житомирської області весною 2021 року (у період з 1 березня до 31 травня). Серед критеріїв оцінювання – активність під час голосувань у Верховній Раді,  робота із законопроєктами та виступи у сесійній залі.

На позачергових виборах народних депутатів у 2019 році у п’яти з шести округів впевнену перемогу отримали висуванці «Слуги народу». А саме: 62 ВО (м. Житомир) – Ігор Герасименко, 63 ВО (м. Бердичів) – Богдан Кицак, 65 ВО (м. Новоград-Волинський) – Дмитро Костюк, 66 ВО (м. Малин) – Тетяна Грищенко, 67 ВО (м. Чуднів) – Сергій Кузьміних. Лише у 64 ВО (м. Коростень) з мінімальним відривом та судовою тяганиною перемогу отримав самовисуванець і народний депутат попереднього скликання Володимир Арешонков. Він отримав 27,63% (22 056 голосів), у той час як висуванець «Слуги народу» Вячеслав Сігачов отримав 26,83% (21 416 голосів).

Участь у голосуваннях у Верховній Раді

Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» парламентарі зобов’язані бути присутніми та особисто брати участь у засіданнях парламенту. Крім того, нардепи повинні завчасно повідомляти про неможливість бути присутнім на засіданні з вагомих на то причин.

Протягом березня – травня 2021 року в стінах Верховної Ради відбулось 1778 голосувань. Мажоритарники Житомирщини взяли участь у понад 70% з них.

На відміну від електронної форми реєстрації народних депутатів на засіданнях Верховної Ради, показник участі в голосуваннях, який використовує мережа ОПОРА у своїх підрахунках, дає більш об’єктивну оцінку роботи парламентарів. Показник участі у голосуваннях враховує голосування «так», «ні», «утримався», «не голосував» та відкидає випадки відсутності картки нардепа у слоті системи «Рада». Тобто показник показує реальну присутність нардепа у сесійній залі під час голосувань та виконання ним законних обов’язків.

Серед житомирських мажоритарників найактивніше «За» голосував Володимир Арешонков – у 43,4% голосувань. Слідом за ним четвірка депутатів з невеликим один від одного відривом: Богдан Кицак – 29,5%, Тетяна Грищенко – 27,2%, Дмитро Костюк – 26,4% та Сергій Кузьміних – 26%. Найменше підтримував законопроєкти Ігор Герасименко – всього в 17,5% голосувань.

Голосування «Проти» не користувалося популярністю серед депутатів. Так, лідер за кількістю таких голосувань є Сергій Кузьміних, який тиснув «проти» у 3% голосувань – 54 рази. Трохи менше – 2,4% або ж 42 голосування «проти» тиснув Дмитро Костюк. Значно менше подібну практику застосовували решта нардепів: Тетяна Грищенко – 0,6% голосувань (11 разів), Богдан Кицак – 0,3% (5 разів) та по 0,2% (3 голосування) у Володимира Арешонкова та Ігоря Герасименка.

Цікаво, що житомирські мажоритарники активно використовують кнопку «Утриматися». Лідером тут є Богдан Кицак, який у 68,9% голосуваннях (1125 рази з 1778) утримувався. На другому місці Дмитро Костюк – 62,4% (1110 голосувань). Трохи менші показники у Сергія Кузьміних – 55,4% (985 голосувань), Ігоря Герасименка – 48,1% (856 голосувань) та Тетяни Грищенко – 43,6% (775 голосувань). Найменший показник у Володимира Арешонкова – 23,7% (421 голосування).

Не голосують житомирські нардепи рідко. Так, лідером тут є Сергій Кузьміних з показником у 12,3% (219 голосувань). Фактично вдвічі менше не голосує Тетяна Грищенко – у 6,4% (113 голосувань). І значно-значно менше решта депутатів – у 2,4% (43 голосування) Дмитро Костюк, 2,1% (37 голосувань) Володимир Арешонков, 1,8% (32 голосування) – Ігор Герасименко. Найменший показник не голосування у представника Бердичева Богдана Кицака – всього 0,4% голосувань (7 разів). 

Що стосується відсутності депутатів на засіданнях Верховної Ради, то найменш дисциплінованими є Ігор Герасименко та Володимир Арешонков, з результатами у 32,4% та 30,7% пропущених голосувань. Трохи менше пропускає Тетяна Грищенко – 22,2% (395 голосувань). І значно рідше не відвідують парламент Дмитро Костюк – 6,4% (113 голосувань), Сергій Кузьміних – 3,2% (57 голосувань) та Богдан Кицак, який пропустив всього 17 голосувань, що складає 1% від загальної кількості.

Законодавчі ініціативи житомирських мажоритарників

Депутати Верховної Ради можуть подавати законопроєкти як одноосібно так і у співучасті з іншими депутатами, чим не лише збільшують ймовірність ухвалення такого подання, але й підвищують показники роботи один одного.

З початку березня до кінця травня житомирські мажоритарники ініційювали 84 законопроєкти. З них по 27 подано Сергієм Кузьміних та Богданом Кицаком. 14 подала Тетяна Грищенко. Дев’ять ініціював Володимир Арешонков, п’ять Дмитро Костюк та всього два Ігор Герасименко.

Що стосується тематики, то найбільше ініціатив стосувалися економічної політики – 34 та галузевого розвитку (різних галузей) – 33. Решта значно менше.

Таблиця 1. Тематики ініційованих законопроєктів житомирськими мажоритарниками

Тематика законопроєкту

Ігор Герасименко

Богдан Кицак

Володимир Арешонков

Дмитро Костюк

Тетяна Грищенко

Сергій Кузьміних

Всього (за тематикою):

Безпека та оборона

1

1

0

0

0

0

2

Державне будівництво

1

2

0

1

2

0

6

Галузевий розвиток

0

11

1

2

9

10

33

Економічна політика

0

9

5

2

3

15

34

Правова політика

0

2

3

0

0

2

7

Соціальна політика

0

2

0

0

0

0

2

Всього (за депутатом):

2

27

9

5

14

27

84

Втім, з усіх 84 ініціатив лише п’ять реалізовані як підписані Закони. Три на своєму рахунку має Богдан Кицак (у всіх випадках депутат був одним зі співавторів):

  • 5138-1 «про внесення змін до п.3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу».
  • 5175 «про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».
  • 5197-2 «про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України».

Та по одному в Тетяни Грищенко (спільний з Богданом Кицаком та групою інших народних депутатів 5138-1) та Сергія Кузьміних – 5308 «про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» (підготовлений у співавторстві з групою депутатів).

Виступи у сесійній залі

Однією з форм роботи парламентаря є його активність у сесійній залі Верховної Ради та виступи у ній. Завдяки цьому озвучуються та доносяться важливі питання та проблеми або ж обґрунтовується позиція щодо тих чи інших питань.

Утім, протягом весни з шести депутатів від Житомирщини активність проявляли всього троє – Володимир Арешонков, Сергій Кузьміних та Дмитро Костюк. Решта депутатів за всі три місяці жодного разу не виступали.

Що стосується тривалості виступів, то безперечним лідером є Володимир Арешонков який брав слово 13 разів сумарно на 21 хвилину часу. Сергій Кузьміних говорив один раз тривалістю 1 хвилина 40 секунд. Дмитро Костюк теж говорив один раз але всього на 15 секунд виступу.