Переважна більшість опитаних жінок, як тих, які отримали мандат депутатки, так і тих, які не отримали мандату, вказують на те, що вони не відчували тиску або негативного ставлення за ознаками статі. Кандидатки та депутатки розповіли, що загалом мали доступ до партійних ресурсів під час виборчої кампанії нарівні з чоловіками, проте зауважують наявність певних бар’єрів, що обмежують доступ жінок до участі у політиці. Про це розповіли учасниці опитування, яке проводила Громадянська мережа ОПОРА щодо застосування гендерних квот у виборчому процесі до рад різних рівнів на місцевих виборах 2020 року.

Виборчий кодекс України, який набрав чинності 1 січня 2020 року та фактично є сукупністю трьох окремих законів, містить ряд прогресивних новел, у тому числі й тих, які стосуються обов’язкового дотримання гендерних квот у партійних списках. Під час формування виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

Отже, норми закону захищають право не тільки жінок бути присутніми в певній пропорційності у кожній п’ятірці виборчого списку, а в тому числі й чоловіків. Втім, впровадження таких норм було покликане саме необхідністю забезпечення пасивного виборчого права бути обраною саме жінок. Адже, якщо проаналізувати єдині виборчі списки партій, наприклад, до Чернівецької обласної ради, які подані на місцевих виборах 2020 року для їх реєстрації до територіальних виборчих комісій, то присутність чоловіків забезпечена в максимально можливій мірі, оскільки в значній частині таких виборчих списків, спостерігається тенденція до розміщення жінок в перших п’ятірках останніми (4, 5 – 9, 10 – 14, 15…) та ще й в мінімальній кількості. Тобто, в даному конкретному випадку, можна припустити, що за відсутності норм щодо обов’язкового дотримання гендерних квот, присутність жінок у виборчих списках партій була б ще більш обмеженою.

Однак, заради справедливості, необхідно зазначити, що деякі кандидатки під час опитування стверджували, що їх політичні партії формували виборчий список за результатами проведеного внутрішньопартійного праймеріз, також були політичні партії, які дотримувались принципу, що другим номером в єдиному виборчому списку буде саме жінка. Як зауважила одна із кандидаток: "У нас було проведено загальнопартійні праймеріз, на яких було представлено мабуть більше 100 людей. І власне, загальним голосуванням було обрано представників, визначено їхній номер у загальному партійному списку. Наскільки мені відомо, наскільки я можу об'єктивно оцінювати, то було справді справедливо розподілено ці місця. Кожен із кандидатів, претендентів у кандидати, мали змогу представити свою програму бачення і, відповідно, ті люди, які голосували (мали змогу голосувати всі учасники громадянського руху), вони ознайомилися з цими матеріалами і потім, відповідно, на загальнопартійних праймеріз голосували за претендентів в кандидати".

Практично всі респондентки зазначили, що порядок розташування жінок у виборчих списках партії, до його подання для реєстрації, не змінювався та був відсутній тиск щодо них особисто або по відношенню до інших жінок під час виборчої кампанії щодо подання до ТВК заяв про відмову від балотування. І тут необхідно відзначити, що фактично не справдились певні побоювання щодо можливих масових відмов жінок (так званих – «технічних кандидаток») від балотування після реєстрації виборчого списку. 

Переважна більшість опитаних респонденток стверджували, що вони не відчували тиску або негативного ставлення за ознаками статі та в значній мірі мали доступ до партійних ресурсів під час виборчої кампанії нарівні з чоловіками. Більше того, деякі кандидатки стверджували, що відчували навіть більшу, в порівнянні із чоловіками, підтримку та допомогу як з боку однопартійців, так і виборців. Натомість, деякі кандидатки повідомили, що зіштовхувались із проявами сексизму та «чорним піаром» щодо себе або інших жінок під час виборчої кампанії, пов’язаними саме зі статтю кандидатки. 

Слід зауважити, що на думку жінок, які брали участь в опитуванні, спостерігається певний позитивний прогрес в питанні залучення жінок до участі в політичному житті країни. Стосовно ж бар'єрів, що обмежують доступ жінок до участі у політичному житті, то значна частина опитаних кандидаток називають серед основних, саме сімейні та особисті (психологічні) бар’єри та вважають за необхідне своїм прикладом показувати успішні історії жінки-політикині. Зокрема, одна із респонденток зазначила: "Треба виборювати цей стереотип тепер у сімейному колі, що ти робиш якусь політичну кар'єру. Це призводить до конфліктів у сім'ї. Це призводить до конфлікту з дітьми, бо вони втрачають маму, а цей зв'язок дуже важливий для мами і в неї завжди в пріоритеті дитина".

Загалом, прийняття змін до виборчого законодавства щодо обов’язкового дотримання гендерних квот у партійних списках значна частина респонденток вважає позитивом. Водночас для того, щоб жінки мали реальну можливість брати участь у політичному житті країни слід впроваджувати правила щодо дотримання гендерного паритету (балансу) не тільки в політиці, а й при формуванні керівних органів держави та місцевого самоврядування, проводити широке обговорення цієї проблематики в суспільстві.

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project 

Василь Купіна,
громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Чернівецькій області