Уповноважені банки через тиждень - два надаватимуть "теплі кредити" для ОСББ. Після кількамісячної боротьби і бюрократичної тяганини уряд виділив 100 млн. грн. на ці потреби. Це, як мінімум в 5 разів менше, від реальної потреби (мова лише іде про ті ОСББ, які уже підготували проєкти і прийняли рішення взяти "теплий кредит") і на 90 млн. грн. менше, ніж було передбачено у державному бюджеті на 2020-й рік. 

Традиційно щороку з моменту запровадження "теплих кредитів" на програму виділяється критично мало коштів, дев"ять разів протягом чотирьох років вона була фактично зупинена, і додаткові кошти з"являлися лише після громадського тиску від активних ОСББ.  Цього року існував реальний ризик втратити "теплі кредити" зовсім. Основними причинами називалися дві - старт роботи Фонду енергоефективності (начебто - навіщо дві програми?) та коронавірус (людям буде не до енергоефективності). Тому основним завданням на найближчий місяць-півтора для ОСББ буде довести уряду і парламентарям, що карантин і пандемія - не перешкода для впровадження енергоефективних заходів, а програма потрібна і надалі. При чому - забезпечена фінансуванням у повному обсязі. Очевидно, що після завершення карантинних заходів, буде черговий перегляд державного бюджету на 2020-й рік. І у ньому необхідно передбачити задоволення потреби усіх ОСББ у "теплих кредитах". 

Сучасні електронні технології дозволяють ОСББ взяти "теплий кредит" у банку онлайн. Надзвичайно важливо, щоб усі банки-партнери програми гарантували і забезпечили своїм клієнтам такий сервіс. Якщо ж питання з подачею документів в електронному вигляді буде  вирішене, то цілком ймовірно, що усі передбачені кошти будуть повністю вибрані вже у травні. Адже переважна більшість "теплих кредитів" - це невеликі заходи, які швидко реалізовуються і не передбачають перебування на об"єкті більше десяти людей.

Окрім простоти адміністрування, "теплі кредити" мають ще одну суттєву перевагу - можливість поєднувати кошти з різних джерел.  Учасники програми можуть одержувати подвійну та навіть потрійну компенсацію: не лише з державного, а й з місцевого бюджетів. На сьогодні працюють 128 місцевих програм здешевлення «теплих кредитів» (https://cutt.ly/GtYRQJz). Загальна сума їхнього фінансування у ц.р. сягає майже 150 млн гривень.

Дуже сподіваюся, що ці кошти будуть збережені і не перерозподілені на інші цілі. Усвідовлюючи суттєве фінансове навантаження на місцеві бюджети у зв"язку з боротьбою з COVID-19, потрібно докласти усіх зусиль, щоб зберегти кошти на енергоефективність. Адже потреба модернізувати і утеплювати житло нікуди не зникне, а без додаткової компенсації більшість енергоефектиних проектів стане фінансово непідйомними для людей.

Наступний виклик - це збереження "теплих кредитів" на наступні роки. Адже існуюча державна програма закінчується у 2020-му році, а концепція нової ще не прийнята (цілком ймовірно, що сама програма буде прийнята уже восени).

Я переконана, що доки Фонд енергоефективності не створить аналогічної програми "теплим кредитам"/суперлегкого пакету для впровадження невеликих заходів, а також не зменшить частку обов"язкового платежу від ОСББ (дозволить поєднувати кошти з різних джерел), доти існуватиме шалений попит на "теплі кредити". Відповідно, доки існує попит, доти повинна бути відповідна державна програма. 

ОСББ закликаю мобілізуватися і активно працювати зі своїми банками, публічно розповідати свої історії успіху та розвінчувати міфи, пов"язані з "теплими кредитами".

Координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Тетяна Бойко для ПроОСББ