Попри наявність закріпленої у виборчому законодавстві гендерної квоти, у новому складі Херсонської обласної і Херсонської міської ради жінок – меншість. І тільки перше скликання знов створеної Херсонської районної ради приємно дивує у цьому плані.

В обраному на місцевих виборах 2020 року новому складі Херсонської облради працюватимуть усього 15 жінок. Чоловіків – 49. Найбільше представництво жінок – чотири депутатки – у фракції ОПЗЖ. Найменше – одна депутатка – у фракції локальної партії "Блок Володимира Сальдо". Втім, і цієї, єдиної жінки там могло не бути, не вияви вона неабиякий характер.

І у Херсонській міській раді більшість депутатського корпусу – чоловіки, а жінок – лише 14 з 54-х депутатів. Найбільш "жіноча" фракція – теж у ОПЗЖ, де працюватимуть чотири депутатки. Лише дві депутатки потрапили до найчисельнішої фракції – "Нам тут жити!", створеній однойменною локальною партією, засновник якої – херсонський міський голова Ігор Колихаєв.

А ось у Херсонській районній раді з 54 депутатів жінок – 24. А фракція партії "Нам тут жити" – «найжіночніша»: у її складі – вісім депутаток. Але така велика кількість жінок саме в Херсонській районній раді пояснюється, скоріше за все, тим, що це скликання – перше. Реформа адміністративно-територіального устрою в Україні ще не завершена, і зараз поки що важко остаточно визначити щодо новостворених районних рад "що це за звір такий": який вплив вони матимуть, які питання вирішуватимуть, які кошти розподілятимуть. Змінитися може багатою. І тому поки що чимало серйозних локальних політичних гравців робити ставку на міську чи обласну ради, де усе більш-менш ясно.

У розмовах під час опитування херсонські депутатки усіх рівнів казали, що йшли на участь у виборах свідомо. Але для більшості підтримка рідних, друзів і колег по партії була дуже важливою.

"Дуже багато залежить від того, наскільки прикритий "тил", наскільки тебе підтримують. Бо політика – така справа, що іноді доводиться працювати 24 години на добу. І якщо не прикритий "тил", якщо немає підтримки, то це неможливо. Щодо моєї ситуації, то у мене "тил" прикритий, є підтримка з боку родини.  Мій чоловік, коли виникає така потреба, повністю бере на себе усі побутові питання, повністю мене розуміє і підтримує. Коли є така підтримка, жінка може реалізувати себе у політиці", – каже одна з депутаток.

Стосовно ставлення партій до жінок, які балотувалися, то лише одна з опитаних депутаток казала, що на фінішному етапі виборчої кампанії від неї вимагали знятися з реєстрації, щоб поступитися місцем іншим людям. А після виборів від жінці пропонували відмовитися від мандату на користь "потрібних" людей, які не пройшли. Але депутатка змогла відстояти свої права.

Щодо пересування кандидаток у партійному списку, то теж лише одна з опитуваних казала, що була переміщена на менш вигідні позиції і тому не була обрана, бо партія пройшла у міськраду, але кандидатка не дотягнула до потрібного результату.

При тому, що у Херсоні, як, власне, й у багатьох інших містах, не так багато жінок-лідерок, але під час місцевих виборів деяким з них довелося боротися за перемогу не з чоловіками, а з іншими жінками. І ця боротьба була дуже запеклою. Дві такі жінки-суперниці були й учасницями опитування. Одна звинувачувала свою візаві у використанні службового становища під час передвиборчої кампанії. Інша казала, що суперниця влаштувала їй під час компанії справжній булінг: приходила на зустрічі з виборцями, влаштовувала там скандали.

Говорячи про чинники, які могли б сприяти активнішому приходу жінок у політику і у владу, і депутатки, і кандидатки казали про необхідність більшого усвідомленні жінками того, що треба позбавлятися комплексу "персонажа другого плану", усвідомлювати, що багато у чому жінки можуть біти навіть успішнішими, ніж чоловіки.

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project