У ХХІ столітті не є дивиною участь жінок у політичних процесах, участь у виборчих перегонах, їх активна політична та громадська діяльність. Хоча ще не так давно участь жінок у політиці сприймалась приблизно, як на карикатурі «Дружина княгині Ольги», часопис «Комар», 1938 року.

Проте навіть в сучасних умовах існують певні стереотипи щодо ролі жінки в її прагненні впливати через вибори на суспільні та державні процеси. Про це ми поговоримо із кандидатками на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року та обраними депутатками місцевих рад різних рівнів у Львівській області. Загалом участь в опитуванні взяли 12 респонденток, які поділилися своїми враженнями від участі у виборчій кампанії 2020 року. Загалом інтерв’ювання стосувалося впливу гендерної квоти на доступ жінок до виборчих списків та результатів голосування за новим Виборчим кодексом України.

Згідно зі ст. 219 Виборчого кодексу, який закріпив як обов’язкову норму, що при формуванні єдиного і територіальних виборчих списків, що партії повинні забезпечити присутність в кожній п’ятірці (місця з першого по п’яте, з шостого по десяте і т.д.) не менше двох кандидатів кожної статі. У разі, якщо число кандидатів у списку не кратне п’яти, то на останні місця необхідно включати кандидатів різної статі по черзі. Щодо висунення кандидатів у територіальні громади з кількістю виборців менше 10 тис., то ст. 220 Кодексу встановила норму про те, що партії повинні забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі від загальної кількості кандидатів до відповідної ради.

Квотна вимога не є новелою Виборчого кодексу України, вимога дотримання гендерної квоти передбачалась ще у Законі України «Про місцеві вибори» (2015 р.), проте відсутність будь-яких наслідків за її недотримання призвела до її формальності та недотримання практично усіма політичними партіями, які брали участь у місцевих виборах 2015 року.

Отож, спілкування із жінками-кандидатками та депутатками засвідчило важливість гендерної квоти та їх більшу залученість до виборчого процесу. Майже усі респондентки наголошували, що якби не запровадження виборчих квот, вони б не потрапили у виборчі списки, або ж отримали б «непрохідні» місця. Проте жінки також заявляли про власну ініціативність участі у виборах, бажання впливати на прийняття рішень у різних сферах. При цьому наголошувалось, що жінка не має права бути байдужою, тому повинна брати на себе відповідальність не лише за сім’ю і дітей, а також активно включатися у громадські та політичні проєкти та процеси.   

За дослідженнями Громадянської мережі ОПОРА, до прикладу, до Львівської обласної ради з 84 новообраних депутатів пройшло 60 чоловіків. Жінками відповідно є 24 особи, а це – 29,76% від загальної кількості депутатів. Найбільше жінок, а саме 7 осіб, у “Європейській Солідарності”. По 3 представниці жіночої статі є в політичних партіях “Голос”, Об’єднання “Самопоміч”, по 2 – має “Слуга народу”, ВО “Свобода”, Українська Галицька Партія, Народний Рух України, “За майбутнє”. Лише 1 жінка у ВО “Батьківщина”. Щоправда, за співвідношенням населення Львівської області на початок 2020 року складалось із 1312,1 тисяч жінок та 1181,6 тисяч чоловіків, що становить 53% та 47% відповідно від загальної кількості постійного населення. Тож хоч такий результат виборів є непропорційним до складу населення, та, як зазначила одна із депутаток Львівської обласної ради, цей результат все одно є вагомим.

На запитання, чи виникали проблеми під час виборчої кампанії, пов’язані з тим, що вони були кандидатками-жінками, переважно була відповідь, що ні, конкуренція загалом була рівною. Проте відзначали, що все ж жінці необхідно докладати більше зусиль, щоб мати можливість конкурувати на рівні з чоловіками. Адже чоловіки мають більше ресурсів, зокрема фінансових, бо більшість із них працює в бізнесі, а жінки змушені також ще зважати на потреби родини, що забирає багато часу та зусиль. Водночас, одна з депутаток Львівської обласної ради з гордістю заявила, що вона не лише не відчувала жодної дискримінації стосовно своєї статі, більше того, одразу після виборів вона народила донечку, і навіть вагітність під час балотування не перешкоджала їй брати активну участь у виборчому процесі. Зараз депутатка також активно включена у роботу ради й не пропускає жодного засідання.

Серед бар’єрів, які обмежують доступ жінок до включення до списку кандидатів чи обрання їх депутатками місцевого рівня найчастіше називали особисті (психологічні). При цьому на це вказували як ті жінки, які не були обраними, так і чинні депутатки. Необхідно відзначити, що самооцінка жінок на досить низькому рівні, багатьом жінкам допомагали впоратись попередні активності як в громадському секторі, так і в кооперативному. Так, одна з депутаток Львівської районної ради наголошувала, що її високим результатом на виборах є робота в системі споживчої кооперації і можливість завдяки цьому спілкуватися з великою кількістю людей, що забезпечило її впізнаваність, а тому і перемогу на виборах.

Також проблемою жінки вважають надто короткий час на проведення передвиборної агітації та вплив пандемії, що ускладнювало ознайомлення виборців із їхніми програмними тезами. Окремі кандидатки будували свою перевиборну агітацію за принципом «від дверей до дверей», але охопити за короткий час велику кількість виборців було складно.

На запитання, чи стикались жінки із випадками технічності кандидаток, зазначали, що ні, але про такі ймовірні факти в інших партіях чули. Одна з кандидаток до Львівської районної ради зазначила, що хоча вона і розуміла «непрохідність» своїх номерів у виборчих списках, проте сподівалась, що електорат голосуватиме за особистості. Відзначила також, що з електоратом необхідно працювати. Як вихід необхідно йти в партії.

На негативні наслідки «партизації» місцевих виборів вказували більшість опитаних жінок. Місцевими осередками партій, як і партій загалом, керують переважно чоловіки. Тому з жінками необхідно більше працювати, і це має бути також завданням тих жінок, які стали депутатками.

І гарна новина, у Львівській обласній раді з ініціативи жінок-депутаток створено міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», завданням якого є найповніше використовувати синергію взаємодії жінок. 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project