174 приміщення звичайних виборчих дільниць Миколаївської області є недоступними для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Станом на 1 квітня 2020 року для забезпечення доступності приміщень соціальної сфери в області вже було виділено майже 2 млн грн. Відповідно до Виборчого кодексу всі приміщення дільничних комісій до 2025 року повинні бути облаштовані для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю.
Українське суспільство почало відходити від медичної та благодійної моделі ставлення до інвалідності, коли вважалось за потрібне лікувати інвалідність або покращити життя людей шляхом пожертвами, подарунками, квітами тощо. Правозахисна модель стає пріоритетною в багатьох людей, адже вона розглядає інвалідність як один з аспектів людського різноманіття. Фокус уваги робиться на тому, аби забезпечити можливість для вільної реалізації всіх прав та свобод людини з інвалідністю. В тому числі це стосується реалізації і виборчого права, що зафіксовано в українських та міжнародних підзаконних актах і де забезпечується повноцінна участь людей з інвалідністю в політичному житті країни.
Виборчим кодексом частково забезпечена реалізація виборчого права для людей з інвалідністю та маломобільних груп виборців. Так, до 2025 року органи місцевого самоврядування зобов’язані облаштувати приміщення звичайних виборчих дільниць у відповідності встановлених вимог щодо санітарних та технічних норм, державних будівельних норм, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Крім того, Кабінет Міністрів України зобов’язаний розробити критерії оцінки стану виборчих дільниць, забезпечити постійний моніторинг даних приміщень і врахувати результати під час розробки та здійснення загальнодержавних програм забезпечення реалізації прав і задоволення потреб людей з інвалідністю.
Слід зазначити, що в Миколаївській області діє Комітет забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури при облдержадміністрації. Комітет є консультативно-дорадчим органом, який координує роботу пов’язану зі створенням для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення безперешкодного доступу до об’єктів соціальної інфраструктури. Відповідні Комітети діють і при районних державних адміністраціях та виконавчих органах міських (міст обласного значення) рад, об’єднаних територіальних громад. Відповідно до звіту місцевих комітетів забезпечення доступності за 2019 рік, п’ять міст обласного значення, 16 районних державних адміністрацій та чотири ОТГ мають Комітети доступності.
На останньому засіданні обласного Комітету 8 листопада 2019 року районним адміністраціям, головам міст обласного значення та об’єднаних громад було рекомендовано провести роботу щодо приведення у відповідність до чинних державних будівельних норм виборчих дільниць, які знаходяться на підпорядкованій території, в частині їх облаштування безперешкодним доступом для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Також, інформацію про проведену роботу надати управлінню містобудування та архітектури облдержадміністрації. ОПОРА зверталась із питанням щодо кількості недоступних виборчих дільниць у 2019 році до районних державних адміністрацій. У 2020 році звернулась до управління містобудування та архітектури облдержадміністрації щодо оновлення даних по кількості недоступних дільниць. Відповідно до зібраних даних, 174 приміщень звичайних виборчих дільниць вважаються недоступними, що складає 19% загальної кількості дільниць в області.
Як зазначає заступниця голови Миколаївського міського комітету доступності Ольга Виноградова, необхідно проводити власний та незалежний аудит виборчих дільниць щодо рівня доступності. «Наявність пандусу в приміщеннях не робить його доступним. Стан прилеглої території та шляху слідування до кабінок для голосування, нахил пандусу, ширина дверних отворів може зробити процес волевиявлення для людей з інвалідністю неможливим», - вважає вона.
Тому кількість недоступних дільниць, на її думку, може бути значно більшою. В той же час для повноцінної участі в політичному житті людей з інвалідністю та інших маломобільних груп виборців архітектурна досконалість звичайних дільниць не є повноцінним фактором. «Наступними проблемами для доступності виникають у людей з сенсорними проблемами. Це і бюлетені, інформаційні матеріали для людей з вадами зору, процес організації голосування для людей з вадами слуху. Крім того, важливим елементом залишається відсутність відповідальності за невиконання забезпечення доступності», - зазначає Ольга Виноградова.
Схожу думку висловив і член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий, який очолює робочу групу в ЦВК з питань забезпечення доступності. «Наша культура ще не на достатньому рівні, щоб зрозуміти, що питання доступності це не пандус і не лише розташування на першому поверсі. Це елементарно питання навігації, питання зручності дістатися до виборчої дільниці, а не тільки самого приміщення, де є парковка для автомобіля, де людина може вийти зі спеціально обладнаного автомобіля без перешкод, добратися до дільниці, зорієнтуватися на місці, реалізувати своє виборче право без сторонньої допомоги і благополучно повернутися додому», - наголосив Сергій Постівий.
Загалом, участь людей з інвалідністю у політичному житті полягає і в доступності інших виборчих приміщень, наприклад відділів державного реєстру виборців та територіальних виборчих комісій. І в даному випадку це може забезпечувати вже не тільки активне виборче право, але і пасивне – бути обраним. Вбачаючи, що більшість виборчих приміщень знаходиться в об’єктах соціальної сфери, ОПОРА запросила інформацію щодо кількості виділених коштів для забезпечення доступності об’єктів соціальної сфери станом на 1 квітня 2020 року. Відповідно до наданої інформації від управління містобудування та архітектури облдержадміністрації загалом в районах, містах та ОТГ області було виділено 1 млн 182 тис. грн. У той же час нестача коштів для забезпечення доступності є великою. Відповідно до інформації управління, в бюджетах часто фінанси на це просто не передбачаються і на дані роботи залучаються кошти сільськогосподарських підприємств, приватних підприємств або інші джерела не заборонені законодавством.
Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project