У квітні цього року у невеличкому райцентрі Бучач на Тернопільщині проходила  29-та сесія Бучацької районної ради.  Все відбувалось би традиційно, якби не одна обставина – засідання проходило перед другим туром президентських виборів, а під час нього депутати проголосували за підтримку на той час чинного президента Петра Порошенка.  І хоч Закон України «Про вибори Президента України» забороняє участь у передвиборній агітації органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам в робочий час, спокуса виявилась надто великою. А практики притягнення колективного органу до адміністративної відповідальності в Україні не існує.

16 квітня. Бучач. Близько 12 години на сесії Бучацької районної ради слово депутат Ілля Козира запропонував внести до порядку денного питання щодо звернення районної організації Народного Руху про підтримку на виборах Президента України чинного Президента Петра Порошенка. Голова районної ради Віталій Фреяк без заперечень поставив питання на голосування. З першого разу схвалити звернення не вдалось. Лише після закликів Козири та Фреяка рішення про підтримку Порошенка на виборах було прийнято. Причому не як звернення районної організації Народного Руху, а саме Бучацької райради (рішення № 856 від 16.04.2019 року «Про Звернення Бучацької районної ради до виборців району про підтримку кандидата в Президенти України Петра Порошенка у другому турі виборів Президента України»). Сам Фреяк також проголосував «За».

Вбачаючи  у вищезазначених діях голови Бучацької районної ради порушення законодавства (ст.212-10 КУпАП), поліція склала протокол про адміністративне правопорушення та 29 травня  направила матеріали справи до суду.

Законодавство передбачає, що такі справи мають розглядатись у триденний строк, однак рішення у справі проголошено аж 27 вересня. Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувались перерви в засіданнях.

Після чотиримісячного розгляду з допитами свідків суд прийняв рішення закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У своєму рішенні суд посилався на «Узагальнення судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (статті 212-7 - 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення), та злочини проти виборчих прав і свобод (статті 157-160 Кримінального кодексу України)» Верховного Суду України. Вказане Узагальнення визначає, які саме обов’язкові аспекти мають бути відображені в протоколі.

У судовому рішенні вказано, що  у протоколі від 24.05.2019 року поліція зазначила наступне: 16.04.2019 р., приблизно о 12 годині, Фреяк В.Й. на сесії районної ради голосував «За» за рішення №856 від 16.04.2019 р., як посадова особа, цим самим здійснив передвиборну агітацію, чим порушив ч. 2 ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України».

Cуд вирішив, що викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення.

У підсумку маємо такі результати:

  • орган місцевого самоврядування та його посадові особи можуть порушувати закон, проте відповідальності за це не понесуть,
  • суд 4 місяці розглядає справу, яку мав розглянути за 3 дні;
  • протокол поліція склала неправильно.

А суспільство… суспільство  все це оплачує.

І так, між іншим. Незаконна агітація посадовими особами органу місцевого самоврядування підпадає під дію частини 1, а не частини 2 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України». Вказана у протоколі ч. 2 ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України» стосується обмеження проведення агітації у військових частинах, слідчих ізоляторах та установах виконання покарань.

Лишаються відкритими питання, як поліція складала протокол та що суд розглядав аж 4 місяці.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project