29 травня 2012 року в приміщенні інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, на якій ОПОРА оприлюднила результати громадського моніторингу щодо виконання бюджетного фінансування проектів з енергозбереження та модернізації системи управління житлом (згідно зі Загальнодержавною програмою реформування і розвитку ЖКГ на 2009-2014 роки) на прикладі таких міст як Чернігів, Донецьк, Тернопіль, Корсунь-Шевченківський, Євпаторія, Житомир, Херсон, Павлоград, Зборів .
За словами координатора житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА, одним із завдань Загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ на 2009-2014 роки є сприяння розробленню та реалізації «пілотних» (інноваційних) проектів у житлово-комунальному господарстві, спрямованих на удосконалення системи управління житловим фондом, зменшення технологічних витрат і втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій. Усі «пілотні» проекти, реалізовані у 2010-2011 роках, можна згрупувати за трьома напрямками: забезпечення комфортних умов проживання; управління житлом та функціонування ОСББ; зменшення споживання тепла, газу, електроенергії. За цими напрямками Громадянська мережа ОПОРА спробувала оцінити, чи виконали виділені державою кошти своє призначення, чи ні. «На жаль, маємо констатувати, що кошти з державного бюджету, які виділялися на «пілотні» проекти з енергозбереження та удосконалення системи управління житловим фондом, не виконали свого цільового призначення: хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Проекти здійснювалися на умовах співфінансування: 10-20% співвласники повинні були знайти самостійно. Хоча майже усі проекти відбувалися в будинках з ОСББ (адже ОСББ – єдиний реальний механізм, через який можна забезпечити співфінансування з боку співвласників), у місті Донецьку було профінансовано проект аж на 8 мільйонів гривень у будинку, де не лише немає ОСББ, а й мешканці не планують брати на себе відповідальність. При чому співфінансування у розмірі 3 мільйони гривень забезпечила місцева влада. На практиці бачимо стимулювання безвідповідальності та безгосподарництва».
Консультант з питань енергозбереження Громадянської мережі ОПОРА, в ході прес-конференції на прикладі конкретних міст розповів про процедуру потрапляння житлових будинків у перелік на фінансування, про хід виконання проектів та про вдалі й не дуже проекти з енергозбереження. Зокрема, у Чернігові в будинку ОСББ «Бостон» утеплено північну сторону та два торці будинку. Роботи планувалося закінчити до кінця 2011 року, по факту не зроблено. «Мешканці, квартири яких утеплено, говорять, що у приміщеннях стало тепліше. А довіра до правління ОСББ з боку мешканців підвищилась і люди в будинку стали більш дружними», - констатував Олександр Горлушко. – Але в усіх дев’яти містах, в яких ОПОРА здійснювала моніторинг, були свої особливості. В одному місті були будинки, які формально створювали ОСББ, для того щоб отримати кошти, в іншому - проекти так і не довели до кінця або ж проекти з енергозбереження не дали очікуваних результатів тощо».
Як розповіла Тетяна Молочко, голова ОСББ «Бостон» (м. Чернігів), гроші на виготовлення проекту та держекспертизу співвласники збирали самостійно. Також мешканці будинку зібрали та перерахували до казначейства 200 тисяч гривень на співфінансування проекту (згідно з умовами конкурсу). Гроші з держбюджету у розмірі 1 мільйон 528 тисяч прийшли із запізненням. Голова ОСББ переконана в тому, що якби мешканці обирали компанію-підрядника самі, то зекономили б як мінімум половину коштів.