За оцінками станом на 30 червня 2017 року кількість користувачів соцмережі Facebook у світі досягла 2 млрд осіб, а в Україні сягнула 10 мільйонів. Ця соцмережа, як і інші, співмірні за розміром аудиторії, вже давно стала для користувачів своєрідним засобом масової інформації. Більше того, ЗМІ нерідко використовують Facebook як джерело новин, не надто переймаючись їх перевіркою. А соцмережею, у свою чергу, ширяться новини різноманітних ЗМІ – і правдиві, і фейкові.

Як відомо, «стрибок» кількості користувачів українського сегмента Facebook відбувся після обмеження доступу до російських соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». З них до «Fb» перекочувала не лише аудиторія зі специфічним світоглядом та схильністю вірити в будь-які неперевірені новини, а й армія піарників, тролів та ботів (під останніми розуміємо не так програми-роботи, як «спеціально навчених» осіб, що мають завдання просувати певну ідею своїми коментарями та вподобаннями).

Компанія Facebook не раз заявляла про протидію поширенню неправдивої інформації та робила певні кроки в цьому напрямку. Звісно, пов’язані вони були, переважно, з виборчими процесами у США та країнах ЄС. Так, минулого року перед парламентськими виборами у Британії «Fb» закликав своїх користувачів критично ставитись до заголовків, які «здаються неймовірними» та перевіряти джерела інформації, перш ніж ділитися нею. Повідомлялось і про нові способи виявлення та видалення фіктивних профілів. Наприклад, Facebook видалив близько 30 тисяч облікових записів, що поширювали фейки напередодні першого туру президентських виборів у Франції.

Також Facebook запровадив перевірку на правдивість фотографій та відео шляхом використання штучного інтелекту. Адже раніше на достовірність перевірялись лише текстові повідомлення, і перевірку цю здійснювали працівники регіональних офісів компанії.

Ще на початку минулого року з проханням до адміністрації Facebook запровадити антифейкові механізми в українському сегменті цієї соціальної мережі офіційно зверталось Міністерство інформаційної політики України. Міністр інформполітики Юрій Стець тоді зазначав: «Ми проаналізували інтернет-простір, врахувавши запити користувачів, звернулись до керівництва соціальної мережі «Facebook» з проханням розробити механізм боротьби із фейковими новинами для українців за аналогією до інших країн».

А перед тим, у 2015 році, на адресу керівника компанії Facebook Марка Цукерберга надійшло питання про можливість створити відокремлену адміністрацію для українського сегменту та блокувати спам-скарги із Росії. Користувач Григорій писав, що така потреба пояснюється «недобросовісним блокуванням аккаунтів у Fb у результаті масових підробних скарг, особливо це стосується аккаунтів провідних українських блогерів, повідомлень про сьогоднішній російсько-український конфлікт». Аналогічне питання під час онлайн-спілкування з Цукербергом поставив і Президент України Петро Порошенко.

Марк Цукерберг тоді відповів, що дописи українців не модеруються росіянами, натомість модерацію здійснюють «працівники представництва компанії в Дубліні, що володіють мовою, якою зроблено допис». Щодо відкриття офісу в Україні він відповів, що з часом таку можливість можна розглянути, але доцільність цього лежить у площині розвитку компанії, зокрема розробки програмного забезпечення.

Пізніше повідомлялося про відкриття офісу Facebook у Варшаві, призначеного для роботи з Центральною та Східною Європою, зокрема з Україною. Та чи стала ефективнішою протидія фейкам і мові ворожнечі в україномовному сегменті цієї соцмережі?

Багато хто ще позаторік ознайомився з журналістським розслідуванням про такого собі «блогера» Степана Мазуру, який з російських IP-адрес модерував низку україномовних і нібито патріотичних спільнот. Але ж деякі створені ним групи «живуть і процвітають» ще й досі. І перелік їх поповнюється, і популярність багатьох із них зростає.

Звідки, скажімо, знати пересічному користувачеві, та й непересічному модераторові в дублінському офісі, що активна Fb-дописувачка Соломія Українець насправді не існує. «Соломія Українець» - це спільнота, яка збирає «вподобайки», розміщуючи гарні патріотичні картинки, українські пейзажі, дописи про героїв, поезії. А поміж цієї «краси» просуває дезінформацію, антисемітизм, настрої про «все пропало», «третій майдан» і «відстрілювання бариг».

Серед відгуків про діяльність цієї спільноти («278 410 людей вподобали це; 308 909 людей стежать за цим») лише подекуди можна побачити критичні: хтось пише, що це фіктивний аккаунт, хтось навіть англійською написав: «Fake profile aimed at only sharing posts very close to Russian propaganda». Але ж близькість до «Russian propaganda», за правилами «Fb», не є підставою для санкцій проти цієї «Соломії».

22.11.2018 blog vinnitsa2

Інша справа – спільноти на кшталт «Петр Порошенко-Вальцман» або кілька груп із назвою «Україна без Порошенка». Тут і образа честі й гідності, і ненормативна лексика, і свастика, і антиукраїнські гасла, і антисемітизм, і «сенсації» про те, хто з чинних міністрів гей. І прикрашені вишиванками та тризубами дописи на зразок: «До Порошенко с Варфоломеем соглашение о сотрудничестве между Церковью и государством подписывали только нацистская Германия с Ватиканом». Одна з таких груп діє з лютого 2015 року, інші теж не вчорашні – і нічого, працюють.

22.11.2018 blog vinnitsa

Поруч із реальними сторінками політиків, громадських діячів, партійних осередків – купа профайлів з рекламою та антирекламою, фіктивних аккаунтів політиків, які неможливо відрізнити від офіційних. А ще публікації такого змісту, за які «герой» мав би повне право позиватись до суду, якби оприлюдені вони були, скажімо, на телеканалі чи в газеті.

Відверто «чорнушна» сторінка проти Анатолія Гриценка під назвою «Реальний Грищ» - зареєстрована як «Політик», має 169 тис. вподобань. Група «Юле стоп» (43 тис. вподобань) і ще чимало подібних сторінок, сенсом існування яких є чорний піар і поширення «компромату» (лише суд міг би визначити, чи є така інформація наклепом або образою честі та гідності) проти Юлії Тимошенко, Андрія Садового, Олега Ляшка та багатьох інших політиків – потенційних претендентів на депутатські та президентське крісла.

22.11.2018 blog vinnitsa1

Вдалий симбіоз творять подібні профілі та групи зі ЗМІ «жовтуватого» забарвлення. І ось уже летить «фейсбучним» простором сенсація про те, що МВФ нарешті вирішив роздати кожному українцеві по 10 тис. доларів як компенсацію за скарби Полуботка. Просто для розваги чи щоб закликати потім громадян штурмувати кабінети чиновників, які «розікрали золото МВФ»? І назва сайту викликає «повну довіру»: «BBCсCNN».

22.11.2018 blog vinnitsa4

І ось уже одну частину населення лякають іншою: у Дніпрі, мовляв, «діють мовні патрулі, які штрафують у громадських місцях за російську мову». І ось уже «хакери знайшли російські паспорти Льовочкіна і Бойка», проблема лише в тому, що Юрій Бойко на цей фотошоплений «паспорт» чомусь сфотографований у напівоберта, з одним вухом. Чи вдасться розібратись, хто замовив цей фейк – «патріоти», конкуренти чи самі фігуранти, щоб, у разі виявлення справжнього компромату на них, сказати: «Знову брехня, як і з паспортом»?

22.11.2018 blog vinnitsa3

Отже, чимало українських користувачів досі переконані, що навіть у Дубліні дописи модерують якщо не росіяни, котрі сяк-так володіють українською, то все ж люди, які є далекими від українських реалій, мовних нюансів, політичної ситуації в Україні тощо. А ефективність боротьби з фейками та деструктивними закликами особливо актуальна в умовах зовнішньої інформаційної кампанії проти України і стає ще більш актуальною напередодні старту в нашій державі виборчих кампаній. Адже відомо, що слово – це теж зброя.