Донецька область розташована на сході України. Межує з Російською Федерацією на сході, в області проводиться операція об’єднаних сил (ООС) у зв’язку з російською агресією та тимчасовою окупацією окремих районів області. На півночі Донецька область межує з Луганською, на північному заході – з Харківською, на заході – з Дніпропетровською, на південному заході – із Запорізькою областями. Південна частина області виходить до Азовського моря.
Адміністративний поділ Донецької області станом на жовтень 2019 року: 18 адміністративних районів і 28 міст обласного значення, до яких входять 24 міста районного значення, 131 селище міського типу, 9 міських об'єднаних територіальних громад, 4 селищні об'єднані територіальні громади, 6 сільських об'єднаних територіальних громад, 1 283 населених пунктів (в їх числі – 52 міських і 1 231 сільський). У Донецькій області діє 6 районних рад, 20 міських рад, 9 міських рад ОТГ, 4 селищні ради ОТГ та 6 сільських рад ОТГ. В області функціонує 8 районних військово-цивільних адміністрацій, 2 в містах обласного значення. 13 міст обласного значення, 5 районів, а також частина 4 районів знаходяться під тимчасовою окупацією російськими терористичними угрупуваннями. В 1 ОТГ виборчий процес призначений на 22 грудня 2019 року. В області прийнятий перспективний план формування територіальних громад. У червневому рейтингу Мінрегіонбуду щодо створення спроможних громад Донецька область посідає 9 місце.
Обласний центр, місто Донецьк, складається з 9 районів: Будьонівський, Ворошилівський, Калінінський, Київський, Кіровський, Куйбишевський, Ленінський, Петровський, Пролетарський. З 2014 року місто знаходиться під тимчасовою окупацією російськими терористичними угрупуваннями. З жовтня центром області є місто Краматорськ, в яке переїхала Донецька ОДА.
Станом на 1 серпня 2019 року в Донецькій області проживає 4 144 529 осіб. За даними на 01.01. 2019 серед населення налічується 55% жінок (2,3 млн) та, відповідно, 45% чоловіків (1,9 млн). Станом на січень – серпень 2019 року природній приріст населення складає 17 714 осіб.
Серед національного складу населення переважають українці – 56,9% населення. Також значну частину населення становлять росіяни – 38,2%. Представники інших національностей (греки, білоруси, татари, вірмени, євреї, азербайджанці, грузини) загалом складають 4,9% населення. Станом на січень – серпень 2019 року спостерігається міграційне скорочення населення: - 3 658 осіб.
Економічна ситуація
У межах Донецької області сформовано великий промисловий комплекс з високою концентрацією галузей важкої промисловості. Найбільшу частку в структурі промисловості займає металургія та видобувна промисловість, машинобудування.
За статистичними даними на території області функціонує близько 2 000 промислових підприємств. Згідно із дослідженням «Українського інституту майбутнього», протягом 2013-2016 років кількість підприємств, розташованих на Донбасі, різко зменшилася. Так, у Донецькій області цей показник скоротився на 56%. Незважаючи на зменшення кількості підприємств, в період 2013 – 2016 років загальна частка прибуткових підприємств у Донецькій області зросла з 67,6% до 76%. За 2018 рік загальний обсяг промислового виробництва у порівнянних цінах збільшився на 2,2%.
Серед великих промислових підприємств Донецької області переважають металургійні (ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ТОВ «Електросталь», ПАТ «Дружківський завод металевих виробів», ТОВ «Завод кольорових металів», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ТОВ «Краматорський завод металевих виробів», ПрАТ «Авдіївський завод металевих конструкцій»), коксохімічні (ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ТОВ «НВО Інкор і К»), вогнетривкі та флюсовидобувні (ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», ПАТ «Красногорівський вогнетривкий комбінат», ПрАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», ПрАТ «КДЗ» (колишній Красноармійський динасовий завод), машинобудування (ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ПАТ «Енергомашспецсталь», ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод», ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», ТОВ «Фурлендер», ТОВ «Гірничі машини – Дружківський машинобудівний завод», ПрАТ «Грета», ПрАТ «Машинобудівний завод «ВІСТЕК», ПАТ «Азовзагальмаш», ТОВ «ВО «Слов’янський завод високовольтних ізоляторів», ПрАТ «Бетонмаш», ПАТ «Слов’янський машинобудівний завод»). Також розвинута промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість.
За даними Головного управління статистики у Донецькій області у І півріччі 2019 р. кількість робочої сили у віці 15 років і старше (без урахування частини тимчасово окупованої території) становила 751,2 тис. осіб, з них у віці 15 – 70 років – 746,1 тис. осіб, серед населення працездатного віку – 717,4 тис. осіб. Рівень зайнятості населення у віці 15 – 70 років у І півріччі 2019 року становив 50,9% проти 49,9% у І півріччі попереднього року. Рівень зайнятості населення працездатного віку також дещо підвищився і становив 60,9% (у І півріччі 2018 року було 59,4%). Рівень безробіття (за методологією МОП) серед робочої сили у віці 15 – 70 років становив 13,7%, у працездатному віці – 14,2% (у І півріччі 2018 року було відповідно 14,1% і 14,6%). Рівень безробіття у Донецькій області вищий, ніж у середньому по Україні.
До найбільших підприємств Донецької області за кількістю сплачених податків за даними Державної фіскальної служби України відносять ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПрАТ Шахтоуправління «Покровське».
Номінальна середньомісячна заробітна плата станом на вересень 2019 року склала 11 907 гривень.
На території Донеччини розташована найбільша фінансово-промислова група в Україні – SCM (System Capital Management), 100% активів якої належать українському бізнесмену Рінату Ахметову. Вона об'єднує понад 100 підприємств різних галузей із загальною кількістю працівників понад 300 тис. осіб. Однак позиції SCM ослабли через втрату контролю над активами на окупованій частині Донбасу. До її активів входять металургійна корпорація «Метінвест Холдинг», у складі якої функціонують основні бюджетоутворюючі підприємства Донецької області. Також SCM є мажоритарним акціонером енергетичної компанії ДТЕК та інших менших компаній та холдингів.
У 2014 році ЗМІ повідомляли про можливе призначення Ахметова головою Донецької ОДА, але керівником Донецької ОДА став інший бізнесмен – Сергій Тарута. Протягом останніх років Рінат Ахметов публічно не заявляв про політичні амбіції. Одним з найвідоміших бізнес-партнерів Ріната Ахметова є Вадим Новинський, який контролює групу компаній «Смарт-холдинг». Вадим Новинський в 2012 році змінив російське громадянство на українське, у Верховну Раду VIII скликання був обраний за списком «Опозиційного блоку», а під час парламентських виборів 2019 року був обраний до складу Верховної Ради у окрузі № 57, м. Маріуполь. До спільного бізнесу Вадима Новинського і Ріната Ахметова відносяться металургійна компанія «Метінвест» і аграрний холдинг «HarvEast».
Комунікація Ріната Ахметова із владою центрального рівня наразі носить формальний характер. Як відомо, на початку червня Володимир Зеленський провів зустріч із бізнесменом, після якої Президент заявив про домовленість щодо скасування формули розрахунку собівартості теплової електроенергії «Роттердам+». Також, як заявляли представники Офісу Президента, у рамках домовленостей з Рінатом Ахметовим його Фонд закупив 200 автомобілів швидкої допомоги для українських лікарень.
Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту у 2018 році в Донецькій області склав 100,9.
Дохідна частина бюджету м. Краматорська, в якому з 2014 року перебуває Донецька обласна державна адміністрація, склала 2 257 млн грн, видаткова – 2 350 млн грн.
У січні – лютому 2019 року експорт товарів із Донецької області (без урахування частини тимчасово окупованої території) склав 818,3 млн дол. США, що порівняно з січнем – лютим 2018 року більше на 10,1%. Підприємства регіону вивозили продукцію до 94 країн світу.
Станом на 1 квітня 2019 року сукупний обсяг капіталовкладень у регіон сягнув 1,2 млрд дол. При цьому близько 58% інвестицій сконцентровано в промисловості. Індекс капітальних інвестицій за період січень – вересень 2019 року становить 116,7. За 2018 рік серед промислових видів діяльності найбільше інвестицій було засвоєно в металургійному комплексі регіону – 43,3% загального обсягу капітальних інвестицій. У вугільну галузь було направлено 34,7% усіх інвестицій в промисловість.
Політична ситуація
У зв’язку з російською агресією частина Донецької області разом з м. Донецьк є окупованою терористичними угрупуваннями. Формально обласним центром вважається м. Краматорськ. За результатами місцевих виборів 2015 року до складу Краматорської міської ради увійшло 24 представники політичної партії «Опозиційний блок», 10 – «Нашого краю», 5 – «БПП «Солідарність», 3 – Партії пенсіонерів України. 24 депутати створили фракцію «Об'єднаний Краматорськ», 9 входять до фракції політичної партії «Наш край», 6 є членами фракції «БПП «Солідарність» і 3 депутати представляють фракцію Партії пенсіонерів України.
Із початком реформи децентралізації результати виборів до об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Донецької області показують, що в регіоні відсутній лідер електоральних симпатій. У певних громадах перемагали партії «Опозиційний блок», «БПП «Солідарність», «Наш край», «Аграрна партія України» та самовисуванці.
Порівняно з виборчим процесом 2014 року, під час минулих виборів 2019 року активність виборців суттєво зросла. Так, у 2014 році під час виборів Президента України на підконтрольних територіях кінцева явка виборців становила 15,1%. За підсумками Президентських виборів 2019 року активність підвищилась до 57,23%. Електоральні вподобання виборців також зазнали суттєвих змін. Якщо у 2014 році в межах Донецької області перемогу отримав Петро Порошенко (36,15% голосів «за»), то в 2019-му більшість виборців (86,94%) підтримали Володимира Зеленського.
Також значні зміни в активності виборців спостерігаються під час виборів народних депутатів. У 2014 році кінцевий показник явки в межах підконтрольних територій Донецької області склав 32,4%, а в 2019-му – 45,72%. Порівняно із 2014 роком, результатом Парламентських виборів 2019 року стала суттєва втрата підтримки партії «Опозиційний блок» та «БПП «Солідарність» і масова підтримка новоствореної політичної партії «Опозиційна платформа – За життя». За підсумками голосування під час виборів народних депутатів 2014 року найбільше голосів у Донецькій області отримала політична партія «Опозиційний блок» – 38,69%. Другу позицію зайняла партія «БПП «Солідарність» із 18,22% голосів. Під час Парламентських виборів 2019 року «Опозиційна платформа – за життя» отримала 43,41% голосів, а «Слуга народу» посіла друге місце із показником 27,19%.
У межах мажоритарних округів електоральні настрої також суттєво змінились. У 2014 році в Донецькій області перемогу отримали по одному представнику від «БПП «Солідарність» та «Опозиційний блок» і 10 кандидатів-самовисуванців, які пізніше увійшли до депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок», «БПП «Солідарність», до групи «Відродження» або залишились позафракційними. Більшість кандидатів, що отримали перемогу на Парламентських виборах 2014 року, не були новими обличчями для Донецької області а здебільшого раніше входили до політичної партії «Партія регіонів». За підсумками парламентських виборів 2019 року 4 депутати балотувались від «Опозиційної платформи – За життя», 4 – від «Опозиційного блоку», 3 – самовисуванці та 1 – від ВО «Батьківщина». 3 кандидати, які отримали перемогу в своїх округах, були депутатами Верховної Ради України VIII скликання, це: Максим Єфімов та Юрій Солод, які в 2014 році були самовисуванцями, та Дмитро Лубінець, який в 2014 році балотувався від політичної партії «БПП «Солідарність».
5 липня 2019 року Указом Президента України №482/2019 головою Донецької ОДА був призначений Павло Кириленко. З липня по жовтень 2019 року розпорядженнями Президента було звільнено 12 голів РДА: Мар’їнського, Бахмутського, Волновського, Мангушського, Бойківського, Добропільського, Костянтинівського, Нікольського, Покровського, Слов’янського, Ясинуватського, Великоновосілівсього районів, наразі ці посади є вакантними.
Головою ГУ НП в Донецькій області залишається Микола Семинишин, призначений ще у вересні 2017 року. 12 вересня 2019 року, указами президента був звільнений з посади голови СБУ Олександр Карпенко та призначений Володимир Петриченко. 25 вересня 2019 року Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення з посади прокурора Донецької області Євгена Бондаренка, 7 листопада генеральним прокурором було підписано наказ про призначення на цю посаду Євгена Білоусова, який працював першим заступником військового прокурора об’єднаних сил. Митницею в регіоні керує Сергій Пасюк, який є начальником Донецької митниці ДФС з березня 2016 року.
Аналіз медіа-ринку
Найбільшу частку медіа в Донецькій області складають друковані ЗМІ. Проте найбільш популярним ресурсом інформації є загальнонаціональне та регіональне телебачення, а також інтернет-медіа.
Медіа-простір здебільшого залежить від бізнесу та політики. В області діє всього декілька незалежних медіа. На рівні районів спостерігається тенденція нестачі об’єктивної інформації. В межах міст обласного значення медіа декілька, проте їхній розвиток не дуже активний, що пов’язано з нестачею ресурсів.
Згідно з дослідженням структури медіа-власності регіону, що проводилося Інститутом масової інформації, найбільшим медіа-власником є «Метінвест» Рината Ахметова. Більшість ЗМІ, на які має вплив «Метінвест», дотримуються єдиної лінії, хоча й позиціонують себе як незалежні. Ще одна особливість медіа Донбасу – це наявність у містах власних телеканалів, які підтримуються колишніми «регіоналами», така кількість ЗМІ пояснюється високою індустріалізацією регіону. Щодо власності, то, наприклад, Маріупольське телебачення (МТБ) та «Сигма-ТВ» належать «Метінвесту», але позиціонують себе як міські телеканали.
Із реформуванням обласного телебачення ще одним незалежним каналом і мовником стало Суспільне телебачення. Суспільне телебачення має свій ТБ-канал та радіомовлення на FM частоті. Зокрема, розміщуються новини на сайті та на сторінці UA: Донбас у Facebook.
Найбільша відвідуваність сайтів у 0629.com.ua (2,2 млн на місяць), ОстроВ (834 тис. на місяць), Новости Донбасса (673 тис. на місяць), Новости Краматорска (569 тис. на місяць), 06272.com.ua (443 тис. на місяць).
Через соціальні мережі висвітлюються всі події, які відбуваються в місті та області. Наразі ЗМІ взаємопов’язані з соцмережами: інформація щодо значної кількісті подій спочатку з’являється в групах, на публічних сторінках, а вже з них збирають дані журналісти і, навпаки: новини з сайтів ЗМІ активно розповсюджуються через ті ж самі групи та публічні сторінки в соціальних мережах.
Популярними серед мешканців області є Facebook, Instagram та Telegram-канали. Серед Facebook-груп найбільш популярними є «Переселенцы Донбасса» (27 400 підписників), Родной Славянск (23 300), Наш Краматорск (19 000), Деловой Славянск (14 400), Объективный Краматорск (10 000), Вільний Краматорськ (8 900), Дружковка (8 250), Бахмут (Артёмовск) (7 600), Наш Мариуполь (6 700), Покровск-Донбасс-Украина (5 800), Адекватный Краматорск (5 300).
Найбільш популярними публічними сторінками в мережі Facebook є: Типичный Краматорск (14 000 підписників), Деловой Славянск (7 400), Мариуполь City (6 900), mariupol.tv - Мариуполь ТВ (6 700), Славянск (6 700), Новости Краматорска (5 700) – зазначені сторінки є новинними, вони ретранслюють повідомлення зі ЗМІ або від мешканців міста та області.
Мережа Instagram представлена виключно новинними публічними сторінками – МАРИУПОЛЬ (40 900 підписників), МАРИУПОЛЬЦЫ (35 700), Мариуполь | Маріуполь (23 000), ТК | Типичный Краматорск (19 500), Мариуполь | Инстаграм города ⚓ (19 100), Маріуполь, Україна (17 400), Ху*вый Краматорск (16 000).
Мережа YouTube не є популярною серед політикуму Донецької області, переважно відео політичного характеру збирають не більше декількох десятків переглядів.
Під час парламентських виборів усі партії-учасниці кампанії агітували у Facebook. Найактивнішими були партії «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя». Менш активно до агітації в соцмережі залучались «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Опозиційний блок».
Майже всі партії агітували за себе в соцмережах із використанням платної реклами. Більшість партій замовляли рекламу через всеукраїнські сторінки, за виключенням сторінки «Команда Зеленського на Донеччині», яка опублікувала 110 постів з рекламою, сторінок «Оппозиционная платформа - ЗА ЖИЗНЬ. Донетчина» та «Європейська Солідарність Донеччини» що запустили по 1 рекламному посту під час президентських виборів.
Набагато більшою була активність кандидатів у мажоритарних округах. В 45 окрузі активно користувався рекламою Георгій Кюрджиєв. На сторінці «Слуга Народу - Георгій Кюрджиєв - округ 45» було розміщено 20 рекламних дописів. Приблизною такою ж була активність кандидата від «Слуги народу» і в 46 окрузі, на сторінці «Слуга Народу - Вощанов Родіон - Округ 46» було розміщено 18 рекламних дописів. В 47 окрузі реклама для агітації використовувалась на сторінках: «Олег Недава» – 165 дописів, «Юрий Солод» – 15, «Василь Патлачук» – 10 і «Вадим Лях» – 5. Менш активним був 48 округ, рекламу використовували лише 2 кандидати: «Слуга народу - Васілі Євген – Краматорськ» – 30 рекламних постів, «Денис Викторович Ошурко» – 19. В 49-му окрузі балотувався лідер області по кількості замовлених рекламних постів під час виборчої кампанії – Сергій Сивохо, на його сторінці було опубліковано 182 рекламні дописи, значно менше мають у своєму активі «Борис Колесников / Borys Kolesnikov» та «Валерий Гнатенко» – 63 та 23 дописи відповідно. В 50 окрузі 2 кандидати замовляли рекламу: «Руслан Требушкін» – 25 постів та «Слуга Народу-Романцова Тетяна-Округ 50» – 7. По 1 кандидату замовляли рекламу в мережі Facebook в 51 та 52 округах: «Слуга народу – Дмитро Радченко – 51» – 8 постів, «Штаб депутата ВР - Яковенко Евгения Геннадиевича» –16 постів.
Одразу 3 кандидати використовували соцмережі для реклами у 57 окрузі: «Вадим Новинский» – 48 дописів, «Слуга Народу - Вячеслав Салгалов – 57» – 30 дописів та «Филимонов Владислав «Оппозиционная платформа-За жизнь»» – 10 дописів. В 58 окрузі рекламу замовляли 2 кандидати: «Слуга Народу – Віктор Романюк – 58» – 27 дописів, «Максим Бородин» – 22 дописи. 3 кандидати використовували рекламу в Facebook в 59 окрузі: «Слуга народу – Наталія Цибань – Округ 59» – 10 рекламних постів, «Владимир Мороз» – 9, «Руслан Суков» – 2пости. Також на сторінках 2 кандидатів 60 округу розміщувалась реклама: «Слуга народу – Олександр Безуглий – Округ 60» – 9 рекламних дописів, «Андрей Федай» – 9 дописів.
Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія
За даними головного управління статистики в Донецькій області, в регіоні зареєстровано більше п’яти тисяч громадських організацій. Загалом громадська активність сконцентрована навколо міських центрів: Краматорська, Маріуполя, Слов’янська.
Із активізацією у 2014 році, громадський активізм у Донецькій області у 2015-2018 роках трансформується. Головними тенденціями є переорієнтація волонтерського руху (перехід від надання невідкладної допомоги до системної просвітницької діяльності або припинення активностей), зростання професійності, диверсифікація джерел фінансування (спад донорської підтримки).
Діяльність громадських організацій потребує не тільки залучення громадян, а й фінансової підтримки. Відповідну підтримку на території Донецької області здійснюють міжнародні фонди та організації. Згідно із дослідженням «Стан та умови розвитку міських НУО та ініціатив в Маріуполі, Краматорську, Слов’янську» Donbass Studies, в 2015 році були започатковані міжнародні донорські програми та проєкти в основному для відновлення Донбасу, менше проєктів було запроваджено для посилення управління і громадянського суспільства, а також розвитку інфраструктури. У 2016 році основна частина проєктів, що були започатковані, стосувалася відновлення Донбасу та ВПО, енергоефективності.
За тематикою діяльності найбільш розповсюдженими є правозахисні організації та організації, спрямовані на активізацію громади. Менш розповсюдженими є об’єднання людей з інвалідністю та освітні або культурно-виховні організації.
Активну діяльність здійснюють ресурсні та правозахисні організації, що спрямовують свою роботу на допомогу ВПО та особам, що постраждали від військового конфлікту в Донецькій та Луганській областях, військовим та ветеранам АТО. Такі організації зареєстровані в Києві або Харкові, проте здійснюють діяльність в декількох містах. Одними із найбільш відомих таких організацій є «Восток-SOS», Карітас Україна. На локальному рівні активно діють ГО «Об'єднання дружин і матерів бійців учасників АТО», спілки ветеранів АТО, Група «Краматорські бджілки». Також активно діють і організації, що об’єднують активних вимушено переміщених осіб із різних міст. Активності організацій концентруються не тільки на підтримці ВПО, а й на розвитку громадянського суспільства, просвітництва, підприємництва.
Серед локальних правозахисних організацій соціального напрямку, що займаються просвітництвом, правами людей з інвалідністю, благодійною діяльністю активними є ГО «Фонд Розвитку Громади», БФ «Славянская мечта», ГО «Берегиня», ГО «З нами добрі серця».
Зростає кількість молодіжних організацій. Серед активних організацій, що підтримують молодіжні проєкти, а також сприяють активізації населення, діють ГО «Нова Дружківка», що підтримує Платформу ініціатив «Халва хаб», простір для розвитку ініціатив у Краматорську «Вільна Хата», платформа Ініціатив «Теплиця» у Слов’янську, вільний простір «Друзі» (Костянтинівка), «Маріупольська Спілка Молоді». ГО «Поруч» концентрується на популяризації волонтерського руху.
Також діють організації культурно-просвітницького напрямку, такі як ГО «Грунт», «Платформа ТЮ».
Майданчиком для проведення пресконференцій, тренінгів, а також об’єднуючим центром для ЗМІ є Краматорський антикризовий медіа-центр,
Активними є організації антикорупційного напрямку, аналітичні центри та моніторингові ГО, що адвокатують реформи на місцевому рівні, здійснюють оцінку рівня прозорості місцевої влади, просвітницьку діяльність. Такими є ГО «Сильні громади», «Точка доступу».
Протягом жовтня на території Донецької області відбувались акції «Ні капітуляції» після заяви Володимира Зеленського про намір погодити «формулу Штайнмаєра». Відповідні мітинги відбувались у Краматорську, Слов’янську, Маріуполі та інших містах. На Донеччині створений та діє «Штаб спротиву капітуляції», до якого увійшла низка ветеранських та патріотичних організацій. Ініціатором створення штабу став «Національний корпус». Акції активно підтримують політичні партії «Демократична Сокира», «Національний корпус», «ВО «Свобода», спілки ветеранів АТО.
За оцінкою рівня демократичного управління, прозорості та підзвітності органів місцевої влади та взаємодії із громадськістю Краматорськ входить до десятки відкритих міст у розрізі всіх областей України.
Так, Краматорськ увійшов у список 10-ти найбільш демократичних міст згідно з «Індексом демократичності міст 2018» – дослідженням, проведеним Українським незалежним центром політичних досліджень. У звіті зазначається, що Краматорськ модернізував процедури місцевої демократії шляхом запровадження консультацій із громадськістю, процедури громадської експертизи, ухвалення більш демократичного статуту, прийняття детального порядку розгляду електронних петицій, розгорнутої процедури звітування міського голови. Бар’єрами до розбудови демократичного управління стали висока кількість підписів для ініціювання загальних зборів, неврегульована процедура засідань постійних комісій та допуск на них громадськості.
За результатами вимірювання Індексу публічності 2018 Краматорська міська рада зайняла 8 позицію у рейтингу 24 муніципалітетів обласних центрів. На достатньо високий показник публічності Краматорської міської ради вплинули: наявність Стратегії розвитку міста до 2020 року, систематизація інформації про бюджет міста за роками, представлення результатів проведення публічних громадських слухань/обговорень проєктів рішень міської ради та її виконавчого комітету, систематизація в одному розділі даних про різні механізми громадської участі, затвердження Кодексу етики депутатів та ін. Серед недоліків відзначено відсутність програмного (стратегічного) документа, який визначає пріоритетні напрямки розвитку сфери відкритих даних, не оприлюднення звітів про роботу депутатських комісій, не врегульований процес звітування міського голови та депутатів/ок.
У 2018 році Маріуполь очолив Рейтинг прозорості міст України Transparency International, здобувши показник прозорості 76,35 бали. Також лідируючі позиції в рейтингу зайняло місто Бахмут – 8 сходинка із показником прозорості 62 бали.