Миколаївська область — область в Україні, яка утворена 22 вересня 1937 року. Розташована на півдні країни та межує з чотирма областями: на заході з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською, на південному сході з Херсонською. На півдні омивається водами Чорного моря. Площа — 24,6 тис. км². Центр області — місто Миколаїв.

За останніми даними Державної служби статистики України, станом на 1 серпня 2019 року населення області становить 1 млн 124 тис. 500 осіб. Щільність населення є однією з найнижчих в країні і становить 48 осіб на 1 км². Дана демографічна ситуація пов’язана з природним скороченням населення та міграційними процесами. Так, починаючи з 2012 року, показник смертності почав все більше переважати над народжуваністю і на кінець 2018 року різниця склала 8 015 осіб за рік. А на кінець липня 2019 року дана різниця вже становить 5 900 осіб. Крім того, за останні три роки спостерігається і міграційне скорочення. На кінець 2018 року скорочення становило 2 213 осіб, а на кінець липня 2019 року — 720 осіб. Також, за останні дев’ять років у області спостерігається зменшення осіб віком від 0 – 64 років, і відповідно збільшення осіб віком більше 64 років. На даний момент людей віком 0 – 14 років у області налічується 16%, віком 15 – 64 — 68%, та віком 64 і старше — 16%. Середній вік населення Миколаївської області складає 41 рік. Статева структура характеризується перевагою жінок. Кількість жінок — 53,5%, чоловіків — 46,5%. Згідно з даними останнього перепису населення, 81,9% осіб області належать до української національності, 14,1% росіяни та 1% молдовани. Загалом область можна назвати багатонаціональною територією, де проживали представники понад 100 національностей.

Миколаївська область має 19 районів та включає в себе 911 населених пунктів, у тому числі міських — 26, та сільських — 885. 26 міських населених пунктів області містить 5 міст обласного значення, 4 міста районного значення та 17 селищ міського типу. У складі 885 сільських населених пунктів області — 71 селище та 814 сіл. У системі місцевого самоврядування 19 районних рад, 5 міських, 7 селищних, 158 сільських та 41 рада ОТГ. Обласний центр Миколаїв має районний поділ, але без утворених районних рад.

Міста обласного значення

Міста районного значення

Миколаїв

Новий Буг

Вознесенськ

Снігурівка

Первомайськ

Нова Одеса

Южноукраїнськ

Баштанка

Очаків

 

Процес децентралізації влади в Миколаївській області відбувається на середньому рівні відносно інших областей. За період 2015 – 2019 років було утворено 41 об’єднану територіальну громаду, зокрема 4 міські, 9 селищних та 28 сільських. Найбільше об’єднань припало на 2016 рік — 18 громад. Область має одну громаду з адміністративним центром у місті обласного значення — Вознесенську міську об’єднану територіальну громаду. Станом на жовтень 2019 року площа об’єднаних громад займає половину території області та охоплює 28% населення. Миколаївська область посідає 11 місце в загальному рейтингу областей щодо формування спроможних громад. Найгіршими індикаторами даного рейтингу можна визначити кількість ОТГ з чисельністю менше 5 тис. осіб та відсоток покриття перспективним планом. Перспективний план формування територіальних громад Миколаївської області був затверджений КМУ в 2015 році та зазнавав змін двічі. З останніми змінами перспективний план охоплює близько 88% території області. У той же час робота над перспективним планом триває. Так, у вересні 2019 року обласна адміністрація винесла на розгляд обласної ради план щодо укрупнення та переформатування ОТГ, але депутати не підтримали проєкт ОДА. Також він не знайшов підтримки і у представників деяких створених громад Миколаївщини. Проєкт готувався в першу чергу з точки зору економічної доцільності й мав на меті укрупнити ОТГ. Зважаючи, що приблизно третина громад області утворилась не відповідно до рекомендацій КМУ, а відповідно до принципу добровільності, тому запропонований план знайшов частину критики та був відправлений на доопрацювання. Але, незважаючи на дані затримки, процес децентралізації продовжує рухатись і на 22 грудня було призначено перші вибори у двох громадах області.

Економічна ситуація

Регіональна економіка Миколаївської області характеризується високим промисловим потенціалом та розвитком різних видів економічної діяльності. Обсяг валового регіонального продукту на кінець 2017 року складав 69 млрд 371 млн грн, а в розрахунку на одну особу — 60 549 грн, що показує тенденцію збільшення у вартісному виразі за останні десять років. Вклад валового регіонального продукту в національну економіку збільшився і становить 2,4%. Дохідна частина бюджету області на 2019 рік складає 6 млрд 135 млн 900 тис. грн. Серед міст обласного значення найбільший бюджет має Миколаїв — 4 млрд 712 млн 600 грн. Місто Первомайськ має 602,6 млн грн, Южноукраїнськ — 495,9 млн грн, Вознесенськ — 391,2 млн грн та Очаків — 128,8 млн грн.

Відповідно до даних державної статистики щодо кількості підприємств, обсягу реалізованої продукції, частки збиткових підприємств та фінансових результатів до оподаткування підприємств за видами економічної діяльності можна визначити наступні провідні галузі регіону: сільське, лісове та рибне господарство; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність; промисловість. Частка збиткових підприємств по всіх галузям складає 21,3% і даний показник має тенденцію до зменшення, адже відповідний рівень уже повернувся до цифри за 1995 рік. Рівень безробіття в регіоні сягає близько 10% до робочої сили працездатного віку, і це 14 місце відносно інших областей країни. Найбільше працездатних осіб області працюють у промисловості та в оптовій і роздрібній торгівлі. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників дорівнює 8 160 грн. Слід зазначити, що капітальні інвестиції в матеріальні та нематеріальні активи з кожним роком зростають, але, починаючи з 2014 року, надходження коштів іноземних інвесторів зменшується, а у 2018 році взагалі відсутні. Найбільше капітальних інвестицій здійснюється за рахунок власних коштів підприємств та організацій або кредитів банків та інших позик. За видами активів у регіоні переважають інвестиції в нежитлові будівлі, транспортні засоби, інженерні споруди, машини, обладнання та інвентар.

Відповідно до даних ДФС за перші півріччя 2019 року, найбільші підприємства в регіоні за кількістю сплачених податків: ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “ЗОРЯ” – “МАШПРОЕКТ”» — сплачено 107 млн 300 тис. 330 грн, ТОВ сільськогосподарське підприємство «Нібулон» — сплачено 59 млн 843 тис. 960 грн, АТ «Миколаївобленерго» — сплачено 46 млн 522 тис. 660 грн, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» — сплачено 45 млн 860 тис. 490 грн та ТОВ «Сандора» — сплачено 35 млн 612 тис. 730 грн. Крупними платниками податків на Миколаївщині також виступають ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ТОВ «Спеціалізований порт Ніка-Тера», ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» та фермерське господарство «Органік сістемс». Поширеною практикою є тісний взаємозв’язок бізнесу і політики та політична активність керівництва підприємств. Наприклад, довгий посаду генерального директора державного підприємства «“ЗОРЯ” – “МАШПРОЕКТ”» обіймав Костянтин Картошкін, який був тісно пов’язаний з Президентом Петром Порошенком та очолив миколаївський міський виборчий список партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» на місцевих виборах 2015 року. Влітку 2019 року на підприємстві «Укроборонпром» замість Костянтина Картошкіна, виконуючим обов’язки генерального директора було призначено Миколу Тройнича. Генеральний директор компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський, хоча і не бере безпосередньої участі у виборчих процесах, але однозначно має вплив на політику національного та місцевого рівнів. Здобутки кампанії часто презентуються за участю політичних лідерів. Також, син директора Андрій Вадатурський був народним депутатом VIII скликання, обраний по 130-му виборчому округу. Засновник ТОВ «Агрофірма Корнацьких» Аркадій Корнацький завжди бере активну участь у політиці. З 2007 по 2008 роки виконував обов'язки заступника голови Миколаївської облдержадміністрації з питань АПК, у 2010 році став депутатом Первомайської районної ради, у 2012, 2013, 2014, 2019 рр. балотувався до Верховної Ради по 132 мажоритарному округу і був нардепом VIII скликання, у 2019 також був кандидатом на пост Президента України. Аркадій Корнацький постійно поширює своє бачення щодо актуальних політичних рішень через різні канали комунікації з громадськістю. Перший заступник начальника порту ТОВ «МСП Ніка-Тера» Анатолій Дворник був активним учасником парламентських перегонів у 2019 році. Анатолій Дворник висувався від партії «Опозиційна платформа — За життя» по 128-му округу, який включає в себе Інгульський і Корабельний райони Миколаєва. А кінцевим бенефіціаром даного порту є Дмитро Фірташ, який, як відомо, тісно пов’язаний з українською політикою і кандидатом на пост Президента в 2019 році Юрієм Бойко. У той же час місцевий бізнес показує спроможність для об’єднання з метою розвитку регіону без політичного спрямування. Так, у 2018 році в Миколаєві було створено бізнес-клуб «МрійДій», який націлений на розвиток комфорту та інновацій міста. В даний клуб увійшло багато підприємців та громадянських активістів, зокрема Максим Бревда, В’ячеслав Сімченко, Владислав Маліцький, Дмитро Суслов та інші. Організація позиціонує себе як некомерційна та неполітична.

Миколаївську область доволі часто вражають корупційні скандали. Наприклад, у 2019 році широкого розголосу набула «маргаринова» справа. На початку поточного року правоохоронці провели обшуки в навчальних закладах та комунальних виробничих підприємствах у Миколаєві. Під час перевірки встановлено, що частка молочних жирів у вершковому маслі, яке використовувалось для харчування дітей, замість необхідних 72,5-73% становила менш як 1%. Тобто, згідно з висновками, які були в матеріалах провадження, вказаний продукт не був вершковим маслом взагалі і не міг використовуватися в харчуванні. У центрі скандалу та перевірок опинилось комунальне виробниче підприємство з організації харчування в навчальних закладах Миколаєва та фірми, з якими було заключено договори на поставку продуктів харчування. Також дворазово виникали корупційні скандали в місті обласного значення Первомайську щодо депутата міської ради Тимура Глушко. У березні місяці голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко опублікував відео з депутатом, на якому він обіцяє вирішити за гроші питання для підприємця, пов'язані з нерухомістю у вигляді кіосків і земельними аукціонами. А вже у вересні поліцейські затримали депутата під час отримання хабаря в розмірі 15 тисяч доларів від підприємця за безперешкодне укладання договору оренди земельної ділянки на території Первомайська. У свою чергу Тимур Глушко все заперечує та запевняє, що його підставили і пов’язує це з наступаючими виборами міського голови. А у травні 2019 року миколаївські правоохоронці затримали керівницю Миколаївського міського центру зайнятості Наталію Рябову. Правоохоронцями викрито та задокументовано злочинну діяльність службових осіб Миколаївського обласного та міського центрів зайнятості, які щомісячно вимагали неправомірну вигоду від своїх підлеглих, за невжиття стосовно них заходів дисциплінарного впливу, а також нарахування щомісячної премії, надбавки за інтенсивність праці та нестворення штучних перешкод у професійній діяльності. У вересні 2019 року був черговий корупційний скандал. Керівника служби автомобільних доріг у Миколаївській області Андрія Максименка затримано при отриманні 90 тис. доларів хабаря. Вищий антикорупційний суд обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою 1,9 млн грн застави. У свою чергу підприємство «Укравтодор» звільнило Андрія Максименка з посади і терміново скерувало до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області позачерговий фінансовий аудит та антикорупційну перевірку центрального органу.

Місто обласного значення

Надходження, грн

Видатки, грн

Область

6 135 902 982

6 129 309 502

Миколаїв

4 712 626 488

4 632 883 214

Первомайськ

602 636 255

602 636 255

Южноукраїнськ

495 859 470

495 859 470

Вознесенськ

391 200 956

391 200 956

Очаків

128 803 383

128 803 383

Політична ситуація

Структура політичного представництва докорінно змінилась після місцевих виборів 2015 року. До того часу домінуючу більшість у представницьких органах області мала «Партія регіонів». Наприклад, обласна рада та міська рада обласного центру на 70% складались з «Партії регіонів». У 2015 році на політичну арену вийшло багато нових політичних сил та проєктів. Партія «Опозиційний блок», яка частково склалась з експредставників «Партії регіонів», на останніх місцевих виборах завела багато своїх представників по радам Миколаївщини (мала 12% мандатів відносно всіх партій області). Але даний показник, починаючи з 2015 року, зменшується, адже ця політсила практично не брала участі у виборчих процесах до об’єднаних громад у 2015 – 2019 роках. Найбільші фракції партія має в Миколаївській міській раді — близько 46% від складу, і в Миколаївській обласній раді — 26,5%. Щодо обласної ради, то відповідно до останніх політичних подій, включаючи виборчі процеси 2019 року, у фракції «Опозиційного блоку» залишилось близько 5 осіб. Більша частина депутатів вийшла з фракції та знаходиться в складі депутатських груп. Відповідно, з точки зору масштабності, партія втрачає свої позиції і останні виборчі процеси показали більшу підтримку виборцями області партії «Опозиційна платформа — За життя», ніж «Опозиційний блок».

Станом на жовтень 2019 року найбільше представництво по всім рівням рад області отримала партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Дана партія має 23% своїх представників відносно всіх партій області. Партія одержала найбільшу підтримку на місцевих виборах 2015 року і активно брала участь у перших виборах в ОТГ. Представники політичної сили рівномірно представлені у представницьких органах регіону. Наступна велика політична сила області — політична партія «Наш край». Дана партія має 21,5% своїх представників по всім рівням рад. «Наш край» мав велику підтримку на виборах 2015 року, системно працює та активно бере участь на перших виборах в ОТГ. Партія в період 2015 – 2019 років завела найбільше своїх представників до рад об’єднаних громад. І остання партія, яка має велику частку своїх представників у радах регіону та показує довготривалу і системну роботу, — це «Батьківщина». Партія має 16% депутатів відносно представників інших партій. Ця політична сила має розвинену мережу партійних осередків та активно брала участь на виборах в ОТГ протягом 2015 – 2019 років, маючи п’яту частину депутатів у радах громад. Але в регіоні також отримали представництва такі партії, як Аграрна партія, Радикальна партія, УКРОП, «Нова держава» та інші. І, як показує історія виборів, для отримання фракції в раді не завжди потрібно мати потужну партію, а достатньо отримати підтримку у відповідній громаді та відповідати її запитам. Прикладом може слугувати партія «Єдність» в Южноукраїнській міській раді, Українська народна партія у Врадіївській селищній раді та «Розумна сила» в Новобузькій раді об’єднаної громади.

Важливим елементом структури політичного представництва в області є політична приналежність керівників місцевих органів влади. Наразі керівництво Миколаївської обласної державної адміністрації знаходиться на етапі політичної переорієнтації і можливих кадрових змін. Новопризначений голова Миколаївської ОДА Олександр Стаднік не виявляє політичної позиції, але він був призначений чинним Президентом Володимиром Зеленським і, вочевидь, буде мати орієнтацію на підтримку політичного курсу глави держави та політичної сили «Слуга народу». У той же час заступники голови ОДА вважаються людьми колишнього Президента Петра Порошенка. На публічній площині виникали прямі питання до Президента щодо раціональності та доцільності роботи голови ОДА із заступниками минулої влади. Володимир Зеленський висловив намір розібратися з даним питанням, тому варто чекати ймовірних змін у керівництві ОДА.

Щодо керівництва Миколаївської обласної ради, то голова Вікторія Москаленко була обрана від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і на останніх виборах публічно підтримувала лідера партії. На даний момент голова ради не виявляє активної політичної позиції. ЇЇ заступник Андрій Кротов був обраний за списками партії «Опозиційний блок» і на останніх виборах на пост Президента брав участь у зустрічах активу партії з кандидатом Олександром Вілкулом. Відповідно заступник має політичну орієнтованість на «Опозиційний блок», але після виборів публічно не показує своїх намірів. Серед міст обласного значення, найбільший контроль керівних посад мають «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та «Наш край». Партію «Солідарність» та курс Петра Порошенка публічно підтримували: міський голова міста Миколаєва Олександр Сєнкевич та міський голова міста Вознесенська Віталій Луков. Також секретар Миколаївської міської ради обрана за списками даної партії. «Наш край» має у своєму активі три посади: міський голова міста Первомайська Людмила Дромашко, секретар Очаківської міської ради Валентина Кифоренко та секретар Вознесенської міської ради Лариса Торжинська. Крім того, у регіоні в керівних посадах міст обласного значення представлена партія «Єдність». І така партійна приналежність прослідковується в міського голови та секретаря міської ради Южноукраїнська — Віктора Пароконного та Людмили Дзюбенко, які висувались та обрались від даної політичної сили.

Останні виборчі процеси 2019 року в Миколаївській області пройшли з більшою активністю виборців, порівняно з виборами 2014 року та схожими політичними симпатіями. Щодо виборів на пост Президента, то виборці області готові віддавати великий кредит довіри одній особі. Рівень підтримки Петра Порошенка у 2014 році склав близько 46%, а відсоток голосів за Володимира Зеленського в першому турі становив 41%. Тобто велика частка виборців послідовно показує прагнення до кардинальних змін. Рівень Петра Порошенка під час виборів 2019 року знизився на рівень 10% та отримав такий показник не в останню чергу від дій обласної адміністрації та мережі набраних прихильників й інтерв’юерів. У той же час виборці області доволі активно голосують за кандидата опозиційних поглядів. Так, у 2014 році ним став Сергій Тігіпко, який мав велику підтримку в регіоні на рівні 13%. У 2019 році такою людиною був Юрій Бойко, за якого проголосували 17% виборців. Рівень підтримки одного з політичних лідерів Юлії Тимошенко з роками не змінився і протягом двох президентських кампаній складає 9%. Явка виборців на президентських виборах зросла на вісім відсотків, порівняно з 2014 роком і становила 60%.

На парламентських виборах 2019 року виборці переважно віддали свої голоси за політичну силу новообраного Президента, чим дзеркально повторили ситуацію на виборах 2014 року. По багатомандатному виборчому округу рівень підтримки партії «Слуга народу» склав 52%, а рівень підтримки партії «Блок Петра Порошенка» у 2014 році — 20%. І, традиційно, другу сходинку тримають опозиційні сили: у 2014 році 16% проголосувало за «Опозиційний блок», а у 2019 році 19% проголосувало за «Опозиційну платформу — За життя». Дзеркальна ситуація і щодо мажоритарної складової виборчого процесу. Виборці області підтримують кандидатів, висунутих партіями відповідних президентів. Так, у 2014 році в п’яти з шести округів перемогли висуванці партії «Блок Петра Порошенка». У той же час у 128 окрузі, де переміг кандидат від партії «Відродження», друге місце зайняв кандидат від «Блоку Петра Порошенка» з підтримкою 15%, при тому що він практично не вів активної виборчої кампанії. У 2019 році перемогу по округам Миколаївщини здобули висуванці партії «Слуга народу». Мажоритарники, обрані у 2014 році, всі брали участь у виборчих перегонах по своїх округах, але підтримка Володимира Зеленського зробила рейтинг висуванцям його партії та не залишила їм шансу. Мінімальний відсоток відриву кандидата «Слуги народу» від найближчого опонента склав 10%. Тому етап встановлення результатів голосування в області закінчився дуже швидко та не супроводжувався конфліктами або судовими оскарженнями. Загалом, представництво області в новому парламенті зменшилось. Замість одинадцяти народних депутатів від області стало вісім, які висуванці виключно партії «Слуга народу». Наразі область представляють шість мажоритарників та два депутати, обрані за списками партії.

Після зміни влади в країні на регіональному рівні почались кадрові зміни. Крім вищезазначеної інформації щодо керівництва обласної адміністрації, виникав публічний конфлікт з першим заступником голови ОДА В’ячеславом Бонем та Володимиром Зеленським. Під час візиту в Миколаївську область між політиками виник конфлікт, результатом якого стало звільнення заступника. Зміни почались і в районних адміністраціях. На поточний момент Володимир Зеленський підписав укази про звільнення п’яти очільників РДА Миколаївської області: Кривоозерської, Березанської, Врадіївської, Первомайської та Снігурівської. Даний етап кадрових змін відбувся без конфліктних ситуацій. З силового блоку зміни керівництва торкнулись прокуратури та СБУ. Прокурор Миколаївської області Тарас Дунас був переведений на роботу в Генеральну прокуратуру, а виконуючим обов’язки став його перший заступник. 11 вересня Президент підписав Указ про призначення начальника УСБУ в Миколаївській області, ним став Віталій Герсак. Офіційне представлення нового керівника відбулось публічно разом з представленням нового голови ОДА Олександром Стадніком у приміщенні обласної ради.

Загалом характер взаємодії та відносин між центром і регіоном наразі нейтральний, в деяких випадках конфліктний. Наприклад, частина ветеранських організацій незадоволена прийнятою «формулою Штайнмаєра» і наполягає на розгляді цього питання на сесії міської ради з подальшим зверненням до центру. 10 жовтня у Миколаєві проходило обговорення даної формули між представниками РНБО, МЗС та громадськості міста, під час якої більшість присутніх висловилась проти неї. Невдоволені є і серед депутатів обласної ради, які намагались зібратись на позачергову сесію 11 жовтня щодо звернення до парламенту і Президента відносно земельної реформи. Так, депутати намагались зібратись та проголосувати за одне рішення: «Про звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Президента України та Верховної Ради щодо врегулювання питань, пов'язаних із впровадженням ринку землі в Україні». Але через недостатню кількість депутатів сесія не відбулась. Всього на сесії зареєструвалось 30 депутатів.

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок Миколаївської області доволі різноманітний та конкурентний. Основна частина засобів масової інформації розташована в обласному центрі. У той же час добре розвиваються ЗМІ в містах обласного значення та в об’єднаних громадах. Загалом медіа області представлені друкованими, аудіовізуальними та інтернет-ЗМІ.

Як і в кожному регіоні, у Миколаєві функціонує філія НСТУ — Миколаївська регіональна дирекція, головний регіональний медіамовник області. Філія має телевізійний канал UA:Миколаїв та «Радіо Миколаїв». Більшість програм телебачення є авторськими, розраховані на різноманітну аудиторію. Радіо веде трансляцію на частоті 92 FM у місті Миколаєві та прилеглих районах, а також на частоті 105,9 FM у місті Первомайську та прилеглих районах. Загалом, філія забезпечує подачу достовірної, збалансованої та політично незаангажованої інформації. Продюсер філії — Олександр Рубан, менеджер філії — Дмитро Лугінець. Також у Миколаєві транслює телеканал «Март». Дане ЗМІ є комунальним, засноване та фінансоване Миколаївською міською радою. Формат телеканалу інформаційно-розважальний, але націлений на інформування про діяльність міської ради. Керівник — Наталія Якобсон. Наступна телерадіокомпанія регіону — «ТРК Сатурн». Формат мовлення — розважально-інформаційний та фільмопоказ. Під час виборчих процесів 2019 року канал показав себе політично нейтральним. Керівник телеканалу Андрій Недо, колишній депутат Миколаївської міської ради. Вважається, що дана телерадіокомпанія пов’язана з великим платником податків регіону ТОВ «Миколаївський глиноземний завод». Інше приватне телебачення регіону — «ТАК-ТВ». Засновником каналу є ТОВ «Коледж преси та телебачення» та Гліб Головченко. Телеканал вийшов у ефір як практичний майданчик для підготовки студентів-тележурналістів, але з часом став також інформаційним каналом на суспільно-політичні теми. І останнім каналом регіону є ТРК «НІС-ТВ». Даний канал приватний, засновниками телекомпанії є чотири особи: Любаров Юрій Миколайович, Гноєвий Андрій Миколайович, Мехеда Віталій Валерійович та Задирко Олена Олександрівна. Віталій Мехеда також вказаний керівником телеканалу, а Олена Задирко визначена кінцевим бенефіціарним власником. Популярний місцевий інформаційно-розважальний канал. На виборчих процесах 2019 року мав багато політичної реклами відносно інших телеканалів регіону.

 Друковані засоби масової інформації Миколаївської області представляють близько 25 видань. Переважна більшість з них складають районні газети, які не завжди є у вільному продажі й отримуються у більшості випадків через підписку. Вочевидь, районні газети націлені на інформування в першу чергу подій відповідного району та не мають занадто великих тиражів. Найбільші тиражі мають газети міського або обласного поширення. Велике суспільно-інформаційне видання міста Миколаєва — «Вечірній Миколаїв». Після роздержавлення у 2016 році, власником газети став її колектив. Влітку 2019 року помер головний редактор Володимир Пучков, який був на цій посаді з 1994 року. Основні теми газети: аналітична інформація про події в Україні, за кордоном, політика, культура, екологія, соціальні проблеми. Газета має свій сайт, на який в середньому заходять 24 тисячі користувачів. Наступна газета області — суспільно-політична газета «Николаевские новости». Газета має двох засновників: Анатолія Білоноженка та Олександра Настасенка. Анатолій Білоноженко є головним редактором видання. Має доволі великий тираж — в середньому 60 тисяч екземплярів на місяць та найбільшу кількість відвідувачів свого сайту відносно всіх сайтів друкованих ЗМІ — 260 тис на місяць. Газета інформує про суспільно-політичні процеси, багато уваги приділяється спортивним подіям. На виборчих процесах 2019 року газета доволі часто використовувалась політиками для власної популяризації. «Южная правда» — інша суспільна політична газета Миколаївщини. Одна з найстаріших газет Миколаєва та найтиражованіша в області. Разовий тираж може досягати 100 тис. екземплярів, але сайт газети не користується таким попитом і складає 10 тис. відвідувачів на місяць. Головний редактор — Микола Стеценко. Газета користувалась попитом для розміщення матеріалів передвиборчої агітації на виборчих процесах 2019 року. І останнє велике друковане ЗМІ регіону — «Рідне прибужжя». Обласна газета, засновником якої була Миколаївська міська рада. У 2016 році рада вийшла зі складу засновників. Наразі газета належить редакційному колективу. Редактор Тетяна Фабрикова, яка брала участь у місцевих виборах 2015 року. Балотувалась від політичної партії «Наш край».

Інтернет-ЗМІ регіону представляють 30 видань. Найпопулярніші та найбільші знаходяться в обласному центрі, але є і районні ресурси з великою кількістю відвідувачів. Аналіз проводився на основі даних similarweb.com і враховувались показники середньої відвідуваності сайту за місяць, середня тривалість відвідування, показник відмов та кількість власних соціальних мереж у період липня – вересня 2019 року. Найпопулярнішим інтернет-ЗМІ регіону можна вважати «Преступности.НЕТ». На сайт щомісячно заходять 4 млн 400 тис. осіб та він має найменший відсоток відмов. Засновниками та власниками видання є Артем Дибленко, журналіст, та Андрій Сенченко, журналіст, керівник ГО «Центр аналітичних досліджень». Головний редактор — Анатолій Чубаченко. Інформаційно-аналітичне видання розміщує на своїх сторінках матеріали різноманітної тематики. Аналіз публікацій у виборчому періоді 2019 року показує на великий попит щодо розміщення політичної реклами. Має в штаті відносно велику кількість журналістів. Наступне популярне інтернет-ЗМІ регіону — «Новости Н». Сайт має в середньому 3 млн 700 тис. відвідувачів на місяць і найбільшу середню тривалість відвідання — 4 хвилини. Видання містить локальні та всеукраїнські новини, статті, блоги, оперативно висвітлює дорожньо-транспорті пригоди в області. Головний редактор — Анатолій Онофрійчук. Під час виборчих процесів 2019 року серед політичної інформації переважали згадки про опозиційні сили. Інформаційне агентство «Інше-ТВ» — популярне видання регіону, яке має 540 тис. відвідувачів на місяць. Видання орієнтоване на інформування про суспільно-політичні події регіону з великою часткою власних репортажів. Засновниками сайту є Оксана Тихончук та Володимир Майстренко. Оксана Тихончук також є головним редактором. На виборчих перегонах 2019 року видання мало небагато передвиборчої агітації, що певним чином спричинено редакційною політикою щодо повного виконання всіх вимог виборчого законодавства для розміщення відповідних матеріалів. Інше популярне видання регіону — «Никвести». Містить новинну стрічку, фотоматеріали, статті. Серед новин — як власні матеріали, так і передруки загальноукраїнських інформаційних агентств та інтернет-видань. Середня кількість відвідувачів — 380 тис. на місяць. Cайт заснований приватним підприємством «Інвестиційно-будівельна компанія “Альтаір”». За даними держреєстру, засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею підприємства є Олександра Фінькова, яку пов’язують з колишньою заступницею голови ОДА Оксаною Янішевською. Головний редактор — Олег Деренюга. Видання під час виборів 2019 року користувалось активним попитом на розміщення політичної реклами. 0512.com.ua — доволі великий та популярний ресурс у Миколаєві. Сайт міста Миколаєва входить до мережі City Sites. Висвітлює суспільно-політичні події в Миколаєві та області. Середня кількість відвідувачів на місяць — 372 тис. Редакційна політика даного сайту зробила його політично нейтральним під час виборів 2019 року. Головний редактор — Ілля Городничий. Також у регіоні популярне видання «Свідок Інфо». Існує з 1 вересня 2016 року. Ресурс розміщує соціальні, політичні та економічні новини міста та регіонів. Середня кількість відвідувачів на місяць — 267 тис. Головний редактор — Андрій Прокопенко. У виборчих процесах 2019 року політичне інформування співпадало з політичною направленістю та поглядами міського голови Олександра Сєнкевича.

Соціальні мережі

Використання соціальних мереж в суспільно-політичному житті регіону стало звичним явищем і зручним способом для отримання оперативної інформації. Багато мешканців користуються соціальними мережами для обміну інформацією, перегляду новин, участі у дискусіях тощо. Найпопулярнішими мережами в регіоні можна визначити Facebook та YouTube. З найчисельніших груп та сторінок у Facebook регіону є «Николаев – лучший город», «Николаев как он есть» та «Преступности.НЕТ». У перших двох групах є можливість розмістити рекламний допис, а остання група є майданчиком інтернет-видання «Преступности.НЕТ», де оперативно розміщуються новини міста, області та країни. Функціонує у Facebook група при Миколаївській міській раді, де мешканці мають змогу висловити думку, викласти фотофіксацію і проінформувати про проблеми міста, що входять до компетенції органу місцевого самоврядування. Але переважна частина локальних сторінок та груп про суспільно-політичне життя належать регіональним ЗМІ, які таким чином збільшують свою аудиторію читачів. Схожа ситуація і з YouTube — каналами, які призначені для суспільно-політичного висвітлення. Даний сегмент представляють ютуб-канали аудіовізуальних та інтернет-ЗМІ регіону. Найбільше підписників має канал «НикВести HD» — 18,9 тис. Новини на каналах у середньому з’являються один раз на шість годин.

Аналіз соціальної мережі Instagram показує, що даний ресурс є найменш політизованим і контент переважно використовується для спілкування та викладення світлин міста Миколаєва. Найчисельніша за кількістю підписників сторінка — nikolaevtsy.online, на яку підписано близько 50 тис. осіб і де з’являється у більшості випадків фото з життя миколаївців. У місцевому Instagram також є сторінки інтернет-видань («Преступности.НЕТ», «Новости Н», 0512.com.ua, «НикВести») та сторінок, які спеціалізовані щодо новин регіону. Але з точки зору інформативності, частоти наповнення інформації та інтенсивності використання, Instagram програє іншим соціальним мережам у регіоні.

Під час виборчих процесів 2019 року активно використовувалась політична реклама у Facebook. Даною формою агітації займалось багато кандидатів по мажоритарним округам, що призводило до поширення її на день тиші та день виборів. Крім мажоритарних кандидатів, рекламу замовляли і локальні сторінки партій. Так, у виборчий період сім регіональних організацій використовували політичну рекламу у Facebook: «Європейська Солідарність», «Миколаївська регіональна організація – За Життя», «Слуга Народу», «Батьківщина», «Опозиційний блок» та «Аграрна партія». Найбільшу кількість проплачених постів за виборчий період 2019 року було у «Батьківщини» — 85, «Аграрної партії» — 44 та «Слуги Народу» — 36. За наявною інформацією у бібліотеці реклами Facebook, найбільшу кількість коштів у період червня – жовтня на рекламу витратила «Аграрна партія» — 2 600 доларів.

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Миколаївській області зареєстровано багато громадських організацій. Тільки у місті Миколаєві, відповідно до даних юстиції, зареєстровано близько 1 600 організацій. Багато організацій має вузьку направленість і діяльність провадить без медійної пізнаваності та впливу на суспільне життя в цілому. Наприклад, організації учасників та інвалідів АТО, інвалідів, письменників, молоді, економічного спрямування, релігійного, благодійні тощо. Місцева влада виділяє кошти на розвиток тих чи інших організацій. Для прикладу, у кінці травня 2019 року Миколаївська ОДА оголошувала конкурс з надання фінансової підтримки громадським організаціям, діяльність яких має соціальну спрямованість. Але з точки зору системної роботи, резонансних заходів та медійної пізнаваності їх не так багато.

Однією з таких організацій можна назвати «Агентство економічного розвитку». Організація зареєстрована у 2003 році для сприяння збалансованого розвитку міста шляхом становлення і розвитку громадянського суспільства, забезпечення дотримання демократичних принципів та захисту прав й інтересів громадян. АЕР має як багато власних проєктів, так і виконує багато роботи у партнерстві. Реалізованими проєктними напрямками стали: екологія, ЖКГ, земельні ресурси, виборчі та парламентські процеси, розвиток ОТГ, енергетика, енергоефективність, правова допомога і т. д. Організація знаходиться фізично у місті Вознесенськ, але робота провадиться на всю область. Наступна громадська організація — «Фонд розвитку міста Миколаєва». Фонд розвитку міста Миколаєва був заснований в 1995 році представниками інтелігенції, місцевої влади і бізнесу. Мета організації — поліпшення якості життя населення, об'єднання зусиль громадськості для органічного розвитку Миколаєва, його становлення як економічного, політичного і культурного центру Причорномор'я. Але діяльність організації не зосередилась тільки на обласному центрі, а й реалізується по всій області та іншим регіонам країни. Громадська ініціатива провадила та провадить проєкти, спрямовані на контроль і підвищення ефективності місцевих бюджетів, комунальне майно, підтримку ОТГ, правову допомога, розвиток демократії, покращення представницької функції ОСН у селах тощо. Керівництво фонду є ключовим членом в об’єднанні МРПР (Миколаївська регіональна платформа реформ), яка створена як незалежна, постійно діюча регіональна коаліція 23 провідних, незалежних та рівноправних інституцій громадянського суспільства, бізнес-організацій і експертів, що разом просувають ключові національні реформи України у місцевих громадах Миколаївщини. Також активно та масштабно працюють благодійні організації, такі як: «БФ Ласка» та «БФ Сарока». Остання організація створена в 2014 році, голова —  Наталія Сабліна, яка брала участь у парламентських перегонах 2019 року від партії «Сила людей». Мета організації — це здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей, талановитої творчої молоді, здійснення іншої благодійної діяльності в інтересах дітей, надання благодійної допомоги тим, хто її потребує. «БФ Ласка» створено з метою здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства для забезпечення комплексного екологічно збалансованого сталого розвитку територіальних громад всіх рівнів. Діяльність Фонду «Ласка» поширюється на Миколаївську область, Південь України та опосередковано на всі інші регіони України. Напрямки розвитку організації та вже реалізовані проєкти в області: освіта, органи ОМС, незахищені верстви населення, бізнес, розвиток ОТГ. Загалом, з точки зору позитивних результатів діяльності в окремих сферах життєдіяльності громадян, можна визначити такі організації, як: Миколаївське представництво CentreUA, Громадська організація «Спілка Підприємців Миколаївщини», Громадська організація «URBAN MYKOLAYIV», ГО «ЕКО.Березань», «Громадська організація «Центр соціально-економічних та політичних досліджень і технологій «Перспектива», «Центр аналітичних досліджень», «Центр антикорупційних досліджень».

Миколаївська спільнота показує спроможність для самоорганізації щодо висловлювання свого бачення суспільно-політичних процесів шляхом проведення мітингів та пікетів. У період 2019 року загалом більшість пікетів можна пов’язати з виборчими процесами, які проходили в країні, адже більшість їх проходила за участю представників політичних сил та використанням партійної символіки. Наприклад, пікетування апеляційного суду та Головного управління Національної поліції у лютому представниками партій «Воля» та «Правий Сектор», організація мітингів проти керуючої багатоповерховими будинками компанії «Місто для людей» політичною партією «Батьківщина», мітинги у березні щодо скандалу в оборонній сфері з Гладковським від партії «Громадянська позиція», пікет у березні під будівлею Миколаївської обласної прокуратури через справу про рейдерське захоплення заводу «Конкордпласт 2000» від «Свободи», перекриття автомобільного руху на трасі «Дніпро – Миколаїв» у червні від «Національного корпусу». У період серпня – жовтня пікетів стало менше, але вони почали відбуватись на фоні рішень, прийнятих на центральному рівні. Так, поштовхом для нових мітингів стало підписання «формули Штайнмаєра». Головними противниками цього кроку стали представники патріотичних організацій, або, як вони себе називають, націоналістами. 2 жовтня під будинком Управління СБУ пройшов мітинг проти підписання Тристоронньої контактною групою «формули Штайнмайєра». А вже 24 жовтня представники ветеранської громадськості, волонтерських організацій, політичних партій, а також патріотичних рухів підписали Меморандум в рамках об'єднання штабу Опору Капітуляції Миколаєва. У склад Штабу увійшли представники: ГО «Асоціація учасників і інвалідів АТО», «Національний Корпус», «Правий Сектор», «Свобода», «Сокіл», «Національні Дружини», «Миколаївська варта», «Територіальна козацька громада Корабельного району Миколаєва», «Територіальна козацька громада міста Миколаєва», «Взаємодопомога», «Комунальна самооборона», «Держава», ГО «Учасників бойових дій і волонтерів АТО в Миколаївській області», ГО «Народна самооборона», «Миколаївська обласна Асоціація ветеранів Афганістану і АТО», ГО «Від злочину - до покарання», ТОВ «Демократична сокира». І хоча дані сили не можна назвати парамілітарними організаціями або воєнізованими формуваннями, але це яскраві представники радикальних та націоналістичних організацій області. У той же час в області виникають конфлікти між громадськістю і місцевою владою, які не супроводжуються мітингами. Прикладом може слугувати реконструкція Соборної площі міста Миколаєва. Так, 1 червня під Миколаївською мерією пройшли громадські слухання і збір підписів проти реконструкції Соборної площі. Організатором виступив громадський активіст Дмитро Рябченко, який часто конфліктує з міською владою щодо різних напрямків їх роботи. Активіст часто присутній на засіданнях виконавчого комітету і є активним критиком влади. З останніх подій можна зазначити підвищення вартості проїзду в електротранспорті та супротив цього від Рябченка. Але у кінцевому рахунку виконком підняв проїзд в громадському електротранспорті з трьох до п'яти гривень.

У свою чергу влада міста Миколаєва намагається покращити взаємодію між владою і громадою. У межах принципу відкритості, який передбачає створення механізмів участі членів територіальної громади в управлінні місцевими справами, при міському голові діють громадські ради та робочі групи, які дають змогу бути безпосередньо долученими до прийняття рішень у місті. На сайті ради публікується вичерпна інформація про проведені громадські слухання. Запроваджено і врегульовано процедуру бюджету участі. Також мешканці Миколаєва мають можливість подати звернення дистанційно, інформація про порядок звернення громадян розміщена на сайті міста. У той же час відповідно до даних дослідження «Індексу публічності органів місцевого самоврядування», порівняно з 2017 роком, Миколаївська міська рада втратила 12 позицій у рейтингу публічності органів місцевого самоврядування та зайняла 20-е місце з-поміж 24 муніципалітетів. Дана ситуація не є позитивною для громади в цілому, адже публічність владних інституцій позитивно впливає на якість життя громадян та запобігає корупції і виникаючим конфліктам між владою та громадою.

У Миколаївській області були і кримінальні провадження щодо керівників обласної влади. Так, у 2018 році відбулось самогубство народного героя України, в. о. директора КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» Владислава Волошина. В доведенні до самогубства звинувачували голову Миколаївської ОДА Олексія Савченко. За однією з версій Олексій Савченко тиснув на Владислава Волошина і змушував його ставити підписи на незаконних документах, пов’язаних з тендерами на ремонт КП «Миколаївський міжнародний аеропорт». У кінцевому рахунку, у січні 2019 року справу колишнього АТОвця закрили, через відсутність доказів доведення до самогубства. Ще однією резонансною подією було кримінальне провадження проти першого заступника голови ОДА Миколи Романчука. У червні 2016 року в Миколаєві на хабарі в 100 тис. доларів затримали радників Романчука, а самого чиновника звинувачують, що він як держслужбовець навмисне і з метою особистого збагачення вимагав та отримав разом зі спільником 90 тисяч $, а саме вимагав та отримав неправомірну вигоду в розмірі 90 тисяч $ за сприяння ТОВ «Елк-БУД» в отриманні дозволу на розробку Новомиколаївського кар'єра в Єланецькому районі. Але судовий процес по даному кримінальному провадженню триває досі. 

Довідково:

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).