12 квітня, під час брифінгу, Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова повідомила про застосоване Президентом вето до законопроекту № 8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ» та про Доручення Президента Кабінету Міністрів України доопрацювати закон.
Про прозорість, публічність та дотримання процедур
Рішення Президента, в принципі, прогнозоване, але таке ж загадкове, як і вся історія проходження даного законопроекту. До того підготовлений Мінрегіоном під тиском громадськості законопроект півроку «пролежав» у Кабміні без розгляду, потім протягом року всупереч регламенту його намагалися спотворити народні депутати, правки постійно додавалися, зникали і змінювалися їхні номери, а під час фінального голосування в залі Верховної Ради «гуляло» щонайменше два варіанти тексту. Офіційного тексту до сьогодні знайти не можливо.
Відповідно до 94 статті Конституції України, Президент протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Якщо Президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
З озвученої пані Акімовою інформації під час брифінгу не зрозуміло – чи повернув Президент прийнятий закон до Верховної Ради для повторного розгляду і чи надав свої вмотивовані пропозиції. З аргументів, наведених Іриною Акімовою, абсолютно не зрозуміла аргументація вето. Законопроект був розроблений на виконання Доручення Президента від 13.10.2010 № 1-1/2427 щодо удосконалення нормативно-правової бази щодо створення та функціонування об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, які саме проблемні питання ОСББ законопроект № 8474 повинен був розв’язати – озвучені у пояснюваній записці до нього. Ставити претензії до того, що законопроект щодо ОСББ не розв’язує проблеми відносин власності у багатоквартирному будинку та соціального захисту населення від зростання тарифів в умовах неефективної тарифної політики – як мінімум, некоректно (очевидно, озвучені проблеми вирішувати потрібно, але через інші закони, які вимагають системних змін, і влада давно могла би їх прийняти, якби мала на це політичну волю). Також не зрозуміло, застосовано право часткового вето чи повного. Якщо часткового, то чому доопрацьовувати закон має Кабінет Міністрів, а не Верховна Рада? Якщо повного, то чому вжито слово «доопрацювання», а не «розробка нового закону?»
Отже, доки не буде оприлюднених текстів документів з рішенням Президента, коментувати щось досить складно.
«Політичне питання»
Системну реформу житлово-комунальної галузі найближчим часом Президент проводити не збирається. Попри збитковість галузі, численні борги підприємств, низьку якість житлово-комунальних послуг, для окремих людей – це мільярдний бізнес та нескінченний грошовий потік (cash flaw). Будь-яка реформа означатиме зміну в цих фінансових потоках. ОСББ ж у відносинах на ринку виступає «джокером», бо самі співвласники визначать, якого виконавця житлово-комунальних послуг їм найбільш доцільно обрати, а значить, можуть зруйнувати добре налагоджені фінансові схеми. Адже немає організованих власників – немає контролю і немає проблем. Систему управління житлом також страшно «відпустити» у конкурентне плавання: потоки стануть ще більш неконтрольованими. Тарифну реформу не можливо провести без підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, а це – соціальний спротив. Ефективний соціальний захист буде тільки тоді, коли допомога буде монетизована та надаватиметься лише реально нужденним мешканцям (а тут ми впираємося в критерії «нужденності» і т.д.) Тобто, розв’язати клубок проблем житлово-комунальної галузі на фоні відсутності політичної волі до втрати контролю над фінансовими потоками – наразі утопія.
Тим не менше, більше 14200 ОСББ в Україні вже створилися, і замість обіцяної підтримки, отримують кожного дня нові проблеми. Законопроект № 8474 не пропонував нічого революційного, окрім того, щоб поставити «крапки над «і» у тих питаннях життя ОСББ, які кожен чиновник трактує на власний розсуд. Але, очевидно, й на це у Президента не вистачило політичної волі. Тим більше, що більшості мешканців «країни недовласників» все це байдуже. У кожному будинку є невеличка кількість вічно обурених та невдоволених мешканців із свідомістю «наймача», скаргами яких переповнені кабінети чиновників всіх рангів. А ще частина «громадськості» вирішила зробити собі передвиборчу кампанію на критиці законопроекту. Отож, у випадку підписання Президентом закону, він би отримав критику з боку «обурених». Тому Гарант вирішив уникнути суспільного негативу.
Але при прийнятті рішення про вето, Президент та його Адміністрація забули про 3 мільйони українців, які живуть у будинках ОСББ, і яким не байдуже, що буде з їхнім помешканням завтра. Відтепер лише Президент і його команда відповідальні за наявність наступних проблем в ОСББ:
1. Неврегульованість питання самостійного забезпечення об'єднанням своїх потреб в утриманні й експлуатації будинку, а також стосунків з виробниками і виконавцями житлово-комунальних послуг. В умовах відсутності конкурентного середовища серед виконавців послуг та низької платіжної дисципліни споживачів, органи влади та підприємства монополісти намагаються перекласти проблеми дійсних виконавців послуг на ОСББ, в т.ч. через визнання у судовому порядку ОСББ виконавцем певних житлово-комунальних послуг. При цьому не враховується, що ОСББ не є господарюючим суб'єктом, саме як юридична особа житлово-комунальних послуг не споживає, а кошти ОСББ формуються за рахунок внесків співвласників – споживачів.
2. Збереження ситуації, коли ОСББ оплачують холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги та послуги з утримання будинків за цінами (тарифами), встановленими для категорії «інші споживачі». У деяких містах України споживачі у будинках, де не створено ОСББ, опиняються в більш вигідній ситуації порівняно із тими, які створили ОСББ. Вони змушені сплачувати пеню за несвоєчасну оплату послуг, в будинках ОСББ підприємства-монополісти припиняють надання послуг всім споживачам, а не лише боржникам тощо.
3. Непоширення пільг та субсидій на внески співвласників, що сплачуються в ОСББ. У деяких містах органи соціального захисту відмовляються відшкодовувати пільги та субсидії, доки ОСББ не затвердить чи погодить визначений загальними зборами розмір внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, тим самим визнає себе, фактично, виконавцем житлово-комунальних послуг.
4. Збереження терміну "балансоутримання" стосовно ОСББ та процедури «передачі на баланс» багатоквартирного будинку. Попри те, що більшість приміщень у будинках вже давно знайшли своїх законних власників (у власності держави чи територіальної громади залишилися лише неприватизовані квартири), самі будинки, переважно, числяться на балансі у комунальних підприємств, які здійснюють(-вали) їхнє обслуговування. При чому, завдяки цьому більшість органів місцевого самоврядування незаконно вважає себе власником таких будинків і розпоряджається на власний розсуд чужим майном – продає чи здає в оренду підвали, горища тощо. Для того, щоб управляти будинком, ОСББ повинно «прийняти його на баланс» (по факту – на позабалансовий рахунок). Маючи можливість маніпулювати, окремі органи місцевого самоврядування чи комунальні підприємства усіляко перешкоджають та зволікають із передачею будинку "на баланс" ОСББ. Щоб вирішити цю проблему, потрібно «прибрати» поняття «балансоутримання» із законодавчих актів. Насправді більш важливим, ніж формальне "утримання на балансі" отримання об'єднанням від органу місцевого самоврядування чи підприємства, яке забезпечувало утримання будинку, технічної документації щодо нього.
5. Штучний поділ співвласників багатоквартирного будинку на повноцінних «членів» та неповноцінних «не членів». Участь особи в ОСББ не є невід'ємною від її права власності на квартиру (нежиле приміщення) в будинку, де створено об'єднання, і дозволяє бути співвласником будинку, але не бути членом ОСББ. Завдяки цьому виникає безліч проблем у стосунках між співвласниками: з одного боку, співвласники, які не є членами ОСББ, безпідставно вважають, що на них не поширюються прийняті об'єднанням рішення, а з іншого – є приклади, коли правління ОСББ неправомірно відмовляє у прийнятті співвласника в члени ОСББ чи створюють умови, які ускладнюють таке прийняття (наприклад, вимагають сплати вступного внеску).
6. Відсутність можливості проведення письмового опитування для випадків, якщо загальні збори не відбулися через відсутність кворуму. У будинках із великою кількістю співвласників досить складно з об’єктивних причин зібрати кворум на загальних зборах для прийняття рішень. На сьогодні проведення письмового опитування прямо не передбачено законом.
7. Збереження термінологічної неузгодженості закону про ОСББ з цивільним законодавством.
Що буде далі?
В Адміністрації Президента добре розуміли, що вето не залишиться непоміченим. Лише за добу, за неофіційними даними, на адресу Президента надійшло близько 950 телеграм від ОСББ з обуренням рішенням Президента та вимогою звільнити Главу Адміністрації пана Льовочкіна за саботаж реформи житлової галузі. Тому з’явилася «друга частина вето» - Доручення Кабінету Міністрів вдосконалити законопроект (очевидно, малося на увазі, розробити новий законопроект) до 15 червня, потім протягом місяця обговорити його з громадськістю (щоб отримати узгоджену позицію), а до 15 серпня подати до Верховної Ради. Все начебто нічого, але новий закон процедурно не встигне пройти два читання до завершення повноважень Верховної Ради й буде знятий з розгляду!!! Тобто, основна мета АП – спрямувати енергію ОСББ на «розробку» нового закону спільно з Кабміном, іншими словами – «дотягнути до виборів» і забути.
Якби Президент справді хотів доопрацювати законопроект, то він би: а) підписав законопроект 8474 або наклав би часткове вето із пропозиціями (мабуть, це було б найрозумніше рішення), і щоб Верховна Рада проголосувала ці пропозиції; б) терміново доручив би Кабміну розробити нові законопроекти (які, до речі, передбачені Національним планом дій на 2012 рік), спрямовані на вирішення системних питань: відносин власності у багатоквартирному будинку, отримання інформації про співвласників з реєстру речових прав на нерухоме майно, соціального захисту нужденних тощо.
Якщо ж АП зрозуміє, що ОСББ просто так «не відступлять», Президент буде змушений таки накласти часткове вето на законопроект № 8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ» і надати свої пропозиції (сподіваюся, слушні). В іншому випадку отримає ще більший негатив, ніж якби підписав закон відразу.