Жителі заряджають свої мобільні телефони на одній із вулиць у Балаклії, Харківська область, 17 вересня 2022 р.© Getty Images
Перші тижні після визволення
У вересні-жовтні під час контрнаступу ЗСУ визволили частину Харківщини, яку російські війська захопили ще на початку повномасштабного вторгнення, а це — майже третина області. Крім воєнних злочинів, під час штурму росіяни використовували «тактику випаленої землі», тобто знищували критичну інфраструктуру та житлові будинки міст, що оборонялися.
Таку тактику Росія використала під час штурму Маріуполя, а на Харківщині — Ізюма, який зрештою майже весь знищила.
Що робить Україна, аби люди на визволених територіях зустріли цю зиму зі світлом, газом, теплом, медичним забезпеченням та ліками? Аби могли отримати пенсії й гуманітарну допомогу, купити в місцевих магазинах продукти і товари першої необхідності? Які державні механізми увімкнулися на деокупованій території, та чи впорюється з ситуацією місцева влада?
Військові адміністрації на визволених територіях: що і для чого
На початку жовтня президент України Володимир Зеленський створив у 13 визволених територіальних громадах Харківщини військові адміністрації населених пунктів і призначив їх керівників. 12 військових адміністрацій очолили чинні голови громад. Єдиним винятком стала Балаклійська міська громада, де колишній міський голова Іван Столбовий ще в березні пішов на співпрацю з окупантами.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації створюють для забезпечення роботи законів України, а також для оборони, цивільного захисту, громадської безпеки, захисту критичної інфраструктури, охорони прав і свобод громадян. Вони функціонуватимуть на визволених територіях замість міських, селищних та сільських рад територіальних громад, які з різних причин не можуть здійснювати своїх повноважень.
«В умовах, коли важко зібрати депутатський корпус громад і забезпечити виконання повного спектра повноважень органів місцевого самоврядування, це один із адекватних варіантів організації роботи на деокупованих територіях», — зазначив у коментарі виданню «Слобідський край» експерт із децентралізації та місцевого розвитку Центру розвитку місцевого самоврядування Віктор Нестеренко.
За словами експерта, це стосується випадків, коли місцеві депутати виїхали з громади і, відповідно, зібрати сесію та прийняти певні рішення неможливо. А, згідно із Законом «Про місцеве самоврядування», очільник територіальної громади не може приймати одноособових рішень. Тому для розв'язання таких питань, як використання бюджету, організація діяльності влади, енергозабезпечення тощо, створюють військові адміністрації. Звідси виходить, що повноваження місцевих рад припиняються, повноваження депутатів передаються, і тепер керівник військової адміністрації приймає одноособово ті рішення, які має ухвалювати місцева рада.
Загалом новостворені військові адміністрації покликані полегшити життя на визволених територіях. Для цього потрібно відновити критичну інфраструктуру та поліпшити гуманітарну ситуацію. Сюди входять розмінування територій і розчищення доріг; відновлення мобільного зв'язку, подачі електрики, води, газу та тепла; відновлення роботи аптек, магазинів, лікарень, шкіл, банків, ЦНАПів, а також забезпечення мешканців визволених територій продовольством та всіма необхідними засобами.
Як на визволених територіях відновлюють критичну інфраструктуру
Критична інфраструктура визволених територій Харківщини істотно постраждала внаслідок бойових дій та господарювання окупаційних військ. Найбільше постраждало місто Ізюм, яке, за оцінками мерії, знищене на 80%. За словами очільника Харківської ОВА Олега Синєгубова в ефірі телемарафону «Єдині новини», в місті повністю зруйновані всі системи критичної інфраструктури — зокрема ТЕЦ, підстанції та тепломережа. Подати тепло до житлових багатоквартирних будинків із настанням зими, яка може виявитися дуже складною, буде практично неможливо. Тому влада зосередила свої зусилля на тому, щоб відновити газопостачання до приватних будинків. У приватному секторі зараз проживає більшість осіб, які залишилися в місті.
Голова Харківської ОВА разом з Міністром охорони здоров'я України Віктором Ляшком відвідав мобільний шпиталь в Ізюмі. Харківська обласна державна адміністрація/facebook
Олег Синєгубов зазначив, що понад 70% приватних будинків в Ізюмі опалюються газом, а перші 500 родин уже мають тепло у своїх оселях. Крім газу, для обігріву житла мешканців Ізюма влада планує використовувати й альтернативні джерела енергії. Зокрема, діє урядова програма безкоштовного забезпечення жителів дровами.
Також, за повідомленням міського голови Ізюма, у зв’язку зі значними руйнуваннями житлових будинків та настанням холодної пори року, проводитиметься безкоштовна евакуація на зимовий період усіх охочих мешканців міста. Людей розселять у Харківській, Полтавській та інших областях України.
Що стосується інших визволених міст, то в Балаклії, яка постраждала менше, ситуація зі станом тепломережі значно краща, ніж в Ізюмі. За словами керманича області, влада робитиме все, аби повністю її відновити і взимку люди були з теплом. Крім того, в Балаклії краща ситуація з електропостачанням, — воно повністю відновлене. Світло в місті мають 15 тисяч споживачів.
Влада працює над відновлення електропостачання і в Ізюмі. Доступ до світла має половина з 10 тисяч споживачів, які зараз проживають у місті. Електропостачання відновлене й на таких важливих об’єктах як хлібозавод та лікарня. За оцінками очільника Харківської ОВА, до кінця жовтня в Ізюмі зі світлом будуть 90% мешканців міста.
Звільнений Ізюм, 18 жовтня 2022. Getty Images
«Від відновлення електропостачання насамперед залежить робота магазинів, банківських установ, «Укрпошти» тощо. Впродовж двох тижнів й інші мешканці Ізюма отримають електрику. Звичайно, ми зараз говоримо про ту інфраструктуру, яка вціліла», — наголосив Олег Синєгубов.
На середину жовтня електропостачання частково відновили в ще одному визволеному місті — Куп'янську, де електрика доступна вже для понад чотирьох тисяч споживачів. Світло подали до Куп'янської міської лікарні та трьох шкіл. Тривають роботи з підключення об'єктів водоканалу, а також відновлення газопостачання. 17 жовтня електропостачання відновили в місті Вовчанськ і навколишніх селах. Усього заживлено 7700 споживачів.
На деокупованих територіях відновлюють роботу медичні заклади та аптеки. Так, із чотирьох районних лікарень на визволених територіях неушкодженою залишилася лише Куп'янська. Вовчанська ЦРЛ та Балаклійська ЦРЛ зазнали незначних руйнувань — переважно вибиті вікна і пошкоджений дах. Також у них вціліло обладнання та частково медикаменти. Практично зруйнована Ізюмська ЦРЛ, в якій знищено новозбудоване приймальне відділення.
Ситуацію з наданням медпослуг в Ізюмі, де ситуація найскладніша, прокоментував очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов. «Із міністром охорони здоров'я України Віктором Ляшком опрацювали чітку систему алгоритму дій щодо надання медпослуг в Ізюмі. Є мережа лікарських закладів, які мають різні ступені пошкоджень. Ми будемо працювати над їх відновленням, а також розгорнемо мобільний шпиталь, де надаватимуться медичні послуги первинного рівня», — зазначив посадовець в ефірі телемарафону «Єдині новини».
Він також наголосив, що, наприклад, у Балаклії та Ізюмі вже відновлює роботу мережа аптек. У них працюватиме державна програма, згідно з якою люди можуть за рецептом отримати необхідні їм препарати безкоштовно.
Крім медичної інфраструктури, серйозних руйнувань зазнали й заклади освіти. Загалом на Харківщині 30% освітніх закладів постраждали від обстрілів. Частина їх повністю знищена. Наприклад, в Ізюмі з 11 шкіл вціліло тільки чотири. Що стосується школярів, то, згідно з даними Харківської ОВА, на визволених територіях зараз перебувають 2500 учнів і 500 учителів. Влада працює над тим, щоб відновити навчання, яке через обстріли відбуватиметься в онлайн-форматі. Щоб повністю запустити цей процес, потрібно відновити електропостачання, а також інтернет. Наразі роботи на цьому напрямі тривають. 1 жовтня навчання відновили в кількох селах Чугуївського району, а 17 жовтня — ще в одному.
Незважаючи на непогані темпи відновлення критичної інфраструктури, цей процес ускладнюється, оскільки значна частина території замінована. За даними ДСНС, розмінування потребують 12 тис. кв. км Харківщини, або майже 40% території області.
За оцінками рятувальників, повне розмінування визволених територій може тривати не один рік. Утім, уже до кінця року ДСНС планує розмінувати об’єкти енергопостачання та житлово-комунального господарства, навчальні та медичні заклади, близько 4 тис. км доріг, а також очистити території під лініями електропередачі — це ще близько 50 км для обстеження — та весь житловий фонд.
Дорога біля Балаклії. Getty Images
Паралельно з розмінуванням на Харківщині триває процес розчищення доріг від наслідків бойових дій (блокпости, знищена військова техніка тощо) і відновлення сполучення між містами. Першочергово роботи проводять на дорогах, які з’єднують громади з Харковом, аби якнайшвидше забезпечити проїзд гуманітарної допомоги до людей, що перебували під окупацією з перших днів війни.
«Зокрема в перші дні в Ізюм було завезено понад 200 тонн продуктів харчування, засоби гігієни, теплі речі та дитяче харчування. Ми створили Єдиний координаційний гуманітарний центр, який розподіляє гуманітарну допомогу від міжнародних та всеукраїнських партнерів, аби рівномірно покривати потреби», — прокоментував Олег Синєгубов.
Мобільний зв'язок та інтернет теж повертаються. Відновлено доступ до українських медіа, заблокований із самого початку окупації. Через це жителям окупованих територій бракувало об'єктивної інформації про воєнні дії та зусилля української влади, яких вона докладає до визволення своїх територій. Щоб притлумити протестні настрої серед місцевого населення і змусити його до співпраці, окупанти поширювали пропаганду й дезінформацію — наприклад, наратив, що Україна нібито покинула мешканців окупованих територій, а Росія прийшла сюди назавжди. Втім, як бачимо, традиційно жоден із них не виявився правдою.
З грішми: «Укрпошта» відновили виплати пенсій готівкою
Окупанти хотіли відрізати захоплені території від фінансової системи України та інтегрувати її у власний економічний простір, тому заводили на окуповані території свої платіжні системи, нав’язували рубль і системно знищували обіг гривні. Росіяни блокували соцвиплати з України, зокрема пенсії, чим навмисне створювали гуманітарну й фінансову кризу. Коли ж люди опинилися без джерела доходів, окупанти запропонували своє грошове забезпечення, але лише за умови отримання російського паспорта. Паралельно з цим росіяни поширювали дезінформацію, буцім Україна відмовилася від пенсійного забезпечення мешканців окупованих регіонів. Хоча це не так, бо пенсійні виплати продовжували нараховувати як для тих, хто отримував кошти готівкою, так і тим, хто мав оформлені банківські картки.
Тимчасом для багатьох людей, які були в окупації, наявність коштів на власних рахунках ще не означала вихід зі складної життєвої ситуації. Фактично єдиним можливим варіантом скористатися своїми коштами для людей, котрі не могли виїжджати на підконтрольні території, залишалися послуги місцевих «міняйл». Хоч і цю можливість росіяни намагалися прикрити, аби змусити людей перейти на рублі.
Одним із ключових пріоритетів України на визволених територіях, де, за офіційними даними, зареєстровано близько 40 тисяч пенсіонерів, стало відновлення виплат пенсій у готівці та роботи банків, щоб люди мали можливість знімати готівку й розраховуватися карткою.
Виплати готівкових коштів відбуваються зусиллями «Укрпошти», яка 1 серпня мусила призупинити роботу на тимчасово окупованих територіях, зважаючи на безпекову ситуацію та неможливість фізично доправляти готівку. Через її відділення отримували свої кошти пенсіонери, що не оформили банківських карток.
Для відновлення виплат на деокупованих територіях «Укрпошта» організувала роботу пересувних відділень, у яких, крім пенсій, виплачують одноразову матеріальну допомогу від Червоного Хреста на суму 1200 гривень. Цими заходами держава намагається ліквідувати дефіцит готівки, спричинений діями окупаційної влади, адже далеко не всі жителі приставали на умови окупантів і брали з їхніх рук російські паспорти та рублі.
До кінця вересня Україна профінансувала виплати пенсій на визволених територіях за попередні періоди. На Харківщині на пенсійні виплати спрямували 3,7 млрд грн. У Балаклійському, Шевченківському районах та виплати проводили по 30 вересня. А вже з жовтня така технічна можливість з’явилася ще у 18 населених пунктах Ізюмського та Чугуївського районів. Крім того, вже розпочалася виплата пенсій за жовтень.
Люди стоять у черзі за гуманітарною допомогою, 1 жовтня 2022 р., Куп'янськ. Getty Images
Утім, доступ до виплат готівкою мають поки що не всі. «На деяких територіях ми поки що не виплачуємо пенсій, бо ще не отримали на це дозволу військових, зокрема через розмінування територій. Харківщина визволена фактично вже на 100%, але залишаються місця, куди нас ще не пускають, — Куп’янськ, Борова, Дворічна. В Ізюмі виплати розпочали через «Укрпошту» в п’ятницю, 14 жовтня», — прокоментував ситуацію директор Департаменту соціального захисту Харківської ОВА Юрій Шпарага.
Що стосується українських банків, то вони, хоч і намагалися працювати під час окупації, під тиском усе ж таки були змушені призупинити свою роботу. Тому люди не могли зняти гроші з банківських карток чи розплатитися через термінали, — окупант заблокував український мобільний зв'язок та інтернет. На середину жовтня на деокупованих територіях уже запрацювали державні «Приватбанк» і «Ощадбанк», які поступово запускають роботу своїх відділень та банкоматів. Інші банки теж розглядають таку можливість.
Поки банківська система відновлює роботу і не всюди є можливість знімати готівку, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій оприлюднило інструкцію, як отримати готівку там, де поки що не працюють банкомати. Це можна зробити на касі супермаркету, аптеки, АЗС під час оплати покупки. Також є можливість зняти кошти через POS-термінали на Укрпошті.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який реалізує Громадянська мережа ОПОРА у консорціумі громадських організацій за підтримки ЄС. Більше інформації про проєкт: https://parlament.org.ua/2022/09/19/ali-eu-readiness-consortium/.
Спеціально для Дзеркала тижня
p.s. Про пошук колаборантів і розслідування військових злочинів, скоєних російськими військовими на визволених територіях, ОПОРА розповість в окремому матеріалі, який ми вже готуємо для «Дзеркала тижня».