Для здійснення законопроєктних робіт, підготовки та попереднього розгляду питань, що належать до повноважень Верховної Ради, утворюються комітети, які працюють постійно. Відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання” утворено 23 комітети до складу яких може входити не менше 5 і не більше 34 народних депутатів. Відповідно до Закону України “Про комітети Верховної Ради України” серед їх обов’язків, при здійснення законопроєктної функції, є вивчення громадської думки, розгляд звернення громадян та їх об’єднань, будь-які пропозиції, що свідчать про потребу  в прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін до законодавчих актів, і, в разі необхідності, готувати відповідні проєкти актів на вносити їх на розгляд парламенту. Для якісної реалізації цієї складової роботи комітетів, важливою є його комунікація зі стейкхолдерами, зацікавленими сторонами, які є фахівцями у певній сфері. Форми та методи такої взаємодії можуть бути різними. ОПОРА дослідила, як зі стейкхолдерами взаємодіють мажоритарники Тернопільщини.

Депутати-мажоритарники від Тернопільщини про роботу комітетів

За результатами виборів 2019 року до складу Верховної Ради України включено п’ятеро депутатів-мажоритарників від Тернопільської області.

У одномандатному виборчому окрузі №163 обрано Андрія Богданця, висунутого політичною партією “Слуга Народу”. Нардеп є головою підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Відповідно до повідомлення на аккаунт-сторінці Андрія Богданця у мережі Facebook від 22 березня 2021 року  відбулось засідання робочої групи з розробки пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики щодо поетапної приватизації спиртової галузі. Судячи з опису та фото засідання відбулося в онлайн-форматі, обговорювався законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення». Особливу увагу приділено проміжним результатам приватизації активів ДП «Укрспирт» та концерну «Укрспирт». За інформацією з цього ж джерела, 26 лютого відбулося чергове засідання робочої групи з розробки пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики щодо поетапної приватизації спиртової галузі.

Ігор Василів, обраний по 164 ОВО від політичної партії “Слуга Народу”, є членом Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. На сторінці нардепа у мережі Facebook у дописі від 15 березня 2021 року зазначено про те, що він взяв участь у круглому столі присвяченому обговоренню законопроєкту №5094 про врегулювання зовнішньої реклами.

Секретарем Комітету з питань аграрної та земельної політики є обранець по ОВО № 165 Іван Чайківський (самовисуванець, член депутатської групи “Партія “За майбутнє”). Серед дописів на сторінці у мережі Facebook є інформація про діяльність комітету. Наприклад у повідомленнях від 16 березня зазначено, що під час засідання комітету було підтримано за основу та в цілому законопроєкт №5197, яким вносяться зміни в бюджет України та виділяються кошти на діяльність Мінагрополітики, а також було розглянуто та рекомендовано до першого читання законопроєкт №4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами. 5 лютого опубліковано допис про те, що на засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики розглянуто правки та рекомендовано Верховній Раді проголосувати у другому читанні два законопроєкти - №2194, який організовує роботу та дає взаємні гарантії учасникам вільного обігу ринку сільськогосподарської землі, та №2195, що визначає правила продажу та/або оренди державної сільськогосподарської землі на відкритих конкурентних торгах. 2 лютого у повідомленні було зазначено про обговорення на засіданні комітету законопроєкт №2289, щодо застосування пестицидів та агрохімікатів. 27 січня на цій же сторінці опубліковано виступ-звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. У дописі вказано, що протягом четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання до Комітету надійшло 19 законопроєктів, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 47 законопроєктів, до яких Комітет має подати свої пропозиції. За звітний період відбулось 10 засідань Комітету, з яких 1 проведено у режимі відеоконференції. Розглянуто 36 питань, в тому числі 15 законопроєктів з підготовки і попереднього розгляду яких Комітет визначений головним. За поданням Комітету протягом звітного періоду Верховною Радою України було прийнято 3 Закони України

Микола Люшняк (самовисуванець), якого обрано по 166 ОВО,  у Верховній Раді є представником депутатської групи “Довіра” та входить до Комітету з питань бюджету. Сторінка нардепа у Facebook не оновлюється дуже часто, а серед наявних  дописів немає інформації про його роботу в комітеті. Водночас заступником голови цього ж комітету є депутат-мажоритарник Володимир Гевко (“Слуга Народу”), обраний по 167 ОВО. На сторінці нардепа, у дописі від 28 січня 2021 року, є коротка інформація про бюджет на 2021 рік, а саме про виділення коштів для субсидій для тих, хто її потребує.

Практика співпраці народних депутатів та стейкхолдерів Тернопільської області

Віра Яценко, помічниця-консультантка голови підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутатки від партії “Слуга народу” Євгенії Кравчук, під час регіонального обговорення повідомила, що виїзні засідання комітету через карантин зараз менше організовуються. Зазвичай депутатка особисто відвідує територіальні громади, наприклад форуми з децентралізації та ін. Це є однією із форм особистої комунікації, в якій беруть участь голови та представники громад і де можна почути, що  їм необхідно. Безумовно такі зустрічі впливають  на порядок денний комітету. 

Про свою участь у платформі керівників територіальних громад Тернопільської області на тему “Децентралізація: виміри спроможності муніципалітетів”, яка відбулася 10 березня 2021 року у м. Чорткові Тернопільської області, Євгенія Кравчук коротко розповіла на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. У дописі депутатка зазначає: “Справжні зміни відбуваються не у владних кабінетах, а на місцях – on the ground. Тому було важливо і цінно отримати зворотний зв'язок щодо того, як законодавство працює у полі, чого бракує для нарощування спроможності, якою має бути місцева політика 2.0.” Також пані Євгенія пише про те, що поділилася з присутніми головами громад своїми думками щодо законопроєктів №2194 - щодо земельної децентралізації, №4318 - щодо створення Центрів культурних послуг, та  №5002 - “Про бібліотеки та бібліотечну справу”.

Також Віра Яценко зазначила, що в Комітеті з питань інформаційної та гуманітарної політики важливим дороговказом є план законодавчої роботи, він з’являється вчасно та комунікується у суспільстві, а також є сторінка у соцмережі, яка активно оновлюється. Слухання у комітеті теж часто використовуються. Пані Яценко привела приклад слухання щодо питання децентралізації у сфері культури, на яке активно залучали зацікавлених сторін на регіональному рівні. Помічниця Євгенії Кравчук також розповіла, що декілька законопроєктів щодо бібліотек, щодо Центрів культурних послуг, є актуальними для громад, тому проведено велику кількість заходів, де зібрані думки, погляди, позиції стейкхолдерів, які були враховані безумовно при підготовці текстів законопроєктів ще до реєстрації, а також щодо напрацювання поправок до другого читання.

Щодо форм співпраці між комітетом Верховної ради, народним депутатом та стейкхолдерами, то Віра Яценко додала, що відбувається активна взаємодія не тільки із керівниками територіальних громад, закладів та установ, а й з активними громадськими організаціями. Комітет часто комунікує зі ЗМІ, а також з представниками культурної та інформаційної індустрії. До прикладу, це відображалося у роботі над законопроєктом про медіа, тому що без взаємодії не можна було напрацювати компромісні правки.

Про успішну співпрацю з народною депутаткою Євгенією Кравчук та  комітетом Верховної Ради розповіла заступниця міського голови Чорткова з питань діяльності виконавчих органів Людмила Колісник. Йдеться про створення та функціонування Центрів культури та дозвілля у Теребовлянській громаді (до кінця 2020 року Людмила Колісник займала посаду заступниці міського голови Теребовлянської громади) та реформування бібліотек. Через особистий приїзд Євгенії Кравчук зі своєю командою у громаду ця тема була вивчена та поширена депутатами, як приклад для наслідування іншим. Людмила Колісник зазначила, що для неї дуже приємним та показовим було те, що вона з депутаткою часто спілкувалась на цю тему у різний спосіб - через месенджери, по телефону, на особистих зустрічах, і на кожне повідомлення була відповідь та консультація. На думку пані Людмили величезний плюс такої співпраці - це особиста причетність депутатки до реформи, тобто вона приїхала, поспілкувалась з працівниками та наочно все побачила.

Людмила Колісник також зазначила: “З досвіду своєї роботи, а це 9 років, розуміємо, що гарна комунікація  з депутатами Верховної Ради є надважливою, як для однієї, так і для іншої сторони”.

Депутатка Зборівської міської ради від партії “Голос” Леся Голояд, а до листопада 2020 року громадська активістка, зазначила, що часто співпрацює із народними депутатами з питань щодо місцевого самоврядування та молодіжної політики. Вона зазначила, що партійність у таких справах відіграє дуже важливу роль:

 “Коли ти з нардепом з однієї партії, то тобі легше до нього достукатись. Наприклад у нас в “Голосі” є спільний чат, де можна написати.  З такими депутатами, як Лозинський, Цабаль, легко вийти на контакт, вони консультують, допомагають. Для мене це важливо, оскільки я займаюся грантами, і важливо почути думку людей зі сторони, тих, хто знає інший бік заявки на конкурс.

Леся Голояд також додала, що таку співпрацю треба покращувати, бо з народними депутатами частіше спілкуються або представники органів місцевого самоврядування, або деякі депутати, які є їхніми однопартійцями.

Інші учасники онлайн-обговорення не мали особистого досвіду співпраці з народними депутатами представниками парламентських комітетів. Заступник голови Гримайлівської селищної ради Павло Василиця повідомив, що загалом у громади є співпраця із депутатом мажоритарником Миколою Люшняком (депутатська група “Довіра”), але зазвичай селищний голова підтримує з ним зв’язок. Громадська діячка Ольга Мазаєва, яка за час своєї роботи займалась захистом виборчих прав громадян, судовою системою, декларуванням та протидії корупції, зазначила, що до неї ніколи не звертались нардепи, як до місцевого стейкхолдера.

За підсумками підготовки та проведення обговорення можна зробити висновки, що депутатам варто шукати та системно працювати зі стейкхолдерами на місцях. Позитивні практики взаємодії депутатів та представників органів місцевого самоврядування вказують на те, що комунікація має бути постійною та багатосторонньою.

Зацікавленим сторонам теж варто проявляти свою ініціативу та висловлювати пропозиції народним депутатам, представникам комітетів. До прикладу, Віра Яценко поділилась рекомендацією, як можна вийти на співпрацю із народним депутатом - це листи на електронну скриньку, повідомлення у соціальних мережах, а також за допомогою веб-порталу Верховної Ради, де є електронний кабінет, за допомогою якого можна створити звернення, яке буде розглянуто і  на яке буде отримано відповідь.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.