Народним депутатам при розробці законопроєктів слід залучати місцевих стейкхолдерів. Це має підвищити якість підготовки законодавчих ініціатив, адже будуть враховані думки та побажання громадськості, яка фактично є кінцевим бенефіціаром законопроєктної діяльності. Проте є низка проблем, які ускладнюють, а іноді і унеможливлюють взаємодію народних обранців з виборцями на Донеччині. Зокрема, це низька зацікавленість громадськості до обговорення та участі у розробці законопроєктів, ковідні обмеження, військовий конфлікт на сході України, брак часу на розгляд та опрацювання законодавчих ініціатив, які надходять органам місцевого самоврядування та виконавчої влади тощо.

Відповідно до вимог законодавства  народні обранці мають постійно комунікувати з виборцями на місцях, вести діалог з населенням у регіонах, забезпечуючи постійне функціонування громадських приймалень народних депутатів і партійних організацій.  Депутати мають знати громадську думку, пропозиції, настрої, проблеми громадськості регіону, інтереси якого вони представляють у Верховній Раді. 

Налагодження постійного контакту з виборцями є одним з пріоритетних завдань народного депутата. Організація взаємодії населення з вищими законодавчими органами державної влади дозволяє вивчати потреби виборців та взагалі громадську думку в певному регіоні України. А це, в свою чергу, дозволить розробляти пропозиції та, в разі необхідності, виносити їх на розгляд Верховної Ради України. Враховуючи потреби мешканців округу, народний депутат у межах своїх повноважень здійснює заходи, спрямовані на вирішення цих питань. Яким чином це буде відбуватися, чи через пропозиції органів місцевого самоврядування до організацій певного рівня, чи безпосередньо до Верховної Ради, залежить здебільшого від актуальності питання. 

Проблема в іншому. Механізми, які б ефективно врегульовували взаємодію нардепів та зацікавлених сторін на місцях, майже відсутні. Громадськість часто не знає, з яких питань вони взагалі можуть звертатися до народних обранців. А якщо можуть, то якими чином це слід робити. Не поспішають покращувати механізми взаємодії і народні депутати. З одного боку, через брак часу, з іншого - через відсутність розуміння, яких саме результатів вони досягнуть особисто, в чому вигода від витрачених зусиль на налагодження взаємодії з місцевими стейкхолдерами. Тому профільне законодавство у розрізі цієї проблематики потребує певних доопрацювань. 

Народні депутати у комітетах

Народні депутати IX скликання, обрані під час парламентської кампанії на Донеччині, входять до 8 комітетів Верховної Ради. Тож ОПОРА проаналізувала, як саме народні обранці-мажоритарники взаємодіють зі стейкхолдерами в регіоні при розробці законодавчих ініціатив, та як з ними можна сконтактувати.

Дмитро Лубінець, обраний по 60 округу, є головою Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також член тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань формування і реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України. Кожен виборець може зв’язатися з нардепом через сайт - тут же вказано, яку роботу на окрузі він проводить, як подати звернення, хто працює в його команді.

Його колега Максим Єфімов, обраний в 48 виборчому окрузі, є членом Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Максим Єфімов підтримує зв’язок з виборцями - в Краматорську діє приймальня громадської організації та благодійного фонду "Наш Краматорськ”, нещодавно перейменовану в Агенцію розвитку та інновацій “Наш Краматорськ”. Там можна отримати безкоштовну правову допомогу, оформити соціальну картку краматорчанина (дозволяє розраховуватися зі знижкою в частині магазинів міста, натомість краматорчани надають ксерокопії паспорта та контактні дані), брати участь в благодійних чи соціальних проєктах, організованих за ініціативи Максима Єфімова. Проте якщо говорити саме за розробку законодавчих ініціатив, то за словами помічниці нардепа Ольги Ворощук, цим займаються помічники-юристи, які територіально знаходяться та працюють в Києві.

Вадим Новинський, обраний по 57-му округу, є членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Він також має свій сайт. Але замість контактів - пропозиція надсилати виключно письмові звернення на ім'я народного депутата України. До того ж, просять надсилати листи поштою і бажано цінним листом з описом за адресою: вул. Грушевського, 5, м Київ, 01008, народному депутату України Новинському Вадиму Владиславовичу, або ж передавати звернення в апарат Верховної Ради України особисто за вказаною вище адресою.

Валерій Гнатенко, який переміг в 49 виборчому окрузі, є членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Він проводить зустрічі з виборцями, хоча частіше це відбувається в межах заходів партії “Опозиційна платформа - За життя”, членом депутатської фракції якої він є. 

Його однопартієць Юрій Солод, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, в 47-му окрузі, де і був обраний, практично не з’являється. Замість нього зустрічі з мешканцями та обговорення нагальних питань проводить Наталія Королевська. Зв’язатися з нардепом можна хіба що через його офіційну пошту, вказану на сторінці Верховної Ради, оскільки в Facebook народний депутат серед додаткових посилань вказує лише заблоковану в Україні мережу Вконтакте.

Ще один член депутатської фракції Політичної партії "Опозиційна платформа - За життя" Федір Христенко, обраний по 46-му округу, є членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Але у відкритих джерелах знайти інформацію щодо його взаємодії з громадянами не вдалося. Як варіант - скористатися контактами на сторінці Верховної Ради України.

Муса Магомедов, обраний по 45 округу, є членом Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Що стосується взаємодії з виборцями, зокрема через благодійну діяльность, то ім’я Муса Магомедова пов’язане з благодійним фондом "IHSANNYR", адресою реєстрації якого Свердловський район в Киргизії.

Олександр Ковальов, обраний в 51-му виборчому окрузі, є членом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Напередодні парламентських виборів 2019 року він активно комунікував з виборцями та займався наданням благодійної допомоги - встановив насосну станцію водопостачання, подарував спортінвентарь, організував роздачу продуктових наборів тощо. А наразі з ним можна скоріше зв’язатися через ГО “Ніхто крім нас” чи через сайт Верховної Ради України.

Євген Яковенко, обраний по 52-го округу, не входить до складу жодної фракції чи комітету. І з відкритих джерел знайти його профілі в соцмережах чи на сайтах не вдалося. Тому сконтактувати з нардепом можна через вказані на сайті Верховної Ради контакти .

Ще один депутат Сергій Магера, обраний по 58-му округу, не є членом жодної фракції чи комітету. Сергій Магера зустрічі з виборцями зараз проводить, зазвичай, онлайн. Тож зв’язатися з ним можна за вказаними на сайті Верховної Ради контактами.

Володимир Мороз, який представляє інтереси мешканців 59-го округу, є головою підкомітету з питань електроенергетики та транспортування електроенергії Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Володимир Мороз активно веде власну сторінку в соціальній мережі Facebook, де викладає фотозвіти стосовно своїх зустрічей з виборцями. 

Співпраця зі стейкхолдерами

Низька зацікавленість громадськості до обговорення та участі у розробці законопроєктів

В рамках онлайн-обговорення щодо залучення на регіональному рівні зацікавлених сторін до законопроєктної діяльності парламентських комітетів всі без виключення - депутати, представники влади, академічної спільноти та громадськості зазначали, що виборці загалом не цікавляться діяльністю Верховної Ради. Якщо вони і звертаються з якихось питань до народного депутата, то це скоріше вирішення особистих проблем, прохання в наданні матеріальної допомоги тощо. 

“Мабуть, основна проблема громадськості - це, скажімо так, слаба ініціатива” - зазначила представниця управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької ОДА Олена Наумова.

Низький рівень просвітницької роботи народними депутатами та органами державної та виконавчої влади щодо можливих питань та шляхів взаємодії виборця та депутата

Представники громадськості просто не знають, з якими питаннями можна звертатися до народних депутатів, на які проблеми він може впливати, а які - лежать за площиною його повноважень. Як наслідок, констатуємо відсутність механізму взаємодії. 

Голова ГО «Заможна людина» та учасник виборчих перегонів до Верховної Ради України в 50 окрузі в 2021 році Микола Головко зазначає, що активісти не мають достатнього рівня обізнаності щодо проблем, з якими можна звертатися до народних депутатів. 

“Якщо ми бачимо цю закритість, цю корупцію, так, нас потрібно вчити, щоб ми вміли правильно подавати заяви до правоохоронних органів, як активісти, які борються з корупцією на місцевому рівні. Ми бачимо, що більше ста мільйонів гривень збитків нанесено покровській громаді у зв’язку з розкраданням коштів, бачимо це чітко, всі про це знають, і ми це терпимо. Хотілося б, щоб депутати Верховної Ради підключилися до вирішення цього питання...  Але активності, як такої, поки що я не бачу, хтось іде на контакт, хтось - ні. Я вважаю, що комітет з питань корупції повинен включитися і надати свої роз’яснення”, - говорить Микола Головко. 

Про низьку залученість громадськості до важливих питань зазначає народний депутат 8 скликання Олег Недава.

“Багато разів я звертався до органів місцевого самоврядування, як депутат, до громадськості, для того, щоб вони надали якісь пропозиції з приводу тих чи інших законів. Наприклад, ми багато часу витратили на те, щоб депутати місцевих рад, це був мій округ 47-й - Олександрівка і Слов’янська районна рада, місто Слов’янськ, ми спілкувалися з депутатами, проводили круглі столи і готувалися до прийняття бюджету. І ті прохання, і ті пропозиції, які надавали ОМС, я особисто їх переносив до бюджету України і намагався відстоювати позицію, коли бюджет цей формувався. Таке було і це було добре. Але хочу сказати, що люди не дуже активно хочуть особисто впливати своєю працею, досвідом, розумом на ті чи інші процеси, які відбуваються в нашій державі. Взагалі, багато людей каже що: ”ну, вони там приймають, то хай приймають, вони відповідальні і будемо з них питати”. Але спілкування, а у мене було більше 20-ти приймалень по всій області, спілкування є, але воно не таке, як бажалося б. Хотілося щоб люди більше приходили, висловлювали свої думки, бо краще, коли за тобою багато людей, коли твоя думка лунає не єдина, тоді відстоювати її в Парламенті було б легше. Я б більше наголошував на зв’язку людей з партійними організаціями, щоб люди зверталися до організацій зі своїми пропозиціями, були готові їх озвучувати і перетворювати в законопроєкти”, - висловив свою думку Олег Недава.

 Брак часу на розгляд та опрацювання законодавчих ініціатив, які надходять органам місцевого самоврядування та виконавчої влади

В стислі терміни часто складно детально опрацювати, винести пропозиції на обговорення, залучити громадськість, передати рекомендації на доопрацювання. В результаті, навіть при наявності пропозицій або при бажанні публічного розгляду важливих для регіону ініціатив, це залишається поза увагою громадськості через стислі часові терміни.

“Проблема, я вважаю, і в самих депутатських комітетах. На жаль, дуже часто ми, працівники адміністрації, чиновники, іноді отримуємо документи, які розглядаються в комітетах з дуже обмеженим терміном на їх розгляд. Погодження якихось документів, які пропонують розглянути або прийняти рішення стосовно додатків, або обговорень, або ще чогось... Співпраця адміністрації з депутатським корпусом відбувається без залучення громадськості, і адміністрація теж не встигає звернутися до громадськості, вислухати їх точки зору, тому що тут дуже обмежені терміни на ті ж звернення депутатського корпусу, бо депутатське звернення - це обмежений термін відповіді, перш за все, згідно законодавчої бази. А ми, як чиновники, звичайно виконуємо законодавчу практику ” - зазначає представниця управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької ОДА Олена Наумова.

Відсутність розгалуженої мережі партійних осередків на Донеччині

У міжвиборчій період працюють громадські приймальні лише поодиноких партій. Отже виборці загалом не мають досвіду взаємодії з політичними структурами.

Депутат Краматорської міської ради, представник “Європейської Солідарності” Валерій Власенко розповів про досвід взаємодії депутатів попередньої каденції політичної сили “Блок Петра Порошенка”:

”Вся партійна робота на місцях відбувалася через партійні осередки, які були сконцентровані в обласних центрах, які мали горизонтальні зв’язки з первинними осередками. І коли відбувалось якесь жваве обговорення, чи потрібна земельна реформа, що робити з ФОПами, то, через горизонтальні зв’язки ми виходили на керівників, а керівники - це народні депутати, то в нас був безпосередній зв’язок, ми доводили думку людей. До мене звертались фермери і ми їм давали свої рекомендації стосовно земельних реформ. ФОПи: я не зрозумів, чому такий суспільно-резонансний законопроєкт був прийнятий без широкого обговорення“. 

Голова обласного територіального осередку політичної партії «Голос» у Донецькій області, Юлія Гакова зазначила:

“Комунікація відбувається у регіонах, де у нас є фракції, через приймальні, через комунікації з громадськими активістами, ми проводимо виїзні обговорення, у трьох містах області раз у тиждень. На сайті “Голосу” є комунікаційна платформа, якою може скористатися кожен громадянин, або ж партієць, або ж прихильник. Він може звернутись з питанням чи з заявою, і ця інформація спускається далі у регіони і до фракцій. Дуже важливим моментом у комунікаційному плані є приїзди народних депутатів у регіон… У Донецькій області будуть відкриті дві приймальні народних депутатів - у місті Краматорську та місті Добропіллі, де будуть проходити прийоми, де буде збиратися інформація”.

Регіональний консультант “Асоціації міст України” та політичний діяч Олександр Меланченко висловив думку, що партійні осередки повинні на місцях рекламувати те, що вони пропонують у Верховній Раді.

“Так, я розумiю, що кожен може зайти на сайт Верховної Ради і там подивитися які законопроєкти розглядаються, які поправки і все інше. Але бажано було б, щоб партії популяризували ті законопроєкти, над якими вони працюють у Верховній Раді, і свої погляди. Все ж таки на місцях, щоб працювали сайти партійних осередків, навіть місцеві сайти, можливо, щоб не тільки показувати, чим займається лідер, куди він поїхав, у якій був лікарні, який концентратор подарував, а ще й якими питаннями вони займаються, представляли хоча б вижимки з законопроєктів. Можливо, щоб на кожному сайті партійному, а саме тих партій, які представлені у Верховній Раді, щоб вони писали які вони надають поправки, іноді поправки бувають досить цікаві, і це допоможе тим виборцям, які наступного разу будуть купуватися не на концентратори, а будуть з розумом голосувати за тих, хто надає якісь свої ідеї на містах”. 

Зміни виборчого законодавства, які не до кінця зрозумілі депутатам

 За словами народного депутата 8 скликання Олега Недави, та виборча система, яку запропоновано зараз, “нівелює мажоритарників”. 

“Ми багато працювали на місцях, оскільки було таке поняття, як мажоритарник. Сьогодні це поняття знівельовано. І ті депутати, які були обрані від округів по мажоритарці допрацьовують те, що обіцяли людям. Яскравим прикладом у нас в області є Дмитро Лубінець, він справжній мажоритарник і він працює з людьми і для людей… тому доступ до депутатів у людей буде обмежений, бо це буде здійснюватись виключно через партійні осередки. І якщо система осередків розгалужена по всій Донецькій області, майже в кожному районі, і люди мають куди прийти і з ким поспілкуватися. Деякі партії таких осередків не мають”, - говорить Олег Недава.

Він не єдиний, хто дещо розгублений стосовно новацій виборчого законодавства. Депутат Краматорської міської ради Валерій Власенко в особистій розмові з жалем зазначив, що тепер доводиться конкурувати не тільки партіям, а й кандидатам всередині партій.

Частина громадських організацій утворюються й працюють задля вирішення вузьких, інколи “персональних” питань

“Ми зараз говоримо про депутатський корпус і не говоримо про те, що депутатський корпус, це, в принципі, політичні партії. Якщо політичні партії, політичні організації більш-менш розгалужені у областях, і партійцям можна звернутися до свого керівництва по цій лінії, або зустрітися з депутатським корпусом, принаймні, правління має таку змогу. Чого не можна сказати про громадські організації. Практично, наша громадськість, громадські організації зациклені на своїх вузьких проблемах, якими вони опікуються, і, іноді, у них не вистачає можливості працювати і виходити зі своїми питаннями на Комітети Верховної Ради, щоб їх розглядали, приймали позитивні чи негативні рішення, приймали участь саме в обговоренні цих проєктів і таке інше” - говорить Олена Наумова, представниця управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької ОДА.

Карантинні обмеження та необхідність переведення в онлайн-формат діалогу

За словами голови Координаційної ради ВПО при Краматорському міськвиконкомі Олександра Ворошкова, коронавірус та карантинні обмеження, які відбулися, показали, що усім треба привчатися працювати в нових умовах. 

“Вся система комунікації влади, громадськості, бізнесу, виконавчої влади, законодавчої, на місцевому та національному рівнях виявилися не готові до такого формату роботи... де немає можливостей проводити офлайн-зустрічі. Коли почалася наша розмова, я із жалем подумав про те, що я зараз маю більше інформації про роботу органів європейських - Європарламенту, Ради Європи, бо вони якось більше “перебудувалися”, і всі свої регулярні брифінги, відео засідань Комітету вони розповсюджують, вони це дають, вони з цим працюють, впроваджують це в життя. От чого в нас не вистачає - це цього. Тобто треба технічну спроможність, особливо, Верховної Ради, особливо комітетів,  підвищити для того, щоб була співпраця з регіонами” - зазначив Олександр Ворошков.

Його підтримує голова обласного територіального осередку політичної партії «Голос», учасниця виборчих перегонів до Верховної Ради в 50 окрузі в 2021 році Юлія Гакова. Вона зазначає, що зараз є вкрай важкі обмеження - карантинні умови. За її словами, “Голос” це для себе вирішує через онлайн-платформу, яка дозволяє комунікувати, оперативно отримувати інформацію від великої кількості людей, особливо, партійців.

“Зібрана нами інформація щодо питань на місцях надається до головного офісу, постійно йде комунікація з осередками, обласними організаціями, з прихильниками партії”, - додає Юлія Гакова.

Завідувачка кафедри філософії та суспільно-політичних наук ДДМА, доцентка Євгенія Болотіна зі свого боку зазначає, що пандемія підняла багато проблем у вищій освіті. Науковцям не вистачає формату офлайнового спілкування. І у взаємодії з депутатами вона також вважає його більш ефективним, ніж онлайн-формат.

Військовий конфлікт на Сході України ускладнює, а в деяких регіонах унеможливлює взаємодію громадян України з народними депутатами

В результаті укрупнення районів замість 18 в Донецькій області наразі створено 8 районів. Проте тільки 5 з них знаходяться на підконтрольній українському уряду території. Але слід пам’ятати, що місцеві вибори 2020 року не були проведені в 10 громадах на підконтрольній уряду території. Причиною стали відповіді військо-цивільних адміністрацій про начебто небезпеку проведення виборів на цих територіях. І це при тому, що роком раніше на всій підконтрольній українському уряду території відбулися президентська та парламентська виборчі кампанії.

І в цьому випадку ми не розглядаємо безпековий аспект, а наголошуємо на конституційних правах виборців - обирати та бути обраними. Адже мешканці цих 10 громад, розуміючи, що в сусідньому населеному пункті є можливість обирати владу, а у них - немає, можуть втратити довіру як до інституту влади загалом, так і до депутатів зокрема.

Низька залученість до законотворчої діяльності наукових спільнот, студентських об’єднань та відверте ігнорування відкритих питань і невирішених проблем

 Завідувачка кафедри філософії та суспільно-політичних наук ДДМА Євгенія Болотіна зазначила, що в співпраці з народними депутатами слід звертати увагу і на реформування шкіл вищої освіти.

“В рамках нової програми студент є повноправним членом студентського руху. Так є в Британії, так має бути і у нас: студенти можуть змінити викладача, обирати дисципліни, звертатись до органів студентського самоврядування з будь-якими питаннями. Отож, прозорість, автономність, активне студентство та трохи британського досвіду, і, здається, у вищої освіти в Україні є шанс на зміни. Проте зараз українські науковці, зокрема молоді, мають досить обмежений набір можливостей та здебільшого незадовільні умови для професійної реалізації в науці. Для вчених фактично відсутні стимули залишатися в науці”.

Низька зацікавленість молоді у взаємодії з народними депутатами та небажання брати участь у виборчому процесі

Молоді люди часто не є активними учасниками суспільно-політичного життя. Молодь не долучається до участі у виборах, оскільки, по-перше, не має довіри до інституту виборів. По-друге, не має обізнаності і зацікавленості молоді у розгляді законодавчих ініціатив, розробці пропозицій та прийнятті рішень.   

Голова комітету з питань освіти Ради студентського самоврядування Донбаської державної машинобудівної академії Костянтин Чоста зазначив, що вже створена і скоро буде представлена громадська  організація “Асоціація студентів Донеччини”:

“Я вважаю, це об’єднає всіх нас, і наша думка буде більш вагомою. Бо реформування вищої освіти та впровадження студентоцентризму без залучення студентів, як основних стейкхолдерів освіти є неможливим. Тому, думку академічної спільноти, думку студентів потрібно також обговорювати і знати депутатам… Залучення молоді до впровадження якихось рішень, це якісь мізерні відсотки, наприклад, в Західній Європі цей відсоток набагато більший”. 

Взаємодія народних депутатів з виборцями відбувається не на постійній основі, а лише у період виборчих кампаній

В цей час народні обранці спілкуються з виборцями, роздають благодійну допомогу, відкривають приймальні тощо. Тобто будь-яким чином прагнуть завоювати прихильність виборців. А в міжвиборчий період зв’язатися з народним депутатом можна далеко не завжди.

“Хочеться побажати депутатському корпусу, щоб ці спілкування, які бувають на місцях, не були від виборів до виборів. На жаль, у нас така практика існує, і дуже мало представників депутатського корпусу, особливо, ті, які йшли по партійним спискам, громадськість бачила у себе на місцях. Дуже часто вони відірвані від тих проблем, які є і які треба вирішувати на законодавчому рівні. Ті ж обговорення суперечних питань, ті ж тарифи, ті ж ФОПи, питання стосовно екології (локальні), на жаль, випливають, коли створюються умови, у яких вже всі повинні на це звертати увагу. Але ці ж питання на законодавчому рівні  можна було вирішити у більш спокійних умовах”, - зазначила представниця ДонОДА Олена Наумова.

Рекомендації

В ході зустрічі щодо залучення на регіональному рівні зацікавлених сторін до законопроєктної діяльності парламентських комітетів були озвучені наступні рекомендації.

Для народних депутатів:

  1. Провести інформаційну кампанію щодо роз’яснення повноважень, сфер впливу народних депутатів та їх можливостей для прийняття рішень на місцевому рівні. 
  2. Сприяти розбудові мережі партійних осередків, до яких можуть звертатися виборці заради комунікації, в тому числі і заради внесення поправок до законодавчих ініціатив.
  3. Запровадити діалог на постійній основі в міжвиборчий період між депутатами та громадськістю, а не лише під час виборчих кампаній.    
  4. Запровадити роботу онлайн-платформ, які дозволяли б інформувати населення про діяльність парламентських комітетів, а також дозволяли б отримувати зворотній зв’язок від громадськості - відгуки, пропозиції тощо. Гарною практикою стала б і робота модераторів-юристів, які могли б змістовно та оперативно відповідати на питання та коментарі відвідувачів.
  5. Визначити пріоритети діяльності в регіоні, проаналізувавши, в першу чергу, стратегічні документи обладміністрації та місцевого самоврядування - саме ті, які стосуються повноважень народних депутатів та знаходяться в компетенції парламенту. Після чого сприяти проведенню інформаційної кампанії щодо можливості взаємодії з громадянами по визначеним пріоритетам для подальшої розробки законопроєктів. 

Питання, які народні депутати вважають доцільними виносити на обговорення, слід розглядати не тільки на сайтах Верховної Ради, але і звертатися на місцевий рівень - вивішувати питання на сайти органів місцевого самоврядування, обласної адміністрації, проводити обговорення.

  1. Запровадити аналіз прийнятих законопроєктів стосовно їх імплементації та ефективності. Аналіз законодавчих ініціатив дав би змогу зрозуміти, як саме вони впроваджуються:
  • чи дає законопроєкт позитивний економічний ефект;
  • скільки бенефіціарів зміг ним скористуватися та до яких категорій вони належать;
  • які аспекти слід покращувати, які правки до законопроєктів слід вносити.

           Аналіз законопроєктів дасть змогу показати їх в динаміці - наскільки вони ефективні протягом певного проміжку часу.

  1. Частіше організовувати виїзні комітети та зустрічі народних депутатів з виборцями.

Для стейкхолдерів:

  1. Вчитися розрізняти фейки в мережі інтернет та в соціальних мережах.
  2. Брати участь в обговоренні законодавчих ініціатив, зокрема, які проводяться на місцевому рівні.
  3. Вчитися готувати публічні звернення до народних депутатів, які не будуть персональними, а будуть відображати позицію певної групи осіб.
  4. Взаємодіяти з громадськими організаціями в плані лобіювання ініціатив громади через представників тих же громадських організацій, які мають більше досвіду співпраці з представниками влади.
  5. При бажанні лобіювати певні громадські ініціативи не намагатися створювати нові громадські об’єднанні для вирішення однієї проблеми, а звертатися до існуючих громадських організацій, працюючих в даній сфері.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа