Народні депутати з Кіровоградщини періодично співпрацюють з окремими активістами та експертами через роботу приймалень громадян. Така співпраця епізодично стосується роботи в комітетах Верховної Ради. Натомість співпраця через «круглі столи», конференції, брифінги, панельні дискусії тощо не є типовою для народних обранців з Кіровоградської області.
Співпраця народних депутатів з громадою
Громадянська мережа ОПОРА здійснила моніторинг відкритих джерел з діяльності комітетів Верховної Ради, до яких входять депутати IX скликання від виборчих округів Кіровоградщини. На меті було з’ясувати відкритість цих органів до консультативної діяльності із зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) та співпраця із зазначеними політиками.
Олександр Дануца був обраним депутатом в окрузі № 99 від політичної сили «Слуга народу», є членом депутатської фракції цієї ж політичної сили. Він голова підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. У 2020-21 роках подав 54 законопроєкти. Із них стали чинними актами 8. Один з найбільш обговорюваних став законопроєкт «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», серед авторів якого і нардеп з Кіровоградщини Олександр Дануца. Як зазначала ОПОРА, згідно з рішенням Комітету з питань правоохоронної діяльності 1 жовтня 2019 року було створено Робочу групу для опрацювання проєктів законів України про зброю (№1222) та про обіг зброї (№1222-1). Робоча група рекомендувала відправити обидва законопроєкти та напрацювати компромісний. Напрацювання та розробка нового законопроєкту відбувалась вже створеною робочою групою, головою якої є народний депутат Олександр Дануца. Всього Робоча група провела чотири засідання, два з яких припали на розгляд законопроєктів №1222 та 1222-1, а два на опрацювання та підготовку компромісного законопроєкту – №4335.
Cклад Робочої групи визначав голова Робочої групи Олександр Дануца за поданням державних органів, експертів громадських організацій власників зброї та зброярів, адвокатів, представників охоронних структур, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, науковців деяких вищих навчальних закладів та народних депутатів. Весь склад Робочої групи залучався на безкоштовній основі, хоча відповідно до статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», комітети мають право включати та залучати до діяльності робочих груп фахівців, експертів, співробітників науково-дослідних інститутів на контрактній основі з оплатою.
Однак у Кіровоградській області Олександр Дануца не ініціював обговорення законопроєкту «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї». До того ж народний обранець не завжди реагує на звернення на електронну пошту.
Ігор Мурдій обраний депутатом в окрузі № 100, член депутатської фракції «Слуга народу». Народний обранець член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. У 2020-2021 роках, подав у співавторстві 14 законопроєктів, з них 2 стали актами. На сайті комітету немає інформації про проведення «круглих столів», слухань комітетів тощо. В соцмережах Ігор Мурдій пише про візити на Кіровоградщину, однак немає оприлюдненого графіку прийому громадян в окрузі.
Юрій Кузбит був обраним в депутати в окрузі № 101, входить в фракцію «Слуги народу», голова підкомітету з питань бюджетної політики та вдосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Юрій Кузбит став співавтором в 2020-21 роках 21 законопроєкту із них 5 стали законами. На сайті комітету ідеться, що «круглі столи» проводили у 2018 році, а слухання в комітеті в 2015 роках. Даних про заходи у 2020-21 роках немає. Юрій Кузбит веде сторінку в соціальних мережах, час від часу публікує світлини із візитів в окрузі, але як і колега, не оприлюднює графік прийому громадян.
Олесь Довгий став депутатом від округу № 102, не входить до складу будь-якої фракції. Він голова підкомітету з питань медичного страхування Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. У 2020-21 роках став співавтором 18 законопроєктів із них 10 стали чинними актами. Згідно з сайтом комітету у 2021 році було проведено один онлайн-«круглий стіл», а також слухання в комітеті. В окрузі працює кілька приймалень народного обранця, прийом ведуть помічники. Олесь Довгий веде сторінку в соціальних мережах, на якій пише про роботу приймалень та події в окрузі.
Олег Воронько був обраний в окрузі № 103, входить в фракцію партії «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. У 2020-21 роках став співавтором 21 законопроєкту із них 3 стали законодавчими актами. Згідно з сайтом комітету останні слухання проводили у 2017 році. Олег Воронько веде сторінку в соціальних мережах, час від часу публікує дописи про округ. Однак немає оприлюдненого графіку прийому громадян.
Протягом 2020-21 років народні обранці з Кіровоградщини працювали з громадськістю епізодично, не пропонували активних обговорень тих чи інших законопроєктів.
Обговорення співпраці нардепів та активістів
В умовах, коли залучення стейкхолдерів парламентськими комітетами є несистемним, а процес розробки законопроєктів залишається поза увагою медіа, а, відтак залишається незрозумілим для пересічного громадянина, Громадянська мережа ОПОРА ініціювала обговорення щодо залучення на регіональному рівні зацікавлених сторін до законопроєктної діяльності парламентських комітетів. Участь у заході взяли помічниця народного депутата ІХ скликання Олеся Довгого Анна Трубаченко, народний депутат VІІІ скликання Олександр Горбунов, начальниця управління внутрішньої політики Кропивницької міськради Оксана Горбенко, помічник народного депутата VІІІ скликання Станіслава Березкіна Геннадій Солдецький, виконавча директорка громадської організації «Територія успіху» Інга Дуднік, голова громадської організації «Асоціація політичних наук» Дмитро Сінченко, представник молодіжного крила «Слуга народу» Кіровоградщина Катерина Колєва.
Як зазначила помічниця народного депутата Олеся Довгого Анна Трубаченко нардеп системно проводить зустрічі з мешканцями областям та громадськими організаціями, втім через пандемію у 2020-21 році депутат він змінив формат роботи приймалень. Зокрема, тепер практикують онлайн-зустрічі, консультації телефоном тощо.
«На сьогодні близько 80-85% відсотків звернень громадян до народного депутата Олеся Довгого стосуються надання матеріальної допомоги. Інші – законотворчої діяльності тощо. У більшості запитів та звернень йдеться про соціальний захист населення, роботу пенсійного фонду, пільги», – підкреслила помічниця народного обранця.
І додала, що мешканці області, активісти не зверталися із пропозицією щодо законодавчих змін, які опрацьовує цей комітет.
До роботи Комітетів Верховної Ради України мешканці Кропивницького (тоді- Кіровограда) були активно залучені у 2016 році. Адже в цей період вирішувалося питання щодо перейменування міста. Депутати Кіровоградської міської ради направляли звернення до депутатів Верховної Ради, громадські організації проводили наукові конференції, круглі столи, депутат Верховної Ради восьмого скликання Олександр Горбунов виступав на Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо перейменування окремих населених пунктів.
Наразі екснардеп Олександр Горбунов вважає, що реальна співпраця із народними обранцями можлива на особистих контактах. «Обрана людина має комунікувати з громадою і дбати про територію, яку представляє у Верховній Раді. Депутат повинен спілкуватися в режимі діалогу із різними представниками громади, використовуючи приймальні, публічні звіти та інше», – зазначив Горбунов. І додав, що наразі чинні народні обранці з Кіровоградщини активно не спілкуються з мешканцями області. За словами Олександра Горбунова, дієвим механізм впливу на нардепів є прийняття закону про позбавлення мандату народного обранця.
Виконавча директорка громадської організації «Територія успіху» Інга Дуднік переконана, що народні депутати самі повинні ініціювати розгляд певних питань на місцях та працювати з цільовими аудиторіями.
«Люди на територіях більш знайомі з проблемами, які можна вирішити у тому числі і на законодавчому рівні. Тому важлива ініціатива як з боку народних обранців, так і з боку стейкхолдерів. Система, алгоритм мають працювати поза персоналіями. Адже народні депутати змінюються, а співпраця з громадськістю має продовжуватися незалежно від зміни політичних сил та народних обранців», – підкреслила Інга Дуднік.
Залучення стейкхолдерів до роботи комітетів Верховної Ради народними депутатами IX скликання від Кіровоградської області на сьогодні є малоефективним і недостатнім. Для зміни ситуації потрібно прописати таку співпрацю на законодавчому рівні. В такому випадку взаємодія з громадськістю може стати одним з основних критеріїв оцінки роботи народних обранців.
Голова громадської організації «Асоціація політичних наук» Дмитро Сінченко під час онлайн-обговорення додав, що необов’язково відповідні пукти прописувати у законодавстві України, це можуть бути підзаконні акти чи регламенти комітетів. Інакше співпраця можлива лише з так званої «доброї волі» народного обранця. У разі відсутності бажання конструктивно працювати з громадою, виборці не можуть вплинути на народного обранця.
А також учасники зустрічі рекомендували народним обранцям та їхнім помічникам висвітлювати план розгляду законопроєктів в комітетах, проводити обговорення та «круглі столи» на Кіровоградщині.
Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.