Народна депутатка від фракції “Голос”, заступниця голови постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Соломія Бобровська постійно піднімає питання безпеки у парламенті. Крім того, вона активно повідомляла про проблеми морської безпеки України: говорила про військові загрози і потужності держави біля моря у своєму Youtube-блозі, у соцмережах та у ЗМІ. Також депутатка є співавторкою законопроекту "Про найм та працевлаштування моряків", однією з ініціаторів заяви Верховної Ради щодо заходів з підтримки моряків.
Нині Соломія Бобровська продовжує напрацьовувати законодавчі ініціативи на цю тематику - готує законопроект, який повинен зменшити корупцію у сфері працевлаштування моряків.
ОПОРА спілкувалася з депутаткою про шлях вказаних законодавчих ініціатив, консультації і перешкоди.
— Ви приділяли багато уваги проблемам моряків. Окрім того, що Ви є співавторкою законопроекту "Про найм та працевлаштування моряків" та однією з ініціаторів заяви Верховної Ради щодо заходів з підтримки моряків, також Ви говорили і писали про безпеку Чорного моря. Чи продовжуєте працювати у цій сфері й надалі?
Так, власне, ми готуємо міжкомітетські слухання щодо напрацювання комплексної державної морської політики, які мали відбутися 31 березня, але які довелось відкласти у зв’язку з запровадженням карантинних обмежень у Києві.
Також я готую на реєстрацію проект закону, який покликаний покращити умови отримання кваліфікаційних документів моряками та зменшити корупцію у сфері працевлаштування моряків.
Минулого року я також записувала серію невеликих влогів про морську безпеку.
Також мала поїздку по найважливіших пунктах нашого Чорноморського узбережжя, які є ключовими для нашої морської безпеки: Одеса, Миколаїв, Маріуполь
Детальніше у блогах: Морська безпека України: про Чорне та Азовське море: випуск 1 і випуск 2.
— Чому Вас зацікавила тема морської безпеки?
Тема морської політики мене цікавить перш за все тому, що нею фактично ніхто в державі не займається навіть точково, а тим паче – комплексно. А Україна має багато як перспектив, так і викликів на морі, якими треба зважено і стратегічно керувати.
— Як довго Ви про неї знаєте?
З цією темою вперше познайомилась за часів роботи в Одеській ОДА.
— Чому це важливо?
Україна поступово перетворюється з морської держави на державу на морі, і цьому хотілося б запобігти. Крім того, з часу окупації АР Крим та міста Севастополя Росією, наші потужності і спроможності на морі суттєво скоротились – разом з тим, воєнна загроза РФ з моря посилилась, оскільки всім відома проблема мілітаризації Криму та нарощування оборонного потенціалу РФ в окупованому Криму.
— У чому полягає проблема, яку вирішує проект Закону “Про найм та працевлаштування моряків"?
Проблема полягає в тому, що документів, які моряк отримує, випускаючись з університету, недостатньо для провадження професійної діяльності. Необхідно отримати ще один пакет документів, який узагальнено називається "робочий диплом". Цей пакет документів раз на певний період часу необхідно поновлювати: складати іспити, тестування, збирати нові документи тощо. І отримання цього "робочого диплому" неможливо без величезних хабарів, які в середньому сягають 6-8 тисяч доларів. Ця проблема спільна для близько 200 тисяч українських моряків, які вимушені постійно платити хабарі, щоб отримати змогу працювати. Тому зараз напрацьовую окремий законопроект, який спростить процедури і зменшить корупцію.
У Херсоні моряки неодноразово протестували проти корупції у сфері дипломування, адже, з їхніх слів, здати іспити без великих хабарів стало неможливо. Скріншот: Суспільне Херсон
— Як ви дізналися про такі проблеми моряків?
Про проблему дізналася під час багатьох робочих поїздок на південь, а детальніше її описали представники крюїнгових компаній, яких ми запросили на засідання підкомітету з питань міжнародної морської політики та безпеки. Ми отримали їхні пропозиції і наразі опрацьовуємо їх.
— Які труднощі у Вас виникали під час вивчення цієї тематики і напрацюванні законодавчих змін?
Дуже незначна кількість людей хоча б мінімально розуміється на морській політиці. Більша частина має набагато краще розуміння «сухопутних» проблем у своїй галузі: безпеці, міжнародній політиці, інфраструктурі – ніж морського компоненту.
— Від яких стейкхолдерів Ви отримували правдиву і важливу інформацію?
Від представників крюїнгових агенцій, від представників закладів вищої освіти, що готують моряків, від представників прикордонної служби, зокрема, морської охорони, а також від нинішнього та колишнього командування ВМС.
Наприкінці листопада 2020-го відбулась зустріч Соломії Бобровської і Андрія Шараскіна з Головою морської охорони ДПС України Олегом Костуром і з Командувачем ВМС ЗС України Олексієм Неїжпапою. Фото зі сторінки Соломії Бобровської у Facebook
— Від кого йшла ініціатива - Ви запитували інформацію чи зверталися до Вас?
І так, і так бувало.
— Які форми комунікацій переважали (зустрічі, запити, звернення і так далі)? Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Використовуємо всі форми комунікації: і звернення та запити, і робочі візити, і звітування на комітетах, і зустрічі зі стейкхолдерами. Однією з найбільш продуктивних була зустріч з крюінговими компаніями: їхні представники чітко окреслили проблеми, запропонували варіанти рішень, зараз закінчуємо працювати над проектом закону, що має покращити ситуацію.
— Можливо, в рамках роботи над законодавчими ініціативами, Ви також проводили зустрічі з владою. Розкажіть, будь ласка, як вони проходили?
Так, авжеж, проводили зустрічі з представниками Військово-Морських сил України, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби України тощо.
— Чи відрізняється позиція влади від позиції інших зацікавлених осіб (моряків, певних організацій)?
Це нормальний процес – наявність різних думок. Конкретно у сфері дипломування моряків існує в першу чергу дуже велика незадоволеність моряків чинною системою, яка має надзвичайно потужну корупційну складову. Виконавча влада, на жаль, часто не чує позиції інших зацікавлених осіб. Але це і є робота депутата як представника українського народу – доносити позиції зацікавлених сторін і представляти інтереси тих, чий голос не завжди чутно.
— Чи направляли Ви запити і звернення? Якщо так – розкажіть, будь ласка, що Вас цікавило і до кого лунали питання?
Так, направляли кілька звернень. На тему закриття району навколо Кримського півострова – на Мінінфраструктури та РНБО, стосовно учбово-тренувального комплексу Адмірал – на Мінінфраструктури і на Морську адміністрацію, щодо дипломування моряків – на Мінінфраструктури.
— Також оцініть, будь ласка, наскільки дієвим виявився такий спосіб комунікації і чи завжди Ви отримували необхідну інформацію.
50/50, по закритій зоні, наприклад, взагалі не принесло бажаного результату: органи просто відсилали одне до одного. Від Морадміністрації була досить повна і вичерпна відповідь.
— Чи бувало так, що позиції різних стейкхолдерів суперечили одна одній. Який вихід знаходили в таких ситуаціях?
В питаннях морської безпеки підходи до її забезпечення серед стейкхолдерів різняться. Хтось, наприклад, підтримує концепцію москітного флоту, а хтось пропонує робити ставку на корвети, вказуючи неефективність москітного флоту. Обговорення тривають. Очевидно, що переважною позицією буде позиція нинішнього командування ВМС, адже саме вони відповідальні за морську безпеку, хоча прихильники іншої точки зору можуть авжеж переконувати та впливати на прийняття рішень.
— Як відбувалася комунікація з комітетами? Чи залучаються зацікавлені сторони до публічних обговорень?
Як я вже згадувала, зараз готуються міжкомітетські слухання трьох комітетів: з питань безпеки та оборони, зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, транспорту та інфраструктури, будуть залучені всі зацікавлені сторони – від Міноборони до представників Морської палати України.
— Як пандемія вплинула на комунікацію зі стейкхолдерами?
Стало важче комунікувати, збирати – все ж таки, офлайн зустрічі набагато ефективніші.
— Чи плануєте Ви надалі працювати у цій тематиці?
Так, однозначно, робота ще тільки починається. Щось вже зроблено, щось вже робиться, але багато чого ще належить зробити.
З депутаткою спілкувалася Анна Калаур, координаторка проєкту «Депутат на зв’язку» у Рівненській області
Довідково: проєкт «Депутат на зв'язку» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» за підтримки Програми USAID РАДА, яка виконується Фондом Східна Європа.