Все ближче старт виборчої кампанії, все більше політиків заявляє про своє бажання позмагатися за президентське крісло. Одеською особливістю політичних перегонів вже не перший рік стають цікаві персонажі. Чи варто очікувати появи супергероїв на цих виборах?

Історія українських супергероїв

У 2014 році одесит Дарт Олексійович Вейдер намагався стати кандидатом в Президенти України. Центральна виборча комісія своїм рішенням 3 квітня 2014 року відмовила в реєстрації цьому кандидату на підставі того, що політична партія «Інтернет партія України» допустила порушення порядку висунення кандидатів на пост Президента. А саме - були відсутні анкета кандидата, а також його декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Крім того, ЦВК вказала, що право на ім'я і право бути обраним не можуть бути реалізовані Дартом Вейдером, адже це призведе до «приниження українського суспільства, дискредитації України в очах міжнародної громадськості і нівелювання поста Президента України». Законність висновків Комісії підтверджена рішеннями суду у справі №875/19/14. Та це не завадило Вейдеру засвітитися в якості кандидата в Президенти. Цей персонаж ще не раз використовували в боротьбі як з одеськими політичними опонентами, так і на державному рівні, як для реклами так і для дискредитації різних політичних сил.

Цього ж року восени в Одесі відбулася прес-конференція, в якій взяли участь телеведучий Олексій Дурнєв а також супергерої Людина-павук, Супер Маріо, Супер Начо та Росомаха. Вони заявили про своє бажання бажання балотуватися в народні депутати. Як наголошував тоді Олексій Дурнєв: «До верховної ради в будь-якому випадку потрапить багато клоунів».

1 11 2018 Teplyckyj superheroes

У ході передвиборчої кампанії 2015 року заяви про реєстрацію кандидатами в депутати місцевих органів влади подали 44 Дарта Вейдера. Натомість, Дмитру Палпатіну вдалося пройти до міської ради Одеси за списком партії «Довіряй справам». Не обійшлося в одеському політикумі без Магістра Володимировича Йоди і Чубаки. На виборах до Одеської міської ради в 2015 році близько 7 тисяч виборців проголосували за «Блок Дарта Вейдера».

1 11 2018 Teplyckyj superheroes2

А як у них?

Використання таких специфічних кандидатів у виборах стало саме одеською «фішкою» в Україні. Але з точки зору світової виборчої практики в цьому немає нічого нового.

У 1964 році на виборах президента США був представлений кандидат Ніхто. Його гаслам важко відмовити в привабливості і цікавому ході з точки зору маркетингу заперечення: «Хто буде піклуватися про вас? Ніхто!», «Хто буде виконувати передвиборчі обіцянки? Ніхто!», «Хто буде захищати ваші  права? Ніхто».

На виборах президента США і Мексики 1996 року балотувався рестлер Супербарріо. Він заявляв, що його кандидатуру схвалили всі відомі світові супергерої, в тому числі Супермен, Бетмен і Людина-павук (не одесити часом?). На з'їзді в 1968 році в Чикаго Молодіжна партія представила свою кандидатуру на пост президента США. Це була свиня Пігасус Безсмертний.

У 2008 році в Росії пройшла акція опозиції проти виборів, під назвою «Я в фарсі брати участі не буду!». Владі вдалося дискредитувати акцію, тим, що в списку людей, які підписалися під заявою, з'явилися художник Адольф Алоїзович Гітлер і віце-прем'єр Дмитро Анатолійович Медведєв.

Які програми пропонують нам подібні кандидати?

Супербарріо, наприклад, пропонував скасувати патрулювання кордонів США, розпустити Службу по боротьбі з наркотиками і дозволити вільну міграцію по всій Північній Америці.

Передвиборча ж програма Дарта Олексійовича Вейдера складалася з таких пунктів:

  • посилити міць збройних сил України шляхом побудови бойової орбітальної космічної станції (Зірки Смерті);
  • повернути заощадження Ощадбанку СРСР (проект «Дартова тисяча»);
  • підвищити зарплати і пенсії до космічного рівня (програма «Бездонний бюджет»).

На перший погляд, програми супергероїв відрізняються явною нездійсненністю. Однак це тільки на перший погляд. Якщо розглянути програми інших політичних сил, то часто вони теж не містять конкретних кроків, а є переліком ледь не фантастичних заяв. Наприклад, Радикальна партії Олега Ляшка в програмі має вимоги про створення партизанських загонів, повернення Україні ядерного статусу, відновлення інфраструктури зруйнованого Донбасу тощо.

Якось відомий режисер, актор і поет Борис Барський, балотуючись у депутати Одеської міської ради, в своїй програмі вказував пункт: «Скасування зими». На зауваження виборців про те, що це неможливо, він відповідав: «Але ж нездійсненним обіцянкам інших кандидатів ви вірите!».

Яка причина появи таких кандидатів?

Наявність таких кандидатів-кіногероїв в інших країнах говорить про те, що всюди виборець голосує, керуючись не тільки логікою. Однак такої кількості кіноперсонажів немає ні в одній країні. Виборча культура в Україні явно знаходиться на доволі низькому рівні. І якщо в інших країнах мотивацією появи таких кандидатів-кіногероїв можна вважати протестні настрої чи художній перформанс, то у нас для цього зовсім інші причини.

По-перше, можливість для виборчої комісії впливати на результати виборів. Реєстрація так званих «технічних кандидатів» зазвичай відбувається не задля перемоги на виборах. Часто метою є проведення до складу виборчих комісій представників, які насправді будуть працювати на користь іншого кандидата. Наявність технічних кандидатів підвищує шанси на проведення додаткових «своїх»  людей до складу виборчої комісії.

По-друге, використання таких кандидатів з метою розсіювання голосів. Люди голосують за них через розчарування в інших політичних силах, роблять вибір аналогічний вибору «проти всіх».

По-третє, дискредитація виборчої системи за допомогою таких «сне серйозних» кандидатів. Так, наприклад, під час президентських виборів у 2014 році з боку росіян вже була спроба кібератаки державної системи «Вибори». Відповідно з цією версією, створення хаосу - одна з ключових цілей Російської Федерації на найближчих виборах в Україні й не лише на них. Адже, не маючи відверто проросійського кандидата в Президенти, який би мав реальний шанс перемогти на виборах, східний сусід прагне створити хаос в різних сферах функціонування держави.

Дозволити (,) не можна (,) заборонити

Боротьба з недобросовісним використанням права бути обраним не може відбуватися шляхом відмови в реєстрації кандидата. Порушення принципів демократії не припустимо навіть для забезпечення безпеки держави.

Як вважає радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба, обмеження права бути обраним можливе лише за чітко визначених законом підстав. «Всі громадяни України, які досягли певного віку та відповідають іншим критеріям (наприклад, проживання протягом десяти останніх років на території України), мають право на реалізацію свого пасивного виборчого права. Програми кандидатів можуть бути оцінені  на предмет їх відповідності законодавству, вона не повинна містити положень спрямованих, наприклад, на ліквідацію незалежності, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни. Дарт Вейдер у 2014 році подав до ЦВК серед переліку документів декларацію на інше прізвище. Він не вказав у автобіографії інформацію про зміну прізвища та не подав відповідних документів. Крім того, в документах було вказано неналежне місце проведення з’їзду який висунув кандидата, що і стало підставою для відмови в реєстрації. Таким чином, обмеження пасивного виборчого права можливе лише за чітко визначених законом підстав, а оцінку програмам та діяльності кандидатів мають давати виборці. Характерно, що тенденції щодо протестного голосування спостерігаються зараз в усьому світі та є своєрідною незгодою з існуючою в тій чи іншій країні політичною системою», – зазначила вона.

Очевидно, що країна гостро потребує підвищення виборчої культури через проведення просвітницької, роз'яснювальної роботи з громадянами. Правоохоронні органи та ЦВК, в свою чергу, повинні звернути увагу на джерела фінансування таких політичних сил, фінансову звітність та дотримання ними виборчого законодавства загалом.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project